Постанова

від 28.03.2022 по справі 560/13047/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13047/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

29 березня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,

представників позивача: Сокол-Прусського Я.Г. та Лотоцького В.І.,

представника відповідача: Калужської Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В жовтні 2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, в якому просив:

1.1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 року № 10053/2201-0713 (форма «Р»).

1.2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 року № 10054/2201-0713 (форма «Р»).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.

2.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 07.09.2021 №10053/2201-0713 та №10054/2201-0713.

2.2. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельний завод» судовий збір в сумі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Апелянт Головне управління ДПС в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмови в задоволенні позовних вимог.

4. В обґрунтування позову зазначив, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з постачання (продажу) ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній», ТОВ «Галич-Мет» на адресу позивача заготівки мідної для волочіння, у зв`язку з тим, що відсутні факти законного введення в обіг продукції. Крім того, вказує на відсутність реальної можливості вироблення продукції контрагентами по ланцюгу постачання, описаному в акті перевірки, оскільки по ланцюгах постачання продукції до даних постачальників відслідковується обрив такого постачання та відсутні належні та достовірні сертифікати від виробника щодо якості поставленої продукції.

5. Вказує також на неможливість фактичного транспортування продукції перевізником ТОВ «Гал-Транс» від вантажовідправників ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній», ТОВ «Галич-Мет» (безпосередніх контрагентів) до вантажоодержувача ТОВ «Кабельний завод», оскільки згідно товарно-транспортних накладних, перевезення заготовки мідної для волочіння товариством з обмеженою відповідальністю «Гал-Транс» здійснювалось транспортними засобами, відомості про яких, згідно Державного реєстру транспортних засобів, частково відсутні. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні з номенклатурою «транспортні послуги», у періоді постачання заготівки мідної на ТОВ «Кабельний завод», від ТОВ «Гал-Транс» на адресу ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній», ТОВ «Галич-Мет» не виписувалися та не реєструвалися; транспортні витрати ТОВ «Кабельний завод» на адресу ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній», ТОВ «Галич-Мет» не компенсувалися.

6. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей з реєстру права на нерухоме майно, відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомостей з державного реєстру іпотек - земельні ділянки, офісні приміщення та об`єкти нерухомого майна у ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній», ТОВ «Галич-Мет» відсутні.

7. Крім того, згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено наявність: кримінального провадження від 28.09.2018 за №42018100000000908 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, та кримінальне провадження від 13.11.2017 за № 4201700000003630 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, фігурантом яких є ТОВ «Укр-Мідь»; кримінального провадження від 13.11.2017 за № 4201700000003630 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, фігурантом кримінальної справи є ТДВ «Укр-Алюміній»; кримінального провадження від 24.04.2020 №42020000000000776 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, в межах якого фігурує ТОВ «Галич-Мет».

8. ТОВ «Кабельний завод» здійснено безпідставне документальне оформлення «нереальних» господарських операцій з придбання катанки мідної у ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній», ТОВ «Галич-Мет».

9. Крім цього, перевіркою встановлено заниження інших доходів в сумі 6 746 114 грн та заниження інших витрат на суму 1 971 684,48 грн. в результаті не віднесення до складу доходів дисконту - різниці між номіналом і теперішньою вартістю заборгованості, та не здійснення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу та не відображення витрат по такій амортизації, у складі витрат фінансової звітності.

10. Щодо визначення формули, за якою контролюючим органом вирахувано дисконт, апелянт зазначив, що відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Доводи позивача стосовно того, що формула не передбачена жодним законодавством і це не дає йому змоги здійснювати дисконтування є безпідставними, оскільки внесеними змінами до П(С)БО передбачений обов`язок щодо дисконтування довгострокового зобов`язання і позивач має його не ухильно дотримуватись.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Кабельний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

12. За результатами перевірки складено акт №4797/22-01-07-13/30686638 від 22.07.2021, яким встановлено порушення:

1) п. 44.1, 44.2 ст. 44 пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 в результаті чого занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 1 971 685 грн., у тому числі за І кв.2021р. в сумі 1 971 685 гри. та занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті всього в сумі 4 986 687 грн., у тому числі за 2018р. в сумі 1 485 597 грн., за І квартал 2019 року на суму 1 087 346 грн., півріччя 2019 року на суму 1 739 483 грн., за три квартали 2019 року на суму 2 286 609 грн., за 2019 рік в сумі 3 501 090грн;

2) пп. «а» п. 198.1, абзацу першого п. 198.2, абзаців першого другого п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст.198; абзацу другого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 4 191 341 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2018 року на 473 029 грн, за листопад 2018 року на 938 499 грн, за грудень року на 239 136 грн, за січень 2019 року на 341 844 грн, за лютий 2019 року на 570 276 грн, за березень 2019 року на 296 042 грн, за квітень 2019 року на 59 547 грн, за травень 2019 року на 557 989 грн, за червень 2019 року на 107 061 грн, серпень 2019 року на 207 511 грн, вересень 2019 року на 400 407 грн.

