Рішення

від 23.11.2010 по справі 2-42/2010

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-42/2010

?

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської

області

в складі: головуючого - судді - Фабіжевського С.А.

при секретарі - Поберещенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м, Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до В.Фонтанської сільської Ради Котовського району Одеської області та ОСОБА_2 про скасування рішень та повернення земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 1600 грн. моральної та матеріальної шкоди,

встановив:

Позивач, доповнивши свій позов вимогою про поновлення йому терміну для звертання з позовом до суду, наполягав на скасуванні рішень відповідача № 118-1У від 13.05.05р. про вилучення у нього земельної ділянки 0,02 га в с. Малий Фонтан Котовського району Одеської області, № 119-1У від 13.05.05р., яким ОСОБА_3 було передано у приватну власність цю земельну ділянку, № 195-У від 19 вересня 2008 року, яким йому, ОСОБА_1 було передано у приватну власність 0,1300 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Стверджував, що тільки після набрання чинної сили рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2008 року він став спадкоємцем після смерті свого батька, ОСОБА_5 , померлого 1994 року і дізнався про вилучення у нього частини земельної ділянки розміром 0,02 га зазначеними рішеннями Ради, з ніякими заявами про вилучення у нього земельної ділянки розміром 0,02 га до сільради він не звертався, ніяких розписок ОСОБА_3 на 600 грн. за продану частку земельної ділянки він не надавав. Тому не визнавав зустрічний позов.

Притягнута до участі у справі як відповідач правонаступник ОСОБА_3 , його дружина, ОСОБА_2 позов не визнала, стверджуючи, що її чоловік правомірно отримав у власність спірну земельну ділянку від сільради; позивач зараз має земельну ділянку згідно останніх перемірів не 1300 кв.м., а 14,6 га; а крім того, взяв у її чоловіка, ОСОБА_3 , 600 грн. за дерева на спірній землі у 2005 р., про що надав йому розписку і обіцяв, що не буде мати до нього будь-яких претензій з цього приводу у подальшому. Підтримала, як правонаступник ОСОБА_3 , його зустрічний позов.

Представник відповідача жодного разу у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи сповіщався; але на адресу суду направив заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності і в якій вказував, що спірна земельна ділянка була вилучена у ОСОБА_1 за його власним бажанням згідно заяви та передана ОСОБА_3 згідно заяви останнього. Позов ОСОБА_1 вважав безпідставним оскільки депутати сільради прийняли рішення згідно його ( ОСОБА_1 ) заяви.

Вислухавши сторони, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню тільки в частині поновлення йому терміну для звернення з позовом до суду, з відмовою в іншій частині основного позову, а також з відмовою у зустрічному позові з наступних підстав.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2008 року, що має чинну силу встановлено, позивач за основним позовом своєчасно прийняв спадщину після смерті свого батька, ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 розташованими на земельній ділянці площею 1300 кв.м. У саме з цього часу як спадкоємець міг звернутися до суду за захистом своїх прав, оспорюючи зазначені рішення відповідача.

Тому у суду є всі підстави для поновлення позивачу терміну позовної давності для звертання з позовом до суду.

Далі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача,

в

ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилася спадщина за зазначеною вище адресою. Згідно діючого тоді цивільного законодавства ( ст..549 п. 1 ЦК України в ред.. Закону України) він фактично прийняв спадщину шляхом вступу в управління або володіння спадкоємницьким майном. Цей факт встановлено рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2008 року. Згідно представленого, як законний спадкоємець 18 квітня 2005 року позивач звернувся до сільради з заявою про вилучення у нього частки земельної ділянки за визначеною адресою розміром 0,02 га на користь ОСОБА_3 .

Згідно цього рішенням В. Фонтанської сільради Котовського району Одеської області № 118-1У від 13.05.2005р. (п.1) у позивача була вилучена земельна ділянка розміром 0,02 га в с. М.Фонтан Котовського району Одеської області біля його будинку за власним бажанням. А рішенням № 119-1У від того ж 13.05.05р. вона була передана у приватну власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства (п.1 рішення). А крім того, рішенням № 195-У від 19.09.08р. ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку 0,13 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, будівництва; що повністю за розміром співпадає з розміром земельної ділянки на який розташоване спадкоємницьке майно позивача і що встановлено судовим рішенням від 27 березня 2008р. За таких підстав, на думку суду, не слід вважати оскаржені рішення сільради такими, що протирічать закону та ЗК України та скасовувати їх. Тому у цій частині у задоволені позову слід відмовити.

Що стосується зустрічного позову, що підтримала правонаступник, то він також не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З представленої розписки вбачається, що 19 квітня 2005р. ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 600 грн. за земельну ділянку розміром 0,02 га, яку він продав останньому для постійного користування (хоча сам ОСОБА_1 сам факт цього оспорював). Але, суд не може взяти її до уваги , як підставу для відшкодування матеріальної шкоди, бо, по-перше, ОСОБА_1 не мав спірну земельну ділянку у власності, а тільки у користуванні, а, по-друге, земля, як державна власність, вилучена з правовідносин купівлі-продажу.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то позивачкою по справі не надано будь-яких доказів заподіяння такої шкоди у розумінні положень постанови Пленуму Верховного Суду № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95р. з подальшими змінами та доповненнями, ст.. ст.. 2,3, 1167 п.1 ЦК України. Тому і в цій частині позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст..10, 60, 73, 212, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до В.Фонтанської сільради Котовського району Одеської області та ОСОБА_2 про скасування рішень та повернення земельної ділянки у власність частково задоволити.

Поновити ОСОБА_1 термін позовної давності для звернення з позовом до суду.

В іншій частині позову - відмовити.

ОСОБА_2 у її позові до ОСОБА_1 про стягнення 1600 грн. матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено у 10-денний термін з моменту проголошення.

Суддя -