Постанова

від 20.03.2022 по справі 465/4440/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/4440/19 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.

Провадження № 22-ц/811/720/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів:Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.

Секретар Іванова О.О.

з участю: представників відповідача ТзОВ «Анатол»- адвоката Панас Т.Б., Сидорової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 465/4440/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатол» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

07 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анатол» (далі по тексту ТзОВ «Анатол») про поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 457 632,91 грн. та витрати за послугу адвоката у розмірі 12 000 грн.

Позов мотивує тим, що з 26.07.2018 року він працював інтернет-маркетологом у ТзОВ «Анатол». 25 квітня 2019 року його звільнили з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників (перепрофілюванням підприємства). Звільнення його з роботи вважає незаконним та безпідставним, оскільки одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Звільнення з підстав, зазначених в п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України допускається у разі неможливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу. 21.02.2019 року ТзОВ "Анатол" видало наказ №2 згідно якого: у зв`язку з реорганізацією ТзОВ "Анатол" необхідно скоротити штат працівників., про що він був повідомлений 21.02.2019 року згідно наказу №4, однак йому стало відомо 04.08.2019 року, що ніякої реорганізації на підприємстві не відбувалось. Разом з тим, зазначає, що на підприємстві наявні не тільки посади кур`єра, враховуючи оголошення на сайті з пошуку роботи, на якому міститься оголошення ТОВ "Анатол" від 15.07.2019 року про пошук маркетинг-менеджера та маркетолога. Просить поновити його на роботі головним інженером ТзОВ» Анатол».

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2021 року в позові відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що відзив на позовну заяву відповідачем було подано з пропущенням строку та не вказав жодної поважної причини пропуску строку на подання відзиву та доказів, а отже такі не мають прийматися судом до уваги. Судом також не було з`ясовано, чи дійсно у відповідача мало місце зміни в організації виробництва і праці. Згідно повідомлення про вивільнення, скорочення проводилося у зв`язку з реорганізацією ТзОВ »Анатол» та його звільнили у зв`язку з перепрофілюванням, проте ні реорганізації, ні перепрофілювання не відбулося. ТзОВ » Анатол » не надало жодного доказу того, що відбулася реорганізація в системі організації праці.

Також ТзОВ »Анатол» не запропонував апелянту вакантної посади, хоча відповідно до штатного розпису, який вступив в дію з 25.04.2019 р. затверджено штат у кількості 15 одиниць,тобто кількість штатних одиниць після скорочення штату збільшилася. Немає жодних доказів того, що кваліфікація ОСОБА_1 на момент повідомлення про вивільнення є нижчою, ніж у інших, оскільки виплачувалася заробітна плата та премії в повному розмірі, що і є основною оцінкою роботи та кваліфікації працівника. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2020 року в частині позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу визнано неподаною та повернуто .

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2020 року в частині позовних вимог про поновлення на роботі та відкрито апеляційне провадження у зазначеній справі.

На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) представником відповідача-адвокатом Панас Т.Б. надано Відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві представник відповідача зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Позивач по справі, він же апелянт, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення справи суду не подав .

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги представником відповідача-адвокатом Панас Т.Б. та представником Сидоровою Н.А. перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Із запису у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 під №10 такий 26.07.2018 року прийнятий на роботу на посаду інтернет-маркетолога у ТзОВ «Анатол» на підставі Наказу № 12-к від 25.07.2018 року (а.с.10).

Наказом №4 від 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 попереджено про скорочення посади інтернет-маркетолога із пропозицією переведення його на вакантну посаду кур`єра від якої ОСОБА_1 відмовився, проставивши власноручно запис про відмову. (а.с.4).

Наказом №18-к від 25 квітня 2019 року позивача звільнено з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників (а.с. 5).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (далі по тексту КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої ст.40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Із матеріалів справи встановлено, що на підприємстві мали місце зміни в організації роботи, що пов`язані із перепрофілюванням підприємства (профреорганізація). Зокрема, Наказом №2 від 21 лютого 2019 року у зв`язку з реорганізацією ТзОВ «Анатол» директором підприємства наказано скоротити наступні посади: 1.інженер-електрика-1 штатна одиниця; інтернет-маркетолога-2 штатні одиниці; головного інженера-1 штатна одиниця про що повідомлено серед інших позивача ОСОБА_1 та останній розписався, що йому зазначене доведено до відома, заперечень чи пропозицій не висловлював (а.с.3).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач по справі виконав вимоги ч.1 ст. 49-1 КЗпП та повідомив позивача про вивільнення за два місяці до такого звільнення, зазначивши підставу звільнення п.1ч.1 ст.40 КЗпП України (профреорганізація).

Однією з гарантій для працівника при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17.

Матеріалами справи та судом встановлено, що внаслідок профреорганізації підприємства були внесені зміни у штатний розклад згідно Наказу директора ТзОВ «Анатол» № 35-ш від 21.02.2019 року «Про внесення змін до штатного розпису», а саме: п.1 вивести із штатного розпису чинного на 19 лютого 2019 року посади: головного інженера-1 штатна одиниця; інженера-електрика-1 штатна одиниця; інженера-маркетолога-2 штатні одиниці. Ввести наступні штатні одиниці: кур`єр-4 штатні одиниці.

Судом першої інстанції належно перевірено та встановлено, що повідомляючи позивача ОСОБА_1 про звільнення, одночасно остатньому було запропоновано посаду кур`єра, що підтверджується Наказом №3 від 21.02.2019 року з власноручним записом позивача ОСОБА_1 «від запропонованої посади відмовляюся» (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. На час повідомлення позивача про звільнення та пропозиція переведення його на роботу кур`єра, останній зазначив, що відмовляється від запропонованої посади, погодився із звільненням, зареєструвався в центрі зайнятості як безробітний, отримував немалі кошти, чого не заперечував у суді першої інстанції, вчасно не оскаржував рішення суду, а отже був згідний та задоволений тим, що звільнений саме за п.1 ст.40 КЗпП України та зміг зареєструватися як безробітний для отримання виплат по середньому заробітку.

Щодо наявних інших посад на які посилається у апеляційній скарзі: провідного інженера-конструктора, інженера-конструктора ІІ,ІІІ категорії, бухгалтера, такі не могли бути запропоновані позивачу, оскільки останній закінчив середню школу, не маючи при цьому ні спеціальної, ні вищої освіти, що вимагалося до зазначених посад. Відтак, доводи апеляційної скарги в частині вільних вакантних посад та найважливіших гарантій забезпечення працевлаштування працівника, на які посилається позивач, не спростовують висновків суду.

Судом першої інстанції надано належну правову оцінку всім обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення судом строку прийняття відзиву на позовну заяву, неправильного тлумачення висловів: перепрофілювання, реорганізація, скорочення штату, не впливають на суть рішення, оскільки сам позивач не погодився на переведення на посаду кур`єра, не цікавився тривалий час мотивами рішення, знаючи про результат розгляду справи, щоб вчасно його оскаржити, скористався правом стати на облік в державній службі зайнятості для отримання статусу безробітного та отримання матеріальної допомоги у розмірі від отриманого чималого заробітку з першого місяця безробіття, не цікавився справою та її розглядом у суді апеляційної інстанції, щоб особисто дати свої пояснення, проігнорувавши виклики в суд, колегія суддів не знаходить у зв`язку з наведеним, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389- 391ЦПК України, -суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 29 березня 2022 року.

Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк