УХВАЛА
05 травня 2022 року
Київ
справа №260/1666/19
адміністративне провадження №К/990/9926/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року
у справі №260/1666/19
за позовом Державного підприємства «Свалявське лісове господарство»
до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, Західного офісу Держаудитслужби
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карт Маркет»
про визнання протиправним та скасування висновку про результати проведеного моніторингу публічної закупівлі,-
ВСТАНОВИВ:
21 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №260/1666/19.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Щодо суми судового збору слід зазначити таке.
Згідно підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон «Про судовий збір») за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році суб`єктом владних повноважень щодо вимоги немайнового характеру.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривень, тому, за подання касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 3842 гривень (1921 грн*200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 133, 169, 330, 332 КАС України
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №260/1666/19 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104191492 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Жук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні