Постанова

від 25.06.2024 по справі 160/313/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа №160/313/20

адміністративне провадження № К/990/9280/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/313/20

за позовом Комунального підприємства «Криворіжавтотранс» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Врони О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2020 року Комунальне підприємство «Криворіжавтотранс» (далі - КП «Криворіжавтотранс», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН/2607/262/АВ/ТД-ФС/552 від 06 листопада 2019 року.

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування КП «Криворіжавтотранс» відповідач був ознайомлений з штатним розкладом підприємства, в якому немає такої штатної одиниці, як «сторож» або схожої на неї. Власник підприємства і Криворізька міська рада не погоджували та не затверджували зазначену штатну одиницю.

КП «Криворіжавтотранс» у випадку появи виробничої необхідності не може самостійно змінити штатний розклад,. Користується послугами фізичних осіб, які не бажають вступати в трудові відносини з підприємством, а надають послуги за договорами цивільно-правового характеру.

На думку позивача, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не навело достатніх доказів виконання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 трудових обов`язків при взаємодії з КП «Криворіжавтотранс», а тому постанова про накладення штрафу є незаконною і протиправною.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН/2607/262/АВ/ТД-ФС/552 від 06 листопада 2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Стягнуто з ГУ Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь КП "Криворіжавтотранс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11267,11 грн.

4. Судові рішення обґрунтовані тим, що наведені інспектором праці в акті перевірки твердження не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між позивачем та фізичними особами згідно із цивільно-правовими договорами не є відносинами цивільно-правового характеру, а дії позивача щодо укладення цих договорів не можуть бути розцінені як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Встановлені обставини свідчать про відсутність у діях позивача ознак порушення частини третьої статті 24 КЗпП України.

Крім того фізичні особи не заперечували факту оформлення цивільно-правових договорів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 14 квітня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовної заяви.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Скаржник вважає, що умови укладених КП «Криворіжавтотранс» цивільно-правових договорів з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 тотожні кваліфікаційним характеристикам професії «сторож» (код КП 9152, код ЗКППТР 18883). Зазначене вказує на процес виконання трудової функції не підрядником, а працівником. Трудові функції мають систематичний характер, оскільки терміни виконання робіт, згідно із зазначеними договорами, систематично продовжувались, тобто, роботи виконувались постійно.

Указані працівники виконували певні трудові функції, а не індивідуально визначену роботу, результати якої можуть бути оформлені актами прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг), на підставі яких проводиться їх оплата. Зазначена праця не є юридично самостійною. Предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області зазначило, що судами нижчих інстанцій не прийнято до уваги висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 16 червня 2020 року по справі № 815/5427/17.

У цій постанові Верховний Cуд дійшов висновку, що «…особа має право реалізовувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору або цивільно-правового, водночас зазначене залежить від характеру праці, про що було зазначено вище.

І якщо ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьої статті 24 КЗпП України роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі.

Положення частини третьої статті 24 КЗпП України повинні застосовуватися роботодавцями, які бажають використовувати найману оплачувану працю незалежно від того, чи наполягає на такому оформленні працівник чи ні…».

На думку відповідача, залучення працівників до роботи без оформлення трудового договору перешкоджають реалізації права фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, установі, організації, а також права на соціальний захист.

6. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 25 червня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 18 вересня 2019 року по 20 вересня 2019 року ГУ Держпраці в Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування КП «Криворіжавтотранс» стосовно питань виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування 20 вересня 2019 року складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) №ДН2607/262/АВ, яка використовує найману працю.

У ході інспекційного відвідування встановлено, що 03 серпня 2019 року о 00 годин 29 хвилин на території КП «Криворіжавтотранс» стався нещасний випадок зі сторожем ОСОБА_1 .

Встановлено, що 01 серпня 2019 року між КП «Криворіжавтотранс» в особі директора ОСОБА_7 і ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір № 29/08-2019. Предметом договору є співпраця по господарській діяльності КП «Криворіжавтотранс» згідно з обов`язками кожної зі сторін.

З письмових пояснень завідуючого господарством КП «Криворіжавтотранс» ОСОБА_8 з`ясовано, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків сторожа підприємства.

Сторож ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис з посадовою інструкцією сторожа, затвердженою директором КП «Криворіжавтотранс» ОСОБА_7 , що підтверджує виконання ОСОБА_9 трудових обов`язків сторожа.

Інспекторами ГУ Держпраці в Дніпропетровській області встановлено укладання аналогічних за змістом цивільно-правових договорів ще з 5 фізичними особами, які виконували трудові обов`язки сторожів згідно з умовами посадової інструкції сторожа, а саме:

ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) за договорами: № 01/01-2019 від 29 грудня 2018 року з терміном дії з 29 грудня 2018 року по 31 січня 2018 року; № 05/02-2019 від 31 січня 2019 року з терміном дії з 31 січня 2019 року по 28 лютого 2019 року; № 09/03-2019 від 28 лютого 2019 року з терміном дії з 28 лютого 2019 року по 31 березня 2019 року; № 13/04-2019 від 29 березня 2019 року з терміном дії з 29 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року; № 17/05-2019 від 30 квітня 2019 року з терміном дії з 30 квітня 2019 року по 31 травня 2019 року; № 21/06-2019 від 31 травня 2019 року з терміном дії з 31 травня 2019 року по 30 червня 2019 року; № б/н від 27 червня 2019 року з терміном дії з 27 червня 2019 року по 31 липня 2019 року.

ОСОБА_5 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) за договорами: № 02/01-2019 від 29 грудня 2018 року з терміном дії з 29 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року; № 06/02-2019 від 31 січня 2019 року з терміном дії з 31 січня 2019 року по 28 лютого 2019 року; № 10/03-2019 від 28 лютого 2019 року з терміном дії з 28 лютого 2019 року по 31 березня 2019 року; № 14/04-2019 від 29 березня 2019 року з терміном дії з 29 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року; № 18/05-2019 від 30 квітня 2019 року з терміном дії з 30 квітня 2019 року по 31 травня 2019 року; № 22/06-2019 від 31 травня 2019 року з терміном дії з 31 травня 2019 року по 30 червня 2019 року; № 26/07-2019 від 27 червня 2019 року з терміном дії з 27 червня 2019 року по 31 липня 2019 року; № 30/08-2019 від 01 серпня 2019 року з терміном дії з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року.

ОСОБА_6 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) за договорами: № 08/02-2019 від 31 січня 2019 року з терміном дії з 31 січня 2019 року по 28 лютого 2019 року, № 12/03-2019 від 28 лютого 2019 року з терміном дії з 28 лютого 2019 року по 31 березня 2019 року; № 16/04-2019 від 29 березня 2019 року з терміном дії з 29 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року; № 20/05-2019 від 30 квітня 2019 року з терміном дії з 30 квітня 2019 року по 31 травня 2019 року; № 24/06-2019 від 31 травня 2019 року з терміном дії з 31 травня 2019 року по 30 червня 2019 року; № 28/07-2019 від 27 червня 2019 року з терміном дії з 27 червня 2019 року по 31 липня 2019 року; № 32/08-2019 від 01 серпня 2019 року з терміном дії з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року; № 35/09-2019 від 30 серпня 2019 року з терміном дії з 30 серпня 2019 року по 30 вересня 2019 року.

ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) за договорами: № 03/01-2019 від 29 грудня 2018 року з терміном дії з 29 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року; № 07/02-2019 від 31 січня 2019 року з терміном дії з 31 січня 2019 року по 28 лютого 2019 року, № б/н від 28 лютого 2019 року з терміном дії з 28 лютого 2019 року по 31 березня 2019 року; № 15/04-2019 від 29 березня 2019 року з терміном дії з 29 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року; № 19/05-2019 від 30 квітня 2019 року з терміном дії з 30 квітня 2019 року по 31 травня 2019 року; № 23/06-2019 від 31 травня 2019 з терміном дії з 31 травня 2019 року по 30 червня 2019 року; № б/н від 27 червня 2019 року з терміном дії з 27 червня 2019 року по 31 липня 2019 року; № 31/08-2019 від 01 серпня 2019 року з терміном дії з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року; № б/н від 30 серпня 2019 року з терміном дії з 30 серпня 2019 року по 30 вересня 2019 року;

ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_5 ) за договорами: № 33/08-2019 від 14 серпня 2019 року з терміном дії з 14 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року; № 36/09-2019 від 30 серпня 2019 року з терміном дії з 30 серпня 2019 року по 30 вересня 2019 року.

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області зробило висновок про порушення КП «Криворіжавтотранс» частини третьої статті 24 КЗпП України в частині фактичного допуску ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до роботи без оформлення трудового договору.

20 вересня 2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесло припис № ДН2607/262/АВ/П, яким зобов`язано КП «Криворіжавтотранс» усунути виявлені у акті інспекційного відвідування від 20 вересня 2019 року порушення та повідомити про це відповідача.

30 вересня 2019 року КП «Криворіжавтотранс» подало до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області заперечення на акт інспекційного відвідування.

06 листопада 2019 року на підставі акта інспекційного відвідування № ДН2607/262/АВ від 20 вересня 2021 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2607/262/АВ/ТД-ФС/552 у сумі 751 140,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправною постанову про накладення на нього штрафу, звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій згідно зі статтею 341 КАС України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 295).

За приписами пунктів 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Обставини, які б свідчили про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання КП «Криворіжавтотранс» законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування судами попередніх інстанцій не встановлені.

Стосовно виявлених під час перевірки порушень позивачем законодавства про працю та загальнообов`язкового державного соціального страхування колегія суддів КАС ВС зазначає таке.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Із змісту чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Укладення трудового договору передбачено у статті 24 КЗпП України.

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини 3 статті 24 КЗпП України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413, якою затверджено Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України.

Так, указаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Подібні висновки були висловлені у постанові Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 280/4139/18.

9. Судами нижчих інстанцій встановлено, що між позивачем та фізичними особами ОСОБА_9 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були укладені аналогічні за змістом цивільно-правові договори.

Відповідно до п. 1.1. зазначених договорів у рамках цивільного законодавства України сторони дійшли згоди про співпрацю по господарській діяльності КП «Криворіжтранс» згідно обов`язків кожної зі сторін по цьому договору.

Пунктами 1.2 - 1.4 договорів фізична особа здійснює свою діяльність на свій ризик індивідуально, самостійно та особисто організовує свій процес відповідно до умов даного договору. Обов`язки сторін за цим договором обговорюються додатково. Співпраця сторін проводиться на території замовника або виконавця за домовленістю сторін.

Винагорода за виконану роботу здійснюється шляхом передачі грошових коштів стороні після підписання без зауважень акту приймання-передачі наданих послуг, без урахування податку на доходи фізичних осіб (в ставках та розмірах, що діють на момент розрахунку) та військового збору (в ставках та розмірах, що діють на момент розрахунку) на підставі завдання до договору (п. 2.1. договору).

За домовленістю сторін в п. 3.1. договору права та обов`язки сторін в рамках цього договору узгоджуються додатково усно або письмово.

Перелік прав та обов`язків фізичної особи визначено в Додатку № 1 до договору.

Згідно зі змістом додатку 1 до укладених цивільно-правових договорів обов`язками фізичної особи є:

- надання послуг своєчасно та в повному обсязі за завданням узгодженим сторонами;

- здійснення фіксування інформації про транспортні засоби (номерні знаки та час заїзду-виїзду), що заїжджають та виїжджають з території паркувального майданчика КП «Криворіжтранс» (м. Кривий Ріг, вул. Алябєва, 1);

- здійснення огляду території паркувального майданчика КП «Криворіжтранс» (м. Кривий Ріг, вул. Алябєва, 1);

- здійснення візуального нагляду за приміщенням та майном, що знаходяться на території КП «Криворіжтранс» (м. Кривий Ріг, вул. Алябєва, 1) та, у випадку фіксування неправомірних дій третіх осіб та/або пожежі, та/або інших несприятливих факторів техногенного чи стихійного характеру, що можуть завдати шкоди території КП «Криворіжтранс» та/або майну третіх осіб, що знаходяться на цій території, невідкладно викликати представників правоохоронних та/або рятувальних органів;

- забезпечувати чистоту паркувального майданчика КП «Криворіжтранс» (м. Кривий Ріг, вул. Алябєва, 1).

