Рішення

від 09.10.2007 по справі 4/136-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/136-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "09" жовтня 2007 р.                                                       по справі  № 4/136-38

за позовом Підприємство з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю "Уінденегро ЛТД"  

до відповідача Закрите акціонерне товариство "Оснастка-Енерго"

про стягнення 154 637,62 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

Представники:

Від позивача: Ткач І. В. - довіреність у справі

Від відповідача: Шуліга І. Й. - голова правління

Суть спору: позивач - підприємство з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД", м. Київ звернувся в господарський суд з позовом до ЗАТ "Оснастка - Енерго", м. Нововолинськ в якому просить стягнути 154637,62грн. заборгованості.

Відповідач у відзиві - поясненні № 8/435 від 01.10.2007р. на позовну заяву борг визнав повністю.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

17 липня 1998 року між позивачем - підприємством з іноземною інвестицією товариством з обмеженою відповідальністю „Уінденерго ЛТД” та дочірнім підприємством на базі ВАТ „Оснастка” у формі ЗАТ „Оснастка –Енерго”, правонаступником якого згідно п. 1.2 Статуту є відповідач - закрите акціонерне товариство „Оснастка - Енерго”, був укладений договір № 530 (далі договір.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України, ст. 332 ЦК УРСР від 18.07.1963 року).

Відповідно до ст. 174 ГК України (ст. 4 ЦК УРСР від 18.07.1963 року) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 530 від 17.07.1998 року.

Згідно п. п. 1.1, 3.3, 3.4 договору позивач доручив, а відповідач зобов'язувався виготовляти продукцію згідно зі специфікацією в кількості та строки, визначені у додатках до договору, що є його невід'ємною частиною, а позивач - приймати замовлені вироби і оплачувати їх вартість на умовах, визначених у договорі.

Додатковою угодою № 21/1 від 20.01.2005 року сторони визначили, що позивач здійснює 100% передоплату вартості замовлених виробів.

Додатковою угодою № 26 від 30.12.2005 року сторони погодили графік виготовлення і відвантаження виробів на 2006 рік – додаток №1, що є невід'ємною частиною додаткової угоди № 26. Згідно вказаного графіку відповідач зобов'язався виготовити та поставити позивачу продукцію у 2006 році – у строк до квітня 2006 року включно.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кошти, що стверджується банківськими виписками № 32 від 17.02.2006р., № 76 від 26.04.2006р., № 100 від 07.06.2006р.

Таким чином, передоплата позивача вартості замовлених виробів на 2006 рік становила 251045грн. 15 коп.

Відповідач за період з 01.02.2006 року по 31.08.2006 року виготовив і передав позивачу продукцію по договору на загальну суму 96407грн. 53коп., що стверджується актами прийому - передачі готової продукції та товарно - транспортними накладними та відповідачем не заперечується.

Оскільки відповідач роботи по виготовленню продукції згідно договору у передбачений додатковою угодою № 26 від 30.12.2005 року та графіком строк не виконав, позивач в порядку ст. 849 ЦК України направив відповідачу лист № 1019 від 04.09.2007 року про відмову від договору та повернення передоплати.

Відповідач кошти не повернув.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача складає 113463грн. 25коп., підтверджена матеріалами справи, актом звірки розрахунків № 47/1 від 01.07.2007р. визнана відповідачем, підставна і підлягає  до стягнення з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 1546грн. 37коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 849, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Оснастка - Енерго",                                   (м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код 23252052) в користь підприємства з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД", (м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4, код 14334503) 154637,62грн. боргу, 1134грн. 63коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.