Рішення

від 17.03.2022 по справі 464/7447/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/7447/21

пр.№ 2/464/81/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2022 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.,

секретар судових засідань Дзьобан Н.С.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гусака В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Колізей» про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди.

Обгрунтовує позов тим, що позивач через турагенство ТзОВ «Туристична Компанія «Колізей» придбала у туроператора JoinUp (ТОВ «Джоін Ап!») туристичний продукт на двох осіб. Вартість послуги позивачем оплачена в розмірі 41 069 грн. Однак, придбані послуги не надані позивачу в повному обсязі та належним чином, оскільки прибувши 14.08.2021 в країну Чорногорію, позивач разом з дочкою - ОСОБА_4 доставлені гідом до готелю Wind Rose Resort. Гід, не дочекавшись підтвердження поселення туристів, залишив позивача разом з дочкою біля готелю. Прибувши до готелю вчасно, в поселенні позивачу було відмовлено з невідомих причин. Звернення до турагента, а також приймаючої сторони жодного результату не дало. Альтернативного варіанту поселення та проживання узгоджено не було. Тому позивач змушена власними силами здійснювати пошук іншого житла для проживання, нею додатково понесено витрати на харчування. Вартість понесених збитків пов`язаних з харчуванням та проживанням становить 776,81 Євро. Просить стягнути з відповідача кошти за ненадану туристичну послугу в розмірі 41069 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача вартість понесених нею збитків на проживання у вільних апартаментах Villa Alea та харчування в розмірі 776,81 Євро, що становить 23 739,31 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказані періоди в сумі 81 316,62 грн.

Крім того, у зв`язку з не поселенням позивачки в обумовлений готель Wind Rose Resort, остання змушена докладати додаткових зусиль в організації свого відпочинку за кордоном, що призвело до розчарування від того, що їх законні очікування не виправдані, призвело до душевних хвилювань. У зв`язку з відмовою в поселенні позивачка була збентежена, розчарована та розгублена в неможливості вирішення проблеми з боку турагентства та туроператора. Більше того, крім переживань за необхідність найти місце проживання, з настанням вечірнього періоду доби, позивачка відчувала страх та побоювання за свою безпеку, оскільки, опинилась сама на вулиці без жодної допомоги і підтримки у невідомій їй місцевості. Позивач змушена в чужій країні вживати заходів власними силами для забезпечення свого проживання, а умови, в яких проживала ОСОБА_3 були значно гіршими від умов, в яких вони повинні були б проживати в обумовленому готелі. Оскільки відпочинок був знищений, відпустка принесла лише негативні емоції, тому позивач просить стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 150 000 грн.

Ухвалою від 15.11.2021 відкрите провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13.12.2021 на адресу суду від третьої особи ТОВ «Туристична компанія «Колізей» надійшли пояснення, з яких вбачається, що 14.08.2021 позивач зателефонувала до менеджера компанії з криками негайного повернення коштів за те, що її з донькою з невідомих причин не заселяють в готель. Після розмови з гарячою лінією оператора Джоін Ап отримали інформацію, що туристів попросили зачекати пів години поки підготують для них номер. Натомість, позивач влаштувала на рецепції скандал, ображала персонал готелю. Також гості готелю стали скаржитись на агресивно налаштованих туристок, попросили для їхнього спокою не заселяти позивача з донькою і готель прийняв рішення відмовити туристам у проживанні. Вважають, що зі своєї сторони виконали всі зобов`язання щодо позивача і її доньки, а незаселення в готель сталось з вини позивача.

15.12.2021 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Гусак В.О. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що туристичний продукт, згідно ваучера № 2512629, складався із: авіаційного перевезення позивача та члена сім`ї із Львова до Тивату (Чорногорія) та назад; трансферу (аеропорт-готель-аеропорт); проживання двох осіб у готелі Wind Rose Resort ( Dobra Voda ) далі - готель); страхування двох осіб (медичного та страхування від нещасного випадку). Вказує на те, що проживання в готелі є тільки однією послугою із комплексу послуг, які входять до туристичного продукту. Сума в розмірі 41 069 грн., це сума, яка сплачена за весь туристичний продукт, що включає в себе комплекс заходів, які відповідач надав позивачу. Вважає, що позивач безпідставно просить стягнути кошти за весь туристичний продукт. Заперечує і розрахунок пені, вважає такий необгрунтованим і безпідставним. Наполягає, що відмова в поселенні позивача до готелю викликана з її вини, котра порушила внутрішні правила перебування у готелі та законодавство іншої держави (Чорногорії). Вказав, що відповідачем вчинялись дії для пошуку альтернативних заходів, а саме пошуку іншого готелю, який не влаштував позивача. Вважає, що заявлена до стягнення моральна шкода в розмірі 150000 грн. є також безпідставною. Просить в позові відмовити повністю.

23.12.2021 представник позивача - адвокат Галайський О.В. надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що викладене у відзиві є безпідставним та необгрунтованим.

Ухвалою від 11.01.2022 підготовче провадження закрите, справа призначена до судового розгляду.

13.01.2022 від представника відповідача - адвоката Гусак В.О. надійшли заперечення на відповідь на відзив, такі прийнятті судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Галайський О.В. (а.с.46) заявлені позовні вимоги підтримав, надавши пояснення, аналогічні за змістом до позовної заяви, просить задоволити.

Представник відповідача - адвокат Гусак В.О. (а.с.58) в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві. Наполягає, що відмова у заселенні в готель сталась не з вини відповідача, а з вини позивача.

Заслухавши вступні слова учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тягар доказування обставин, покладених в основу позовних вимог, покладається на позивача, який і має довести обґрунтованість заявлених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатила відповідачу за туристичний продукт кошти в розмірі 41069 грн., що підтверджується квитанціями від 27.07.2021, від 30.07.2021 (а.с.12,13). З`ясовано, що кошти, які сплачені ОСОБА_3 туроператором отримані.

З`ясовано, що туристичний продукт згідно ваучера №2512629 складався з: авіаперевезення позивача та члена сім`ї зі Львова до Тивару, назад; трансферу позивача та члена сім`ї (аеропорт-готель-аеропорт); проживання позивача та члена сім`ї у період 14.08.2021 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у готелі Wind Rose Resort ( Dobra Voda ), тип номера Superior: Sea View , харчування: HB; страхування позивача та члена сім`ї (медичне страхування. Страхування від нещасного випадку).

Проте, послуг у виді проживання позивача та члена сім`ї у період 14.08.2021 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у готелі Wind Rose Resort ( Dobra Voda ), тип номера Superior: Sea View , харчування: HB, позивач з дочкою не отримали.

Згідно з умовами Агентського договору на реалізацію турпродукту №3061/16 від 01.02.2017, кошти, отримані турагентом від туристів, не є власністю турагента, а є транзитними коштами, що підлягають перерахуванню туроператору, за винятком плати за інформаційно-консультативні послуги з підбору бронювання турпродукту турагентом, оплата проводиться в будь-якому випадку незалежно від того, чи було спожито туристичний продукт кінцевим споживачем.

Отже, виходячи з положень зазначеного договору, суд уважає, що надавши відповідачу для оплати рахунок, ТОВ «Джоін Ап!» акцептував угоду з туристом ОСОБА_3 та зобов`язався надати їй туристичні послуги, а кошти в розмірі 41069 грн. залишились в його власності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про туризм», суб`єкти туристичної діяльності мають право: визначати та оприлюднювати шляхом опублікування загальні умови типового (публічного) договору на надання туристичних послуг.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про туризм», права й обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Цією статтею передбачено виключний перелік випадків звільнення туроператора від відповідальності якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договір туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних із наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна зі сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання: форсмажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристи діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Отже, як вбачається з наведених вище положень цивільного законодавства, відповідальність туроператора залежить від встановлення низки факторів, а саме: причин невиконання чи неналежного виконання умов договору на туристичне обслуговування та, відповідно встановлення вини чи туристів, чи третіх осіб, чи турагента, чи туроператора.

Судом встановлено, що в день прибуття 14.08.2021 в країну Чорногорія позивача ОСОБА_3 разом з дочкою ОСОБА_4 доставлено до готелю Wind Rose Resort ( Dobra Voda ), де виявилося, що заброньований для них номер є. Натомість, позивачі не бажали очікувати, через поведінку позивача адміністрація готелю відмовилася їх поселяти до зазначеного готелю.

Про факт непоселення в готелі з вини позивача вказує наявність листування з цього приводу (а.с.96,97), яке знаходиться у матеріалах справи. Слід зазначити, що суть даного листування кореспондується з інформацією з переписки з агентського кабінету системи онлайн бронювання ТОВ «Джоін АП!», наданої представником відповідача (а.с. 86).

Отже, встановлено, що непоселення позивача з дочкою до попередньо обумовленого готелю Wind Rose Resort (Dobra Voda) сталось внаслідок порушення позивачем внутрішніх правил перебування у готелі, законодавства Чорногорії, тобто з вини позивача.

Згідно п.11 ст.20 Закону України «Про туризм» якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Судом встановлено, що відповідачем вчинялись дії по пошуку іншого готелю. Позивач, не бажаючи проживати саме в запропонованому відповідачем, альтернативному готелі, відмовилась і самостійно обрала для себе для проживання у вільних апартаментах Villa Alea на власний розсуд, за власні кошти, вартість понесених збитків, пов`язаних з харчуванням та проживанням становить 776,81 Євро.

Відповідно до п.6.8 Агентського договору, туроператор не несе відповідальності щодо відшкодування грошових витрат туриста за оплачені послуги, якщо турист у період обслуговування на власний розсуд або у зв`язку зі своїми інтересами не скористався всіма чи частиною наданих за допомогою туроператора послуг та не відшкодовують турагенту/туроператору витрат, що виходять за межі послуг, обумовлених у замовленні туроператора.

Позивач в підтвердження понесених витрат на харчування покликається на квитанції, які долучені до матеріалів справи (а.с.14-25). Разом з тим, суд вважає ці докази неналежними і недостовірними, оскільки всі квитанції і чеки складені іноземною мовою, без перекладу на українську, відтак, такі не дають змогу суду дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд критично сприймає доводи представника позивача щодо небажання позивача скористатись запропонованим відповідачем готелем, які є непереконливими і що робить доводи позивача в цій частині сумнівними.

Більш того, суд звертає увагу, що позивачем в обґрунтування своїх вимог не надано доказів звернення до Турагента з вимогою надати договір на туристичне обслуговування, а надано лист-претензію про повернення позивачу не тільки сплачених нею коштів за турпродукт, частина з яких нею отримана, але і за понесені витрати, пов`язані з її проживанням у вільних апартаментах, без пояснень причин відмови у запропонованому відповідачем готелі. (а.с.26).

На переконання суду, відмова у поселенні позивача до готелю сталась з її вини, а не у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань. При цьому враховано, що частина туристичного продукту позивачем отримана, а саме авіаційне перевезення двох осіб зі Львові у Чорногорію і назад, трансфер, страхування. Враховуючи наведене, в задоволенні позову в частині стягнення коштів за ненадану туристичну послугу в розмірі 41069 грн., слід відмовити.

За наведених вище обставин, встановлених обставин відмови позивача від запропонованого відповідачем альтернативного готелю, з врахуванням наданих суду доказів, позовні вимоги про стягнення битків в розмірі 23739,31 грн., пені в розмірі 81316,62 грн. задоволенню не підлягають.

Що стосується визначення моральної шкоди, то воно міститься у статті 23 ЦК України та у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Під «моральною шкодою» слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як передбачено абз.2 п.5 цієї Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність дій заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача, вина останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт завдання потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони завдані; ступінь вини заподіювача; яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи матеріальні формі він оцінює пов`язані з цим витрати та з чого він при цьому виходить.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідно до ст.ст.440, 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок між поведінкою та шкодою.

Частино 2 ст.33 Закону України «Про туризм» передбачено, що заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.22 вищевказаного Закону при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом статті 25 Закону України «Про туризм» турист має право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Враховуючи те, що позивач не довів належними та допустимими доказами заподіяння їй відповідачем моральної шкоди, суд приходить висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Оскільки, позивачеві у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати пов`язані з розглядом справи не підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Джоін Ап!».

На підставі ст.22, 23, 1167 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, -

у х в а л и в :

В позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія «Колізей» про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , проживає: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!», проживає: м.Київ, вул.Харківське Шосе, 201-203, 2А, ЄДРПОУ 38729427.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Колізей», місцезнаходження: м.Львів, вул.Братів Рогатинців, 18, ЄДРПОУ 33617567.

Повний текст рішення складено 29.03.2022.

Суддя О.Ю.Горбань