Рішення

від 17.02.2022 по справі 921/354/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2022 року м. ТернопільСправа № 921/354/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи №921/354/21

за позовом: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, буд.3,

до відповідача: Фермерського господарства "Сосулівське", 48579, Тернопільська область, Чортківський район, с. Сосулівка, вул. Лесі Українки, буд.69-Г,

про стягнення 3 370 грн 71 коп. збитків, завданих навколишньому середовищу

За участі представників:

Позивача: на оголошення скороченого рішення не з`явився.

Відповідача: на оголошення скороченого рішення не з`явився.

1. Судові процедури. Суть та рух справи.

Позивач - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №1-1-21-2115 від 28.05.2021 (вх.№406 від 02.06.2021) до відповідача - Фермерського господарства "Сосулівське", у якій просить суд стягнути з відповідача збитків, завданих навколишньому природному середовищу у розмірі 3 370 грн 71 коп., з яких: (30%) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, (50%) в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Нагірянської ОТГ, (20%) в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р UA438999980333199331000019773 в Казначейство України (ЕАП).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2021 головуючим у справі №921/354/21 визначено суддю Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.06.2021.

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.

Ухвалою суду від 31.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/354/21 до 13.09.2021, закрито підготовче провадження з 14.09.2021 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2021.

У судовому засіданні 14.09.2021 розпочато розгляд справи по суті. У відповідності до статті 216 ГПК України, судові засідання по суті неодноразово відкладались з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 17.02.2022.

У судовому засіданні 17.02.2022 суд перейшов до судових дебатів та заслухав заключні слова позивача та відповідача.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 17.02.2022 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 17.02.2022 представник відповідача проти позову заперечує.

Суд, у судовому засіданні 17.02.2022 вийшов у нарадчу кімнату до 18.02.2022 для ухвалення рішення у справі.

18.02.2022 після виходу з нарадчої кімнати, судом ухвалено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2.Аргументи сторін.

2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.

У позовній заяві (№б/н, б/д (вх.№406 від 02.06.2021) позивач, серед іншого, позовні вимоги мотивує таким.

Уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в межах повноважень за Погодженням Міністерства екології та природних ресурсів України (лист №1720/0/45-19ПЗ від 06.08.2019 року), Наказу №290 від 17.09.2019 року, направлення на проведення позапланового заходу №389 від 17.09.2019 року, у період з 18 - 19 «вересня» 2019 року проведено позапланову перевірку фермерського господарства «Сосулівське».

За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ФГ «Сосулівське» займається розведенням свиней у кількості орієнтовно 100 (сто) голів. Для розведення свиней Господарством використовуються нежитлові приміщення. Викиди на свинокомплексі здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 ч. 5 Закону України «Про атмосферне повітря». В результаті розведення свиней утворюється гній та гноївка (побічні продукти тваринного походження), які від свиноферми по рельєфу місцевості площею 196 м2 (14*14) стікають на земельну ділянку площею 247м2 (19*13) спричиняючи забруднення землі, що є порушенням ч.1 абз.1, 2. 10. 11 ст. 35 Закону України «Про охорону земель». На відділі 41 м2 від ділянки, на яку стікає гноївка протікає р.Серет, яка відноситься до середніх річок. Прибережна захисна смуга річки становить 50м., тобто частина забрудненої ділянки гноєм, а саме: 117 м2 знаходиться в прибережній захисній смузі річки, що є порушенням п. 6 ст. 89 Водного кодексу України та п. «г» ст.68 Земельного кодексу України. Відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції відібрано проби ґрунту для підтвердження явного забруднення земельних ділянок, про що складено акт відбору проб №20-09-19 від 18.09.2019 року.

Під час ведення господарської діяльності утворюються відходи з відпрацьованих (використаних) шприців та ампул. У Господарства відсутній наказ про призначення відповідальної особи у сфері поводження з відходами, договори на їх передачу, план організації роботи у сфері поводження з ними, журнал обліку відходів, пакувальних матеріалів та тари згідно Форми 1-ВТ, а також технічні паспорти відходів, що є порушенням ч. 1 п. «г». «в», «к», «й», «є», ст. 17 Закону України «Про відходи».

Усі проміри здійснено повіреною мірною стрічкою «ТОРЕХ 30», свідоцтво №0134-Ф за участі представника Фермерського господарства та Сосулівського сільського голови.

За наслідками перевірки, у відповідності до вимог ч.7 ст.7 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - складено акт перевірки №1 від 19.09.2019 року.

Керівник Фермерського господарства - від підпису відмовився, про що уповноваженими особами державної екологічної інспекції у Тернопільській області у відповідності до вимог ч.6 ст.7 закону, у акті проставлено відмітку. 20.09.2019 року супровідним листом за вих.№1/1-3-11- 3474 Інспекцією примірник акта перевірки надіслано на адресу ФГ «Сосулівське» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4600806514502, даний лист отримано особисто -15.10.2019 року.

За фактами виявлених порушень, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області - Канцар В.В., в межах повноважень згідно вимог законодавства, відносно директора Фермерського господарства - Богуна О.В., 18.09.2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення №003342 за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.78 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення №003343 за порушення, відповідальність за яке передбачена ст.82-1 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення №003401 за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення №003402 за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.52 КУпАП.