13. Висновки перевірки базуються на наступному.

14. Зокрема, у пункті 3.1.1.1. акту перевірки (Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку) зазначено, що за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 ТОВ «Кабельний завод» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 388 873 880 грн.

15. Проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 квартал 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік та І квартал 2021 року в сумі 388 873 880 грн встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» всього на суму 27 703 819 грн внаслідок заниження задекларованих ТОВ «Кабельний завод» показників у рядку 2240 Звіту про фінансові результати «інші доходи» всього на суму 27 703 819 грн, в тому числі заниження за 2018 рік на суму 8 253 320 грн, за І квартал 2019 року на суму 6 040 810 грн, півріччя 2019 року на суму 9 663 795 грн, за три квартали 2019 року на суму 12 703 385 грн, за 2019 рік в сумі 19 450 499 грн в результаті встановлених порушень, а саме:

- занижено інші доходи (р.2240 Звіту про фінансові результати) всього в сумі 20 956 705 грн, в тому числі за: 2018 рік на суму 8 253 320 грн, за І квартал 2019 року на суму 6 040 810 грн, півріччя 2019 року на суму 9 663 795 грн, за три квартали 2019 року на суму 12 703 385 грн, в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманого активу - заготівки мідної для волочіння (катанка) EN1977-Cu-ETP-8-3000-CL, оскільки у постачальників ТОВ «Галич- Мет», ТОВ «Укр-алюміній», та ТОВ «Укр-мідь» для здійснення постачання в таких обсягах були відсутні самі активи, виробничі та трудові ресурси, земельні ділянки, за реквізитами даних суб`єктів господарювання оформлені лише первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування витрат та податкового кредиту для ТОВ «Кабельний завод» та як наслідок мінімізації сплати податків до бюджету:

- занижено інші доходи (р.2240 Звіту про фінансові результати) всього в сумі 6 746 114 грн, в тому числі: за 2019 рік на суму 6 746 114 грн (в результаті не віднесення їх до складу різниці між номіналом і теперішньою вартістю заборгованості, яка є дисконтом, який позичальник повинен включити до доходів за довгостроковими зобов`язаннями).

16. Так, перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з постачання (продажу) ТОВ «Галич-Мет», ТОВ «Укр-Алюміній» та ТДВ «Укр-Мідь» на адресу ТОВ «Кабельний завод» ТМЦ (заготівки мідної для волочіння (катанка) EN1977-Cu-ETP-8-3000-CL) у зв`язку з відсутністю у постачальників активів на момент постачання, джерела походження активу та фактичного (реального) його виробництва.

17. Перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання заготівки мідної для волочіння (катанка) первинними документами та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності ТОВ «Кабельний завод». За реквізитами постачальників ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТДВ «Укр-Мідь» виписані видаткові та податкові накладні з метою реалізації - введення в товарообіг продукції заготівки мідної для волочіння (катанка) невідомого походження та, як наслідок, формування витрат та податкового кредиту для ТОВ «Кабельний завод».

18. Враховуючи вищевикладені обставини, перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з постачання (продажу) ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТДВ «Укр-Мідь» на адресу ТОВ «Кабельний завод» ТМЦ на суму 20 956 705 грн у зв`язку з відсутністю активів на дату постачання джерела його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва.

19. В зв`язку з відсутністю у ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТДВ «Укр-Мідь» легально отриманого активу заготівки мідної для волочіння (катанка) EN1977-Cu-8-3000-CL для здійснення постачання, відповідно ТМЦ на суму 20 956 705 грн без ПДВ для цілей бухгалтерського обліку є такими, що отримані безоплатно.

20. Оскільки отримання активу (заготівки мідної для волочіння (катанка) на суму 20 956 705 грн призвело до збільшення активів та до зростання власного капіталу ТОВ «Кабельний завод», безоплатно отриманий актив (заготівки мідної для волочіння (катанка) вартістю 20 956 705 грн є доходом у розумінні п.5 П(С)БО 15 «Дохід».

21. Крім цього, ТОВ «Кабельний завод» занижено інші доходи (р.2240 Звіту про фінансові результати) всього в сумі 6 746 114 грн, в тому числі: за 2019 рік на суму 6 746 114 грн, в результаті не віднесення до їх складу різниці між номіналом і теперішньою вартістю заборгованості, яка є дисконтом, який позичальник повинен включити до доходів за довгостроковими зобов`язаннями.

22. Так, згідно із договором про відкриття кредитної лінії №23901/8 від 05.02.2008 ІОВ «Кабельний завод» було відкрито у ВАТ «СКБ «Дністер» відновлювальну мультивалютну кредитну лінію, при якій підприємству надається можливість використання кредиту частинами з наданням окремих траншів у доларах США, євро та гривнях в межах ліміту кредитування (24 млн.грн.), кінцева дата погашення кредиту 25.11.2010, напрям використання - для поточних потреб позичальника.

23. Договір про відкриття кредитної лінії № 23901/8 від 05.02.08 припинено в зв`язку з повним виконанням цього Договору ТОВ "Перша факторингова компанія".

24. Строк дії договору від 22.06.2010, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Кабельний завод» розпочинається з моменту його підписання та діє до повного виконання Боржником своїх зобов`язань.

25. Згідно додаткової угоди від 11.02.2013 до Договору від 22.06.2010 про порядок виконання зобов`язань за договором про відступлення права вимоги №0109-02-І0/К від 16.02.2010 ТОВ «Кабельний завод» зобов`язується повернути суму заборгованості 23 112 970,51 грн. у строк до 01 травня 2017 року включно.

26. Між ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» (Кредитор) та ТОВ «Кабельний завод» (Боржник) укладено Договір від 11.10.2013 про виконання зобов`язань за договором про відступлення права вимоги про таке: У зв`язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги від 01.07.2013 між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» до кредитора переходить право вимоги повної суми заборгованості, що складає 15 839 013,40 грн, згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2013 року, на підставі укладеного Договору про відступлення права вимоги № 0109-02-10/К від 16.03.2010 року між ТОВ "Перша факторингова компанія", код ЄДРПОУ 33498752, м. Київ, та фізичною особою ОСОБА_1 , Договору про відступлення права вимоги №0009-03-09/К від 19.03.2009, Договору про відступлення права вимоги № 0010-03-09/К від 19.03.2009, Договору про відступлення права вимоги №0011-03-09/К від 19.03.2009 між ТОВ "Перша факторингова компанія" та ВАТ «СКБ «Дністер», у відповідності до яких до ТОВ "Перша факторингова компанія" перейшло в повному обсязі право вимоги суми заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 23901/8 від 05.02.2008 року.

27. Зазначену в п.1.1 суму заборгованості 15 839 013,40 грн. боржник зобов`язується повернути у термін до 01 жовтня 2017 року.

28. Відповідно додаткової угоди №1 від 01.06.2016, Боржник зобов`язується повернути суму заборгованості 15 839 013,40 грн. у термін до 01 червня 2023 року.

29. ТОВ «Кабельний завод» по договору від 11.10.2013 повернено кошти всього на суму 1 83013,40 грн, в тому числі у 2015 році у сумі 1 000 000 грн, у 2016 році у сумі 839 013,40 грн.

30. Станом на 01.04.2018 та на 31.03.2021 заборгованість ТОВ «Кабельний завод» перед ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» по договору від 11.10.2013 складає 14 000 000,00 грн (кредитове сальдо по бухгалтерському рахунку №685 «Розрахунки з іншими кредиторами»).

31. Заборгованість ТОВ «Кабельний завод» перед ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» по договору від 11.10.2013 в сумі 14 000 000,00 грн. є довгостроковими зі строком виконання 01.06.2023.

32. Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 (далі - П(С)БО 11), поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Тобто, зобов`язання строк виконання яких настає протягом 12 календарних місяців, є короткостроковими. Довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.

33. Згідно із пунктом 9 П(С)БО 11, довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.

34. За визначенням пункту 4 П(С)БО 11, теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

35. Відповідно до облікової політики, підприємство для здійснення господарської діяльності використовує Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

36. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (далі - П(С)БО 15).

37. Згідно пункту 5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

38. Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

39. Станом на 31.12.2019 заборгованість ТОВ «Кабельний завод» перед ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» по договору від 11.10.2013 складає 14 000 000,00 грн. (кредитове сальдо по бухгалтерському рахунку № 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»). Боржник - ТОВ «Кабельний завод» зобов`язується повернути суму заборгованості 15 839 013,40 грн. у термін до 01 червня 2023 року. Тобто, заборгованість ТОВ «Кабельний завод» перед ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» по договору від 11.10.2013 в сумі 14 000 000,00 грн. є довгостроковою. До П(С)БО 10 і П(С)БО 11 наказом Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 16.09.2019 р. № 379 було внесено зміни щодо обов`язкового дисконтування довгострокової заборгованості.

