Ухвала

від 29.03.2022 по справі 297/1002/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/1002/19

Провадження № 22-ц/4806/260/22

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

30 березня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого cудді Кондора Р.Ю.,

суддів Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 297/1002/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання незаконним та скасування рішень сільської ради та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на рішення Виноградівського районного суду від 02 липня 2021 року, повний текст якого складено 12 липня 2021 року, головуючий суддя Левко Т.Ю., -

в с т а н о в и в :

Великобийганська сільська рада Берегівського району Закарпатської області, від імені та в інтересах якої діє сільський голова Нодь Г.А., 18.02.2022 (відповідно до штемпелю на поштовому конверті) оскаржила в апеляційному порядку рішення Виноградівського районного суду від 02.07.2021, одночасно просила поновити строк на апеляційне оскарження. Клопотання вмотивоване тим, що повне судове рішення сторона отримала 20.01.2022 лише після звернення сільської ради із запитом до суду першої інстанції, а тому була позбавлена можливості оскаржити його в апеляційному порядку у визначений для цього строк, відтак вважає строк пропущеним з поважних причин і прость такий поновити.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 01.03.2022 витребувано з Виноградівського районного суду матеріали цивільної справи № 297/1002/19.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14.03.2022 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом подачі до суду апеляційної інстанції доказів в обґрунтування своїх доводів про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження. Цього ж дня вказана ухвала була надіслана відповідачу на електронну пошту, адреса якої зазначена в апеляційній скарзі: velikabijgany.silyrada@ukr.net, та отримана стороною 14.03.2022 о 15:48 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа № 297/1002/19.

23.03.2022 (відповідно до штемпелю на поштовому конверті) Великобийганською сільською радою Берегівського району Закарпатської області надіслано до Закарпатського апеляційного суду лист від 21.03.2022 № 250 за підписом першого заступника сільського голови ОСОБА_7. У листі сторона посилалається, зокрема, на те, що під час ухвалення оскаржуваного рішення відповідач участі не брав, копію судового рішення не отримував. Повний текст судового рішення від 02.07.2021 надійшов на адресу відповідача 20.01.2022 лише у відповідь на запит сільської ради, що підтверджується копією супровідного листа Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28.12.2021 вих. № 297/1002/19 (2/299/24/21) про надіслання скаржнику копії оскаржуваного судового рішення, копією конверта та витягом трек-номеру поштових відправлень, які долучені до вказаного листа відповідачем.

Посилаючись на ці обставини, на норми ст. 272 ЦПК України, скаржник вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Однак, такі доводи не можуть бути враховані як підстава для поновлення процесуального строку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України);

у випадку, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3 ст. 357 ЦПК України);

якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (ч 4 ст. 357 ЦПК України).

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Чинний ЦПК України обмежує дискреційні повноваження апеляційного суду стосовно часу поновлення строків на оскарження судового рішення.

Принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04 від 21.10.2010).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (справа "Станков проти Болгарії" (Stankov v. Bulgaria), заява № 68490/01 від 12.07.2007).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа Перетяка та Шереметьев проти України (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine), заяви N 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах "Осман проти Сполученого королівства"( Osman v. the Unіted Kingdom) заява № 87/1997/871/1083 від 28.04.1998 та "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) pаява N 28249/95 від 19.06.2001, Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення постановлено у відкритому судовому засіданні 02.07.2021 без участі сторін, повний текст судового рішення складено 12.07.2021 (а.с. 45, 46-47, 48-56 т. 2) та наступного дня листом надіслано учасникам справи (а.с. 57 т. 2). Докази про отримання сторонами оскаржуваного рішення в матеріалах справи відсутні. Разом з цим, в матеріалах справи міститься офіційний лист Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 08.11.2021, № 1072 за підписом першого заступника сільського голови ОСОБА_7, зі змісту якого вбачається, що 23.07.2021 на адресу сільської ради надійшло рішення Виноградівського районного суду від 02.07.2021. У вказаному листі ОСОБА_7 , зокрема, вказував і на те, що до сільради звернулась ОСОБА_1 із заявою про врегулювання спору в позасудовому порядку, тому враховуючи наведене, просив, у разі набрання судовим рішенням законної сили, надіслати примірник із відповідною відміткою на адресу Великобийганської сільської ради (а.с. 59 т. 2).

Таким чином, факт отримання відповідачем копії оскаржуваного судового рішення 23.07.2021 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, доводи Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області про отримання повного тексту рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.07.2021 лише 20.01.2022 необґрунтовані, їх не можна визнати переконливими.

Право особи оскаржити судове рішення, якщо таким, на думку особи, порушуються її законні права та інтереси, не може заперечуватися як таке. Водночас така скарга має бути подана в передбачений законом або, в усякому разі, в розумний строк, має бути належно обґрунтована та доведена щодо обставин, які мають, зокрема, процесуально-правове значення, а якщо пропущено строк на апеляційне оскарження та ставиться питання про його поновлення, мають бути належно обґрунтовані та доведені обставини, що можуть слугувати підставами для поновлення процесуального строку. Такі обставини щодо поновлення процесуального строку не доведені апелянтом. З моменту отримання судового рішення Великобийганською сільською радою Берегівського району Закарпатської області, а саме 23.07.2021 та моментом зверненням її з апеляційною скаргою - 18.02.2022, минуло щонайменше сім місяців, що вочевидь не може бути розумним процесуальним строком.

Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на зазначені положення чинного ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на рішення Виноградівського районного суду від 02 липня 2021 року у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ч. 4 ст. 357, 358 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на рішення Виноградівського районного суду від 02 липня 2021 року - відмовити.

Надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.

Судді