Рішення

від 14.03.2022 по справі 393/686/19

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/686/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

за участю секретаря Макаренко Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Вікторія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Лідія Юріївна визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним договору міни земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач разомзі своїмпредставником звернулисядо судуз вищевказанимпозовом.Під часрозгляду справипредставник позивача, уточивпозовні вимоги,в новійредакції від 19.10.2020 року (т.2, а.с. 17-25) та просив суд ухвалити рішення, яким: 1). визнати недійсним договір оренди землі земельної ділянки (паю) площею 7,56 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Інгуло - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, яка видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3523481300:02:000:0150 від 19.12.2016р., який підписаний від імені власника ОСОБА_1 представниками за довіреністю ОСОБА_3 (або ОСОБА_4 ) та ФГ «Вікторія» від імені якого діяв голова ФГ «Вікторія» Журавель П.П.; 2). визнати недійсним договір міни земельної ділянки (паю) площею 7,56 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Інгуло - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, яка видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3523481300:02:000:0150 на земельну ділянку площею 0,0100 га, що розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523481300:02:000:0732, який укладений 28.02.2017р. між ОСОБА_1 від імені якого діяв за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 28.02.2017р. приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Бабіч Л.Ю., зареєстрований у реєстрі за №544. Свої вимоги мотивує тим, що він є власником земельної ділянки (паю) площею 7,56 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Інгуло - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, яка видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3523481300:02:000:0150. Право власності підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю Р1 №333132, який виданий 03.06.2002р. Новгородківською РДА Кіровоградської області. Вказана земельна ділянка була передана спочатку в оренду СФГ «Шевченко». У подальшому, у позивача виникли майнові проблеми, і він у жовтні 2011 року купував будинок та йому потрібні були кошти у розмірі 29000 грн. Тому, позивач звернувся до ОСОБА_2 , який займався обробітком землі та мав у власності СФГ «Вікторія», із проханням надати таку суму позику. Останній погодився та потребував від позивача як гарантію, що земля буде у нього в користуванні в рахунок погашення боргу, доки борг не буде погашено, надати йому розписку про отримання позики, оригінал Державного акту про право власності на землю, а також нотаріально посвідчену довіреність про право ОСОБА_2 на користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою. На вимогу ОСОБА_2 позивач підписав чистий аркуш паперу, де мав бути текст розписки про отримання грошей та віддав йому належний позивачу оригінал Державного акту про право приватної власності на землю Р1 №333132, який виданий 03.06.2002р. Новгородківською РДА Кіровоградської області. Також, 17.10.2011р. позивач ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 , як вияснилось пізніше, і його родичам відповідачу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 довіреність на право володіння, користування та розпорядження належною позивачу земельною ділянкою (паєм), площею 7,56 га, кадастровий номер 3523481300:02:000:0150, яка посвідчена приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Саяпіною І.Г., зареєстрована у реєстрі за №1085. Після чого, позивач отримав позику від ОСОБА_2 у сумі 29000 грн. У подальшому, враховуючи, що відповідачі користувались земельною ділянкою близько 8-ми років, при цьому без виплат позивачу орендної плати, позивач вирішив, що борг погашений, а тому, став з`ясовувати де його земельна ділянка. На запит позивача до відділу у Новгородківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, останньому була надана відповідь за №7/325-19 від 11.09.2019р. про те, що на сьогоднішній день за даними Національної кадастрової системи за вказаним кадастровим номером 3523481300:02:000:0150 рахується власник ОСОБА_3 . Згідно наданої ЦНАП Новгородківської РДА інформації з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №181942333 від 23.09.2019р. вказано, що земельна ділянка 19.12.2016р. була передана в оренду відповідачу ФГ «Вікторія» нібито позивачем, від імені якого діяв довіритель, на 49 років. Вказаний договір суперечить інтересам позивача, його вільному волевиявленню, фактично позбавляє його права власності на вказану земельну ділянку та про його існування позивач не знав. Також, у даній інформації зазначено, що власник земельної ділянки є відповідач ОСОБА_3 , який набув право власності згідно договору міни №544, що посвідчений 28.02.2017р. третьою особою приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., про що позивач також не знав. Коли останній звернувся 17.12.2019р. до приватного нотаріуса Бабіч Л.Ю. то на його заяву позивачу надано ксерокопію договору міни його земельної ділянки (паю) площею 7,56 га, що розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523481300:02:000:0150 на іншу земельну ділянку площею 0,0100 га, що розташована також на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523481300:02:000:0732, яка належала відповідачу ОСОБА_3 . Згідно вказаного договору, від імені позивача за довіреністю діяв відповідач ОСОБА_2 , який передав земельну ділянку (пай) позивача площею 7,56 га, нормативно грошова оцінка якої складає 256384,69 грн. у власність своєму рідному братові ОСОБА_3 , а на позивача оформив право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га, нормативна грошова оцінка якої складає лише 293,33 грн., тим самим наніс збитки позивачу у розмірі 256091,36 грн. Також, спірний правочин укладено з порушенням вимог ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток, що в силу положень закону є підставою для визнання його недійсним. Таким чином, відповідачі за співучасті з нотаріусом ОСОБА_5 незаконно заволоділи земельною ділянкою позивача, що і змусило його звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Разом з позовною заявою позивач та його представник подали до суду і заяву про забезпечення позову, в якійпросять вжити заходів забезпечення даного цивільного позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку (пай) площею 7,56 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, яка видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3523481300:02:000:0150 (т.1, а.с. 24-26).