40. Для визначення теперішньої (дисконтованої) вартості майбутніх платежів використовують таку загальноприйняту формулу: PV = FV : (1 + і)n, де PV - теперішня (дисконтована) вартість; FV - майбутня виплата (номінал боргу). Тобто по суті це ті платежі, які будуть сплачуватися/отримуватися при погашенні заборгованості (з урахуванням суми договірних процентів, якщо вони встановлені): і - ставка дисконтування: n - кількість періодів до дати погашення.

41. Середньорічна облікова ставка рефінансування НБУ за 2019 рік складає 18,35% (за даними сайту index.minfin.com.ua).

42. У зв`язку з тим, що граничні терміни заборгованості знаходяться всередині періодів, розрахована денна ставка дисконтування, якщо річна ставка (і рік) дорівнює 18,35%:

- Денна ставка дисконтування складатиме 0,0005 або 0,05%.

- Кількість періодів до дати погашення 1311 днів (з 29.10.2019 (дата введення в дію наказу №379) по 31.12.2019 - 64 дні, 2020 рік - 366 днів, 2021 рік - 365 днів, 2022 рік - 365 днів, з 01.01.2023 до 01.06.2023 (дата погашення згідно додаткової угоди) - 151 день).

Теперішня (дисконтована) вартість заборгованості складатиме:

- 14000000/(1+0,0005)1311

- 14000000/1,93=7253886

43. Теперішня (дисконтована) вартість заборгованості 725 3886 грн. нижча за її номінальну (ту, яка підлягає погашенню) вартість (14 000 000 грн). Різниця між номіналом і теперішньою вартістю заборгованості в сумі 6746114 грн є дисконтом, який позичальник повинен включити до фінансових доходів за довгостроковими зобов`язаннями Кт 733 у кореспонденції з відповідним субрахунком обліку кредиторської заборгованості.

44. Таким чином, ТОВ «Кабельний завод» не відображав різницю між цими оцінками заборгованостей в сумі 6 746 114 грн у складі інших доходів за 2019 рік.

45. У розділі 3.1.2.2 «Податковий кредит» акту перевірки зазначено, зокрема:

В порушення вимог пп. «а» п.198.1 абзацу другого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, завищено суму податкового кредиту всього в сумі 4 191 341 грн. по нереальних господарських операціях з поставки ТДВ «Укр-МІдь», ТДВ «Укр-Алюміній», ТОВ «Галич-Мет» на адресу ТОВ «Кабельний завод» заготовки мідної для волочіння (катанка) EN І977-Си-ETP-8- 3000-CL, оскільки у постачальників ТДВ «Укр-Мідь», для здійснення постачання у такому обсязі, були відсутні самі активи, виробничі та трудові ресурси, за реквізитами даних суб`єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою введення в товарообіг (легалізацію) продукцію невідомого походження.

46. Зокрема, сукупність встановлених обставин щодо взаємовідносин із ТОВ "Укр-мідь" свідчить про відсутність реального виконання господарських операцій:

1. Наданий документ із назвою «Сертифікат якості», виданий із реквізитами виробника ТОВ «Гал-Кат» - не відповідає дійсності, оскільки лабораторія не акредитована Національним агентством з акредитації України, а тому вказаний документ не відповідає встановленим законодавчим нормам до відповідності. В ЄДРСР є наявна інформація щодо зареєстрованого кримінального провадження від 13.11.2017 за №4201700000003630, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до ТОВ «Гал-Кат» (ГІН 38456790) задіяне у схемах ухилення від сплати податків.

2. Не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва заготовки мідної для волочіння (катанки). Згідно баз даних ДПС України у суб`єкта господарювання, якого задіяно у ланцюгах взаємопов`язаних господарських операцій купівлі-продажу, відсутнє придбання брухту міді, що свідчить про неможливість виробництва заготовки мідної для волочіння (катанки);

3. Відсутність зареєстрованих об`єктів оподаткування податком на майно за задекларованою адресою здійснення виробничої діяльності контрагентами, що свідчить про відсутність у ТДВ «Укр-Мідь» активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності з торгівлі та виробництва заготовки мідної;

4. Вказаний пункт навантаження у товарно-транспортних накладних не відповідає юридичній адресі ТДВ «Укр-Мідь», що не дає змоги ідентифікувати місце розташування та приналежність складських приміщень ТДВ «Укр-Мідь», з яких відбувалося навантаження заготівки мідної для волочіння (катанка) EN1977-Cu-ETP-8-3000-CL.

5. За умовами договору транспортні витрати по перевезенню заготовки мідної мають компенсуватися ТОВ «Кабельний завод» на адресу ТДВ «Укр-Мідь», проте такі податкові накладні з номенклатурою «транспортні послуги» не реєструвалися в ЄРПН.

6. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні з номенклатурою «транспортні послуги», у періоді постачання заготівки мідної на ТОВ «Кабельний завод», від ТОВ «Гал-Транс» на адресу ТДВ «Укр-Мідь» не виписувалися та не реєструвалися.

7. Відповідно до проведеного аналізу Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено наявність кримінального провадження від 28.09.2018 за №42018100000000908, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209 КК України. Фігурантом кримінальної справи є ТДВ «Укр-Мідь» (код ЄДРПОУ 40648515) як суб`єкт господарської діяльності з ознаками фіктивності. Кримінальне провадження від 13.11.2017 за №4201700000003630, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України. Фігурантом кримінальної справи є ТДВ «Укр-Мідь».

47. Сукупність встановлених обставин щодо взаємовідносин із ТДВ «Укр-Алюміній» також свідчить про відсутність реального виконання господарських операцій:

1. Наданий документ із назвою «Сертифікат якості», виданий із реквізитами виробника ГОВ «Гал-Кат» - не відповідає дійсності, оскільки лабораторія не акредитована Національним агентством з акредитації України, а тому вказаний документ не відповідає встановленим законодавчим нормам до відповідності. В ЄДРСР є наявна інформація щодо зареєстрованого кримінального провадження від 13.11.2017 за №4201700000003630, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до якого вбачається, що ТОВ «Гал-Кат» задіяне у схемах ухилення від сплати податків.

2. Не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва заготовки мідної для волочіння (катанки). Згідно баз даних ДПС України у суб`єкта господарювання, якого задіяно у ланцюгах взаємопов`язаних господарських операцій купівлі-продажу, відсутнє придбання брухту міді, що свідчить про неможливість виробництва заготовки мідної для волочіння (катанки).

3. Відсутність зареєстрованих об`єктів оподаткування податком на майно за задекларованою адресою здійснення виробничої діяльності контрагентами, що свідчить про відсутність у ТДВ «Укр-Алюміній» активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності з торгівлі та виробництва заготовки мідної.

4. Вказаний пункт навантаження у товарно-транспортних накладних не відповідає юридичній адресі ТДВ «Укр-Алюміній», що не дає змоги ідентифікувати місце розташування та приналежність складських приміщень ТДВ «Укр-Алюміній»», з яких відбувалося навантаження заготівки мідної для волочіння (катанка) EN1977-Cu-ETP-8-3000-CL.

5. За умовами договору транспортні витрати по перевезенню заготовки мідної мають компенсуватися ТОВ «Кабельний завод» на адресу ТДВ «Укр-Алюміній», проте такі податкові накладні з номенклатурою «транспортні послуги» не реєструвалися в ЄРПН.

6. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні з номенклатурою «транспортні послуги», у періоді постачання заготівки мідної на ТОВ «Кабельний завод», від ТОВ «Гал-Транс» на адресу ТДВ «Укр-Алюміній» не виписувалися та не реєструвалися.

7. Відповідно до проведеного аналізу Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено наявність кримінального провадження від 13.11.2017 за №4201700000003630, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України. Фігурантом кримінальної справи є ТОВ «Укр-Алюміній».

48. Також сукупність встановлених обставин щодо взаємовідносин із ТОВ «Галич-Мет» свідчить про відсутність реального виконання господарських операцій:

1. Наданий документ із назвою «Сертифікат якості», виданий із реквізитами виробника ТОВ «Гал-Кат» - не відповідає дійсності, оскільки лабораторія не акредитована Національним агентством з акредитації України, а тому вказаний документ не відповідає встановленим законодавчим нормам до відповідності. В ЄДРСР є наявна інформація щодо зареєстрованого кримінального провадження від 13.11.2017 за №4201700000003630, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до якого ТОВ «Гал-Кат» (ПН 38456790) задіяне у схемах ухилення від сплати податків.

2. Не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого виробництва заготовки мідної для волочіння (катанки). Згідно баз даних ДПС України у суб`єкта господарювання, якого задіяно у ланцюгах взаємопов`язаних господарських операцій купівлі-продажу, відсутнє придбання брухту міді, що свідчить про неможливість виробництва заготовки мідної для волочіння (катанки).

3. Вказаний пункт навантаження у товарно-транспортних накладних не відповідає юридичній адресі ТОВ «Галич-Мет», що не дає змоги ідентифікувати місце розташування та приналежність складських приміщень ТОВ «Галич-Мет», з яких відбувалося навантаження заготівки мідної для волочіння (катанка) EN1977-Cu-ETP-8-3000-CL.

4. Замовником перевезень був ТОВ «Галич-Мет», проте окремих домовленостей щодо здійснення перевезень продавцем до перевірки не надано, транспортні витрати не компенсувалися ТОВ «Кабельний завод» на адресу ТОВ «Галич -Мет».

49. За наслідками проведеної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.09.2021:

- форми «Р» №10054/2201-0713 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 239 176,25 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 4 191 341 грн та штрафної санкції в сумі 1 047 835,25 грн;

- форми «Р» № 10053/2201-0713 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 6 233 358,75 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 4 986 687,00 грн та штрафної санкції в сумі 1 246 671,75 грн.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

50. Позивач зазначає, що що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельний завод», за результатами якої було складено акт та на підставі якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

51. За твердженням апелянта, у постачальників ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТДВ «Укр-Мідь» для здійснення постачання були відсутні самі активи, виробничі та трудові ресурси, земельні ділянки; за реквізитами даних суб`єктів господарювання оформлені лише первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування витрат та податкового кредиту для позивача та як наслідок - мінімізації сплати податків до бюджету.

52. Позивач зазначає, що між ним та ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній», ТДВ «Укр-Мідь» було укладено договори купівлі-продажу міді для волочіння різних марок та діаметрів. На виконання умов цих договорів контрагентами було виставлено відповідні рахунки на оплату товару. Позивачем відповідні рахунки були оплачені відповідно до доданих до позову платіжних доручень. Згідно видаткових накладних, виписаних ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТДВ «Укр-Мідь» позивачем було отримано катанку мідну в обсягах та за цінами, визначеними у відповідних рахунках на оплату та на умовах, визначених договорами.

53. Катанка мідна була доставлена на територію позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними, складеними перевізником ТОВ «Гал-Транс», відповідними записами у журналі обліку вантажів на прохідній позивача з фіксацією державних номерів транспортних засобів і прізвищ водіїв та додатково наданими перевізником - ТОВ «Гал-Транс» актами наданих транспортних послуг.

54. В подальшому якість отриманої продукції була перевірена заводською лабораторією позивача, що підтверджено відповідними протоколами випробування катанки мідної на відповідність вимогам ДСТУ EN 1997:2009.

55. Товар був оприбуткований позивачем на склад згідно прибуткових накладних з подальшою передачею такої сировини у виробництво та використанням її для виготовлення електрокабелю, що підтверджується відповідними документами.

56. Надані для перевірки документи оформлені з дотриманням вимог бухгалтерського обліку та податкового законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій.

57. Вважає, що посилання апелянта на досудові кримінальні провадження, фігурантами у яких є ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТДВ «Укр-Мідь» є необґрунтованими, оскільки матеріали досудових розслідувань по кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

58. На момент виписування податкових накладних ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній», ТДВ «Укр-Мідь» були зареєстровані у встановленому законом порядку як суб`єкти підприємницької діяльності, а також платниками податку на додану вартість. Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу, основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

59. За таких умов позивач вказує, що заготовки мідні для волочіння (катанка) EN1977-Cu-ETP-8-3000-CL, отримані від ТОВ «Галич-Мет», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТДВ «Укр-Мідь», не є безоплатно отриманим активом, а відтак висновки Головного управління ДПС у Хмельницькій області в цій частині є помилковими.

60. Перевіркою також встановлено, що позивачем було занижено за результатами господарської діяльності 2019 року інші доходи на суму 6 746 114,00 грн. в результаті не віднесення до їх складу різниці між номіналом і теперішньою вартістю заборгованості, що є дисконтом, який позивач як позичальник повинен був включити до доходів за довгостроковими зобов`язаннями. Зазначає, що 29 жовтня 2019 року набули чинності зміни до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», визначені наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2019 №379 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку». Даними змінами відповідний пункт П(С)БО 11 «Зобов`язання» було викладено в редакції, згідно якої всі довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. При цьому методологію визначення такої теперішньої вартості Міністерством фінансів України встановлено не було. Згідно позиції контролюючого органу, позивач станом на 31.12.2019 був зобов`язаний визначити теперішню (справедливу) вартість боргового зобов`язання в сумі 14 000 000,00 грн перед ТОВ «Інвестиційна компанія «УКРКАПІТАЛ», а суму дисконту (різниці між майбутньою та теперішньою вартістю такого зобов`язання) в розмірі 6 746 114,00 грн. включити до доходу 2019 року. При цьому, для розрахунку теперішньої (дисконтованої) вартості заборгованості позивача станом на 31.12.2019 відповідачем була застосована формула, яка не передбачена жодним нормативно-правовим актом. Оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, підприємство не зобов`язане визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно, а контролюючий не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.

61. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-10 цієї постанови.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

62. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

63. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

64. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

65. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

66. Відповідно до ст.1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

67. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

68. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

69. За змістом ч.ч.1-2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

70. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

71. Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

72. Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

73. Відповідно до наведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

74. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

75. Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

76. Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

77. Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

78. Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

79. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, і як наслідок врахування при від`ємному значенні, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

80. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

81. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

82. Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, апелянт поставив під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній», ТОВ «Галич-Мет».

83. Як встановлено судом, ТОВ «Кабельний завод» було укладено договори купівлі-продажу, зокрема:

- від 19.10.2018 №6-з з ТДВ «Укр-Мідь»;

- від 30.10.2018 №71-з з ТДВ «Укр-Алюміній»;

- від 14.05.2019 №47-з ТОВ «Галич-Мет».

84. Предметом укладених договорів була поставка заготівки мідної для волочіння (катанка) різних марок та діаметрів.

85. Згідно видаткових накладних, виписаних контрагентами позивача, ТОВ «Кабельний завод» було отримано заготовку мідну для волочіння (катанка) EN 1977-Cu-ETP-8-3000-CL в обсягах та за цінами, визначених у відповідних рахунках на оплату. Позивач здійснив оплату на користь ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТОВ «Галич-Мет», що підтверджується платіжними документами.

86. Також на підтвердження виконання договорів позивачем надано товарно-транспортні накладні, складенні перевізником ТОВ «Гал-Транс», витяг з Журналу реєстрації заїздів транспортних засобів на ТОВ «Кабельний завод» з фіксацією марок та державних номерів транспортних засобів, дати та часу заїздів, прізвищ водіїв транспортних засобів.

87. Постачальниками також надавались сертифікати якості, видані центральною заводською лабораторією ТОВ "Гал-КАТ". Якість отриманої продукції була перевірена заводською лабораторією позивача, що підтверджено відповідними протоколами випробування катанки мідної на відповідність вимогам ДСТУ EN 1997:2009.

88. По здійснених згідно договорів поставках товару ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТОВ «Галич-Мет» було зареєстровано відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

89. Товар був оприбуткований позивачем згідно прибуткових накладних з подальшою передачею такої сировини у виробництво, що підтверджується лімітними картами, журналами-ордерами і відомостями по рахунку 201 «Сировина і матеріали», журналами-ордерами і відомостями по рахунку 2023 «Матеріали в незавершеному виробництві», журналами-ордерами і відомостями по рахунку 231 «Прямі виробничі витрати».

90. Тому, подані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

91. При цьому, в акті перевірки контролюючим органом не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків податкового органу про нереальність господарських операцій.

92. Посилання апелянта на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

93. Колегія суддів зазначає , що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

94. Суд зауважує, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні відсутність сертифікатів якості, ні наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання, самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, за наявності об`єктивних сумнівів щодо реальності господарських операцій, в тому числі, з огляду на дефектність первинних документів, наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

95. Посилання апелянта на недоліки товарно-транспортних накладних у вигляді не заповнення усіх наявних граф, як на доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства, є безпідставними. Товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факт придбання товару.

96. Вказані контролюючим органом недоліки самі по собі не можуть слугувати доказом відсутності поставки від вказаного контрагента, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця і у випадку їх відсутності або недостовірності відображеної у них інформації покупець товару позбавлений права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, виписаній постачальником товару.

97. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2021 року по справі №806/7669/13-а.

98. Оцінюючи доводи апелянта стосовно ненадання позивачем сертифікатів якості на товари, суд зазначає, що сертифікат якості не є документом, який підтверджує факт постачання товарів, не містить відомостей про господарську операцію та не відповідає вимогам первинних документів, встановленим законодавством України, а є документом, який підтверджує саме якість товару.

99. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року по справі № 818/530/16.

100. Отже, сертифікати якості за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, так як містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

101. Також норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

102. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2021 року по справі №826/5762/15.

103. Тому суд вважає помилковими доводи апелянта про відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Також платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому і не має нести за це відповідальність.

104. Колегія суддів, з урахуванням вищенаведених висновків, зазначає про помилковість посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів трудових ресурсів для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів певної кількості персоналу не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

105. Також, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

106. Виконання контрагентом податкового обов`язку, зокрема щодо подання документів податкової звітності, його відсутність за місцезнаходженням не є критеріями правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року по справі №805/521/18-а.

107 Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальних провадженнях стосовно ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТОВ «Галич-Мет» не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

108. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироків суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи (фігурантами в яких значаться контрагенти позивача) не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі №822/1443/18.

109. До винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення, протоколи допиту чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі № 806/3245/18.

110. Посилання апелянта на інформацію про відсутність у контрагентів контрагента позивача господарських операцій щодо придбання ним товарів у інших постачальників, як на обставини, що спростовують факт здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентом, є необґрунтованим, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях.

111. Отже, подані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Таким чином, наявними у матеріалах справи документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами з ТДВ «Укр-Мідь», ТДВ «Укр-Алюміній» та ТОВ «Галич-Мет».

112. Як наслідок, є помилковим висновок апелянта про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 4 191 34 грн. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 07.09.2021 форми «Р» №10054/2201-0713 є протиправним та підлягає скасуванню.

113. Щодо порушення позивачем п.44.1, 44.2 ст.44, пп134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 1 971 685 грн та занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті всього в сумі 4 986 687 грн, суд зазначає наступне.

114. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

115. Отже, передбачені ПК України правила визначення об`єкта оподаткування для цілей сплати податку на прибуток відсилають до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

116. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дає наступні визначення термінів:

- національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку;

- міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності.

117. Отже, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку правила не можуть суперечити міжнародним стандартам, не можуть визначати ширше коло обов`язків для суб`єктів їх використання.

118. При цьому, Національні та Міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб`єктів, які складають фінансову звітність. Термінологічне визначення національних стандартів, наведене у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не дає можливості та правових підстав для застосування міжнародних стандартів обліку у разі відсутності певних правил в національних стандартах.

119. Відповідно до частин 3-4 статті 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті (тобто, підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України), самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

120. Підприємства інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про складання ними фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами.

121. ТОВ «Кабельний завод» при складенні фінансової звітності у спірному випадку застосовує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Так, згідно п.3.16 наказу генерального директора ТОВ "Кабельний завод" №29 від 20.01.2015 передбачено визнання, оцінку та облік зобов`язань здійснювати відповідно до П (С) БО 11 "Зобов`язання".

122. Так, відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 (далі - П(С)БО 11), довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.

123. Довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання (пункт 10 П(С)БО 11, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

124. За приписами пункту 4 П(С)БО 11, теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

125. За змістом пункту 7 П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

126. Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове (пункт 8 П(С)БО 11).

127. Таким чином, дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору).

128. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №640/4003/19.

129. Фактично положення П(С)БО11 обмежуються тільки вказівкою, що довгострокова заборгованість відображається в балансі за її теперішньою (дисконтованою) вартістю. При цьому як визначати цю дисконтовану вартість, на яку ставку дисконтування орієнтуватися, й головне як здійснювати подальший облік заборгованостей, визнаних за теперішньою (дисконтованою) вартістю, у національних стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку, не визначено.

130. У подальшому наказом МФУ №379 від 16.09.2019 до П(С)БО 11 «Зобов`язання» внесено зміни, відповідно до яких, зокрема, довгострокові зобов`язання підлягають відображенню в балансі за теперішньою вартістю (раніше дисконтуванню підлягали довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки). Зміни набули чинності 29.10.2019, проте наказ МФУ №379 від 16.09.2019 не містить «перехідних положень» щодо наявних на дату введення в дію даного наказу довгострокових зобов`язань.

131. Станом на 01.04.2018, 31.12.2019 та на 31.03.2021 заборгованість ТОВ «Кабельний завод» перед ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал» по договору від 11.10.2013 складає 14 000 000,00 грн.

132. Апелянт вважає, що позивач, як боржник мав визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання, а суму дисконту (різниці між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включити до доходу на момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.

133. При цьому апелянт при розрахунку дисконту застосовує формулу, що не визначена національним стандартом бухгалтерського обліку, а саме:

*PV = FV / (1 + i) n, де

FV - майбутня вартість;

PV - теперішня вартість;

I - ставка дисконтування;

n - строк (число періодів).

134. Проте Національні та Міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб`єктів, які складають фінансову звітність. Визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах.

135. Отже, застосування контролюючим органом міжнародних стандартів за умови, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами, є неправомірним та не відповідає положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

136. Оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відсутні будь-які роз`яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, підприємство не зобов`язане визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно, а тому ДПС взагалі не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків, який має довгострокове зобов`язання, щодо методики.

137. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року по справі №160/11301/19, від 28 квітня 2021 року по справі №640/13685/19.

138. Верховний Суд у постановах від 21 липня 2021 року по справі № 160/5358/19 та від 16 грудня 2021 року по справі № 640/16539/20 звернув увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

138. Отже, безпідставними є посилання апелянта на визначені Міжнародними стандартами фінансової звітності правила у разі, якщо підприємство здійснює облік за національними стандартами.

139. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розрахунок, застосований контролюючим органом за формулою дисконтування заборгованості позивача, є неправомірним, що свідчить про недоведеність допущення ТОВ «Кабельний завод» порушень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.

140. Наведеним підтверджується необґрунтованість висновків апелянта про заниження позивачем доходу у зв`язку з непроведенням дисконтування та протиправність визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток згідно із податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2021 форми «Р» №10053/2201-0713.

141. З урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а отже податкові повідомлення-рішення в цій частині є протиправними.

142. Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

143. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

144. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

145. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

146. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

147. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

148. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

149. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

150. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 березня 2022 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.