Постанова

від 14.03.2022 по справі 160/313/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2022 року м. Дніпросправа № 160/313/20 Суддя І інстанції - Врона О.В.,

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Криворіжавтотранс» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

КП «Криворіжавтотранс» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН/2607/262/АВ/ТД-ФС/552 від 06.11.2019 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою на КП «Криворіжавтотранс» накладено штраф у сумі 751140. за допущення працівників до виконання робіт без укладення трудових договорів чим порушено вимоги ч.1 ст. 21 та ч.3 ст.24 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що контролюючий орган прийшов до помилкових висновків про фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору при наявності укладених цивільно-правових договорів, крім того останні не визнавались недійсними та/або удаваними.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що у ході інспекційного відвідування виявлено факт виконання трудових обов`язків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що підтверджується посадовою інструкцією сторожа, яка була завірена директором КП «Криворіжавтотранс» Мараховським П. Г. та підтверджується поясненнями завідуючого господарства КП «Криворіжавтотранс» Нерук В.І . Судом першої інстанції залишено поза увагою, що ОСОБА_1 фактично виконував функції сторожа і за Державним Класифікатором посад і професій посада «сторож», код КП 9152, код ЗКППТР 18883. Суд першої інстанції недостатньо проаналізовано надані позивачем копії цивільно-правових договорів про надання послуг щодо охорони майна. Виходячи з аналізу цих договорів та додаткових угод до них вбачається визначеність чіткого графіку виконання послуг, що суперечить нормам ЦК. Крім того у договорах відсутні штрафні санкції за прострочення зобов`язання в частині строків виконання послуг відповідно до ст. 549 ЦК України

Обговоривши доводи апеляційної скарги, а також перевіривши рішення суду першої інстанції на підставі аналізу встановлених фактичних обставин справи і правильності застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 16.09.2019 №237-1, направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.09.2019 №237-Н, на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої листом Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 20.08.2019 за №7160-16/04, у період з 18.09.2019 по 20.09.2019 Головним управлінням Держпраці в Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування у Комунальному підприємстві «Криворіжавтотранс» з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування 20.09.2019 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН2607/262/АВ.

В ході інспекційного відвідування встановлено, що 03.08.2019 о 00 годин 29 хвилин на території КП «Криворіжавтотранс» стався нещасний випадок зі сторожем ОСОБА_1 .

Встановлено, що між КП «Криворіжавтотранс» в особі директора Мараховського П.Г і ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір №29/08-2019 від 01.08.2019. Предметом договору є співпраця по господарській діяльності КП «Криворіжавтотранс» згідно обов`язків кожної зі сторін.

З письмових пояснень завідуючого господарства КП «Криворіжавтотранс» Нерук В.І. з`ясовано, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 при виконання трудових обов`язків сторожа підприємства.

Сторож ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис з посадовою інструкцією сторожа, затвердженою директором КП «Криворіжавтотранс» Мараховським П.Г. , що підтверджує виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків сторожа.

Інспекторами Головного управлінням Держпраці в Дніпропетровській області встановлено укладання аналогічних за змістом цивільно-правових договорів ще з 5 фізичними особами, які виконували трудові обов`язки сторожів згідно умов посадової інструкції сторожа, а саме:

ОСОБА_8 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) за договорами: від 27.06.2019 з терміном дії з 27.06.2019 по 31.07.2019; №21/06-2019 від 31.05.2019 з терміном дії з 31.05.2019 по 30.06.2019; №17/05-2019 від 30.04.2019 з терміном дії з 30.04.2019 по 31.05.2019; №13/04-2019 від 29.03.2019 з терміном дії з 29.03.2019 по 30.04.2019; №09/03-2019 від 28.02.2019 з терміном дії з 28.02.2019 по 31.03.2019; №05/02-2019 від 31.01.2019 з терміном дії з 31.01.2019 по 28.02.2019; №01/01-2019 від 29.12.2018 з терміном дії з 29.12.2018 по 31.01.2018.

ОСОБА_9 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) за договорами: №30/08-2019 від 01.08.2019 з терміном дії з 01.08.2019 по 31.08.2019;№26/07-2019 від 27.06.2019 з терміном дії з 27.6.2019 по 31.07.2019; №22/06-2019 від 31.05.2019 з терміном дії з 31.05.2019 по 30.06.2019; №18/05-2019 від 30.04.2019 з терміном дії з 30.04.2019 по 31.05.2019;№14/04-2019 від 29.03.2019 з терміном дії з 29.03.2019 по 30.04.2019; №10/03-2019 від 28.02.2019 з терміном дії з 28.02.2019 по 31.03.2019; №06/02-2019 від 31.01.2019 з терміном дії з 31.01.2019 по 28.02.2019; договір №02/01-2019 від 29.12.2018 з терміном дії з 29.12.2018 по 31.01.2019.

ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) за договорами:№35/09-2019 від 30.08.2019 з терміном дії з 30.08.2019 по 30.09.2019; №32/08-2019 від 01.08.2019 з терміном дії з 01.08.2019 по 31.08.2019; №28/07-2019 від 27.06.2019 з терміном дії з 27.06.2019 по 31.07.2019; №24/06-2019 від 31.05.2019 з терміном дії з 31.05.2019 по 30.06.2019; №20/05-2019 від 30.04.2019 з терміном дії з 30.04.2019 по 31.05.2019;№16/04-2019 від 29.03.2019 з терміном дії з 29.03.2019 по 30.04.2019;№12/03-2019 від 28.02.2019 з терміном дії з 28.02.2019 по 31.03.2019; №08/02-2019 від 31.01.2019 з терміном дії з 31.01.2019 по 28.02.2019.

ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) за договорами:№03/01-2019 від 29.12.2018 з терміном дії з 29.12.2018 по 31.01.2019; від 30.08.2019 з терміном дії з 30.08.2019 по 30.09.2019;№31/08-2019 від 01.08.2019 з терміном дії з 01.08.2019 по 31.08.2019; від 27.06.2019 з терміном дії з 27.06.2019 по 31.07.2019;№23/06-2019 від 31.05.2019 з терміном дії з 31.05.2019 по 30.06.2019; №19/05-2019 від 30.04.2019 з терміном дії з 30.04.2019 по 31.05.2019; договір №15/04-2019 від 29.03.2019 з терміном дії з 29.03.2019 по 30.04.2019; від 28.02.2019 з терміном дії з 28.02.2019 по 31.03.2019; №07/02-2019 від 31.01.2019 з терміном дії з 31.01.2019 по 28.02.2019.

ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_5 ) за договорами:№33/08-2019 від 14.08.2019 з терміном дії з 14.082019 по 31.08.2019; №36/09-2019 від 30.08.2019 з терміном дії з 30.08.2019 по 30.09.2019.

Інспектори Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області прийшли до висновку про порушення КП «Криворіжавтотранс» ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України в частині фактичного допуску ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору.

Разом з вказаним актом інспекційного відвідування КП "Криворіжавтотранс" отримало припис про усунення виявлених порушень №ДН2607/262/АВ/П від 20.09.2019.

30.09.2019 підприємством до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області були подані заперечення на акт інспекційного відвідування.

06.11.2019 на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН2607/262/АВ від 20.09.2021 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2607/262/АВ/ТД-ФС/552 у сумі 751140,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наведені інспектором праці (в акті перевірки) твердження не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між позивачем та фізичними особами згідно із цивільно-правових договорів не є відносинами цивільно-правового характеру, а дії позивача щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч. 3 ст.24 КЗпП України. Крім того фізичні особи не заперечували факту оформлення цивільно-правових договорів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до п.2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підставою для накладення на позивача штрафу стало допуск до виконання трудових відносин ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без укладання трудових договорів (контрактів) та без повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Зі змісту цивільно-правових договорів між вказаними фізичними особами вбачається, що відповідно до п. 1.1. в рамках цивільного законодавства України сторони дійшли згоди про співпрацю по господарській діяльності КП «Криворіжтранс» згідно обов`язків кожної зі сторін по цьому договору.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. договору фізична особа здійснює свою діяльність на свій ризик індивідуально, самостійно та особисто організовує свій процес відповідно до умов даного договору. Обов`язки сторін за цим договором обговорюються додатково.

На відміну від трудового договору за п. 2.1. договору фізична особа отримує не заробітну плату, а винагороду за виконану роботу шляхом передачі грошових коштів стороні після підписання без зауважень акту приймання-передачі наданих послуг, без урахування податку на доходи фізичних осіб (в ставках та розмірах, що діють на момент розрахунку) та військового збору (в ставках та розмірах, що діють на момент розрахунку) на підставі завдання до договору.

За домовленістю сторін в п. 3.1. договору права та обов`язки сторін в рамках цього договору узгоджуються додатково усно або письмово.

В п. 7.2. договору сторони погодили, що даний договір є договором надання послуг, які споживаються стороною в процесі здійснення його діяльності та не є трудовим договором, на нього не поширюються норми діючого трудового законодавства та гарантії передбачені для найманих працівників Кодексом законів про працю України, Законами України «Про відпустки», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та іншими нормативно-правовими актами чинного трудового законодавства України.

В Додатку №1 до договору визначено перелік прав та обов`язків фізичної особи.

Факт надання послуг тією чи іншою фізичною особою на виконання умов договору зафіксований у підписаному акті приймання-передачі наданих послуг.

