Ухвала

від 21.03.2022 по справі 469/153/22

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.03.2022 Справа №469/153/22

2/469/385/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2022 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 18 березня 2022 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з позовною заявою, у якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь борг за розписками від 24 червня 2009 року та від 25 липня 2009 року в сумі 88752,04 грн., стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою користь борг за розписками від 25 грудня 2012 року та від 14 травня 2013 року в сумі 555560,21 грн., що є еквівалентом 18990.33 доларів США згідно з офіційним курсом валют, встановленим НБУ на 09 березня 2022 року, посилаючись на ухилення відповідачів від виконання своїх зобов"язань щодо сплати коштів за вказаними розписками.

До позовної заяви позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачам, у тому числі, але не виключно, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8.1 га, кадастровий номер 4820981800:01:000:0047, що розташована в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та перебуває у власності ОСОБА_4 .

У обгрунтування необхідності забезпечення позову позивач посилався на існування високої ймовірності відчуження відповідачами свого майна на користь інших осіб для ухилення від виконання рішення суду, про що, на його думку, свідчить ухилення відповідачами від сплати коштів, так як вони тривалий час не виконують свої грошові зобов"язання, а також викладена у розписці від 25 грудня 2012 року умова про забезпечення відповідачами виконання своїх зобов"язань вказаною земельною ділянкою.

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст.150 ЦПК України).

Великою Палатою Верховного Суду 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 сформульовано висновок про співмірність виду забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, - із заявленими позовними вимогами про стягнення боргу, та зазначно, що суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, а саме з викладених у позовній заяві обставин щодо суми заборгованості та тривалості строку неповернення коштів, які свідчать про наявність підстав вважати, що існує ризик відчуження нерухомого майна відповідачів, а тому незастосування цих заходів може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Відповідно до частини третої статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Такі обставини судом не встановлені, а тому, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків унаслідок накладення арешту на майно, зустрічне забезпечення судом не застосовується.

Відповідно до позовної заяви, загальний розмір заявлених позивачем позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (у солідарному порядку)становить 644312,25 грн. (за розписками від 24 червня 2009 року та від 25 липня 2009 року на суму 88752,04 грн. та за розписками від 25 грудня 2012 року та від 14 травня 2013 року на суму 555560,21 грн., що є еквівалентом 18990.33 доларів США згідно з офіційним курсом валют, встановленим НБУ на 09 березня 2022 року), розмір заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 (солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) становить 555560,21 грн., що є еквівалентом 18990.33 доларів США згідно з офіційним курсом валют, встановленим НБУ на 09 березня 2022 року.

Тому підлягає арешту нерухоме майно відповідачів на суму у зазначених межах заявлених позовних вимог.

Щодо накладення арешту на земельну ділянку, розташовану в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820981800:01:000:0047, яка знаходиться у власності ОСОБА_4 , суд позбавлений можливості встановити наявність права власності відповідача ОСОБА_4 на зазначену позивачем земельну ділянку на час розгляду клопотання у зв"язку з обмеженням доступів до державних реєстрів та відсутністю відповідних відомостей у матеріалах позовної заяви та заяви про забезпечення позову, а тому, з врахуванням викладеного позивачем прохання, вважає за достатнє застосувати арешт нерухомого майна відповідачів без визначення конкретного переліку майна у межах заявлених до кожного з них вимог.

Суд враховує, що конкретне майно боржника, яке підлягає арешту, може бути встановлене виконавцем при виконанні ухвали суду у порядку ст.ст.26, 56 Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 258-261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на загальну суму 644312,25 грн.

Накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на загальну суму 644312,25 грн.

Накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на загальну суму 555560,21 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: