Рішення

від 05.12.2006 по справі 4/136-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ 

від "05" грудня 2006 р.                                                      

по справі  № 4/136-38

за

позовом Підприємець ОСОБА_1 

до

відповідача

Підприємець ОСОБА_2

про стягнення 4044,76 грн.

Суддя   Слободян П.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від

позивача: ОСОБА_3., (довіреність від 12.01.2005р.)

Від

відповідача: н/з.

Суть

спору: позивач - приватний підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з

відповідача - приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 4044,76грн. в т.ч.

1882,96грн. основного боргу, 156,22грн. пені, 122,62грн. річних, 1882,96грн.

штрафу.

05.12.06р.

від позивача надійшла заява № НОМЕР_1 про уточнення позовних вимог в якій

повідомляється, що після подання позовної заяви сплачено 1417,44грн. основного

боргу. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані

послуги станом на 05.12.06р. становить 465,52грн. основного боргу; 156,22грн.

пені, 122,62грн. річних, 1882,96грн. штрафу, всього - 2627,62грн.

Відповідач

в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений,

повторно не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно

до ст. 75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути

розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши

пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський

суд, встановив: 17 березня 2004 року між підприємцем ОСОБА_1. та підприємцем

ОСОБА_2., був укладений договір поставки № НОМЕР_2,  згідно з п.1.1. якого постачальник -

підприємець ОСОБА_1. зобов'язався постачати й передавати у власність морозиво

та інші продукти харчування, а покупець - підприємець ОСОБА_2. прийняти і

оплатити товар згідно умов даного договору.

На

виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму

1917,44грн., що підтверджується видатковими накладними № НОМЕР_3 від

22.05.2006р., № НОМЕР_4 від 29.05.2006р., № НОМЕР_5 від 19.06.2006р., № НОМЕР_6

від 08.08.2006р., № НОМЕР_7 від 15.08.2006р.

Пунктами

4.2., 4.2.1 даного договору передбачено, що оплата товару, що постачається

постачальником за даним договором здійснюється шляхом безготівкового розрахунку

в осінньо - зимовий період (з 1 жовтня по 31 березня) протягом 14 календарних

днів із дати поставки товару.

Відповідач

отриманий товар оплатив частково на суму 34,48грн.

Залишок

заборгованості на момент розгляду справи складає 1882,96грн.

Відповідно

до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,

що  у певних умовах звичайно  ставляться.

Відповідно

до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства.

Зобов'язання

припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки

відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання,

не оплатив товару у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього

1882,96грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно

заяви про уточнення позовних вимог № НОМЕР_1 від 29.11.06р. позивач повідомив,

що відповідач сплатив частину основної заборгованості в сумі 1414,44грн. та

просить стягнути з відповідача 465,52грн. основного боргу; 156,22грн. пені,

122,62грн. річних, 1882,96грн. штрафу, всього - 2627,62грн.

У

відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення

зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

зокрема, сплата неустойки.

Відповідно

до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем

розрахунку сума процентів річних, нарахованих відповідачу за весь час

прострочки платежів, становить 122,62грн.

Пунктом

6.2. договору № НОМЕР_2 від 17.03.2004р. передбачено, що за прострочення оплати

товару понад 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі

100% від суми, з якої допущено прострочення виконання.

Враховуючи

те, що відповідач допустив прострочення оплати товару більше 30 днів, позовна

вимога про стягнення з нього 1882,96грн. штрафу обґрунтована і підлягає до

задоволення.

Отже,

в частині стягнення 1414,44грн. провадження у справі підлягає припиненню в

зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Оскільки

спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок

останнього.

Керуючись

ст.ст.526, 546, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського

кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського

процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р

і ш и в :

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2,              (АДРЕСА_2, код НОМЕР_8) в користь

приватного підприємця ОСОБА_1, (м. Луцьк, вул. АДРЕСА_3, код НОМЕР_9)

465,52грн. основного боргу; 156,22грн. пені, 122,62грн. річних, 1882,96грн.

штрафу, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в

повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В

частині стягнення 1417,44грн. провадження у справі припинити.

          Суддя                                                                     

Слободян П. Р.