Повістка

від 19.12.2022 по справі 464/7447/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/7447/21 Головуючий у 1 інстанції: ГорбаньО.Ю.

Провадження № 22-з/811/266/22 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю секретаря Назар Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові питання про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою Галайського Ореста Вікторовича , представника ОСОБА_2 , на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 18 березня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року апеляційну скаргу Галайського Ореста Вікторовича , представника ОСОБА_2 , було частково задоволено: рішення Сихівського районного суду міста Львова від 18 березня 2022 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 частково задоволено (том 2, а.с. 11-16).

29 листопада 2022 року до суду надійшла заява адвоката Галайського О.В., представника позивачки, про прийняття додаткової постанови, а саме: про стягнення з відповідача на користь позивачки 9 600 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та 9 600 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, а всього - 19 200 грн. згаданих судових витрат (том 2, а.с. 23-24).

Заслухавши суддю-доповідача, а також перевіривши матеріали справи в межах вирішення питання про судові витрати, колегія суддів дійшла наступних висновків.

ЦПК України встановлено, що:

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини 1 та 3 статті 133);

- разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частини 1 та 2 статті 134);

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137);

- розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Вищезгадані докази повинні надаватися до суду до ухвалення рішення по суті спору (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 462/6095/15-ц).

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18).

Сторонапозивача до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, не подавала.

Саме посилання у позовній заяві на те, що «попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат становить 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу», не є цим попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

До закінчення судових дебатів у справі в суді апеляційної інстанції сторона позивача (апелянта) відповідних заяв про подачу нею протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення за апеляційною скаргою додаткових доказів про розмір витрат, які сторона позивача (апелянта) сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, не робила.

До ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті спору матеріали справи ніяких інших документів стосовно правничої допомоги, крім ордеру на надання правничої допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, не містили.

В той же час, Заява представника позивачки про прийняття додаткової постанови щодо витрат на професійну правничу допомогу не містить доводів стосовно того, чому документи, які долучені до цієї Заяви в обґрунтування заявлених вимог та датовані періодом з 26 серпня 2021 року (Договір про надання правової допомоги) до 26 жовтня 2022 року (меморіальний ордер), не було долучено до матеріалів справи до 21 листопада 2022 року - дня ухвалення судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного розгляду справи.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вище наведена правова позиція знайшла своє відображення у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Договір про надання правової допомоги від 26 серпня 2021 року, долучений лише до Заяви представника позивачки про прийняття додаткової постанови щодо витрат на професійну правничу допомогу від 25 листопада 2022 року, не містить умов щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, а також порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, що само по собі може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що правові підстави для задоволення Заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу є відсутніми і у задоволенні цієї Заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 367, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви Галайського Ореста Вікторовича , представника ОСОБА_2 , про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 19 грудня 2022 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.