Ухвалою суду від 19.12.2019 року заяву про забезпечення позову було задоволено частково та накладено арешт на земельну ділянку площею 7,56 га з кадастровим номером 3523481300:02:000:0150, яка видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_3 та розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження (т.1, а.с. 28-31).

Ухвалою суду від 13.01.2020 року було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с. 42-43).

Відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано відзиви на позовну заяву та уточнену позовну заяву сторони позивача в яких зазначено, що відповідачі вважають, що позовна заява не підлягає задоволенню в повному обсязі, так як позивач не довів належними доказами викладені в позовній заяві факти та обрав невірний спосіб захисту прав позивача, які на його думку були порушенні. Так, 17.10.2010р. позивач надав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Саяпіною І.Г. та зареєстрована за №1085. Відповідно до змісту довіреності позивач доручив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самостійно, окремо та незалежно один від одного укладати договір стосовно передачі у тимчасове володіння та користування (оренди…) відносно земельної ділянки площею 7,56 га, кадастровий номер 3523481300:02:000:0150 розташованої на території Інгуло -Кам`янської сільськоїради Новгородківськогорайону Кіровоградськоїобласті.Визначати будь-якіумови договоруна власнийрозсуд,з правомвнесення змін,доповнень,а такожрозривання абоприпинення договору,одержання платежіву будь-якійформі згідноумов договорута іншіповноваження.19.12.2016р.скориставшись наданимидовіреністю повноваженнями, ОСОБА_3 уклав договіроренди земліземельної ділянки площею 7,56 га, кадастровий номер 3523481300:02:000:0150 від імені позивача з ФГ «Вікторія». Договір укладено в межах повноважень та порушень прав позивача допущено не було. Договір оренди зареєстровано в Центрі надання адміністративних послуг Новгородківської РДА. З моменту проведення реєстрації договору оренди землі він являється укладеним відповідно до вимог чинного законодавства. До даного часу будь-яких повідомлень про скасування довіреності від позивача ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не надходило. Крім того, 28.02.2017р. на підставі вищезазначеної довіреності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір міни, який посвідчили в приватного нотаріуса Бабіч Л.Ю. відповідно до вимог чинного законодавства. На підставі договору міни земельна ділянка площею 7,56 га, кадастровий номер 3523481300:02:000:0150 розташованої на території Інгуло - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області перейшла у власність ОСОБА_3 . Вимоги позивача подані до суду 19.12.2019р. про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способом захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом, суди мають відмовляти в позові з такою вимогою та вказує про неналежний спосіб захисту обраний позивачем для захисту своїх порушених прав, а тому у позові необхідно відмовити, а в уточненій позовній заяві (нова редакція) відповідачі вказують, що суд має відмовити у прийнятті даної позовної заяви, оскільки позивач змінив одночасно і предмет і підставу позову, що суперечить нормам ЦПК України та має звернутись до суду з новим позовом (т.1 а.с. 57-60, т.2 а.с. 44, 204).

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27.10.2021 року прийнято до провадження позовну заяву представника позивача в новій редакції від 19.10.2020р., закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті (т.3 а.с.81-83).

