Рішення

від 19.09.2023 по справі 607/11650/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2023 Справа №607/11650/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича B.JL, за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Саламандри Г.М., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Семененко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виділ в натурі частки у житловому будинку, припинення права спільної часткової власності на частку у житловому будинку, а також припинення права власності на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування частини будинку, визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, зобов`язання надати дозвіл на реконструкцію та капітальний ремонт виділеної частки будинку,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до відповідача ОСОБА_2 із позовом про припинення права спільної часткової власності та виділ в натурі частки майна, що перебуває у спільній частковій власності, а саме: 1/2 частки житлового будинку та земельної ділянки, що за розміром повинна відповідати його частці в праві власності, за адресою АДРЕСА_1 .

30.11.2017 представником позивача подано суду заяву про зміну предмету позову, а саме просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; Виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку та земельну ділянку, що за розміром повинна відповідати його частці в праві власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; Припинити право власності ОСОБА_2 на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування частини будинку, яка буде виділена в натурі ОСОБА_1 ; Визнати за ОСОБА_1 право власності на відповідну частину будинку та земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 ; Зобов`язати відповідача, ОСОБА_2 , надати дозвіл ОСОБА_1 на реконструкцію та капітальний ремонт виділеної йому частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтованийтим,що позивачуна правівласності належить1/2частина житловогобудинку знадвірними будівлямиза адресою: АДРЕСА_2 ,згідно здоговором купівлі-продажу1/2частини житловогобудинку від01серпня 2008року,посвідченого приватнимнотаріусом Тернопільськогоміського нотаріальногоокругу СередоюI.A.та зареєстрованимв реєстріза №6141,а такожземельна ділянка,площею 0,0144га,для будівництвата обслуговуванняцього житловогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка),кадастровий №6110100000:02:015:0031,розташована натериторії Тернопільськоїміської радипо АДРЕСА_2 на підставіСвідоцтва проправо власностіна нерухомемайно від11.01.2016.Співвласником іншоїчастини даногобудинку є ОСОБА_2 .Як вбачаєтьсяз інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек, ОСОБА_2 направі власностіналежить 1/4частка домоволодінняза адресою: АДРЕСА_1 на підставідоговору даруванняВВВ 533609від 17.02.2004року,посвідченого державнимнотаріусом ПершоїТернопільської державноїнотаріальної конторита зареєстрованогов реєстріза №860.Відповідачу направі приватноївласності належитьтакож земельнаділянка площею0,0732га длябудівництва йобслуговування жилогобудинку,господарських будівельі споруд,що розташованаза адресою: АДРЕСА_2 ,згідно здержавним актомпро правовласності наземельну ділянкусерія ЯЖ№ 045452від 29травня 2009року,виданим напідставі рішенняТернопільської міськоїради №5/22/118від 27листопада 2008року.Відповідач чинитьпозивачу перешкодив користуванніжилим будинкомі земельноюділянкою,тому позивачне можекористуватися тарозпоряджатися належнимйому майномна свійрозсуд.Будинок потребуєремонту,у зв`язкуз чим,позивач звертавсяза дозволомдо співвласника,однак відповідачне даєна тезгоди,також міжсторонами виникаютьсуперечки зприводу порядкукористування присадибноюземельною ділянкою.Відповідач встановилапаркан,чим позбавилапозивача можливостіналежно користуватисята обслуговуватичастину будинку,який перебуваєв йогокористуванні. ОСОБА_1 звертався до відповідача з пропозицією укласти договір про поділ в натурі домоволодіння, як об`єкту права спільної часткової власності, однак така пропозиція була проігнорована, відповідачка не виявила бажання укласти відповідний договір, погодити його умови або ж вчинити будь-які інші дії, що свідчили б про намір укласти відповідний правочин.

Такі неправомірні дії відповідача порушують законні права позивача на розпорядження своєю часткою у будинку, що належить йому на праві спільної часткової власності, та земельною ділянкою, необхідною для його обслуговування. Відсутність рішення про виділення майна в натурі позбавляє його права володіти, користуватися та розпоряджатися на власний розсуд належним йому майном, без згоди та особистої участі відповідача. З цих підстав, позивач просить суд, позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

21.06.2018 судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий відповідачем. Згідно поданого відзиву, відповідач зазначає, що попередньо житловий будинок по АДРЕСА_2 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (3/8 частини), ОСОБА_4 ( 1/8 частина), ОСОБА_5 ( 1/2 частина). За вказаним будинковолодінням була закріплена земельна ділянка площею 0,0600 га. У зв`язку із добровільним проведенням між собою поділу даного житлового будинку та вирішенням питання щодо виділенням кожному із співвласників житлового будинку окремих приміщень відповідно до їхніх часток, за наявністю двох входів в будинок, згідно рішення виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів №403 від 26.06.1996 було вирішено присвоїти частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що належав на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адресу - АДРЕСА_2 . За цим адресом і були зареєстровані вказані громадяни, що підтверджено документально. Таким чином, частина житлового будинку, в якій проживала ОСОБА_5 мала адресний номер АДРЕСА_2 , а частина житлового будинку, в якій проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - адресний номер 19А. Вказана обставина свідчить про добровільне проведення співвласниками між собою поділу належного їм будинковолодіння та закріплення даного питання документально. Кожним із співвласників було виготовлено технічний паспорт на належну їм реально частину будинковолодіння ( АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ), в якому вказувались не тільки приміщення, але й межі земельних ділянок. В подальшому відповідач, стала єдиним власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Першою Тернопільською держнотконторою 26.12.1984 за реєстровим №1-3888 1/4 частина (підтверджено копією реєстраційного посвідчення від 10.10.1997) та договору дарування ОСОБА_7 1/4 частини від 17.02.2004, який посвідчено державним нотаріусом Першої Тернопільської держнотконтори Кашанською М.І., реєстровий №859. ОСОБА_4 в подальшому стала єдиним власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 . У зв`язку з проведенням поділу житлового будинку та прийнятими рішеннями Тернопільської міської ради між співвласниками було добровільно вирішено питання щодо розмірів земельної ділянки, якими користуються сторони, а також проведено поділ земельної ділянки між співвласниками частини будинковолодіння по АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 , як власником будинковлодіння по АДРЕСА_2 , погоджено межі та отримано межові знаки. Згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №334 від 11.03.1998 року вирішено передати безоплатно у власність ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_2 пл.300 кв.м. На підставі вказаного рішення нею отримано Державний акт на право приватної власності на землю. Згідно рішення виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів №216 від 03.04.1996 власникам частини житлового будинку по АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку додатково надано 170 кв.м. Згідно рішення виконкому Тернопільської міської ради №1079 від 30.09.1998 для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 надано в постійне користування земельну ділянку пл.31,5 кв.м. Згідно рішення виконкому Тернопільської міської ради №1314 від 09.12.1998 для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 надано в постійне користування земельну ділянку пл.230 кв.м. Таким чином, в її користуванні за адресою: АДРЕСА_2 станом на 1999 рік знаходилась земельна ділянка пл.731,5 кв.м. ( підтверджено документами технічної документації щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_2 (землевласники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ). З врахуванням вказаних обставин згідно рішення Тернопільської міської ради за №5/22/118 від 27.11.2008 було вирішено передати відповідачці у приватну власність земельну ділянку пл.731,5 кв.м. На підставі вказаного рішення відповідачкою також отримано Державний акт на право приватної власності на землю. Позивач по справі ОСОБА_1 став власником 1/2 частини житлового будинку за адресним номером: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, який було укладено між представником ОСОБА_4 - ОСОБА_9 та ОСОБА_1 01.08.2008 року, посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Середою I.A. та зареєстровано в реєстрі за №6141. Незважаючи на те, що предметом договору купівлі-продажу була частина житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, ОСОБА_1 на підставі укладеного договору купівлі-продажу двічі провів реєстрацію своїх прав на нерухоме майно, а саме: право власності на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , де вказана загальна площа приміщень житлового будинку, надвірних будівель і споруд і де вони вказані співвласниками будинковолодіння по АДРЕСА_1 ; та 24.09.2013 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 загальною площею 70,5 кв.м., житлової площею 41,3 кв.м., які були частиною предмету договору купівлі-продажу. Вказана обставина стала можливою в зв`язку із прийняттям виконавчим комітетом Тернопільської міської ради повторного рішення про присвоєння 1/2 частині житлового будинку, яка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 адресного номера: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на належний йому житловий будинок по АДРЕСА_2 , де він вказаний одноособовим власником даного житлового будинку із посиланням на конкретні житлові приміщення. Ним також подано документи до Державної реєстраційної служби з проханням провести державну реєстрацію його речових прав на нерухоме майно та проведено таку реєстрацію. Так, згідно рішення №5/16/100 10.10.2013 року ним було проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - будинок по АДРЕСА_2 як єдиного власника даного нерухомого майна. Щодо іншої частини надвірних будівель і споруд, які були предметом договору купівлі-продажу між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (літня кухня з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В», гараж незавершеного будівництва під літ. «Г», ОСОБА_1 було отримано дозвіл на завершення будівництва вказаних об`єктів нерухомості; Тернопільською міськоюрадою згіднорішення №5/37/152від 10.08.2010йому наданодозвіл длязавершення будівництваі обслуговуванняіндивідуального житловогобудинку,господарських будівельі спорудза адресою: АДРЕСА_2 ,При цьомупід завершеннямбудівництва вважалось,за заявою ОСОБА_1 ,завершення будівництвалітньої кухніз творчоюмайстернею незавершеногобудівництва підліт.«В»,гараж незавершеногобудівництва підліт.«Г» піджитловий будинок,які булипредметом договорукупівлі-продажу,укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 і які,за твердженням ОСОБА_1 є предметом спільної часткової власності між ним і відповідачем; виготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі; згідно рішення Тернопільської міської ради №6/16/100 від 16.12.2011 затверджено даний проект землеустрою; згідно рішення Тернопільської міської ради №7/19/70 від 24.10.2017 внесено зміни в рішення Тернопільської міської ради №6/16/100 від 16.12.2011 року, а саме вказано: замість слів та цифр « АДРЕСА_2 » читати « АДРЕСА_2 ». Враховуючи вищевказані обставини ОСОБА_1 було проведено державну реєстрацію нового об`єкту нерухомості - індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 . Таким чином, в результаті укладеного договору купівлі-продажу частини житлового будинку по АДРЕСА_1 від 01.08.2008 ОСОБА_1 , в результаті проведення ним численних реєстрацій згідно відомостей Державного реєстру прав на нерухоме майно, на сьогоднішній день став співвласником житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , єдиним власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , єдиним власником житлового будинку по АДРЕСА_2 . Вказані дії ОСОБА_1 свідчать та лишній раз підтверджують той факт, що спільної часткової власності станом на сьогоднішній день практично не існує.