Між позивачем та зазначеними фізичними особами в межах виконання укладених договорів були підписані відповідні завдання. Згідно зі змістом завдань, визначених у додатку 1 до договорів, фізичні особи мали виконувати обов`язки з 08:00 год. по 18:00 год. та відповідно з 18:00 год. по 08:00 год.

За умовами укладених договорів строк їх дії становив один місяць. Проте по закінченню договору між сторонами укладався ідентичний за змістом новий договір.

Із огляду на наведені умови договорів, додатку 1 до них та врегульованих завдань, які ставились перед працівниками, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що фактично зазначені працівники виконували функціональні обов`язки охоронників (сторожів), які не носять разовий характер. Зазначені у договорах обов`язки виконавців відповідають обов`язкам працівників за професіями, що належать до Національного класифікатора професій, охоронник (код КП 5169), сторож (код КП 9152) та підлягають під дію трудового законодавства, тобто їх можуть виконувати лише штатні працівники підприємства.

Предметом укладених договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Працівники повинні були виконувати певні трудові функції на підприємстві. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконання роботи (надавати послуги).

У самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику та не визначено обсягу роботи.

Підсумовуючи викладене колегія суддів КАС ВС вважає помилковими висновки судів нижчих інстанцій, що предмет укладених між позивачем та фізичними особами договорів спрямований на кінцевий результат праці, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини.

Навпаки, договори пов`язані із самим процесом праці, мали триваючий характер та не закінчувалися фактом надання послуги, що є характерним для трудових функцій.

Зазначене спростовує доводи КП «Криворіжтранс» про безпідставне визначення цивільних відносин між ним та вказаними вище особами трудовими.

10. Стосовно доводів КП «Криворіжтранс» про відсутність на підприємстві посадової одиниці «сторож» та про результати проведеного службового розслідування стосовно походження документа з назвою «Посадова інструкція сторожа від 16 травня 2019 року» в межах якого встановлено, що він не розроблявся та не підписувався директором, колегія суддів зазначає про таке.

Наведені доводи не можуть бути вирішальними при розгляді цієї справи, оскільки притягнення до відповідальності за порушення трудового законодавства у даній категорії справ не ставиться в залежність від наявності чи відсутності посадової інструкції на підприємстві. В межах розгляду спірних правовідносин суди встановлюють, чи порушені трудові права фізичної особи при укладанні з нею цивільно-правової угоди, а не трудового договору.

Верховний Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах дії позивача щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правового договору перешкоджають реалізації прав фізичних осіб на працю, гарантованих Конституцією України та КЗпП України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації. Також порушується право на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічно оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.

11. Колегія суддів КАС ВС також вважає помилковими посилання судів нижчих інстанцій при задоволенні позову на відсутність відомостей щодо непогодження фізичних осіб з укладенням цивільно-правових договорів.

Оскільки положення частини третьої статті 24 КЗпП України повинні застосовуватися роботодавцями, які бажають використовувати найману оплачувану працю незалежно від того, чи наполягає на такому оформленні працівник чи ні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 815/5427/17, від 22 листопада 2023 року у справі № 240/18367/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 160/1434/19.

За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового врегулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не дотримав вимог статті 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі, а тому постанова від 06 листопада 2019 року № ДН/2607/262/АВ/ТД-ФС/552 є правомірною, оскільки правових підстав для її скасування немає.

12. За приписами частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Із огляду на наведене, касаційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 355-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - задовольнити.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року у справі № 160/313/20.

Ухвалити по справі № 160/313/20 нове рішення.

У задоволенні позову Комунального підприємства «Криворіжавтотранс» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.