У вказаних правовідносинах надання послуг фізичними особами встановлювалось виключно межами наданих завдань і припинялось або фактичним виконанням , або припиненням строку дії договору.

Із нотаріально посвідчених заяв фізичних осіб вбачається, що кожна з фізичних осіб, укладаючи цивільно-правовий договір усвідомлювала , що на умови даного договору не поширюються норми діючого трудового законодавства та гарантії передбачені для найманих працівників Кодексом законів про працю України, Законами України «Про відпустки», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та іншими нормативно-правовими актами чинного трудового законодавства України.

Виходячи з аналізу зазначених цивільно-правових договорів суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що останні не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу тощо.

З матеріалів справи також вбачається, що штатний розклад КП «Криворіжавтотранс», який введений з 01 січня 2019 та затверджений директором підприємства Мараховським П.Г. , не містить такої посади як «сторож» або аналогічної посади, про наявність якої стверджує відповідач.

Крім того, про наявність посадової інструкції сторожа позивачу стало відомо зі змісту акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 20.09.2019 №ДН2607/262/АВ.

Відповідно до наказу директора КП «Криворіжавтотранс» від 23.10.2019 №1-СР "Про проведення службового розслідування щодо питання встановлення підстав та порядку формування документу з назвою «Посадова інструкція сторожа від 16.05.2019» було створено відповідну комісію.

За результатом службового розслідування зафіксованого в акті службового розслідування №1-СР від 21.12.2019 встановлено, що документ з назвою «Посадова інструкція сторожа від 16.05.2019» в КП «Криворіжавтотранс» не розроблявся на підприємстві та не затверджувався директором КП «Криворіжавтотранс» Мараховським П.Г. , в КП «Криворіжавтотранс» відсутня посадова одиниця «сторож».

Крім того, у висновку експерта від 27.08.2021 №2107-21 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи в разщмках розгляду цієї справи, зазначено, що підпис від імені Мараховського П.Г. у загальній графі: «Затверджую: Директор КП «Криворіжавтотранс» посадової інструкції сторожа КП «Криворіжавтотранс» від 16.05.2019 - виконаний не Мараховським Петром Григоровичем , а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, сторони, підписавши цивільно-правові договори, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах. Доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених договорів відповідачем суду не надано.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Доказів наявності у цивільно-правового договорів ознак нікчемних правочинів відповідачем як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів визнання судом цих договорів недійсними.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці; метою договору підряду є отримання певного матеріального результату.

Ані у Акті, ані у оскарженій постанові не зазначено про те, що вище переліченим особам роз`яснено їх трудові права та обов`язки, ці особи були проінформовані під розписку про умови праці, наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів, ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, пройшли інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Приписами Порядку визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, при цьому інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені інспектором праці (в акті перевірки) твердження не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між позивачем та фізичними особами згідно із цивільно-правових договорів не є відносинами цивільно-правового характеру, а дії позивача щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч. 3 ст.24 КЗпП України.

Крім того колегія суддів зазначає, що жодних відомостей щодо непогодження фізичних осіб з укладенням цивільно-правових договорів в акті інспекційного відвідування не було зазначено, пояснення від фізичних осіб не відбиралися. В той же час чинне законодавство України про працю не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними, на підставі чого суд дійшов висновку, що вказані договори укладено за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними.

Юридичні особи не обмежені вправі залучати фізичних осіб до виконання певного виду роботи на підставі цивільних договорів, і не зобов`язані законодавством укладати тільки трудові договори.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

З системного аналізу умов договорів підряду, укладених між позивачем та фізичними особами слідує, що предметом цим договорів є кінцевий результат праці, а не сам її процес. У той час, як для трудових договорів, характерним було би зворотнє.

Аналізуючи змість укладених цивільно-правових договорів суд першої інстанції вірно виходив з того, що за кожним окремим договором виконавцям визначено індивідуальний перелік робіт. Виконавці жодним чином не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку. При цьому, виконавці виконували роботу на власний ризик, а сама організація роботи здійснювалася ними на власний розсуд. Отримання винагороди здійснювалося за кінцевим результатом роботом, що свідчить, що предметом цим договорів є кінцевий результат праці.

Відповідачем не надано жодного пояснення від перелічених у Акті осіб, які б свідчили, що під час підписання договорів ЦПХ відбувалась їх підміна трудовим договорам та/або під час їх підписання підприємство вводило осіб в оману.

Оплату отримували саме за кінцевий результат після підписання акту прийому-здачі виконаних робіт.

Встановлені обставини спростовують висновки акту перевірки про фактичний допуск позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу та спростовують факт наявності в діях позивача порушень ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст.24 КЗпП України.

Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтом не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апеляційній скарзі доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 15 березня 2022 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя Т.І. Ясенова

суддя С.В. Сафронова