20.09.2019 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Канцар В.В., винесено припис №1/1-3-11-3469. Керівник суб`єкта - господарювання від отримання припису - відмовився, виходячи з чого такий надіслано рекомендованим листом.

За результатами лабораторних досліджень, (протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 30.09.2019 року №20-09-19, на підставі Методик вимірювань (МВ), допущених до використання та наведених у «Тимчасовому переліку методик вимірювань, допущених до використання уповноваженими територіальними та міжрегіональними територіальними органами ДЕІ України при проведенні вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології при контролі стану навколишнього природного середовища затвердженого наказом ДЕІ України від 11.01.2019р. №12, на підставі акта відбору проб ґрунтів від 18.09.2019 року №20-09-19, встановлено перевищення гранично - допустимих концентрацій ґрунту відносно фонових показників.

15.11.2019 року, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області - Канцар В.В., у відповідності до вимог Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, вимогами КУпАП, розглянувши протоколи про адміністративне правопорушення №№ 003342, 003343, 003401 від 18.09.2019 року (будучи належним чином повідомлений керівник Фермерського господарства на розгляд справи - не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав), винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №4, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 53, 82-1, ч. 1 ст. 78 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Копію постанови про адміністративне правопорушення, того ж дня (15.11.2019р.) надіслано керівнику Фермерського господарства кореспонденцією рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4600806500560 отримано особисто від розписку - 20.11.2019р.

Згідно проведених розрахунків, сума заподіяних збитків навколишньому природному середовищу (внаслідок забруднення земельних ділянок загальною площею 443 м2, що знаходиться неподалік ферми у с.Сосулівка на території Сосулівської сільської ради, Чортківського району побічними продуктами тваринного походження (гноєм, гноївкою) складає - 33 70,71 грн.

Розрахунок збитків проведено згідно «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. №171 (у редакції чинній на момент проведення розрахунку).

Позивач, також, зазначає, що проведеною перевіркою, встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та встановлена вина Відповідача.

21.11.2019 року, Державною Інспекцією у Тернопільській області на адресу керівника ФГ «Сосулівське» (48562, с.Улашківці, Чортківський район, Тернопільська область) надіслано досудову вимогу - претензію, проте така Відповідачем залишена без розгляду та реагування.

З огляду на зазначене та в порядку статей 68,69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" позивач звернувся до Господарського суду із позовом про стягнення з відповідача - Фермерського господарства "Сосулівське" 3 370 грн 71 коп. збитків, завданих навколишньому середовищу.

2.2. Правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву.

У поданому відзиві на позов (б/н від 09.08.2021 (вх. № 6552 від 10.08.2020) відповідач позовні вимоги не визнає, при цьому зазначає таке.

ФГ «Сосулівське» не являється власником чи орендарем земельних ділянок, на яких розташовані продукти тваринного походження (гній та гноївка), які на думку позивача, здійснюють забруднення земельних ділянок загальною площею 443 м2, що знаходиться неподалік ферми у с. Сосулівка на території Сосулівської сільської ради Чортківського району. Також ФГ "Сосулівське" немає стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря не здійснює викидів забруднюючих речовин у повітря, з огляду на що дозвіл на здійснення таких викидів позивач не повинен оформлювати.

Більше того, в акті перевірки № 1 від 19.09.2019р. позивач жодним чином не зазначено марки та моделі, інших характеризуючи ознаки стаціонарних джерел викидів, їх місця знаходження, не обґрунтовано, до якої групи стаціонарних джерел вони належать, не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел.

Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних належних, допустимих доказів наявності таких стаціонарних джерел.

Позивач стверджує, що проведеною перевіркою встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та встановлена вина відповідача з посиланням на природоохоронне законодавство, де умовою кваліфікації такого правопорушення як забруднення земель та настання відповідальності і відшкодування шкоди, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття, інших побутових відходів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, вина завдана шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Позивачем не надано жодних доказів, які би підтверджували наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме:

не зафіксований причинно - наслідковий зв`язок;

не доведено, що наявність на відкритому ґрунті сторонніх предметів, в даному випадку гноївки, гною є продуктами тваринного походження саме з ФГ «Сосулівське»;

не надано доказів стосовно шкідливого впливу на здоров`я людини;

відсутні докази змін якісних характеристик земель внаслідок їх забруднення, так само як і будь - яких доказів проведення позивачем обстежень земель з метою аналізу відповідних даних;

відсутні докази наявності реальної і очевидної загрози забруднення навколишнього природного середовища внаслідок засмічення земель.

Отже, за таких обставин відсутні підстави для відшкодування завданої шкоди та притягнення ФГ «Сосулівське» до цивільно-правової відповідальності.

Не погоджується відповідач і із наданими позивачем розрахунками завданих збитків, вважаючи їх такими, що не відповідають вимогам «Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного господарства», містять недостовірні дані про площу забруднення,відповідно і завищену суму збитків. Крім того, не зрозуміло на підставі чого до розрахунку включені вказані дані.

Вважає, що доказами, які надав позивач не доведена будь-яка неправомірність дій відповідача, як вбачається із акта перевірки №1 від 19.09.2019 р. засмічені земельні ділянки не знаходились і не знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні відповідача.

Крім того, на думку відповідача, вимоги позивача спростовуються рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі № 500/2690/19 за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Фермерського господарства «Сосулівське» про застосування заходів реагування, а саме: застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо Фермерського господарства "Сосулівське" у вигляді тимчасової заборони (зупинення) здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо фермерського господарства "Сосулівське" у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності, пов`язаної із витоком побічних продуктів тваринного походження на земельну ділянку загальною площею 443 м кв., що знаходиться неподалік фермерського господарства "Сосулівське", згідно якого:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Фермерського господарства "Сосулівське" про застосування заходів реагування - відмовлено повністю.

При цьому судом встановлено: що в акті перевірки відповідачем жодним чином не зазначено марки та моделі, інші характеризуючі ознаки стаціонарних джерел викидів, їх місця знаходження, не обґрунтовано, до якої групи стаціонарних джерел вони належать, не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.

При цьому, судом не здобуто, а суб`єктом владних повноважень не подано належних, допустимих доказів наявності таких стаціонарних джерел у відповідача під час судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб`єктом владних повноважень не доведено обов`язок відповідача на отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у зв`язку із чим дана позовна вимога не підлягає до задоволення.

Оскільки позивач просив тимчасово заборонити (зупинити) діяльність ФГ "Сосулівське", пов`язаної із витоком побічних продуктів тваринного походження на земельну ділянку загальною площею 443 кв.м, що знаходиться неподалік ФГ' "Сосулівське", а не ставив вимогу про заборону (зупинення) діяльності даного господарства, тому в даному випадку позивач повинен був, на думку суду, скласти припис про усунення порушень законодавства, чого суб`єктом владних повноважень зроблено не було.

На підставі зазначеного, відповідач просить суд в задоволені позовних вимог, відмовити.

2.3. Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.

У наданій суду відповіді на відзив позивач, ознайомившись із фактами викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, вважає їх безпідставними з тих підстав, що :

відповідно до п. 3.1 «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. №171 (у редакції чинній на момент вжиття заходів нагляду контролю), землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодо чинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Відповідно до п. 3.3 Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок (актів обстеження протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів (в тому числі протоколів вимірювань), що підтверджують такі факти.

Перевіркою встановлено, що гній (гноївка) стікають від місця розташування свиноферми по рельєфу місцевості площею 196 м кв., (14*14) на земельну ділянку площею 247 м кв. спричиняючи забруднення землі, в тому числі і забруднення частини прибережної захисної смуги річки Серет (117 м.кв.).

Загальна площа забруднення землі продуктами тваринного походження складає 443 м кв.

Систематичне потрапляння доз гної (гноївки) до ґрунту призводить до підвищення концентрації нітратного азоту в ньому, що в свою чергу веде до збільшення у рослинах вмісту нітратів, що перевищують допустимі норми. Споживання людиною продуктів з підвищеним вмістом нітратів може привести до незворотніх змін в організмі. Також свинячий гній просочуючись по ґрунтовому профілю призводить до забруднення підземних вод.

Згідно даних протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 30.09.2019 року, зафіксовано перевищення показників нітратів (885 мг/кг при фоновому показнику 4,1 мг/кг), сульфатів (126,9 мг/кг при фоновому показнику 42 мг/кг), фосфору (710 мг/кг при фоновому показнику 356 мг/кг), хлориду (62,1 мг/кг при фоновому 26,6 мг/кг), фосфор (рухомі форми) у перерахунку на п`ятиоксид фосфору Р205 (642 мг/кг при фоновому 356 мг/кг).

Забруднення навколишнього природного середовища, має прямий чи опосередкований, шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність (Верховний суд у постанові від 25 жовтня 2018 року у справі № 905/31/17 п. 4.7).

Оцінюючи масштаб заподіяної шкоди (в тому числі забруднення частини прибережної захисної смуги р.Серет), беручи до уваги результати вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів, копії матеріалів по факту забруднення або псування землі, скеровано до Чортківського ВП ГУНП у Тернопільській області за ознаками злочину відповідно до ч. 1 ст. 239 КК України.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст.69 Закону).

2.4. Покази свідків.

Суд, ухвалою від 17.09.2021 у зв`язку із обставинами, які суперечать іншим доказам, викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, прийшов до висновку про виклик та допит свідків та викликав для допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Канцара Володимира Васильовича, Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вовчук Тетяну Миколаївну, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Мочулу Назарія Любомировича, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Павлишин Руслану Петрівну, ОСОБА_4 , Карачинського В.В.

2.4.1. Покази свідка голови ФГ "Сосулівське" - ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 28.09.2021 директора ФГ "Сосулівське" - Богуна Ореста Васильовича (с. Улашківці, Чортківського р-н., Тернопільської області, 48562) допитано, як свідка після попередньо озвученої та підписаної ним присяги свідка.

