Постанова

від 16.03.2022 по справі 260/1666/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/1666/19 пров. № А/857/21682/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Приступа Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Свалявське лісове господарство» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року (головуючий суддя Скраль Т.В., проголошено в м Ужгород 10:57:48) у справі № 260/1666/19 за адміністративним позовом Державного підприємства «Свалявське лісове господарство» до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карт Маркет» про визнання протиправним та скасування висновку про результати проведеного моніторингу публічної закупівлі, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» (позивач) звернулось з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (відповідач 1), Західного офісу Держаудитслужби (відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карт Маркет» про визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Держаудислужби в Закарпатській області ІD №UA-M-2019-10-24-000047 від 13.11.2019 про результати проведеного моніторингу публічної закупівлі.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. 13.11.2019 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати проведення моніторингу закупівлі, згідно якого виявлено порушення позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Так, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області дійшло висновку, що ДП «Свалявське ЛГ» - це підприємство, яке створено державою для забезпечення її потреби в охороні, захисті, раціональному використанні та відтворенні лісів і мисливського фонду; така правоохоронна діяльність здійснюється не на комерційній основі; у статутному капіталі підприємства державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50% та є замовником у розумінні Закону, а відтак має здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно оприлюднювати на сайті уповноваженого органу річний план закупівель. Позивач не погоджується з результатами моніторингу закупівлі, зазначеними у висновку, оскільки вважає, що Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» є державним комерційним підприємством з урахуванням норм Господарського кодексу України та положень Статуту і не здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання, та не володіє спеціальними або ексклюзивними правами, у зв`язку з чим дія Закону України «Про публічні закупівлі» на позивача не поширюється.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами адміністративного позову.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області 24.01.2022 ( вх. № К-2450/22), та 01.02.2022 (вх. К-3644/22) подало відзив на апеляційну скаргу. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ДП «Свалявське ЛГ» є державним комерційним підприємством - юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки, заснованим на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та утворене з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання га відтворення лісів, наданих у користування ДП «Свалявське ЛГ», для реалізації певної функції держави. За результатами моніторингу встановлено, що Замовником, без застосування процедури закупівлі, визначеної частиною першою статті 12 Закону, та в порушення частини сьомої статті 2, частини третьої статті 36 Закону «Про публічні закупівлі», укладено договір з ТзОВ «Карт Маркет» від 09.09.2019 № 96 на закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні в роздріб через АЗС», вартістю 1 700 000,00 грн. з ПДВ. Також, за результатами моніторингу закупівлі установлено, що в порушення вимог частини першої етапі 4 Закону, Замовником не оприлюднений річний план закупівель на 2019 рік (додаток до річного плану), відповідно до якого здійснено закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні у роздріб через АЗС», очікуваною вартістю 1700000,00 гривень. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, та відповідно до частини восьмої статті 7-1 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Одночасно зазначають, що договір не було розірвано, або визнано недійсним та сторонами виконано всі зобов`язання.

31.01.2022 ( вх, № К-3461/22) ДП «Свалявське лісове господарство» подало відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Підприємство зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги норми законодавства жодним чином не були спростовані відповідачем 1. Вважають, що відзив на апеляційну скаргу не спростовує доводів апеляційної скарги ДП «Свалявське ЛГ».

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

24 жовтня 2019 року, на підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області № 41 «Про початок моніторингу закупівель», Управлінням проведено моніторинг закупівлі «паливо рідинне та газ; оливи мастильні в роздріб через АЗС», замовником яких є Державне підприємство «Свалявське лісове господарство».

13 листопада 2019 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області за результатами моніторингу закупівлі складено, підписано та оприлюднено висновок про результати проведення моніторингу закупівлі.

Висновок оприлюднено на офіційному веб-порталі з дотриманням усіх вимог передбачених наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 року № 86, зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.06.2018 року за № 654/32106.

За результатами моніторингу закупівлі встановлено, що між Державним підприємством «Свалявське лісове господарство» та ТзОВ «Карт Маркет» укладено договір від 09.09.2019 № 96 на закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні в роздріб через АЗС», вартістю 1700000,00 грн. з ПДВ та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладений договір.

В межах проведення моніторингу, Управлінням Західного офісу Держаудислужби в Закарпатській області в електронній системі закупівель було направлено запит замовнику.

Відповідно до отриманих пояснень, які надані через електронну систему закупівель, Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» не визнає себе, у даному випадку, замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами моніторингу встановлено, що замовником без застосування процедури закупівлі, визначеної ч. 1 ст. 12 Закону та в порушення ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону, укладено договір з ТзОВ «Карт Маркет» від 09.09.2019 року № 96 на закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні в роздріб через АЗС», вартістю 1700000,00 грн.

Також, за результатами моніторингу закупівлі встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону, замовником не оприлюднений річний план закупівель на 2019 рік (додаток до річного плану), відповідно до якого здійснено закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні у роздріб через АЗС», очікуваною вартістю 1700 000,00 грн.

Не погодившись з вказаним вище висновком та вважаючи, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» на позивача не поширюється, останній звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступного.

Позивачем, замовником за Законом №922-VIII, порушено процедуру закупівлі, визначеної ч. 1 ст. 12 Закону та в порушення ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону, укладено договір з ТзОВ «Карт Маркет» на закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні в роздріб через АЗС» у вищевказаній вартості.

Порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону «Про публічні закупівля», проявилося у тому, що замовником не оприлюднений річний план закупівель на 2019 рік (додаток до річного плану), відповідно до якого здійснено закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні у роздріб через АЗС», очікуваною вартістю 1700000,00 грн.

Встановивши обставини, що відповідно до договору загальна сума договору становить 1700 000,00 грн, суд дійшов висновку, що договір суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» та виходив із того, що позивач наділений обов`язковими ознаками замовника, визначеними пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів повинен був укладатися виключно за результатами публічних торгів, проведених у порядку, визначеному Законом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

ДП «Свалявське ЛГ» є державним комерційним підприємством юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки. ДП «Свалявське ЛГ» засноване на державній власності.

Сторонами не спростовано факт, що ДП «Свалявське ЛГ» є комерційним підприємством.

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» визначенням відповідного терміну до замовників публічних закупівель належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з конкретних ознак.

До замовників публічних закупівель віднесено також юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з визначених Законом ознак, а також за наявності спеціальних або ексклюзивних прав.

16.09.2014 року ВРУ прийнято ЗУ «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Глава 8 вказаної Угоди регулює питання «Державні закупівлі». В ст. 148 Угоди зазначено, що Сторони визнають внесок прозорого, недискримінаційного, конкурентного і відкритого тендерного процесу у сталий економічний розвиток і встановлюють у якості своєї мети ефективне, взаємне і поступове відкриття відповідних ринків закупівель. Це передбачає послідовне наближення законодавства України у сфері державних закупівель до acquis ЄС у сфері державних закупівель, що супроводжуватиметься інституційною реформою та створенням ефективної системи державних закупівель на основі принципів, якими регулюються державні закупівля Сторони ЄС.

У статті 149 Угоди зазначено, що ця Глава застосовується до будь-якого органу та будь-якої організації, що здійснюють закупівлі, які відповідають відповідним визначенням у справі ЄС у сфері державних закупівель . Це визначення включає також органи й суб`єкти господарювання, які регулюються публічним правом і здійснюють діяльність у комунальному або інфраструктурному секторах, а також приватні суб`єкти господарювання, які здійснюють відповідну діяльність на підставі спецальних та виключних прав у комунальному та інфраструктурному секторах.

Кабінетом Міністрів України 24.02.2016 року прийнято розпорядження «Про стратегію реформування системи публічних закупівель (дорожню карті) № 175-р.

В абз. 5-6 стратегії зазначено, що нестабільніть законодавства є однією з основних проблем системи публічних закупівель, що призводить до неоднозначного тлумачення принципів та правил здійснення публічних закупівель, неефективного правозатосування.

Таким чином, одним з напрямів реформи публічних закупівель є забезпечення прогнозованості та стабільності нормативно-правової бази на основі гармонізації національного законодавства з правилами ЄС, адаптації ключових концепцій, понять та приведення процедур закупівлі у відповідність із міжнародними стандартами.

Відповідно до ЗУ «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» 16.03.2016 року Україна приєдналась до Угоди про державні закупівлі на умовах Рішення Комітету з державних закупівель Світової організації торгівлі GPA/133 від 16.11.2015, включаючи Додатки А і В до зазначеного рішення, до Угоди про державні закупівлі, укладеної 15.04.1994 в м. Марракеші, зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30.03.2012 в м. Женеві, яка набирає чинності для України на тридцятий день після передачі на зберігання Генеральному директору Світової організації торгівлі інструмента України про приєднання.

У пункті 10 преамбули Директиви 2014/24 EU Європейського Парламенту і Ради ЄС про державні закупівлі, опублікованої в Офіційному віснику Європейського Союзу від 26.02.2014 зазначено, що поняття «замовник» і, зокрема, «орган, який регулюється публічним правом» були неодноразово розглянуті у судовій практиці Суду Європейського Союзу. З метою уточнення, що сфера застосування цієї Директиви, з точки зору її дії повинна залишатись незмінною, доцільно дотримуватись визначень, які Суд взяв за основу, та включити певні роз`яснення на основі цієї практики в якості ключа до розуміння самих визначень, без наміру змінити розуміння концепцій, що випливають із зазначеного судової практики. З цією метою слід пояснити, що установу, яка здійснює діяльність за нормальних ринкових умов, прагне отримати прибуток, а також може нести збитки, які виникають при здійсненні діяльності, не слід розглядати як «орган, який регулюється публічним правом», оскільки потреби у загальних інтересах, для задоволення яких він був створений або щодо яких йому було поставлене відповідне завдання, можуть розглядатися як такі, що мають промисловий або комерційний характер.

01.08.2016 набрав чинності ЗУ «Про публічні закупівлі». Зазначений закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону цей Закон застосовується: - до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт 1,5 млн. грн; - до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн, грн., а робіт 5 млн. грн.

Відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» - замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Відтак, з огляду на зазначені вимоги спеціального Закону слід визнати, що першочергове значення для визначення юридичної особи, яка має здійснювати закупівлю в порядку, передбаченому цим Законом, має наявність чи відсутність в діяльності конкретної юридичної особи такої ознаки, як здійснення нею діяльності на промисловій чи комерційній основі. За Законом ця ознака в їх ієрархії є більш високого рівня, є первинною. Інші ознаки мають підпорядковане значення, вони можуть враховуватись лише якщо юридична особа забезпечує потреби державної або територіальної громади, здійснюючи свою діяльність не на промисловій чи комерційній основі.

Відповідно до вимог ст. 74 ГК України - Державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 цього Кодексу, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу( зазначена норма кореспондується з п. 4.6 Статуту).

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання ( що відповідає п.5.3 Статуту ДП «Свалявське ЛГ»).

Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб`єкта господарювання. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється уповноваженим органом. Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства встановлюється законом.

Збитки, завдані державному комерційному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконституційними або недійсними, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду ( п.5.8 Статуту).

Отже, введення поняття «державне комерційне підприємство» свідчить про те, що держава має серед своїх функцій забезпечення отримання прибутку. Від діяльності державних комерційних підприємств держава отримує не тільки позитивний соціальний ефект (оскільки підприємство, створене державним органом, виконує роботи, надає послуги, випускає продукцію, що мають суспільний характер, санкціоновані державою), а й прибутки матеріального характеру. Це сплата податків, обов`язкових платежів нарівні з іншими суб`єктами господарювання та відрахування певних коштів державі як власнику, засновнику. Державні комерційні підприємства діють у конкурентному середовищі, господарюючи на внутрішньому ринку України та встановлюючи зв`язки з партнерами за кордоном, нарівні з суб`єктами господарювання, що відносяться до інших форм власності та інших організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності, а також з фізичними особами підприємцями. Кожне державне комерційне підприємство (далі підприємство) має власний статутний фонд, розмір якого вказується в статуті підприємства. Це не означає, що статутний фонд формується тільки шляхом перерахування на рахунок підприємства грошових коштів. Це можуть бути, частіше за все, кошти виробництва, а також інші матеріальні та нематеріальні активи. Розмір статутного фонду підприємства обов`язково відображається в наказі (розпорядженні) державного органу, який створює підприємство. Як зазначалося вище, такими державними органами можуть бути міністерства та відомства України, інші суб`єкти, уповноважені на це Кабінетом Міністрів України. Наказ, інший розпорядчий документ органу державної влади про створення підприємства та про визначення розміру його статутного фонду, передує державній реєстрації. До моменту державної реєстрації повинні бути прийняті рішення про створення підприємства, про затвердження його статуту із закріпленням у ньому розміру статутного фонду. Останній є обов`язковим елементом статуту і може змінюватись в порядку, аналогічному для його первісного встановлення, тобто шляхом видання розпорядчого документа державним органом. При цьому його розмір не повинен бути менше мінімального розміру, встановленого законодавством.

Відтак, щодо проведення процедур закупівель ДП «Свалявське ЛГ», то визначення державного комерційного підприємства наведене в ст. 74 Господарського кодексу України і ДП «Свалявське ЛГ» відповідає такому визначенню, а положення норм ст. 75 знаходить своє відображення в Статуті ДП «Свалявське ЛГ», затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 15.06.2018 № 525.

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06, яке являється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпечення певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо).

Діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.

Державне підприємство «Свалявське ЛГ» здійснює свою господарську діяльність на конкурентному ринку, де формування ціни на продукцію формується попитом, держава не встановлює цін на продукцію підприємства і воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності.

21.05.2020 Мінекономіки оприлюднило лист № 3304/32275-06 «Щодо визначення замовників».

У вказаному вище листі наводиться роз`яснення щодо діяльності підприємств на промисловій чи комерційній основі, а саме «діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпеченні певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організацій не орієнтована виключно на одержання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави), та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї. Держава нормативно, тобто через нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, статути юридичних осію тощо, визначила мету діяльності таких юридичних осіб, встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо та здійснює контроль за діяльністю та виконанням публічних функцій, направлених на забезпечення потреб держави та/або територіальної громади.

Натомість діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід`ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб. Так, наприклад, за умови якщо Державне підприємство «Прозорро» не забезпечуватиме функцію держави щодо адміністрування веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівлі, покладену на нього наказом органу виконавчої влади, який є для Підприємства органом управління, а здійснюватиме виключно комерційну діяльність, то таке Підприємство не виступатиме замовником у розумінні Закону, і відповідно на нього не поширюватиметься дія Закону».

Наведене роз`яснення підтверджує позицію ДП «Свалявське ЛГ», що підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, оскільки держава не регулює ціни на продукцію (лісопродукцію), що виробляється ДП «Свалявське ЛГ».

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01 червня 2010 року № 2289-V1 (із внесеними змінами) передбачено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень.

При цьому, дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону.

Відповідно до абз.12 ч.1 ст.10 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922-VIII, п.2.12 та 2.15 Положення про тендерний комітет, затвердженого наказом Підприємства від 10.08.2016 №129, секретар комітету забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики та персонально відповідає за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється.

Протягом періоду, в якому встановлено факт не проведення публічних закупівель підприємством, відповідачами не доведено факту бюджетного фінансування ДП «Свалявське ЛГ», так як фінансування підприємства здійснювалось виключно за кошти отримані від господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи ДП «Свалявське лісове господарство» не здійснювало закупівлі товарів, робіт і послуг за кошти державного чи місцевого бюджетів, отже в посадових осіб підприємства був відсутній обов`язок щодо проведення тендерних закупівель, і відповідно щодо розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.

09.09.20019 між позивачем та ТзОВ «Карт Маркет» укладено договір купівлі-продажу № 96 за результатами якого, на виконання вимог ст. 75 ГК України, оприлюднено звіт про його підписання.

Відтак, позивачем повністю дотримано вимоги законодавства щодо оприлюднення звіту про укладений договір, встановлений ст. 75 ГКУ для державних комерційних підприємств.

З врахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області ІD № UA-M-2019-10-224-000047 від 13.11.2019 є протиправним та такий, що слід скасувати.

При цьому апеляційний суд вважає за можливе застосувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 6 вересня 2005 року, пункт 89),«Проніна проти України»(заява № 63566/00 від 18 липня 2006 року, пункт 23)та «Серявін та інші проти України»(заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року, пункт 58), відповідно до якоїпринцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»серія A. 303-A від 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Одночасно суд апеляційної інстанції зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.1ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріальногоправа, що відповідно до частини 1статті 317 Кодексу адміністративного судочинства Україниє підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.243, ст.308, ст.311, п. 2 ч. 1 ст.315, ст.317, ч. 1 ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ДП «Свалявське лісове господарство» задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року у справі №260/1666/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області ІD № UA-M-2019-10-224-000047 від 13.11.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужба в Закарпатській області на користь ДП «Свалявське ЛГ» сплачений судовий збір в сумі 5326,00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 25 березня 2022 року.