Постанова

від 28.03.2022 по справі 380/5994/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/5994/21 пров. № А/857/19618/21

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Бруновської Н.В., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

за участі представника позивача: Мусаковський А.В.

представника відповідача: Сапіга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року (рішення ухвалене о 10:54 хв. у м. Львів судом у складі головуючого судді Сподарик Н.І., повне судове рішення складено 07.10.2021) у справі за позовом Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової перевірки, оформленої Актом від 04.02.2022 №64-пп, визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: постанову від 22.02.2021 №33-м про накладення штрафу у розмірі 113500,00 грн за правопорушення, передбачене абз.3 п. 1 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанову від 22.02.2021 №34-м про накладення штрафу у розмірі 839900,00 грн. за правопорушення, передбачене абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ; постанову від 22.02.2021 за №35-м про накладення штрафу у розмірі 839900,00 грн. за правопорушення, передбачене абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 22.02.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесено три постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Позивач вважає проведену інспекцією позапланову перевірку та складені за її результатами документи (протоколи, приписи, постанови про накладення штрафу) незаконними. Вказує, що станом на момент проведення перевірки інспекцією в Реєстрі будівельної діяльності відсутні відомості щодо проходження професійної атестації відповідальними працівниками інспекції, що в свою чергу свідчить про те, що особи, які проводили позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю не були уповноваженими для таких заходів. З огляду на це, вважає, що позапланова перевірка на об`єкті Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові проведена з грубим порушенням норм чинного законодавства. Крім цього вказує, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Стверджує, що ані службове посвідчення, ані направлення для проведення позапланової перевірки не пред`являлось суб`єкту містобудування або його представнику, останні в свою чергу були відсутні на об`єкті перевірки під час здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю та не були обізнані про намір проведення перевірки. Просив позов задоволити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд». Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» є юридичною особою, вид діяльності: Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22.01.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано наказ №64-п Про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові.

Предметом перевірки зазначено: дотримання суб`єктом містобудування (замовником Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

22.01.2021 відповідачем видано направлення за №64-пп для проведення позапланового заходу, щодо дотримання суб`єктом містобудування замовник - Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 22.01.2021 №64-п та перевірка виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт №1/91-пп від 24.02.2020 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №1/91-пп від 24.02.2020, виданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові з 22.01.2021 по 04.02.2021 було проведено перевірку об`єкта Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул.Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м.Львові .

04.02.201 складено акт №64-пп за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано наступні порушення, а саме: під час перевірки проведеної в період з 11.02.2020 до 24.02.2020 встановлено, що на об`єкті за адресою вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові, Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» провело будівельні роботи з влаштування перекриття між першим та другим поверхом житлового будинку №1 без дозвільних документів, які надають право на їх використання. Приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.02.2020 виданим Інспекцією ДАБК у м. Львові зобов`язано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» зупинити виконання будівельних робіт на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові. На час проведення даної перевірки встановлено, що роботи на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові продовжуються, а саме: проведено будівництво 10 поверху, що не відповідає об`єму будівельних робіт, які були виконані на момент видачі припису. З вищенаведеного вбачається, що Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» не виконало припису про зупинення підготовчих робіт від 24.02.2020, виданого Інспекцією ДАБКу м. Львові, під час перевірки проведеної в період з 11.02.2020 до 24.02.2020 встановлено, що на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові, Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» провело будівельні роботи з влаштування перекриття між першим та другим поверхом житлового будинку №1 без дозвільних документів, які надають право на їх використання. Приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.02.2020 виданим Інспекцією ДАБК у м. Львові зобов`язано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. З вищенаведеного вбачається, що Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» не виконало вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.02.2020 виданого Інспексцією ДАБК у м. Львові, оскільки дозвільний документ, який дає право на виконання будівельних робіт відсутній, на земельній ділянці (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» розпочало будівництво будинку №2 та будинку №3 без дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт.

Згідно акту в останній день перевірки уповноважені особи позивача не з`явилися для підписання та отримання акту. Примірник цього акту надіслано поштою.

04.02.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/64-пп, щодо не виконання вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.02.2020, виданого Інспекцією ДАБК у м. Львові, що є порушенням абз. 4 п. 14 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМ України від 23.05.2011 №553. Розгляд справи про правопорушення призначено на 16.02.2021 о 15:15 год.

04.02.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2/64-пп, щодо порушення: на земельній ділянці (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» розпочало будівництво будинку №3 без дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням п.3 ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання робіт, містобудівної діяльності , п. 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт затвердженого постановою КМ України №466 від 13.04.2011. Розгляд справи про правопорушення призначено на 16.02.2021 о 15:30 год.

04.02.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3/64-пп, щодо порушення: на земельній ділянці (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» розпочало будівництво будинку №2 без дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням п.3 ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання робіт, містобудівної діяльності , п. 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт затвердженого постановою КМ України №466 від 13.04.2011. Розгляд справи про правопорушення призначено на 16.02.2021 о 15:30 год.

Акт від 04.02.2021 №64-пп, приписи №1/64-пп від 04.02.2021, №2/64-пп від 04.02.2021, №3/64-пп від 04.01.2021 протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1/64-пп від 04.02.2021, №2/64-пп від 04.02.2021, №3/64-пп від 04.02021. направлено відповідачем 09.02.2021 на адресу голови правління позивача Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» (79020, м. Львів, проспект В.Чорновола, 67) рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв`язку про оплату послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції від 09.02.2021.

22.02.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесено постанову № 33-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 113500 грн.

22.02.2021 відповідачем винесено постанову №34-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 839900 грн.

22.02.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесено постанову № 35-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 839900 грн.

Вказані постанови №35-м від 22.02.2021, №34-м від 22.02.2021, №33-м від 22.02.2021 направлено відповідачем 23.02.2021 на адресу голови правління позивача Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» (79020, м. Львів, проспект В.Чорновола, 67) рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв`язку про оплату послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції від 23.02.2021.

Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про регулювання: містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

-структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

1) - виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно з абз.1, 2 ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (надалі - Порядок №553).

Положеннями п.5 Порядку №553 унормовано, що державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога посадової особи ДІАМ щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з п.12 Порядку №553 Посадові особи органу державного архітектурно- будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами.

Норми п.13 Порядку №553 зазначають, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно- будівельного контролю за результатами перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №554 (зі змінами) затверджено Порядок проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури (надалі - Порядок №554). Цей Порядок визначає процедуру проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Зокрема, п.2 Порядку визначено, що відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури (далі - виконавці), - архітектор, інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт, виконавець робіт, головний державний інспектор, головний інспектор будівельного нагляду та інші посадові особи, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, які здобули вищу освіту за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки;

кваліфікаційний сертифікат - документ установленого зразка, що підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним характеристикам професій працівників та його спроможність виконувати окремі роботи (надавати послуги), пов`язані із створенням об`єктів архітектури, що зазначені в такому документі і належать до видів робіт (послуг), перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №554.

Пунктом 24 Порядку №554 визначено, що під час дії експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про професійну атестацію вносяться Комісією або саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності (у разі делегування ним повноважень на проведення професійної атестації відповідальних виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Згідно з п.7 Переліку видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554 - здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно- будівельного нагляду входить до переліку видів робіт (послуг), відповідальні виконавця яких проходять професійну атестацію.

Таким чином, відповідальні виконавці, які здійснюють державний архітектурно- будівельний контроль та державний архітектурно-будівельний нагляд зобов`язані пройти професійну атестацію та отримати відповідний сертифікат.

Станом на момент проведення перевірки Інспекцією в Реєстрі будівельної діяльності відсутні відомості щодо проходження професійної атестації відповідальними працівниками Інспекції; це в свою чергу свідчить про те, що особи, які проводили позаплановий захід держаного архітектурно-будівельного контролю не були уповноваженими для таких заходів.

З огляду на це позапланова перевірка на об`єкті «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові» проведена з грубим порушенням норм чинного законодавства.

Позивач про оскаржувані постанови дізнався 05.04.2021 року із матеріалів виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у приватного виконавця Шелінської Ю.А., оскільки таких постанов не отримувало, не було присутнім при розгляді справ; не було повідомленим про проведення перевірок, та не було присутнім при проведенні таких перевірок, оскільки не отримувало жодних повідомлень.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (надалі - Порядок №244) цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом №208/94-ВР.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання (пункт 15 Порядку №244).

Відповідно до пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 17 Порядку №244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Особі, до якої застосовується штрафна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Аналогічні правові позиції відображені в постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17.11.2020 року у справі № 826/12913/17, від 12.11.2020 року у справі № 607/6422/16-а.

Нормами Закону № 3038-У1 та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Відтак, системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Ані службове посвідчення, ані направлення для проведення позапланової перевірки не пред`являлось суб`єкту містобудування або його представнику, які, до того ж, були відсутні на об`єкті перевірки під час здійснення такого заходу державного архітектурно - будівельного контролю і не були обізнані про намір проведення перевірки.

Таким чином, посадовими особами відповідача були порушені вимоги пунктів Порядку №553, Порядку №554, а тому дії з проведення позапланової перевірки «Львівоблагропромбуд» є незаконними та унеможливили реалізацію суб`єктом містобудування наявних у нього прав і позбавило останнього процедурних гарантій, встановлених законодавством, для суб`єктів містобудування щодо яких здійснюються заходи державного архітектурно - будівельного контролю.

Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами й у постанові від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Відтак, проведена перевірка та Акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2021 року за №64-пп є таким, що складений особами, які неуповноважені на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, з огляду на відсутність сертифікату відповідальних виконавців, які здійснюють такий контроль, а тому є незаконними.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Як вбачається із відзиву, відповідач, з посиланням на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанову Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Порядок здійснення державного-архітектурно-будівельного контролю», заперечує необхідність наявності кваліфікаційного сертифіката в інспекторів органів держархбудконтролю.

Також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 року №303 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» положенням щодо кваліфікаційних сертифікатів виключено.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням від 09.02.1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за є скріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, Інспекція у своєму відзиві, посилаючись на одні норми чинного законодавства, не бере до уваги інші норми законодавства, яке було чинним на період проведення перевірки та винесення оскаржуваних постанов.

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення плав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Норми про застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням закріплені, зокрема, у частині сьомій статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання (ч.7 ст.4 Закону).

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд і контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (ч.4 ст.4 Закону).

Більше того, Інспекція сама стверджує, що на момент проведення перевірки інспектор держархбудконтролю повинен мати кваліфікаційний сертифікат. Та обставина, що не було сформовано атестаційні архітектурно-будівельні комісії не може підтверджувати обставину законності проведеної перевірки і накладення штрафу, оскільки Львівоблагропромбуд.

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (CCI), середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ), розташованих у межах населених пунктів;

здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно- територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Положеннями п.6,7 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» унормовано, що віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є зв`язком відповідно до закону.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №820/474/18.

Таким чином, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові не була наділена повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19), земельна ділянка 3 в м. Львів ».

Відтак, на переконання позивача, оскаржувані постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені Інспекцією з порушення чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Наведені вище доводи дають підстави стверджувати, що допущені під час проведення Інспекцією перевірки порушення носять не формальний характер, а проведені з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо довіреності на від 13.04.2020 року виданої на ім`я Проданюка Є.Р. , то варто зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.238 ЦК України представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Положенням ст.241 ЦК України унормовано, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, - він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення нього правочину.

Як вбачається з копії наданої до суду довіреності, Проданюк Є.Р. не наділений повноваженнями бути присутнім при проведені перевірок, давати по ним пояснення, підписувати заяви тощо. Його повноваження зводяться до подання позовних заяв, листів, клопотань, отримання технічних умов.

Відтак, Інспекцією проведено перевірку в присутності неуповноваженого представника. Доказів присутності керівника Львівоблагропромбуду при проведенні перевірки Інспекцією не надано.

Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 27466,00 грн. та 34050,00 грн. всього на суму 61516,00 грн.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» являються підставними і обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» - задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року у справі №380/5994/21 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової перевірки, оформленої Актом від 04.02.2022 року №64-пп.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

Постанову від 22.02.2021 року №33-м про накладення штрафу у розмірі 113500,00 грн. за правопорушення, передбачене абз.3 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Постанову від 22.02.2021 року №34-м про накладення штрафу у розмірі 839900,00 грн. за правопорушення, передбачене абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Постанову від 22.02.2021 року №35-м про накладення штрафу у розмірі 839900,00 грн. за правопорушення, передбачене абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (ЄДРПОУ 40181003) за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» (ЄДРПОУ 03089153) суму сплаченого судового збору у розмірі 61516,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді Н. В. Бруновська С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 30.03.2022