Так, свідок ОСОБА_1 стосовно наявності у ФГ "Сосулівське" дозволу на відходи свідчив суду, що такого дозволу у нього нема, а всі відходи побічного тваринного походження (гній) викачує насосом в середньому 1 раз на місяць і зливає у вигрібну яму, яка облаштована у нього на городі. Розмір ями становить 10м х 6м.

Інспекторам пояснював, що вони беруть проби не від його стайні, проте представники екології на це не реагували, а продовжували брати проби землі.

Захороненням відходів ОСОБА_1 не займався, а тому і відповідного дозволу не отримував.

Крім того зазначає, що в його власності є лише одна стайня з п`яти, що там знаходяться. Стайня знаходиться посередині і в ній утримується до 30-ти голів свиней, а не сто, як зазначено інспектором у Акті №1. До інших чотирьох стаєн свідок відношення не має.

2.4.2. Покази свідка ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 28.09.2021 свідка засновницю ФГ "Сосулівське" - ОСОБА_2 (с. Улашківці, Чортківського р-н., Тернопільської області, НОМЕР_1 ) допитано, як свідка після попередньо озвученої та підписаної нею присяги свідка.

Так, свідок ОСОБА_2 надала суду показання, та зазначила, що була присутня під час проведення перевірки представниками екологічної інспекції, проте від підписання документів відмовилась, оскільки відношення до тієї гноївки, що тече на ґрунти, з яких бралися проби, немає. Вигрібна яма знаходиться на відстані 30-ти метрів від стайні.

На запитання суду чи був присутній сільський голова при проведенні перевірки, відповіла, що сільського голови на місці в той час не було.

Крім того, встановити звідки витікав гній було неможливо, оскільки земля була суха.

Також зазначає, що твердження інспекторів про те, що гноївка тече в річку Серет не є правдивим, оскільки відстань від стаєн до річки складає біля 300 метрів.

На момент перевірки в стайні перебувало 30 свиней. Найманих працівників на фермі немає, оскільки ФГ "Сосулівське" є фермою сімейного типу.

2.4.3. Покази свідка ОСОБА_5 .

У судовому засіданні 28.09.2021 старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Павлишин Руслану Петрівну ( АДРЕСА_1 ) допитано, як свідка після попередньо озвученої та підписаної нею присяги свідка.

Свідок ОСОБА_5 , яка проводила вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів відібраних на території Сосулівської сільської ради Чортківського району, посвідчила суду, що коли приїхала на місце відбору, то побачила що по рельєфу до ями з території стайні стікає гноївка.

Проби ґрунтів відбиралися з метою подальшого вимірювання показників їх складу та властивостей та для дослідження на вміст гранично допустимих концентрацій показників, проте чітко та достовірно сказати, з якої стайні витікала гноївка суду не змогла, оскільки табличок на стайнях не було, а проби відбиралися по факту.

При цьому ніхто не уточняв з чиєї саме стайні беруться проби, а такі відбиралися на ділянці між будівлею ферми і річкою.

На момент складання Акту свідку було відомо, що дана земельна ділянка є ділянкою, що знаходиться за межами населеного пункту на території Сосулівської сільської ради і є прибережною зоною.

2.4.4. Покази свідка ОСОБА_6 .

Суд, ухвалою від 17.09.2021 у зв`язку із обставинами, які суперечать іншим доказам, викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, викликав для допиту в судовому засіданні в якості свідка - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні 28.09.2021 ОСОБА_6 допитано, як свідка після попередньо озвученої та підписаної нею присяги свідка.

Свідок ОСОБА_6 , яка проводила відбір проб ґрунтів засвідчила суду в тому, що коли приїхали на місце відбору, то побачили що по рельєфу до ями стікає гноївка.

Зі слів присутніх там людей було встановлено, що крайня стайня справа, з якої тече гноївка належить ФГ "Сосулівське", а кількість свиней в стайні становить близько 100 тварин.

Крім того, присутній під час перевірки голова Сосулівської сільської ради підтвердив те, що саме ті люди ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) займаються розведенням та утриманням свиней в цій будівлі. Також підтвердив, що дана земельна ділянка перебуває в комунальній власності Сосулівської сільської ради.

На запитання суду, яким чином було встановлено кому саме належать стайні свідок надала відповідь, що зі слів ОСОБА_2 . Проте на вимогу інспекторів про надання документів, які б підтвердили те, кому належать стайні, присутніми особами не надавалось. Також, під час огляду ОСОБА_2 засвідчила представникам лабораторії, що це саме її ферма з якої тече гноївка по рельєфу. Також, вказала що на цій фермі свині належать ФГ "Сосулівське".

Пізніше на вимогу старшого інспектора були надані всі необхідні документи.

Слід зазначити, що присутня у судових засіданнях ОСОБА_2 категорично заперечила твердження свідка ОСОБА_6 про те, що вона - ОСОБА_2 під час перевірки говорила інспекторам, що то саме із стайні ФГ "Сосулівське" витікає гноївка та вказує, що такі покази ОСОБА_6 є неправдою.

2.4.5. Покази свідка ОСОБА_7 .

У судовому засіданні 28.09.2021 старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Мочулу Назарія Любомировича допитано, як свідка після попередньо озвученої та підписаної ним присяги свідка.

ОСОБА_7 посвідчив суду, що перевірка проводилась за зверненням громадян в присутності голови сільради та двох жінок одна з яких назвалась власницею господарства ОСОБА_2 . Весь процес перевірки було знято на відеокамеру іншою жінкою сестрою ОСОБА_2 .

Присутні при перевірці представники ферми підтвердили, що це їхня ферма і інспектори розпочали перевірку. Щодо інших власників ферми, то ніхто нічого інспекторам не говорив.

На території біля ферми виявлено було одну яму, до якої стікали нечистоти (гноївка), що знаходиться біля прибережної зони.

Іншої ями на території не виявлено. Інспекторами було зроблено відповідні проміри з ями та біля неї, з подетальним описом всіх проведених робіт, одночасно відібрано проби ґрунтів.

Про складання відповідних протоколів представники ферми були повідомлені, проте в подальшому від підписання протоколів вони відмовились. При цьому, щодо належності їм ферми, не заперечили.

Про те, що буде проводитись перевірка, власників ФГ "Сосулівське" не попереджали, документів завчасно не витребовували.

Проте, необхідний пакет документів мав бути наданий інспекторам вже після завершення проведення перевірки та під час складання протоколу, проте документів представниками ферми не надано.

В приміщення ферми інспектор не заходив, бо не мав такого наміру.

Щодо обстеження ями, то свідок зазначив, що була зафіксована площа ями та встановлено зі слів представників ферми, зокрема ОСОБА_2 , що це її ферма, та встановлено, що саме з тої ферми тече гноївка. Будь-яких заперечень щодо належності ферми іншим власникам, ОСОБА_2 не заявлялось.

Після обстеження ями було встановлено, що встановлено відстань між фермою і ямою, та між ямою і річкою.

На запитання інспектора, скільки будівель було на території, інспектор Мочула Н.Л. не пам`ятає.

2.4.6. Покази свідка ОСОБА_8 .

У судовому засіданні 28.09.2021 державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Канцара Володимира Васильовича допитано, як свідка після попередньо озвученої та підписаної ним присяги свідка.

У своїх поясненнях свідок ОСОБА_8 вказав на те, що прибувши на місце огляду пам`ятає, що гноївка витікала з крайньої будівлі

Чи попереджали ФГ "Сосулівське" про проведення перевірки, свідок не пам`ятає.

Чи надавались працівниками ФГ "Сосулівське" документи, свідок не пам`ятає.

Чи з`ясовувалось документально кому належать (стайні) свідок не пам`ятає.

Наміру заходити в приміщення ферми не було та й власник ферми просив не заходити з метою дотримання санітарних норм та збереження здоров`я тварин.

Щодо вказання в Акті кількості свиней, а саме 100 голів, то пояснив, що дана кількість була встановлена зі слів власниці ферми.

При перевірці був присутній голова сільської ради.

3. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Фактичні обставини встановлені судом.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

У відповідності до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За приписами частин 1,2 статті 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з`явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

У відповідності до ст.89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Відповідно до ч.1 ст.211 ГПК України, допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожний свідок допитується окремо.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Із змісту статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального та спеціального використання природних ресурсів. Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому законом порядку.

Із змісту ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів.

У відповідності до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 46 Закону України "Про відходи", підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Згідно з приписами ст.35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до частин 9, 10 розділу II «Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області», Інспекція вправі:

- пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків, і витрат заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розраховує їх розмірі, звертається до суду з відповідними позовними заявами; вживає вимог має право розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції;

- вживає у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спору, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, та навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) є планові та позапланові, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (статті 5 закону).

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до абзацу 4 ч. 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. а) ч. 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами в тому числі вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; охорону атмосферного повітря.

У відповідності до Постанови КМ України від 14.09.2011р № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції», Інспекції утворено як юридичні особи публічного права як територіальні органи Державної екологічної інспекції України, в тому числі Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 37977693), запис про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено 19.12.2011.

Згідно ч. 1 Розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 №125, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Згідно «Положення про державну екологічну інспекцію у Тернопільській області» №125 від 28.04.2020 року, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - Інспекція) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарськими судами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, вимог природоохоронного законодавства. Розраховує розмір шкоди, збитків та витрат, пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спору, виступає позивачем та відповідачем у судах.

В силу положень ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

В той же час, відповідно до класифікації відходів ДК 005-96, затвердженої наказом Держстандарту України від 29.02.1996 №89 екскременти, сечовина, та гній (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби (код - 0121.2.6.03) є відходами вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та відносяться до відходів виробництва продукції сільського господарства та мисливства.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", побічні продукти тваринного походження належать до категорій І - III залежно від ступеня ризику для здоров`я людини та тварини.

Окрім цього, за статтею 12 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії II є, у тому числі, гній, немінералізоване гуано і вміст травного тракту.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача та заперечення відповідача, взявши до уваги покази свідків, дослідивши норми чинного законодавства та оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Предметом даного спору є заявлені вимоги позивача - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення з відповідача - Фермерського господарства "Сосулівське" збитків, завданих навколишньому природному середовищу у розмірі 3 370 грн 71 коп., з яких: (30%) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, (50%) в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Нагірянської ОТГ, (20%) в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р UA438999980333199331000019773 в Казначейство України (ЕАП).