Щодо позовнихвимог провиділення ОСОБА_1 земельної ділянки,що зарозміром повиннавідповідати йогочастці вправі власностіна будинокза адресою: АДРЕСА_1 ,вказані вимогине підлягаютьдо задоволенняз оглядуна те,що отримана врезультаті купівлі-продажучастина житловогобудинку по АДРЕСА_2 знаходиласьна приватизованій ОСОБА_4 земельній ділянціплощею 0,0300га,яка відчужуваласьокремим договором(посвідченоприватним нотаріусомТернопільського міськогонотаріального округуСередою I.A.та зареєстрованов реєстріза №6147).Дана обставинапідтверджена текстомдоговору купівлі-продажувід 01.08.2008частини житловогобудинку тадоговору купівлі-продажуземельної ділянкипл.0,0300га.На підставіукладеного договорукупівлі-продажуналежної ОСОБА_4 земельної ділянки ОСОБА_1 було отриманоДержавний актна правоприватної власностіна земельнуділянку.Таким чином,у зв`язкуіз укладеннямдоговору купівлі-продажучастини житловогобудинку по АДРЕСА_2 ,яка вжебула виділенав натурі ОСОБА_4 ,та договорукупівлі-продажуземельної ділянкипл.0,030га від01.08.2008,до ОСОБА_1 перейшло правовласності наземельну ділянкупл.0,0300га.і унього відсутнібудь-якіпідстави длятвердження пропорушення йогоправ щодо передачі у користування (власність) земельної ділянки іншим особам, які проживали в частині житлового будинку за адресним номером: АДРЕСА_2 ( відповідач та ОСОБА_7 ) і яка в подальшому була ними приватизована. З цих підстав, відповідач просить суд припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.09.2017 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділ в натурі частки майна, що перебуває у спільній частковій власності, залишено без руху.

12.10.2017 позивачем ОСОБА_1 усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.10.2017 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 22.03.2019 у справі №607/11650/17 призначено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 11.08.2020 у справі №607/11650/17 призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 06.12.2021 прийнято до розгляду заяву від 09.11.2021 року про зміну предмету позову в цивільній справі №607/11650/17 щодо позовних вимог та задоволено її частково.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Саламандра Г.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Семененко Л.М., щодо задоволення позовних вимог заперечила, з підстав наведених у відзиві.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 , суду пояснив, висновок експерта здійснений в повному обсязі, зазначив, що коли позивач купив 1/2 частину житлового будинку, в ньому були виділені частки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Судом встановлено,що на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом від 06.12.1984 та 01.04.1987 співвласниками житлового будинку АДРЕСА_4 у відповідних частках житлового будинку стали: 1/4 - ОСОБА_7 ; 1/4 - ОСОБА_12 ; 1/8 - ОСОБА_4 ; 3/8 - ОСОБА_13 .

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради №163 від 24.03.1992 ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , співвласникам 1/2 житлового будинку дозволено провести надбудову над власною частиною будинку сходової клітки, прихожої та 2-ох житлових кімнат.

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради №216 від 03.04.1996 надано земельну ділянку площею 170 кв.м для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради №403 від 26.06.1996 частині житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

Таким чином, у користування ОСОБА_14 та ОСОБА_4 перейшла земельна ділянка площею 0,0300 га для обслуговування 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 .

Станом на 06.10.1997 на земельній ділянці були наявні житловий будинок під літ. «А», самочинно зведений гараж під літ. «Б» і тут же, на даному генплані внесені зміни від 03.10.2006, де нанесені літня кухня під літ. «В» та гараж під літ. «Г», однак в матеріалах справи відсутні документи щодо їх дозволу на будівництво. (як вбачається із висновку експерта №603/19-22 від 03.10.2019).

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради №1079 від 30.09.1998 додатково ОСОБА_7 та ОСОБА_2 надано в постійне користування земельну ділянку площею 31.5 кв.м для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради №1314 від 09.12.1998 додатково ОСОБА_7 та ОСОБА_2 надано в постійне користування земельну ділянку площею 230 кв.м для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 .

На підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2008 у власність ОСОБА_1 перейшла 1/2 частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_2 , а саме: частина житлового будинку під літ. «А», загальною площею 70.5 кв. м, літня кухня з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В», гараж незавершеного будівництва під літ. «Г». Вказана частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, належна ОСОБА_4 , знаходилась на приватизованій земельній ділянці площею 0,0300 га.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №166 від 12.02.2009 1/2 частині житлового будинку, належного на праві приватної власності ОСОБА_1 присвоєно адресний номер АДРЕСА_2 .

Слід зазначити, що адресний номер житловому будинку присвоєно вдруге.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2008 ОСОБА_1 купив належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6110100000:02:015:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №000769, виданого Тернопільською міською радою 10.03.1999 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1764.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2008 ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №066384 від 09.12.2008 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010866100728 за №1764.

Згідно акту поточних змін від 19.12.2011, при обстеженні земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:02:015:0009 встановлено, що змін в її межах не виявлено, однак зазначено, що гараж під літ. «Б» знесено.

В плані меж земельної ділянки технічного паспорта нанесено житловий будинок під літ «А» за №19 та №19а. Тут же внесено зміни від 03.01.2012, де нанесено і житловий будинок під літ. «В», однак Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації зареєстровано за №ТП18212114821 від 10.07.2012, тобто житловий будинок зведено до введення його в експлуатацію, однак штамп самочинно збудовано відсутній.

Про вказану обставину свідчить і технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 04.01.2012, на плані земельної ділянки якого нанесено житловий будинок під літ. «В», однак штампу про самочинність його будівництва не зазначено, а прийом його в експлуатацію відбувся 10.07.2012, тобто раніше.

Розпорядженням начальника управління містобудування, архітектури та кадастру 16.08.2012 за №120 на підставі рішення Тернопільської міської ради №6/16/12 від 16.12.2011 присвоєно прийнятому в експлуатацію садибному індивідуальному житловому будинку (літ. «В» згідно плану земельної ділянки) адресний номер: АДРЕСА_2 .

Згідно Декларації - початок будівництва -2009, закінчення будівництва -2009.

В плані меж земельної ділянки від 03.01.2012 вже вказано будівлю під літ. «В», як житловий будинок, тобто, ще до введення його в експлуатацію.

Таким чином, існують значні суперечливі дані щодо будівництва літньої кухні, гаража, дозволу на їх будівництво, а також дозволу на їх реконструкцію з переобладнанням на житловий будинок.

В матеріалах цивільної справи наявні технічні паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 124-127, т.1) від 21.05.2004 та (а.с.130- 133) від 26.12.2011 на ім`я ОСОБА_15 .

На плані земельної ділянки нанесено цілий житловий будинок АДРЕСА_5 та приведено план будівлі частини житлового будинку АДРЕСА_2 , належної на праві приватної власності ОСОБА_15 , де вказані приміщення, які відносяться до частини житлового будинку АДРЕСА_2 .

В технічному паспорті від 26.12.2011 вказана площа земельної ділянки - 732 кв.м, яка передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Тернопільської міської ради №5/22/118 від 27.11.2008 (з врахуванням рішень Тернопільської міської ради №1079 від 30.09.1998 року та № 1314 від 09.12.1998 року).

Як вбачаєтьсяіз висновкуексперта №603/19-22від 03.10.2019,виконаного напідставі ухвалисуду від22.03.2019,в договорікупівлі-продажувід 01.08.2008вказано:«у власність ОСОБА_1 перейшла1/2частина житловогобудинку звідповідними надвірнимибудівлями,що знаходятьсяпо АДРЕСА_2 ,а саме:частина житловогобудинку підліт.«А» загальноюплощею 70.5кв.м,літня кухняз творчоюмайстернею незавершеногобудівництва підліт.«В»,гараж незавершеногобудівництва підліт.«Г».Вказана частинажитлового будинкуз відповідниминадвірними будівлями,належна ОСОБА_4 ,знаходилась наприватизованій земельнійділянці площею0,0300га,яка відчужиласьза договоромкупівлі-продажуземельної ділянкивід 01.08.2008.Згідноданого договору ОСОБА_1 купив належну ОСОБА_4 земельну ділянкуплощею 0,0300га длябудівництва таобслуговування житловогобудинку господарськихбудівель іспоруд,кадастровий номер6110100000:02:015:0009,розташованої заадресою: АДРЕСА_2 .В подальшомуна підставівиготовленої технічноїдокументації ізземлеустрою щодоподілу земельноїділянки зведенимбудівлям наземельних ділянкахз відповіднимиплощами відкритопоштові адреси. У власності ОСОБА_1 знаходиться триновоутворених земельнихділянки закадастровими номерами6110100000:02:015:0031площею 0.0144га та6110100000:02:015:0032площею 0.0156га та6110100000:02:015:0027площею 0,0217га цільовепризначення яких-будівництво таобслуговування житловогобудинку,господарських будівельта споруд.Межі кожноїіз земельнихділянок звідповідними площамивинесені внатурі (намісцевості),внесена таза зареєстрованав АСЦДЗК,а отже,спільної частковоївласності ізвласниками частинижитлового будинку АДРЕСА_2 не можебути. Таким чином, станом на день дослідження виділити ОСОБА_1 частину земельної ділянки для обслуговування виділеної частки житлового будинку по АДРЕСА_1 не може бути, оскільки таке право вже використано.

Варіантів виділу в натурі, належної ОСОБА_1 частки земельної ділянки для обслуговування виділеної частки житлового будинку без врахування самочинних будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 із врахуванням того, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 та закріплені за ним земельні ділянки були єдиною садибою не може бути, оскільки на підставі вказаних у Дослідженні відповідних рішень, цивільно-правових угод та технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки виділ відповідної частини земельної ділянки відбувся.