Позивач та його представник адвокат Бойко О.В. в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були належним чином повідомленні. Від представника позивача 01.03.2022р. до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без участі сторони позивача, у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану та бойовими діями, при цьому просив позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний нотаріусКропивницького міськогонотаріального округуБабіч Л.Ю. в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, на адресу суду від останньої надійшли клопотання в яких вона просить розгляд справи проводити без її участі.

Суд, давши оцінку матеріалам справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, прийшов до наступного.

Частиною 1ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зіст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому об`єктом захисту є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, що пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, викликане поведінкою іншої особи.

Відповідно дост. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як судомвстановлено, позивач був власником земельної ділянки (паю) площею 7,56 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, яка видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3523481300:02:000:0150, згідно державного актом на право приватної власності на землю Р1 №333132, який виданий 03.06.2002р. Новгородківською РДА Кіровоградської області (т.1 а.с. 218).

17жовтня 2011року позивач ОСОБА_1 видав довіреність,якою уповноважив ОСОБА_2 ,та/або ОСОБА_3 ,та/або ОСОБА_4 ,які вправідіяти зацією довіреністюсамостійно,окремо танезалежно одинвід одногопредставляти йогоінтереси яквласника земельноїділянки дляведення товарного сільськогосподарськоговиробництва площею7,56га,кадастровий номерземельної ділянки3523481300:02:000:0150,яка розташованаза межаминаселеного пунктуна територіїІнгуло-Кам`янськоїсільської радиНовгородківського районуКіровоградської області,а саме повноваженнями: на укладання договорів оренди, або позички, або емфітевзису, або міни на будь-яку іншу земельну ділянку відповідно до закону; одержання платежів у будь-якій формі (грошовій, та/або натуральній, та/або відробітковій) згідно умов договорів; представництво інтересів позивача в усіх судових установах України, здійснення нагляду за вищевказаною земельною ділянкою, тощо. Довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам, строком на 7 (сім) років, тобто до 17.10.2018р. Вказана довіреність була посвідчена приватними нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Саяпіною І.Г. 17 жовтня 2018 року за реєстровим № 1085 (т.1 а.с.15, 63).

Як встановлено з матеріалів справи, 19 грудня 2016 року між ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності посвідченій приватними нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Саяпіною І.Г. 17.10.2011р. з однієї сторони та ФГ «Вікторія» в особі голови Журавля П.П., який діє на підставі Статуту було укладено договір оренди землі у відповідності до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,5629 га, з кадастровим номер 3523481300:02:000:0150 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Договір зареєстрований у Центрі надання адміністративних послуг Новгородківської РДА Кіровоградської області від 22.12.2016р., індексний номер 33088304. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 255144,00 грн. Строк дії договору 49 років з правом пролонгації. (т.1 а.с.16-17, 61-62).

08 лютого 2017 року між ОСОБА_3 (далі - Сторона один), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі - Сторона два) з другої сторони, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватними нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Саяпіною І.Г. 17.10.2011р. за реєстровим № 1085, було укладено договір міни, відповідно до якого Сторона один передає у власність належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, аСторона два, взамін передає у власність, належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У власність Сторони один переходить земельна ділянка, площею 7,5629 га в межах згідно з планом розташування: Кіровоградська область, Новгородківський район, Інгуло-Кам`янська сільська рада, кадастровий номер 3523481300:02:000:0150. У власність Сторони два переходить земельна ділянка, площею 0,0100 га у межах згідно з планом розташування: Кіровоградська область, Новгородківський район, Інгуло-Кам`янська сільська рада, кадастровий номер 3523481300:02:000:0732. В державному реєстрі речових прав реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна належного Стороні один 1177088035234, номер запису про право власності: 19095275, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданої державним реєстратором приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. 20.02.2017р., індексний номер: 80736460, який і підтверджує право власності. Земельна ділянка, що переходить за даним договором у власність Сторони один, належить Стороні два на підставі: Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р1 №333132, виданого 03 червня 2002 року Новгородківською РДА Кіровоградської області на підставі розпорядження Новгородківської РДА від 10.04.2002 року №120-р. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 5789.

Відповідно до п.5 спірного договору сторони погодили, що обмін земельних ділянок вчинюється без грошової доплати.

Згідно з п.20 договору, сторони у присутності нотаріуса, стверджують, що їм зрозумілі суть і значення правочину, що укладається, та його правові наслідки, також нотаріусом роз`яснено їхні права та обов`язки (т.1 а.с.18-20).

У позовних вимогах, позивач просить визнати недійсними як договір оренди землі від 19.12.2016р. так і договір міни від 28.02.2017р., посилаючись на те, що вказані договори суперечать його інтересам, вільному волевиявленню, фактично позбавляють його права власності на належну йому земельну ділянку та про їх існування позивач не знав.Крім того,відповідачі діялине вінтересах позивача,а всвоїх інтересах,та незаконнозаволоділи належноюйому земельноюділянкою,при цьомупорушивши нормизаконодавства.

Ч.1ст. 41 Конституції Українивизначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Близький за змістом припис передбачає частина першастатті 317 ЦК України.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом (п. «в» ч.1ст. 5 ЗК України).

Тобто, власник земельної ділянки має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження нею, а держава не повинна втручатися у здійснення громадянами свого права розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером 18206733, щодо земельної ділянки, площею 7,5629 га, з кадастровим номер 3523481300:02:000:0150 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області був зареєстрований договір у Центрі надання адміністративних послуг Новгородківської РДА Кіровоградської області від 22.12.2016р., індексний номер 33088304 між позивачем та ФГ «Вікторія», строк дії договору 49 років з правом пролонгації (т.1 а.с.16-17).

В подальшому, земельна ділянка з кадастровим номером 3523481300:02:000:0150, площею 7,5629 га, що розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, на підставі договору міни за реєстровим № 544 від 28.02.2017, який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. перейшла у власність ОСОБА_3 .

Державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності) на підставі спірного договору було проведено та внесено відомості до Реєстру 28.02.2017 реєстратором - приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., номер запису про право: 19233554. Також, приватним нотаріусом було долучено до матеріалів справи копії документів на підставі яких було посвідчено спірний договір міни (т.1 а.с. 18-20, 172-266).

Згідно з ч. 1ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У ст.ст.3,6,203,626,627 ЦК Українивизначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів.

Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1ст. 628 ЦК Українипередбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

За положеннямист. 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином,судом встановлено,що позивач17.10.2011року надавдовіреністьна ОСОБА_2 ,та/або ОСОБА_3 ,та/або ОСОБА_4 ,якою уповноваживостанніхдіяти окремота незалежноодин відодного,представляти йогоінтереси яквласника земельноїділянки дляведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,56 га, кадастровий номер 3523481300:02:000:0150, а саме: на укладання договорів оренди, або позички, або емфітевзису, або міни на будь-яку іншу земельну ділянку відповідно до закону; одержання платежів у будь-якій формі (грошовій, та/або натуральній, та/або відробітковій) згідно умов договорів; представництво інтересів позивача в усіх судових установах України, здійснення нагляду за вищевказаною земельною ділянкою, тощо.

Довіреність була посвідчена приватними нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Саяпіною І.Г. 17 жовтня 2018 року за реєстровим № 1085 та видана з правом передоручення повноважень іншим особам, строком на 7 (сім) років, тобто до 17.10.2018р. (т.1 а.с.15, 63).

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Саме одночасне представництво і орендаря і орендодавця є порушенням положень ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Відповідно до ч. 3ст. 244 ЦК Українидовіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Отже, за своєю правовою природою представництво за довіреністю є правовідношенням, за яким особа уповноважується вчинити правочини від імені та в інтересах довірителя.

Особливістю відносин представництва є те, що вони виникають та існують в інтересах особи, яка добровільно надала іншій особі право вчинити певний перелік дій, які вона заздалегідь схвалює. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки лише для особи, яку він представляє.

Як встановленосудом,відповідачем ОСОБА_3 не порушенонорми передбаченіч.1ст.215ЦК України,та положеньст.203ЦК України,так укладаючивід імені ОСОБА_1 договір орендиземлі від19.12.2016р., ОСОБА_3 діяв вмежах наданихйому позивачемповноважень,зазначених вдовіреності;зміст правочинуне суперечитицьому Кодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам;особи,які вчинилиправочин,мали необхіднийобсяг цивільноїдієздатності;договір укладенов письмовійформі;правочин спрямованийна реальненастання правовихнаслідків,що обумовленіним:договір зареєстровано,а земельноюділянкою користуєтьсяорендар наумовах договору. Крім того, відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 долучено до матеріалів справи довідку про розмір нарахованої та виплаченої орендної плати за 2017-2019 роки по договору оренди землі від 19.12.2016р., яка становить до виплати 18595,50 грн. (т.1 а.с. 134).

Також, сторона позивача посилається на те, що укладаючи оспорюваний договір оренди землі з ФГ «Вікторія» та оспорюваний договір міни від 28.02.2017р., відповідачі діяли не в інтересах позивача, а в своїх інтересах, оскільки відповідач ОСОБА_2 , який вчинив правочин, договір міни в інтересах свого брата ОСОБА_3 , а відповідач ОСОБА_3 за договором оренди землі від 19.12.2016р. вчинив правочин в інтересах ФГ «Вікторія», засновником якого є його рідний брат ОСОБА_2 , що прямо заборонено ч.3 ст. 238 ЦК України та вказує на наявність правових підстав, передбачених ч.1 ст.215 ЦК України для визнання правочинів недійсними.

Обов`язок щодо доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Згідно з ч. 1ст. 232 ЦК Україниправочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

За змістом зазначеної правової норми необхідними ознаками правочину, вчиненого в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Для задоволення позовних вимог заст. 232 ЦК Українинеобхідно на підставі доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє.

Під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, яку представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен утілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним. Тобто в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника, який усвідомлював, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя, та бажав (або свідомо допускав) настання негативних наслідків для довірителя. Критерій «зловмисності» не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

Доведеність факту вчинення правочину внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, полягає у тому, що такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що третя особа - контрагент за договором, діяв за домовленістю із представником сторони оспорюваного правочину, внаслідок такої домовленості оспорюваний договір укладено на таких умовах, які не відповідають волі довірителя; умови договору, укладеного представником, очевидно, є невигідними для довірителя, а вигоду отримує тільки сторона - контрагент.

На підтвердження вищевказаного представник позивача, окрім копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з МУЮ, де вказано, що ОСОБА_3 має повноваження вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів), жодних інших документів на підтвердження родинних відносин, чи таких що б свідчили про зловмисну домовленість між відповідачами при укладенні договорів, а також того, що останні діяли в своїх інтересах, а не в інтересах позивача суду надано не було (т.3 а.с. 106-109).

В ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство» і в решті положень зазначеного закону не має жодного посилання на права якими наділені члени господарства, таким чином, перелік прав та обов`язків визначається засновником та закріплюється в статуті господарства.

Тому, за клопотанням представника позивача від відповідача ФГ «Вікторія» на виконання ухвали суду від 02.02.2022р. було надано завірену належним чином копію статуту ФГ «Вікторія» від 14.06.2004 року, станом на день укладення договору оренди землі від 19.12.2016р. та договору міни від 28.02.2017р.

З наданого статуту ФГ «Вікторія» на дату підписання договору оренди землі від 19.12.2016р. та договору міни від 29.02.2017р. ОСОБА_3 не являвся засновником ФГ «Вікторія», та не входив в склад його засновників. Тобто, ОСОБА_3 , не являючись членом ФГ «Вікторія» на час підписання оскаржуваних договорів, не був наділений організаційно-розпорядчими функціями в господарстві, що підтверджується статутом, а тому посилання позивача на порушення положень ч. 3 ст. 238 ЦК України є безпідставними та необґрунтованими.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність волевиявлення та його необізнаності про укладення від його імені договорів щодо належної йому земельної ділянки, оскільки позивач самостійно звернувся до відповідача з пропозицією щодо отримання коштів, особисто віддав відповідачу документи на земельну ділянку та власноручно підписав довіреність від 17.10.2011р., в якій вказано, що відповідачі від його імені мають право на укладання договорів оренди, або позички, або емфітевзису, або міни на будь-яку іншу земельну ділянку відповідно до закону стосовно належної йому земельної ділянки та отримав кошти в сумі 29000 грн. на свої потреби. Тобто, вказані твердження позивача, не були підтвердженні ніякими доказами у розумінніст. 76 ЦПК України.

Навпаки, судом не встановлено будь-яких обмежень повноважень довіреної особи відповідно до вказаної довіреності, довірена особа діяла в межах наданого доручення, позивач усвідомлював значення своїх дій, розумів обставини, що мають істотне значення, без впливу насильства (фізичного та психічного) з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті видав довіреність, та віддав документи на спірну земельну ділянку.

Також, позивач та його представник, як на підстави визнання недійсним договору міни від 28.02.2017 року, посилались на недотримання в момент вчинення правочину підп. «б» п.15розділу Х«Перехідні положення»ЗК України у редакції, що була чинною до 01.01.2019р. та ЗУ №2498-VІІІ від 10.07.2018р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», разом з тим, суд прийшов до висновку, що правовідносини стосовно укладення договору міни на день його укладення, що виникли між сторонами, не суперечать підп. «б» пункту 15 РозділуXПерехідних положень Земельного кодексу Україниі відповідають приписам ст.ст.203,715,716 ЦК України, у зв`язку з наступним.

Відповідно дост.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3503850912017 та державного акта на право власності на земельну ділянку серія Р1№333132,який виданий03.06.2002р.Новгородківською РДАКіровоградської області, за спірним договором міни вбачається, що спірна земельна ділянки на час укладення договору міни мала сформований кадастровий номер та державну реєстрацію (т.1 а.с. 218, 220).

Відповідно до підп. «а» ч.1ст. 81 ЗК Українигромадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі їх придбання за договором міни.

Земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч.1ст. 79 ЗК України).

Як передбачено ч.1ст.90 ЗК України, до кола прав власників земельних ділянок входить продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її у спадщину.

Відповідно до ч.1,2ст. 131 ЗК Українигромадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно доЦК Україниз урахуванням вимогЗК України.

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються, угоди повинні містити назву сторін; вид угоди; предмет угоди; документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням; зобов`язання сторін.

Відповідно дост.132 ЗК України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.3ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно з ч.1ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1,5 ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зіст.715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст.716 ЦК України).

З огляду на вищевказане, процедура міни вищезазначених земельних ділянок - є законним правом сторін - власників земельних ділянок та на підставі їх вільного волевиявлення може бути використане ними за їх взаємною згодою.

Згідно з п. 15розділу Х «Перехідні положення» ЗК Україниу редакції, чинній на час укладення договору міни, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається:

а). купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б). купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Отже, заборона відчуження, встановлена пунктом 15розділу Х «Перехідні положення» ЗК Україниу редакції, чинній на час укладення договору міни, і яка діяла до 1 січня 2018 року, передбачає винятки, а саме :

можливість вилучення (викупу) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для суспільних потреб (див. пункт 29.1 цієї постанови).

можливість передання земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб (див. пункт 29.2 цієї постанови).

можливість зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Таким чином, довід сторони позивача про неможливість обміну земельними ділянками та відповідно визнання договору міни недійсним згідно з забороною, передбаченою підп. «б» п. 15розділу Х «Перехідні положення» ЗК Україниу редакції, що була чинною до 1 січня 2018 року є необґрунтованим та безпідставними.

Разом з тим, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, що передбачений пунктами 14,15розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, обмежує конституційні права громадян України щодо можливості відчуження належних їм на праві приватної власності земельних ділянок, які гарантуються Конситуцією України і нормамиЗемельного кодексу України, та суперечить статті 1 Протоколу №1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного, суд вважає, що в позовній заяві не наведено підстав для визнання договору оренди землі та договору міни недійсними і право позивача не порушено жодним чином, а томупозовні вимогизадоволенню непідлягають.

Скасування заходів забезпечення позову передбачено ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до частини першої зазначеної статті суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Тому, після набрання чинності даним рішенням суду необхідно скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Новгородківського районного суду від 19.12.2019 року у виді накладення арешт на земельну ділянку площею 7,56 га з кадастровим номером 3523481300:02:000:0150, яка видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_3 та розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Згідно з п.2 ч.2ст.141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст.7,12,13,76,81,89,259,263-265,268,273 ЦПК України, районний суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) доФГ «Вікторія» (місцезнаходження: вул. Кірова, 34, смт. Новгородка, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28200, код ЄДРПОУ 30025092), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний нотаріусКропивницького міськогонотаріального округуБабіч ЛідіяЮріївна (місцезнаходження:вул.Гоголя 88/66,м.Кропивницький,Кіровоградська область,25006,свідоцтво №4877)визнання недійснимдоговору орендиземлі,визнання недійснимдоговору міниземельної ділянки відмовити.

Після набрання чинності даним рішенням суду скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Новгородківського районного суду від 19.12.2019 року у виді накладення арешт на земельну ділянку площею 7,56 га з кадастровим номером 3523481300:02:000:0150, яка видана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_3 та розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.03.2022 року.

Суддя Ю.РАЧКЕЛЮК