Позов обґрунтований тим, що під час позапланової перевірки ФГ «Сосулівське», проведеної у період з 18-19.09.2019р. встановлено, що відповідач займається розведенням свиней у кількості орієнтовно 100 голів. Для розведення свиней господарством використовуються нежитлові приміщення. Позивач вказує на те, що в результаті розведення свиней утворюються гній та гноївка (побічні продукти тваринного походження), які від свиноферми по рельєфу місцевості стікають на земельну ділянку площею, спричиняючи забруднення землі, що є порушенням частини І абз. 1, 2, 10, 11 ст.35 Закону України «Про охорону земель». Також зазначив, що на віддалі 41 м від ділянки, на яку стікає гноївка протікає р. Серет, при цьому прибережна захисна смуга ріки становить 50 м, тобто частина забрудненої ділянки гноєм, а саме 117 м кв. знаходиться в прибережній захисній смузі вищезазначеної ріки, що є порушенням п.6 ст. 89 Водного кодексу України та п. ґ ст.68 Земельного кодексу України. За наведених обставин, позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати шкоду, заподіяну ним внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначивши, що проби ґрунтів, по яких стікала гноївка, відбиралися не біля стайні відповідача, а біля іншої стайні, яка йому не належить, і чиї це стайні відповідачу невідомо. Своєї вини у забрудненні землі не визнає, вказуючи, що для стікання гноївки з його стайні облаштовано спеціальну яму, куди стікають відходи тваринної життєдіяльності, а оскільки яму очищають один раз на місяць, то, на думку відповідача, ніякої шкоди навколишньому природному середовищу відходи, що туди стікають це не створюють.

В ході розгляду справи №921/354/21 судом встановлено таке.

У відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний видом діяльності Фермерського господарства "Сосулівське" є код КВЕД 01.46 "Розведення свиней".

У період з 18.09.2019 по 19.09.2019, на підставі звернення громадян Михайлюка П.І. та Карачинського В.В. від 17.07.2019, направлення Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №389 від 17.09.2019 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, за погодженням Міністерства екології та природних ресурсів України №5/4-11/8694-19 від 05.08.2019, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Фермерським господарством "Сосулівське".

Як встановлено судом, згідно направлення Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №389 від 17.09.2019 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, за погодженням Міністерства екології та природних ресурсів України №5/4-11/8694-19 від 05.08.2019 та Наказу від 17.09.2019 №290 уповноваженими особами, в термін з 18.09.2019 по 19.09.2019, проведено перевірку Фермерського господарства "Сосулівське", Тернопільська область, Чортківський район, с.Сосулівка, вул. Лесі Українки,69 Г.

Під час проведення перевірки представниками екологічної інспекції в присутності директора та засновника ФГ "Сосулівське", а також, голови Сосулівської сільської ради було виявлено факт забруднення довкілля внаслідок порушення соціальних правил, що створювало небезпеку для довкілля порушення, а саме : витік гною та його накопичення у прибережній захисній смузі р.Серет, забруднення продуктами тваринного походження (гноєм та гноївкою) земельних ділянок у селі Сосулівка Чортківського району неподалік фермерського господарства, площею 247 м кв. (19х13) та 196 м кв. (14х14) загальною площею 443 м кв., а також невиконання робіт по ущільненню та утилізації відходів.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт №1, яким виявлено порушення п. "й" ст.17 Закону України "Про відходи", ст.ст. 125, 126 ЗК України, п."в" ст. 17 Закону України "Про відходи", п. "к" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи", п."є" ст.17 Закону України "Про відходи", п."г" ст.17 Закону України "Про відходи", ч.1 абз.1, 2, 10, 1 ст.35 Закону України "Про охорону земель".

Даний Акт підписаний уповноваженими особами позивача та із застереженням від засновника відповідача Богун Н.П. Від підписання Акту Богун Н.П. відмовилась. В Акті перевірки зазначено, що він надісланий листом від 20.09.2019 № 1/1-3-11-3468.

18.09.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено протокол стосовно директора ФГ "Сосулівське" № 003402 щодо порушення абзацу 1,2,10,11 ч.1 ст.35 Закону України "Про охорону земель".

30.09.2019 уповноваженим особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області складено Протокол №20-09-19 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів.

15.11.2019 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №4, якою постановлено визнати директора ФГ "Сосулівське" Богуна О.В. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53, 82-1, ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

15.11.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області складено постанову №6 про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно директора ФГ "Сосулівське" у зв`язку із передачею матеріалів справи до Чортківського ВП ГУНП у Тернопільській області.

Копію постанови про адміністративне правопорушення, того ж дня (15.11.2019р.) надіслано керівнику Фермерського господарства кореспонденцією рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4600806500560 отримано особисто від розписку - 20.11.2019р.

Керівником Фермерського господарства вживалися дії, щодо оскарження зазначеної постанови проте, Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 08.12.2020 у справі №608/1059/20 та Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 року позовну заяву та відповідно апеляційну скаргу ФГ «Сосулівське» - залишено без розгляду та повернуто скаржнику відповідно.

