Постанова

від 15.03.2022 по справі 607/11650/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/11650/17 Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/182/22 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участі секретаря -Дідух М.Є.

та сторін -представника ОСОБА_1 адвоката Семененко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/11650/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, визнати право власності на майно, припинити право спільної часткової власності на спірне майно та зобов`язати відповідача надати дозвіл на реконструкцію та капітальний ремонт частини будинку, -

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та виділу в натурі 1/2 частки житлового будинку та земельну ділянку, що за розмірами повинна відповідати його частці в праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

У листопаді 2018 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову в якому просив:

1. припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. виділити в натурі ОСОБА_2 1/2 частку житлового будинку та земельну ділянку, що за розміром повинна відповідати його частці в праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. припинити право власності ОСОБА_1 на частку земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування частини будинку, яка буде виділена в натурі ОСОБА_2 ;

4. визнати за ОСОБА_2 право власності на відповідну частку будинку та земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 ;

5. зобов`язати відповідача, ОСОБА_1 , надати дозвіл ОСОБА_2 на реконструкцію та капітальний ремонт виділеної йому частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

09 листопада 2021 року представник ОСОБА_2 адвокат Саламандра Г.М. подала знову заяву про зміну предмету позову, у якій просила:

1. припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. провести поділ в натурі домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до часток співвласників у зазначеному вище домоволодінні, а саме: 1/2 частку - ОСОБА_2 та 1/2 частку - ОСОБА_3 ;

3. визнати недійсним та скасувати рішення двадцять другої сесії Тернопільської міської ради п`ятого скликання № 5/22/18 від 27 листопада 2008 року в частині передання безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 731, 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

4. визнати недійсним Державний акт серії ЯЖ № 045452 від 22.05.2009 року, на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0732 га розташовану за адресою: АДРЕСА_2 виданий ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку;

5. провести поділ в натурі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 між співвласниками будинковолодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до часток співвласників у зазначеному вище домоволодінні, а саме: 1/2 частку - ОСОБА_2 та 1/2 частку - ОСОБА_3 ;

6. визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку та земельну ділянку, що за розміром повинна відповідати його частці в праві власності на будинок за адресою.: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Саламандри Галини Миронівни про прийняття до розгляду заяви від 09.11.2021 року про зміну предмету позову задоволено частково.

Прийнято до розгляду заяву від 09.11.2021 року про зміну предмету позову в цивільній справі № 607/11650/17 щодо позовних вимог згідно яких позивач просить:

1. припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою, АДРЕСА_1 .

2. провести поділ в натурі домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до часток співвласників у зазначеному вище домоволодінні, а саме: 1/2 частку - ОСОБА_2 та 1/2 частку - ОСОБА_3 ..

3. провести поділ в натурі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками будинковолодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до часток співвласників у зазначеному вище домоволодінні, а саме: 1/2 частку - ОСОБА_2 та 1/2 частку - ОСОБА_4

4. визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку та земельну ділянку, що за розміром повинна відповідати його частці в праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Саламандри Г.М. про прийняття до розгляду заяви від 19.11.2021 про зміну предмету позову в цивільній справі № 607/11650/17 щодо позовних вимог про:

- визнання недійсним та скасування рішення двадцять другої сесії Тернопільської міської ради п`ятого скликання № 5/22/18 від 27 листопада 2008 року в частині передання безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 731,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- визнання недійсним Державного акту серії ЯЖ № 045452 від 22.05.2009 року на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0732 га розташовану за адресою: АДРЕСА_2 виданий ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Семененко Л.М. про прийняття до спільного розгляду із первісним позовом зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна в натурі від 29.10.2021 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року в частині прийняття заяви щодо зміни предмету спору та прийняти нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що прийняття судом заяви від 09.11.2021 року є недопустимим тому, що у первісному позові ОСОБА_2 , посилаючись на ст. 120 ЗК України, просив виділити йому в натурі в тому числі і земельну ділянку, яка за розміром повинна відповідати його частці у праві власності на будинок по АДРЕСА_1 .