Також, ухвалою суду від 11.08.2020 по справі призначалась судова будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої експертом зроблені висновки, згідно яких відповідно до проектної документації, власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 проведено надбудову над власною частиною житлового будинку та на власній земельній ділянці. План приміщень, які зазначені у проектній документації відповідає плану станом на день проведення обстеження та плану, який внесений у технічний паспорт на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 від 26.12.2022 виготовлений ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації». Станом на день проведення обстеження, власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 улаштовано обгороджену відкриту терасу у вигляді площадки для відпочинку, покритої листами металочерепиці на 5-ох стовпах, облицьованих каменем з пісковику. Зведення тераси на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , відповідно до наказу №127 від 24.05.2001 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» (із змінами), не відноситься до самочинного будівництва. Враховуючи, що ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу було придбано 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , а саме частину будинку під літ. «А» загальною площею 70,5 м2, а не загальної площі житлового будинку в цілому, літню кухню з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В», гараж незавершеного будівництва під літ. «Г», які є приналежною річчю до житлового будинку і разом з ним складають одне ціле, а також земельну ділянку під кадастровим номером 611010000002015:0009 по АДРЕСА_2 , позивач купив станом на день купівлі-продажу виділену в натурі 1/2 частку домоволодіння.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожної з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст. 357 ЦК частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділуспіввласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що «відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦК майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Вказані норми ЦК знаходять свою практичну реалізацію в положеннях п. 54-56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 № 553 (зі змінами)).

Відповідно доп.54Порядку державнареєстрація прававласності нанерухоме майно,утворене шляхомподілу майна,у томучислі врезультаті виділенняокремого об`єктанерухомого майнаіз складунерухомого майна,що складаєтьсяз двохабо більшеоб`єктів,або об`єднаннямайна,проводиться заумови наявностітехнічної можливостітакого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення); технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об`єднання таких об`єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Згідно з п. 55 Порядку для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених п. 54 Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності.

У разі, коли в результаті поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, змінюється розмір часток у такому праві спільної власності, також подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно. При цьому право спільної власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об`єднання майна, не припиняється.

Відповідно до п. 56 Порядку для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; документи, передбачені п. 54 Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

Отже, лише після припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно через виділення частки або поділу спільного майна з дотриманням вимог наведених вище норм ЦК та Порядку власник новоутвореного самостійного об`єкта нерухомого майна житлового будинку має право на приватизацію земельної ділянки (окремо від іншого, тепер вже колишнього, співвласника житлового будинку) в порядку, визначеному ст. 116, 118 і 121 ЗК.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію, а якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-1V (далі - Закон) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частина 2 статті 5 Закону зазначає, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів) (пункт 4 частини третьої статті 10 Закону).

При розгляді питання стосовно визначення документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, поряд із законодавством з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно слід керуватися положеннями спеціального законодавства у сфері містобудування.

Що ж стосується вимоги позивача щодо припинення права власності на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування частини будинку та визнання права власності на частину земельної ділянки, Суд зазначає наступне.

При застосуванні норм права в даному випадку, Суд приходить до переконання, що беручи до уваги різні періоди набуття права власності на земельну ділянку, необхідно застосовувати, норми Земельного кодексу, в редакції, яка діяла на той час.

Тож, беручи до уваги, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №484 від 18.09.1961 в будинок АДРЕСА_6 переселено гр. ОСОБА_16 та гр. ОСОБА_5 та передано вказаний житловий будинок у власність, застосуванню підлягає, Земельний кодекс в редакції 1970 року.

Як вбачається із статей 88, 90, 91 Земельного кодексу (в редакції 1970 року), розміри земельних ділянок для об`єктів цивільного і житлового будівництва визначаються виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів у відповідності з будівельними нормами і правилами. В містах, де допускається індивідуальне житлове будівництво, виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів можуть надаватися громадянам для цієї мети земельні ділянки в розмірах від 0,03 до 0,06 гектара, з врахуванням місцевих умов, незалежно від кількості членів сім`ї.

На землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі. Якщо попередній власник будівлі одержав земельну ділянку на пільгових умовах за нормами, що перевищують діючі, за новим власником будинку може бути закріплена в користування земельна ділянка, виходячи з норм, встановлених статтею 88 цього Кодексу.

Особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою. Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов`язковою і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в спільній власності на цей будинок.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2008 у власність ОСОБА_1 перейшла 1/2 частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_2 , а саме: частина житлового будинку під літ. «А», загальною площею 70.5 кв. м, літня кухня з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В», гараж незавершеного будівництва під літ. «Г». Вказана частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, належна ОСОБА_4 , знаходиться на приватизованій земельній ділянці площею 0,0300 га, тому в даному випадку, щодо набуття права власності на земельну ділянку, застосуванню підлягає, Земельний кодекс України, в редакції від 04.06.2008.

Зі змісту статті 120 ЗК України (в редакції від 04.06.2008), вбачається, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Згідно вимогст.377ЦК України(вредакції від12.04.2008)до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Як вбачається із частини 1 статті 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Статтею 87 Земельного кодексу України, передбачено що право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: а) при добровільному об`єднанні власниками належних їм земельних ділянок; б) при набутті у спільну часткову власність земельної ділянки за цивільно-правовими угодами; в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку; г) за рішенням суду; ґ) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.13 статті 79-1 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Поділ земельної ділянки можливий як за ініціативою власника такої земельної ділянки так і в судовому порядку.

При цьому, в будь-якому випадку поділ земельної ділянки повинен відбуватися у відповідності до чинних норм, стандартів і правил.

В порядку п. «а» ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням, та як вже зазначено вище - з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно п. 3.25* п. 3.8 Державних будівельних норм ДБН 360-92**[3], для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

Згідно п. 1 Додатку 3.1 Державних будівельних норм ДБН 360-92**, протипожежна відстань між житловими будинками не може бути менше 6 метрів.

Згідно п. 2 Додатку 3.1 Державних будівельних норм ДБН360-92** при проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових будинків. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м.

Таким чином, навіть при найменшому розмірі земельної ділянки житлової забудови, у такої повинен бути під`їзд шириною у 3,5 метри, відстань від огорожі до житлового будинку повинна становити не менше 1 метра.

В разі отримання в результаті поділу земельної ділянки нової ділянки при неможливості дотримання будівельних норм, виділення такої земельної ділянки внаслідок поділу іншої буде технічно неможливим та не дозволить використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Окрім установлених меж, присвоєного кадастрового номера та наявності правового статусу, земельна ділянка повинна бути забезпечена доступом до вулиці, проїзду, іншого під`їзного шляху.

Про необхідність забезпечення земельної ділянки під`їздом йдеться у п. 3.22 та згадуваному п. 2 Додатку 3.1 Державних будівельних норм ДБН 360-92**.

Відсутність під`їзду до земельної ділянки є допустимим лише в тому разі, якщо власником такої земельної ділянки і суміжної земельної ділянки, яка забезпечена доступом до під`їзду, є одна і та ж особа.

Такою особою при утворенні двох земельних ділянок і є ОСОБА_1 .

Технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:02:015:0009 площею 0.0300 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №0666384 виготовлена у 2014 році.

Якщо потрібно зводити ще один будинок на одній ділянці, то в такому випадку потрібно ділити цю ділянку, виготовити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок. Після цього проводиться державна реєстрація земельних ділянок, надаються витяги із державного земельного кадастру на кожну ділянку і зазначенням кадастрового номеру.

Кадастровий номер земельної ділянки, яка була поділена, скасовується, новоутвореній земельній ділянці буде присвоєний новий кадастровий номер.

Тільки після цього можна подавати документи на отримання будівельного паспорта або містобудівних умов і обмежень, отримувати дозвіл на будівництво і вводити будинок в експлуатацію.

Відповідно до Земельного кодексу неможливо вчиняти правочини з земельною ділянкою, що немає кадастрового номеру. Тому основним предметом замовлення кадастрового номеру є переоформлення земельної ділянки в зв`язку з укладенням правочину чи веденням будівництва. Водночас, при будівництві на першому етапі необхідно встановлювати межі в натурі, щоб точно знати які потрібно робити відступи від сусідніх земельних ділянок, що гармонійно допомагає один одному, в плані замовлення технічної документації для двох справ водночас. Кадастровий номер - це невід`ємна характеристика земельної ділянки, на яку забудовник хоче отримувати планувальну і дозвільну документацію для забудови відповідної земельної ділянки.

Відсутність кадастрового номеру в земельної ділянки створює стан справ, за яким земля не є повноцінний об`єктом цивільних прав, хоча власник володіє й фактично користується земельною ділянкою, але розпоряджатися не може, тобто не може відчужувати за правочинами, наприклад дарувати, продавати, міняти, здавати в оренду, проводити будівництво.

Також варто підкреслити, що земельна ділянка немає адреси й в принципі не може її отримати, місцем розташування є адміністративно-територіальна одиниця й координати поворотних точок. За Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" адресу можуть отримати лише будівлі, в два етапи: під час будівництва - будівельну адресу, після введення в експлуатацію - поштову адресу.

Після поділу земельної ділянки утворилось дві новостворені земельних ділянки за кадастровими номерами: 6110100000:02:015:0031 площею 0.0144 га та 6110100000:02:015:0032 площею 0.0156 га.

Таким чином, другий житловий будинок зведено та прийнято в експлуатацію ще до складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:02:015:0009 площею 0.0300 га.

Житловому будинку на земельній ділянці із кадастровим номером 6110100000:02:015:0032 площею 0.0156 га (після поділу) присвоєно адресний номер: АДРЕСА_2 рішенням Тернопільської міської ради сьомого скликання дев`ятнадцятої сесії №7/19/70 тільки від 04.10.2017 року, однак згідно інших документів рахувався під АДРЕСА_2 .

Як зазначалось вище, згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №30 від 18.01.1962 за будинковолодінням АДРЕСА_6 закріплено земельну ділянку площею 600 кв.м., кожному по 300 кв.м.

В подальшому на підставі рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради були надані дозволи на добудови до їх частин житлового будинку та надані земельні ділянки для обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, належної ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .

Отже, наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою.

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради №403 від 26.06.1996 частині житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_17 та ОСОБА_4 присвоєно адресу: АДРЕСА_2 із земельною ділянкою 300 кв.м.

Як вже було встановлено Судом, на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №334 від 11.03.1998 у власність ОСОБА_4 передано земельну ділянку площею 300 кв.м по АДРЕСА_2 та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ТР №000769, виданого Тернопільською міською радою 10.03.1999 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1764.

На відповідні частки житлового будинку співвласникам виготовлено та видано технічні паспорта на індивідуальний житловий будинок з відповідними земельними ділянками та видано реєстраційні посвідчення на право особистої власності.

На підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2008 у власність ОСОБА_1 перейшла 1/2 частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, що знаходились по АДРЕСА_2 , а саме: частина житлового будинку під літ. «А» загальною площею 70.5 кв. м, літня кухня з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В», гараж незавершеного будівництва під літ. «Г». Вказана частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, належала ОСОБА_4 , знаходилась на приватизованій земельній ділянці площею 0,0300 га, яка відчужилась за окремим договором.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2008 ОСОБА_1 купив належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6110100000:02:015:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому на підставі виготовленої технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки зі зведеними будівлями та присвоєно кадастрові номера земельним ділянкам: 6110100000:02:015:0031 площею 0.0144 га та 6110100000:02:015:0032 площею 0.0156 га., що відповідає площі земельної ділянки - 0,0300 га, придбаної ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 01.08.2008.

Таким чином, житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 на земельних ділянках за кадастровими номерами 6110100000:02:015:0031 площею 0.0144 га та 6110100000:02:015:0032 площею 0.0156 га розташовані з дотриманням будівельних норм і стандартів, про що свідчать прийняття їх в експлуатацію.

Таким чином, виділ земельних ділянок в натурі із житловими будинками на їх ділянках виконано, а отже, не може бути спільної часткової власності.

Крім того, Суд відзначає, що в процесі дослідження земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 експертом встановлена невідповідність площ фактичного їх користування відповідно до правовстановлюючих документів.

Так, ОСОБА_1 згідно правовстановлюючих документів загальна площа земельних ділянок за кадастровим номерами 6110100000:02:015:0031, 6110100000:02:015:0032 та 6110100000:02:015:0027, належних на праві власності повинна становити - 0,0517 га, однак загальна площа фактично становить - 0,0560 га.

Суд, беручи до уваги вищенаведене та враховуючи дослідженні у справі докази та застосовані щодо них норми права, приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №30 від 18.01.1962 за будинковолодінням АДРЕСА_6 закріплено земельну ділянку площею 600 кв.м., кожному по 300 кв.м.

Враховуючи вказане рішення, 1/2 частки земельної ділянки для обслуговування виділеної частки житлового будинку по АДРЕСА_2 було виділено з присвоєнням поштової адреси рішенням виконкому Тернопільської міської ради №403 від 26.06.1996 частині житлового будинку по АДРЕСА_3 , що належав на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

В договорі купівлі-продажу від 01.08.2008 вказано: «у власність ОСОБА_1 перейшла 1/2 частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_2 , а саме: частина житлового будинку під літ. «А» загальною площею 70.5 кв. м, літня кухня з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В», гараж незавершеного будівництва під літ. «Г».

Вказана частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, належна ОСОБА_4 , знаходилась на приватизованій земельній ділянці площею 0,0300 га, яка відчужилась за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2008. Згідно даного договору ОСОБА_1 купив належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6110100000:02:015:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому на підставі виготовленої технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки зведеним будівлям на земельних ділянках з відповідними площами відкрито поштові адреси.

Слід зауважити, що у власності ОСОБА_1 знаходиться три новоутворених земельних ділянки за кадастровими номерами 6110100000:02:015:0031 площею 0.0144 га та 6110100000:02:015:0032 площею 0.0156 га та 6110100000:02:015:0027 площею 0,0217 га цільове призначення яких - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Межі кожної із земельних ділянок з відповідними площами винесені в натурі (на місцевості), внесена та за зареєстрована в АС ЦДЗК, а отже спільної часткової власності із власниками частини житлового будинку АДРЕСА_2 не може бути.

Таким чином, виділити ОСОБА_1 частину земельної ділянки для обслуговування виділеної частки житлового будинку по АДРЕСА_2 не може бути здійснено, оскільки таке право вже використано. Даний факт підтверджується також і висновком експерта №603/19-22 від 03.10.2019.

Що ж стосується вимоги позивача щодо виділу в натурі частки у житловому будинку, визнання права власності на частину будинку та припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, Суд зазначає наступне.

Відповідно до проектної документації, власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 проведено надбудову над власною частиною житлового будинку та на власній земельній ділянці. План приміщень, які зазначені у проектній документації відповідає плану станом на день проведення обстеження та плану, який внесений у технічний паспорт на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 від 26.12.2011 виготовленого ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» (а.с.130-133).

В матеріалах справи наявна декларація, видана ОСОБА_2 , про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована інспекцією ДАБК у Тернопільській області 19.11.2012 року.

Наказ №127 від 24.05.2001 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» (із змінами) передбачає наступне:

Згідно п.3.2....Не належать до самочинного будівництва: (Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №42 (20201-06) від 08.02.2006) для громадських та виробничих будівель (приміщень): (Пункт 3.2 розділу 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №404 (21538-12) від 09.08.2012) зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ґанків тощо.

Отож зведення тераси на земельній ділянці по АДРЕСА_2 відповідно до наказу №127 від 24.05.2001 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» не відноситься до самочинного будівництва.

Як вбачається із вимог частини 1 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

09.05.2003 ОСОБА_2 до Тернопільського МБТІ подано заяву про те, що гараж під літ. «Б» біля житлового будинку по АДРЕСА_2 побудовано нею самостійно.

Як вже було встановлено Судом, 01.08.2008 між ОСОБА_9 , яка діяла від імні ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 , а саме частину будинку під літ. «А» загальною площею 70,5 м.кв., житловою 41,3 м.кв, літню кухню з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В», гараж незавершеного будівництва під літ. «Г». Вказана частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями знаходилась на приватизованій земельній ділянці площею 0,0300 га, яка відчужилася окремим договором.

12.09.2009, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №166, 1/2 частині житлового будинку, яка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 , присвоєно адресний номер АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії технічного паспорта на домоволодіння по АДРЕСА_2 від 04.01.2012, виготовленого ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» (том 1 а.с. 137-141), ОСОБА_1 придбав згідно договору купівлі-продажу приміщення житлового будинку, які на даний час перебувають у його власності, а саме: II Підвал 9,8 кв.м, 1-1 Коридор 4,9 кв.м., 1-3 Ванна 3,4 кв.м., 2-4 Кухня 11,1 кв.м., 2-5 Кімната 21,3 кв.м., 2-6 Кімната 20,0 кв.м. Разом: 70,5 кв.м.

Рішенням Тернопільської міської ради №5/37/152 від 10.08.2010, ОСОБА_1 надано дозвіл для завершення будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 .

На аркуші 182 том 2 матеріалів цивільної справи міститься план поділу ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровим номером 611010000002015:0009 по АДРЕСА_2 на земельні ділянки площами 0,0156 га та 0,0144 га, погоджені власником ОСОБА_1

07.08.2014 вище зазначені земельні ділянки площами 0,0156 га кадастровий номер 6110100000:02:015:0032 та 0,0144 га кадастровий номер 6110100000:02:015:0031 по АДРЕСА_2 оформлено державну реєстрацію.

За період від дати придбання на місці літньої кухні з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В» та гаражу незавершеного будівництва під літ. «Г» ОСОБА_1 , власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 , здійснюється будівництво 2-ох поверхового житлового будинку з мансардним поверхом.

Рішенням Тернопільської міської ради №7/19/70 від 24.10.2017 внесено зміни в рішення Тернопільської міської ради №6/16/100 від 16.12.2011 року, а саме вказано: замість слів та цифр « АДРЕСА_2 » читати « АДРЕСА_2 ».

Дане домоволодіння зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.10.2012, на підставі виданого виконкомом Тернопільської міської ради свідоцтва про право власності НОМЕР_1 .

Суд зауважує, що визначальним для виділу частки або поділу житлового будинку в натурі є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників та вимог нормативних документів.

Поділ (виділ частки) житлового будинку вважається можливим якщо за результатами поділу в частинах будинку, що виділяються співвласникам, є можливість влаштувати ізольовані та забезпечені окремими виходами на прилеглу земельну ділянку, як мінімум однокімнатні, житлові квартири, які за своїми показниками (об`ємно-планувальним рішенням, складом приміщень, площею, забезпеченістю інженерним обладнанням тощо) відповідають чинним вимогам нормативних документів.

Поділу підлягають об`єкти нерухомого майна, що не є самочинно збудованими.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу було придбано 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , а саме частину будинку під літ. «А» загальною площею 70,5 м2, а не загальної площі житлового будинку в цілому, літню кухню з творчою майстернею незавершеного будівництва під літ. «В», гараж незавершеного будівництва під літ. «Г», які є приналежною річчю до житлового будинку і разом з ним складають одне ціле, а також земельну ділянку під кадастровим номером 611010000002015:0009 по АДРЕСА_2 , атому Суд вважає, що позивач купив станом на день купівлі-продажу виділену в натурі 1/2 частку домоволодіння.

Аналізуючи вищенаведені докази, Суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення лише в частині виділення в натурі ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_2 , що згідно договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку від 01.08.2008 року, посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Середою I.A., зареєстровано в реєстрі за № 6141 та технічного паспорта ОСОБА_1 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 станом на 04.01.2012 року ( розмір частки - ціла) відповідає його частці в праві власності на будинок за адресом: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17367997), а саме: приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , зокрема: підвал, номер приміщення II, загальною площею 9,8 кв.м., допоміжною пл.9,8 кв.м.; приміщення 1 поверху житлового будинку, зокрема: коридор 1-1 загальною пл.4,9 кв.м.; кухню 1-4 заг.пл.11,1 кв.м., житлову кімнату 1-5 загальною площею пл.21,3 кв.м., житлову кімнату 1-6 загальною площею 20,0 кв.м., разом загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 41,3 кв.м., а всього загальною площею 70,5 кв.м., житловою пл.41,3 кв.м. та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на будинковолодіння по АДРЕСА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.

Судові витрати у справі покласти на сторони в сумах, які ними понесені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 263- 265, 352-354 ЦПК України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом Української РСР, Земельним кодексом України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_2 , що згідно договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку від 01.08.2008 року, посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Середою I.A., зареєстровано в реєстрі за № 6141 та технічного паспорта ОСОБА_1 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 станом на 04.01.2012 року ( розмір частки - ціла) відповідає його частці в праві власності на будинок за адресом: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17367997), а саме: приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , зокрема: підвал, номер приміщення II, загальною площею 9,8 кв.м., допоміжною пл.9,8 кв.м.; приміщення 1 поверху житлового будинку, зокрема: коридор 1-1 загальною пл.4,9 кв.м.; кухню 1-4 заг.пл.11,1 кв.м., житлову кімнату 1-5 загальною площею пл.21,3 кв.м., житлову кімнату 1-6 загальною площею 20,0 кв.м., разом загальною площею 60,7 кв.м., житловою площею 41,3 кв.м., а всього загальною площею 70,5 кв.м., житловою пл.41,3 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на будинковолодіння по АДРЕСА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати у справі покласти на сторони в сумах, які ними понесені.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресом: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич