Постанова

від 15.03.2022 по справі 596/1752/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/1752/20Головуючий у1-йінстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/817/340/22 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу №596/1752/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2022 року (постановлену суддею Лисюк І.О., повний текст якої складено 05 січня 2022 року) про розподіл судових витрат в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Гусятинського районного суду від 09 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

24 грудня 2021 року від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Поляк М.В. надійшло клопотання про розподіл судових витрат.

Заявлене клопотання мотивовано тим, що ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2021 року встановлено зловживання позивача своїми процесуальними правами, а саме неодноразова неявка позивача в судове засідання. Вважає, що залишення позовної заяви без розгляду дає підстави для повторного звернення позивачки до суду з тим самим позовом та до того самого відповідача, що у свою чергу може призвести до нових витрат на правничу допомогу. Під час розгляду справи №596/1752/20 в Гусятинському районному суді Тернопільської області представником відповідача було підготовлено процесуальні документи, а саме відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив. Крім того, представником відповідача взято участь у семи судових засіданнях.

У зв`язку з наведеним просить суд стягнути із позивачки на користь відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23400 грн.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2022 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_5 - адвокат Поляк М.В. подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги тривалий час розгляду даної справи та підготовку процесуальних документів, участь представника у семи судових засіданнях. Вказує, що в матеріалах справи є докази підтвердження понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу в розмірі 23400 грн.

У зв`язку з наведеним просить ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання про розподіл судових витрат задоволити.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Ухвалою Гусятинського районного суду від 09 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

На підтвердження понесених витрат відповідачем подано:

- копію договору про надання юридичної (правничої) допомоги №65/21 від 24 березня 2021 року;

- звіт (акт) про надані послуги відповідачу у зв`язку із розглядом справи №596/1752/21 від 10 грудня 2021 року (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом);

- копію квитанції до прибуткового касового ордера №13/12/21 від «13» грудня 2021 року на суму 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.;

- копію квитанції до прибуткового касового ордера №17/12/21 від «17» грудня 2021 року на суму 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.;

- копію квитанції до прибуткового касового ордера №20/12/21 від «20» грудня 2021 року на суму 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

(а.с.122-130, т.2).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин 5, 6 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 ЦПК України.

Частиною 9 статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до положень частини 1 статті 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Як вбачається з роз`яснень, що містяться в п. 38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Крім того, залишення заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Отже, саме по собі залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача

Таким чином, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічний висновок викладений в постановах КЦС у складі Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 148/312/16-ц, від 14 січня 2021 року в справі №521/3011/18.

Судом у даній справі не постановлено ухвали про визнання зловживанням стороною позивача процесуальними правами відповідно до ч.2 ст.44 ЦПК України.

За матеріалами справи не встановлено будь-яких зловживань процесуальними правами з боку позивача чи її представника.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стороною відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Доводи апелянта про те, що ухвалою Гусятинського районного суду від 09 грудня 2021 року встановлено зловживання процесуальними правами позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки вказане не підтверджується змістом ухвали суду.

Твердження апелянта про те, що судом не взято до уваги тривалий час розгляду даної справи, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказана обставина при вирішення даного питання не має правового значення.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2022 року є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови 21 березня 2022 року.

Головуючий

Судді