Згодом постанову про адміністративне правопорушення надіслано на адресу Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з метою примусового стягнення штрафу.

Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення №003402 від 18.09.2019 року (псування та забруднення землі продуктами тваринного походження (гноєм та гноївкою) на загальній площі 443 м2), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Канцар В.В., виходячи з того, що у даному правопорушенні вбачаються ознаки злочину згідно ч. 1 ст. 239 КК, за наслідками розгляду справи у відповідності до вимог п. 8 ст. 247 КУпАП, винесено постанову про закриття справи №6 від 15.11.2019 року.

Того ж дня, копію постанови про закриття справи надіслано для відома керівнику ФГ «Сосулівське» - Богун О.В.

19.11.2019р. за вих. №1/1-3-05-4215, пакет документів для вжиття заходів реагування направлено до Чортківського ВП ГУНП України в Тернопільській області.

01.06.2021 ДЕІ у Тернопільській області на адресу Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області надіслано запит №1-1-21-2184 про надання інформації за наслідками розгляду надісланого інспекцією повідомлення від 19.11.2019.

Згідно отриманої позивачем 14.09.2021 відповіді за вх№2284/2-1-1-05 ГУНП в Тернопільській області проінформувало позивача, що звернення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.239 КК України по факту того, що в с.Сосулівка, Чортківського району наявний факт забруднення довкілля внаслідок порушення соціальних правил, що створювало небезпеку для довкілля розглянуто.

Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.1, ч.4 ст.214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021211110000349 від 03.09.2021 року за ч.1ст.239 КК України.

Як підтверджується доказами, наявними у справі, по даному кримінальному провадженні в слідчому відділенні Чортківського РВП ГКНП в Тернопільській області, проводиться досудове розслідування.

Забруднення навколишнього природного середовища має прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність (зазначає Верховний суд у постанові від 25 жовтня 2018 року у справі № 905/31/17 п. 4.7).

Із судової практики ВС, що склалася, для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавання шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Проте, суд, розглянувши матеріали справи, наявні подані позивачем та відповідачем у справі докази, а також покази свідків, як докази, критично оцінює твердження позивача про те, що ним доведено доказами, що саме з боку відповідача мало місце неправомірна поведінка по забрудненню земельної ділянки відходами, а також, що вина за встановлене правопорушення покладається саме на відповідача ФГ "Сосулівське".

Суд вважає, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними, достатніми, вірогідними доказами, що саме відповідач вчинив спірне правопорушення, і саме з вини відповідача завдано збитків навколишньому середовищу. При цьому суд виходив з такого.

За змістом статей 22, 1166 ЦК України відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить завдання шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини цієї особи у розумінні ст. 1193 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 18 травня 2016 р. у справах № 3-194гс16, № 3-271гс16).

Збитки є грошовим виразом завданої шкоди.

Розрахунок збитків проведено згідно «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. №171 (у редакції чинній на момент проведення розрахунку).

Відповідно до п. 3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодо чинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Відповідно до п. 3.3 Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок (актів обстежень), протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують такі факти.

Охорона земель згідно вимог Закону України «Про охорону земель» - це система правових, організаційних, технологічних та інших видів заходів, спрямованих на збереження і відтворення родючості, захисту від деградації, ведення сільськогосподарського виробництва з дотриманням ґрунтозахисних технологій та забезпечення екологічної безпеки довкілля.

Відповідно до вимог ст. 46 Закону, підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Норма ст. 56 Закону зазначає, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до вимог ст. 42 Закону України «Про відходи», особи винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень природоохоронного законодавства, умовою кваліфікації такого правопорушення як забруднення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття, інших побутових відходів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Отже, забруднення навколишнього природного середовища, має прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність (зазначає Верховний суд у постанові від 25 жовтня 2018 року у справі № 905/31/17 п. 4.7).

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Як стверджує позивач, повноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в межах повноважень за Погодженням Міністерства екології та природних ресурсів України (лист №1720/0/45-19ПЗ від 06.08.2019 року), Наказу №290 від 17.09.2019 року, направлення на проведення позапланового заходу №389 від 17.09.2019 року, у період з 18 - 19 «вересня» 2019 року проведено позапланову перевірку фермерського господарства «Сосулівське».

Проте, суд має за необхідне зазначити, що позивач при перевірці встановивши забруднення земельної ділянки відходами, не надав суду доказів того, що вказані відходи витікали саме від приміщень (стайні) Фермерське господарство «Сосулівське», як не надано належних доказів того, що саме ФГ "Сосулівське" являється власником чи орендарем приміщень (стаєнь), з яких витікали продукти тваринного походження (гній та гноївка), та які на думку позивача, здійснюють забруднення земельних ділянок загальною площею 443 м2, що знаходиться неподалік ферми у с. Сосулівка на території Сосулівської сільської ради Чортківського району.

Як встановлено судом, інспекторами зафіксовано, що гній (гноївка) стікають від місця розташування свиноферми по рельєфу місцевості площею 196 м кв., (14*14) на земельну ділянку площею 247 м кв. спричиняючи забруднення землі, в тому числі і забруднення частини прибережної захисної смуги річки Серет (117 м.кв.).

При цьому, жодних письмових доказів того, кому належать нежитлові приміщення (стайні), розташовані на території господарства, та які і скільки з декількох стаєн належать саме ФГ "Сосулівське", суду позивачем, також, не надано.

При цьому суд вважає, що має місце недобросовісне проведення перевірки інспекторами позивача, які при перевірці та встановленні ключової обставини у даних правовідносинах звідки відбувається витік гноївки, що забруднює землю, і кому належать ці приміщення, та хто здійснює в них господарську діяльність орієнтувались виключно на покази фізичних осіб, а також, як стверджують інспектори їм про таке повідомила і «показала» ОСОБА_2 - співвласниця відповідача.

Проте, суд критично оцінює такі твердження свідків позивача, так як присутня у судових засіданнях ОСОБА_2 категорично заперечила твердження свідків позивача про те, що вона - ОСОБА_2 під час перевірки говорила інспекторам, що то саме із стайні ФГ "Сосулівське" витікає гноївка та вказує, що такі покази інспекторів позивача є грубою неправдою.

Одночасно судом встановлено, що ні при підготовці до перевірки, ні при її проведенні, ні після її проведення при її документальному оформленні інспектори не досліджували належних письмових документів, які б підтверджували право власності на спірні приміщення (стайні), а також, те хто є їх фактичними користувачами, і відповідно від кого (з якого приміщення) здійснюється витік гноївки, та хто є винним у забрудненні спільної землі, яка знаходиться зовсім в іншому місці ніж земля під стайнями.

При цьому Суд, у зв`язку із обставинами, які суперечать іншим доказам, викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, з метою з`ясування та надання оцінки усім обставинам справи викликав для допиту у судове засідання 28.09.2021 в якості свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Канцара Володимира Васильовича, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вовчук Тетяну Миколаївну, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Мочулу Назарія Любомировича, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Павлишин Руслану Петрівну, ОСОБА_4 та Карачинського В.В., про що зазначено в ухвалі від 17.09.2021.

Як засвідчив директор Богун О.В. у судовому засіданні 28.09.2021, під час проведення перевірки, він пояснював інспекторам, що вони беруть проби не від його стайні, проте представники екології на це не реагували, а продовжували брати проби землі. Відповідач також стверджує, що йому належить тільки одна стайня (середня) з п`яти, проте інспекторами при здійсненні позапланової перевірки не було з`ясовано, яка саме стайня належить фермерському господарству "Сосулівське", а відповідно не було встановлено того, чи витікала гноївка зі стайні, що належить відповідачу чи з якоїсь іншої стайні, яка не перебуває у власності ФГ "Сосулівське". Аналогічні покази надала і свідок ОСОБА_2 .

При цьому, у судовому засіданні 28.09.2021 свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вказували, що при перевірці жодних доказів того, що земельна ділянка, на якій проводилась перевірка знаходиться у приватній власності ФГ "Сосулівське", не надано.

Також, у судовому засіданні 28.09.2021 старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Павлишин Руслани Петрівни, якою відбирались проби ґрунтів, свідчила, що : "ніхто не уточняв з чиєї саме стайні беруться проби, а такі відбиралися на ділянці між будівлею ферми і річкою."

Одночасно судом, у процесі розгляду спору, витребувано у порядку статті 74 ГПК України від відповідача як доказ копію свідоцтва на нерухоме майно від 11.11.2008 виданого Сосулівською сільською радою, згідно якого нерухоме майно, а саме : будинок телятника і кормокухні загальною площею 821,4 кв.м, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2 , перебувають у приватній власності ОСОБА_9 (із часткою 1/2) і ОСОБА_2 (із часткою 1/2). Також, надано суду рішення про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно від 12.11.2008 та Зведений акт вартості будівель і споруд (станом на 17.11.2008), а саме телятника і кормокухні.

Таким чином, надані докази підтверджують те, що ОСОБА_2 є власником лише Ѕ частки згаданого майна. А інша частина належить іншій особі, а не учаснику ФГ - відповідача.

Отже із поданих письмових доказів, а також свідчень, наданих суду свідками вбачається, що інспекторами позивача під час перевірки не було чітко встановлено, що гноївка витікала саме з ферми, яка належить ФГ "Сосулівське" і що саме відповідач вчиняє порушення та є винним у забрудненні земельної ділянки відходами (гноївкою).

Вказаних обставин суду з боку позивача не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення щодо відповідача, за таких обставин, суд відмовляє у позовних вимогах щодо стягнення з відповідача - ФГ "Сосулівське" 3 370,71 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

4. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому суд, використовуючи право, надане йому статтею 129 ГПК України судові витрати у вигляді 2 270 грн 00 коп. судового збору покладає на позивача у справі - Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 1,2, 42, 66, з 74 по 79, 86, 87, 89, 129, 211, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ

1.В позові відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Позивач - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, буд.3, (код ЄДРПОУ 37977693 ) ;

Відповідач - Фермерське господарство "Сосулівське", 48579, Тернопільська область, Чортківський район, с. Сосулівка, вул. Лесі Українки, буд.69-Г, (код ЄДРПОУ 36164605).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.03.2022.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено нарочно особисто уповноваженим представникам.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко