Ухвала

від 19.10.2022 по справі 569/9312/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 569/9312/19

провадження № 61-3892св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - Рівненська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Наседкіна Олега Ігоровича на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2020 року у складі судді Панас О. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 березня 2022 рокуу складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Хилевич С. В., Шимків С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року Рівненська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , про витребування майна, визнання права власності.

Позов мотивований тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 липня 2017 року визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

На підставі вказаного рішення суду державним реєстратором Управління забезпечення адміністративних послуг Рівненської міської ради 25 липня 2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вказану квартиру.

В подальшому спірна квартира була відчужена ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу квартири № 287 від 30 серпня 2017 року.

Разом з тим, постановою апеляційного суду Рівненської області від 25 січня 2018 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області

від 11 липня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання, визнання безвісно відсутнім та визнання права власності за набувальною давністю відмовлено.

Посилаючись на те, що у постанові апеляційного суду Рівненської області від 25 січня 2018 року встановлено, що спірна квартира перебуває в комунальній власності, а вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, Рівненська міська рада просила:

- витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради квартиру з реєстраційним номером 1312563956101, загальною площею 20,4 кв. м, житловою 11 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати право власності територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради на квартиру з реєстраційним номером 1312563956101, загальною площею 20,4 кв. м, житловою 11 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області

від 22 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 24 березня 2022 року, позов задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради квартиру з реєстраційним номером 1312563956101, загальною площею 20,4 кв. м, житловою 11 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_2 .

Визнано право власності територіальної громади міста Рівне в особі Рівненської міської ради на квартиру з реєстраційним номером 1312563956101, загальною площею 20,4 кв. м, житловою 11 кв. м за адресою:

АДРЕСА_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою апеляційного суду Рівненської області від 25 січня 2018 року у справі № 569/3273/17 встановлено, що спірна квартира є комунальною власністю Рівненської міської ради, скасовано рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 липня 2017 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , зокрема, про визнання права власності на спірну квартиру.

Врахувавши висновки, викладені у постанові Верховного Суду України

від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, які у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18), суди попередніх інстанцій виходили з того, що вибуття спірної квартири з володіння Рівненської міської радина підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, а тому дійшли висновку про відсутність волевиявлення законного власника спірної квартири щодо її відчуження, а отже й наявність права на витребування майна від добросовісного набувача відповідно до пункту 3 частини першої

статті 388 ЦК України.

При цьому апеляційним судом враховано, що витребування квартири не становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ОСОБА_1 , із власності якого витребовується квартира, не позбавлений можливості захистити своє право, пред`явивши вимогу до ОСОБА_2 , у якої він придбав цю квартиру, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У травні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Наседкіна О. І. на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 березня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Наседкін О. І., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц, провадження № 61-17779св18, від 26 вересня

2019 року у справі № 2-4352/11, провадження № 61-12731св18, від 12 серпня 2020 року у справі № 522/21850/15-ц, провадження № 61-10018св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що в даному випадку мало місце порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ОСОБА_1 фактично проживає у спірній квартирі зі своєю сім`єю і ця квартира є його єдиним житлом. Він є фізичною особою, приватним суб`єктом та у відносинах з міською радою є «слабшим» суб`єктом.

Зазначає, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням.

Також вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на вибуття спірної квартири з володіння територіальної громади внаслідок дій та недбалості відповідних державних органів. Рівненська міська рада та створені нею виконавчі органи своїми діями та бездіяльністю по суті сприяли вибуттю спірної квартири з володіння територіальної громади

м. Рівне й виникненню спору у даній справі.

Крім того, судами попередніх інстанцій не враховані рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) та від 17 листопада 2016 року у справі «Пчелінцева та інші проти росії» (заяви № 47724/07, 58677/11, 2920/13, 3127/13, 15320/13). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Також посилався на порушення апеляційним судом норм процесуального права щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи або зупинення провадження у справі на час воєнних дій.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Рівненська міська рада просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 відбулася на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 липня 2017 року у справі №569/3273/17, яке не набрало законної сили. ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем квартири, оскільки сума, сплачена ним за договором купівлі-продажу квартири у розмірі 10 193 грн, є істотно нижчою від ринкової вартості майна.

Також зазначав, що наявність у договорі купівлі-продажу номеру справи та дати рішення суду, а також оцінка предмета договору (квартири) у сумі 10 193 грн дає змогу зрозуміти, що з приводу майна наявний спір, а враховуючи вартість та терміновість продажу майна ОСОБА_1 повинен був проявити розумну обачність при купівлі квартири, мав реальну можливість ознайомитися із судовим рішенням, станом розгляду справи та скористатись кваліфікованою правовою допомогою.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року справа

№ 461/12525/15-ц за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Першої Львівської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ЛКП «Центральне», про визнання спадщини відумерлою, визнання свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначила необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанови

від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16), з огляду на положення статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18) та від 18 березня 2020 року у справі 199/7375/16-ц (провадження № 61-35744св18), які зводяться до того, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, а задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 березня 2021 року справу № 461/12525/15-ц прийнято до розгляду.

Судове рішення у справі, яка переглядається, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великою Палатою Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі).

Колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20).

Керуючись статтями 252, 253, 260, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 569/9312/19 за позовом Рівненської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про витребування майна, визнання права власності, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц(провадження № 14-190цс20) за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Першої Львівської державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Львівське комунальне підприємство «Центральне», - про визнання спадщини відумерлою, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом і договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта