Постанова

від 23.03.2022 по справі 569/9312/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/9312/19

Провадження № 22-ц/4815/119/22

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Хилевич С.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

за участю: представника сторін: Мовчун А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2020 року у справі за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про витребування майна, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року Рівненська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про витребування майна, визнання права власності на спірну квартиру в АДРЕСА_1 .за територіальною громадою міста Рівне в особі Рівненської міської ради.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2020 позов задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 30.08.2017 року, видавник: 5610 на користь Територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради, ідентифікаційний код 34847334, квартиру з реєстраційним номером 1312563956101, загальною площею 20,4 кв.м., житловою 11 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано право власності Територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради, ідентифікаційний код 34847334, на квартиру з реєстраційним номером 1312563956101, загальною площею 20,4 кв.м., житловою 11 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Рівненської міської ради, ідентифікаційний код 34847334 судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру було зареєстровано 25 липня 2017 року на підставі рішення Рівненського міського суду від 11 липня 2017 року по справі 569/3273/17, що підтверджується Інформаційною довідкою, що наявна в матеріалах справи. Відтак, на момент укладення між ним та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу спірної квартири право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 , та у нього не виникало сумнівів в правомірності такої реєстрації.

Крім того зазначає, що приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т.В. було перевірено реєстрацію квартири за продавцем та відповідно в нього не виникало сумнівів щодо законності реєстрації майна за продавцем, будь яких заборон щодо відчуження спірної квартири в Державному реєстрі обтяжень не було, а тому, вважає, що є добросовісним набувачем.

Стверджує, що при проведенні державної реєстрації права власності на квартиру за третьою особою - ОСОБА_2 , державний реєстратор повинен був перевірити дату набрання законної сили судовим рішенням від 11.07.2017 року по справі №569/3273/17 та перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Рівненська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2020 року без змін.

Представник Рівненської міської ради в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві. Просить відхилити клопотання про зупинення провадження в справі чи її відкладення, а також про долучення доказів в стадії апеляційного провадження, про які сторона навіть не згадувала при перегляді заочного рішення.

ОСОБА_1 та його представники, третя особа ОСОБА_2 повторно не з`явились в судове засідання, а подане клопотання про зупинення провадження або відкладення розгляду справи, з огляду на норми п.2 ч.3 ст.223, 372 ЦПК України, не підлягає до задоволення, оскільки не містить поважних причин неможливості розгляду справи чи явки учасників справи до суду, який під час воєнного стану працює в штатному режимі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає виключних обставин та підстав для задоволення клопотань позивача про прийняття чи витребування доказів по справі.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру поза волею законного власника, відповідно існують правові підстави для витребування її з володіння навіть у добросовісного набувача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського міського суду від 11.07.2017 р. по справі № 569/3273/17 позовні вимоги ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання, визнання безвісно відсутнім та визнання права власності за набувальною давністю - задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25 грудня 2004 року по даний час за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 - безвісно відсутнім. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

На виконання рішення Рівненського міського суду від 11.07.2017 р. у справі № 569/3273/17 державним реєстратором Управління забезпечення адміністративних послуг Рівненської міської ради Данилевич І. Є. 25.07.2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру з реєстраційним номером 1312563956101, загальною площею 20,4 кв.м., житловою 11 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

З оглянутого судом витягу з Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстроване приватне право власності на квартиру з реєстраційним номером 1312563956101, загальною площею 20,4 кв.м., житловою 11 кв. м. АДРЕСА_1 , державний реєстратор приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т.В., право власності виникло згідно договору купівлі-продажу квартири № 287 від 30.08.2017 року.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Апеляційного суду Рівненської області від 25 січня 2018 року у справі № 569/3273/17 задоволено апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради. Рішення Рівненського міського суду від 11 липня 2017 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання, визнання безвісно відсутнім та визнання права власності за набувальною давністю, відмовлено.

З вказаної постанови Апеляційного суду Рівненської області вбачається, що судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності згідно рішення Рівненської міської ради № 707 від 25.02.2004р.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

За змістом ст. 388 ЦК України, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18).

Як правильно враховано місцевим судом, постановою Апеляційного суду Рівненської області від 25 січня 2018 року у справі № 569/3273/17 встановлено, що спірна квартира є комунальною власністю Рівненської міської ради. Також встановлено, що ОСОБА_2 вселилась в квартиру на підставі договору найму від 25 грудня 2004 року, який визнано судом недійсним, а тому права користування нею у встановленому законом порядку вона не набула і підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Наведене свідчить про відсутність волевиявлення законного власника спірної квартира щодо її відчуження, а отже й наявність права на витребування майна від добросовісного набувача відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Слід зазначити що, договір купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений 30.08.2017 року, де вказаний номер справи та рішення місцевого суду від 11.07.2017 року, зазначена інформація про Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 25.07.2017 року. Предмет договору був оцінений у сумі 10193 грн. Наявність таких відомостей дає змогу зрозуміти, що з приводу майна наявний спір, а враховуючи вартість та терміновість продажу майна, ОСОБА_1 повинен був проявити розумну обачність при купівлі квартири. До придбання цієї квартири, покупець мав реальну можливість ознайомитися із судовим рішенням, станом розгляду справи та скористатись кваліфікованою правовою допомогою.

Витребування квартири не становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ОСОБА_1 , із власності якого витребовується квартира, не позбавлений можливості захистити своє право, пред`явивши вимогу до ОСОБА_2 , у якої він придбав цю квартиру, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15.

Дотримання справедливої рівноваги (балансу) між загальним інтересом громади та інтересами ОСОБА_1 , який як покупець не проявив розумну обачність при купівлі квартири, забезпечується можливістю звернення до суду з вимогою про відшкодування збитків до продавця квартири, а тому втручанням у право власності відповідача не може вважатися непропорційним та таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди із ухваленим у справі судовим рішенням.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом, а тому підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, не має.

Згідно ст.141 ЦПК України, понесені апелянтом судові витрати покладаються на нього.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381,382,383,384,390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 25 березня 2022 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.В. Хилевич

С.С. Шимків