У новій заяві, яку прийняв суд, ОСОБА_2 просить провести поділ в натурі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а саме 1/2 ОСОБА_2 , 1/2 частку ОСОБА_1 та провести поділ в натурі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників у зазначеному вище будинковолодінні, а саме 1/2 частку ОСОБА_2 , 1/2 частку ОСОБА_1 .

Вищевказані вимоги також свідчать про одночасну зміну і предмета позову і його підстави.

Якщо спільна часткова власність на житловий будинок по АДРЕСА_1 існує згідно Державного реєстру прав на нерухоме майно, то земельної ділянки за цією ж адресою не існує взагалі.

ОСОБА_2 став власником як 1/2 частини будинковолодіння по АДРЕСА_3 в 2008 році, а саме 1/2 частини, яка обліковувалась як АДРЕСА_2 так і одноосібним власником земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 0,0300 га, що підтверджено договором купівлі-продажу від 01.08.2008 року, так і отриманим ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 066384 від 08.12.2008 року.

Таким чином, нова позовна вимога про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 є не зміною предмета позову, а зміною позовних вимог взагалі, що згідно з вимогами ЦПК є недопустимим.

01 лютого 2022 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, оскарження якої не передбачено нормами ст. 353 ЦПК України.

Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 353 ЦПК України, є вичерпним.

Як вбачається з ст. 353 ЦПК України, законодавець свідомо виокремив випадки в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал суду першої інстанції взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

Колегія суддів відхиляє дане клопотання, оскільки зміна предмета позову підлягає апеляційному оскарженню, яка й переглядається колегією.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не поступив.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Семененко Л.М. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній.

ОСОБА_2 та його представник адвокат Саламандра Г.М. у судове засідання не з`явилися і не повідомили причин неявки. ОСОБА_5 була належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи, про що свідчить розписка, яка знаходиться в матеріалах справи, що у відповідності до вимог частини 5 статті 130 ЦПК України є належним повідомлення і сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи. Клопотань від учасників процесу про відкладення розгляду справи не поступило.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Постановляючи ухвалу про задоволення частково клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Саламандри Г.М. про зміну предмету позову, суд першої інстанції виходив з положень ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Колегія апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, зміна предмету позову означає зміну вимог з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову, як визначено вищенаведеною нормою ч. 3 ст. 49 ЦПК України, не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Верховний Суд у своїх правових висновках вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності до вимог ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, подаючи позов до суду ОСОБА_2 , посилаючись на ст. 120 ЗК України, просив виділити йому в натурі земельну ділянку, яка за розміром повинна відповідати його частці у праві власності на будинок по АДРЕСА_1 .

У новій заяві, яку прийняв суд першої інстанції, ОСОБА_2 просить провести поділ в натурі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а саме Ѕ ОСОБА_2 Ѕ частину ОСОБА_1 та провести поділ в натурі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників у зазначеному вище будинковолодінні, а саме: Ѕ частку ОСОБА_2 , Ѕ частку ОСОБА_1 .

Спільна часткова власність на житловий будинок по АДРЕСА_1 існує згідно Державного реєстру прав на нерухоме майно.

З 2008 року ОСОБА_2 є власником як Ѕ частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 так і одноосібним власником земельної ділянки за даною адресою площею 0, 0300га, що підтверджується договором купівлі-продажу від 01.08.2008 року і Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 066384 від 08.12.2008 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що нова позовна вимога про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 є не зміною предмета позову, а зміною позовних вимог взагалі.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що справа перебуває на розгляді у суді з 2017 року і по якій проведено уже ряд експертиз по клопотанню позивача і у 2018 році ним уже змінював предмет позову.

Отже, такі дії позивача свідчать затягування розгляду справи.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та враховуючи те, що судом першої інстанції порушено норми статті 49 частини 3 процесуального законодавства, змінивши одночасно предмет та підставу позовних вимог, має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року скасувати в частині прийняття заяви ОСОБА_2 про зміну позовних вимог та справу направити для продовження розгляду справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 18 березня 2022 року.

Головуюча Т.С. Парандюк

Судді: С.І. Дикун

Н.М. Храпак