Постанова

від 16.01.2023 по справі 380/5994/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року

м. Київ

справа № 380/5994/21

адміністративне провадження № К/990/10914/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Улицького В.З., суддів: Бруновської Н.В., Кузьмича С.М.) у справі за позовом Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» (далі - Львівоблагропромбуд) до Інспекції ДАБК про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової перевірки, оформленої Актом від 04.02.2021 №64-пп, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- від 22.02.2021 №33-м про накладення штрафу у розмірі 113 500,00 грн за правопорушення, передбачене абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- від 22.02.2021 №34-м про накладення штрафу у розмірі 839 900,00 грн за правопорушення, передбачене абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- від 22.02.2021 за №35-м про накладення штрафу у розмірі 839 900,00 грн за правопорушення, передбачене абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 22.02.2021 Інспекцією ДАБК винесено три постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Позивач вважає проведену інспекцією позапланову перевірку та складені за її результатами документи (протоколи, приписи, постанови про накладення штрафу) незаконними. Вказує, що станом на момент проведення перевірки інспекцією в Реєстрі будівельної діяльності відсутні відомості щодо проходження професійної атестації відповідальними працівниками інспекції, що в свою чергу свідчить про те, що особи, які проводили позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю не були уповноваженими для таких заходів. З огляду на це, вважає, що позапланова перевірка на об`єкті «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові» проведена з грубим порушенням норм чинного законодавства. Крім цього вказує, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Стверджує, що ані службове посвідчення, ані направлення для проведення позапланової перевірки не пред`являлось суб`єкту містобудування або його представнику, останні в свою чергу були відсутні на об`єкті перевірки під час здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю та не були обізнані про намір проведення перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, зазначив, що твердження позивача про порушення при проведенні перевірки не відповідають дійсним обставинам справи. Дозвіл на виконання будівельних робіт видано - 19.04.2021, що, в свою чергу, і спростовує все викладене позивачем у позовній заяві, так як надано дозвіл на виконання будівельних робіт за вказаною адресою лише після проведення перевірки, а на момент проведення такої перевірки підтверджено і долучено до матеріалів справи докази на будівництво з двох будинків окремостоячих і котлован для підготовки будівництва будинку, дані порушення фіксувалися засобами фототехніки.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

З огляду на викладене вище та з врахуванням дійсних обставин у справі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 березня 2022 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової перевірки, оформленої Актом від 04.02.2022 року №64-пп.

Визнав протиправними та скасував постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- від 22.02.2021 №33-м про накладення штрафу у розмірі 113 500,00 грн за правопорушення, передбачене абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- від 22.02.2021 №34-м про накладення штрафу у розмірі 839 900,00 грн за правопорушення, передбачене абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- від 22.02.2021 №35-м про накладення штрафу у розмірі 839 900,00 грн за правопорушення, передбачене абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема із того, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Ані службове посвідчення, ані направлення для проведення позапланової перевірки не пред`являлось суб`єкту містобудування або його представнику, які, до того ж, були відсутні на об`єкті перевірки під час здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю і не були обізнані про намір проведення перевірки.

Станом на момент проведення перевірки Інспекцією в Реєстрі будівельної діяльності відсутні відомості щодо проходження професійної атестації відповідальними працівниками Інспекції; це в свою чергу свідчить про те, що особи, які проводили позаплановий захід держаного архітектурно-будівельного контролю не були уповноваженими для таких заходів.

Таким чином, посадовими особами відповідача були порушені вимоги пунктів Порядку № 553, Порядку № 554, а тому дії з проведення позапланової перевірки Львівоблагропромбуд є незаконними та унеможливили реалізацію суб`єктом містобудування наявних у нього прав і позбавило останнього процедурних гарантій, встановлених законодавством, для суб`єктів містобудування щодо яких здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

04.05.2022 Інспекція ДАБК звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У скарзі зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16, щодо того, що судами проігноровано факт того, що представник замовника будівництва за довіреністю Проданюк Є.Р. був ознайомлений із направленням для проведення позапланового заходу від 22.01.2021 № 64-пп, а отже, йому було відомо і про строки проведення заходу.

Зазначає, що у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 464/7343/17 було висловлено правову позицію, що ані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не вимагається від посадових осіб органу держархбудконтролю, у разі відмови суб`єкта містобудування від підписання акта та припису збирати показання свідків щодо факту відмови. Проте, суд апеляційної інстанції не застосував цей висновок.

Посилається на те, що Інспекцією ДАБК було 09.02.2021 надіслано рекомендованими листами з повідомленням акт, приписи та протоколи (які й містять дані про час і місце розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності) на юридичну адресу позивача. Відтак Інспекцією було належним чином вручено зазначені документи, зокрема і протоколи, які містять повідомлення про час розгляду справ Інспекцією.

У даному випадку не застосовано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 520/2624/2020.

Також зазначає, що у даній справі за подібних правовідносин відсутній висновок Верховного Суду у частині необхідності проходження професійної атестації відповідальними працівниками Інспекції, якщо процедура проходження такої атестації на законодавчому рівні не була закріплена.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

Верховний Суд ухвалою від 18 травня 2022 року залишив касаційну скаргу без руху, а від 15 червня 2022 року - відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» є юридичною особою, вид діяльності: Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22.01.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано наказ №64-п «Про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові».

Предметом перевірки зазначено: дотримання суб`єктом містобудування (замовником Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд») вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

22.01.2021 відповідачем видано направлення за №64-пп для проведення позапланового заходу, щодо дотримання суб`єктом містобудування замовником - Львівським обласним кооперативним міжгосподарським об`єднанням по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 22.01.2021 №64-п та перевірка виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт №1/91-пп від 24.02.2020 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №1/91-пп від 24.02.2020, виданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові з 22.01.2021 по 04.02.2021 було проведено перевірку об`єкта «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові .

04.02.2021 складено акт №64-пп за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано наступні порушення, а саме: під час перевірки проведеної в період з 11.02.2020 до 24.02.2020 встановлено, що на об`єкті за адресою вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові, Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» провело будівельні роботи з влаштування перекриття між першим та другим поверхом житлового будинку №1 без дозвільних документів, які надають право на їх проведення. Приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.02.2020 виданим Інспекцією ДАБК зобов`язано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» зупинити виконання будівельних робіт на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові. На час проведення даної перевірки встановлено, що роботи на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові продовжуються, а саме: проведено будівництво 10 поверху, що не відповідає об`єму будівельних робіт, які були виконані на момент видачі припису. З вищенаведеного вбачається, що Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» не виконало припису про зупинення підготовчих робіт від 24.02.2020, виданого Інспекцією ДАБК, під час перевірки проведеної в період з 11.02.2020 до 24.02.2020 встановлено, що на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові, Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» провело будівельні роботи з влаштування перекриття між першим та другим поверхом житлового будинку №1 без дозвільних документів, які надають право на їх використання. Приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.02.2020 виданим Інспекцією ДАБК у м. Львові зобов`язано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. З вищенаведеного вбачається, що Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» не виконало вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.02.2020 виданого Інспекцією ДАБК, оскільки дозвільний документ, який дає право на виконання будівельних робіт відсутній, на земельній ділянці (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» розпочало будівництво будинку №2 та будинку №3 без дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт.

Згідно з актом в останній день перевірки уповноважені особи позивача не з`явилися для підписання та отримання акта. Примірник цього акта надіслано поштою.

04.02.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/64-пп, щодо невиконання вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.02.2020, виданого Інспекцією ДАБК у м. Львові, що є порушенням абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Розгляд справи про правопорушення призначено на 16.02.2021 о 15:15 год.

04.02.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2/64-пп, щодо порушення: на земельній ділянці (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» розпочало будівництво будинку №3 без дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 3 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011. Розгляд справи про правопорушення призначено на 16.02.2021 о 15:30 год.

04.02.2021 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3/64-пп, щодо порушення: на земельній ділянці (кадастровий номер 4610137500:05:004:0395) Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» розпочало будівництво будинку №2 без дозвільного документу, що дає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 3 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011. Розгляд справи про правопорушення призначено на 16.02.2021 о 15:30 год.

Акт від 04.02.2021 №64-пп, приписи №1/64-пп від 04.02.2021, №2/64-пп від 04.02.2021, №3/64-пп від 04.01.2021, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1/64-пп від 04.02.2021, №2/64-пп від 04.02.2021, №3/64-пп від 04.02021. направлено відповідачем 09.02.2021 на адресу голови правління позивача - Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» (79020, м. Львів, проспект В. Чорновола, 67) рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв`язку про оплату послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції від 09.02.2021.

22.02.2021 Інспекцією ДАБК винесено постанову № 33-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 113 500 грн.

22.02.2021 відповідачем винесено постанову №34-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 839 900 грн.

22.02.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові винесено постанову № 35-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 839 900 грн.

Вказані постанови №35-м від 22.02.2021, №34-м від 22.02.2021, №33-м від 22.02.2021 направлено відповідачем 23.02.2021 на адресу голови правління позивача Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» (79020, м. Львів, проспект В.Чорновола, 67) рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв`язку про оплату послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції від 23.02.2021.

Позивач не погодився із діями та рішеннями відповідача та звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно з абзацами 1, 2 частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Положеннями пункту 5 Порядку № 553 унормовано, що державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога посадової особи ДІАМ щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами.

Норми пункту 13 Порядку № 553 зазначають, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №553).

Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі № 153/876/17, від 10.07.2019 у справі № 521/17659/17.

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Водночас, судами встановлено, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланового заходу. При цьому, під час перевірки був присутній Проданюк Є.Р. , який відповідно до довіреності від 13 квітня 2020 року № 15/02 уповноважений представляти інтереси Львівоблагропромбуд в судах України, в апеляційній та касаційній інстанціях, Центрі надання адміністративних послуг м. Львова, органах місцевого самоврядування, державних установах м. Львова, Інспекції ДАБК м. Львова, ПАТ «Львівгаз», Львівобленерго та інших суб`єктах підприємницької діяльності щодо подачі позовних заяв, повідомлень, заяв, листів клопотань, отримання технічних умов за проектом «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском в м. Львові».

Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 238 ЦК України представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Положенням статті 241 ЦК України унормовано, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, - він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення нього правочину.

Як вбачається з копії наданої до суду довіреності, Проданюк Є.Р. не наділений повноваженнями бути присутнім при проведенні перевірок, давати по ним пояснення, підписувати акти перевірок, надавати витребувані працівником контролюючого органу документи, тощо. Його повноваження зводяться до подання позовних заяв, листів, клопотань, отримання технічних умов.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що Інспекцією проведено перевірку в присутності неуповноваженого представника. Доказів присутності керівника Львівоблагропромбуду при проведенні перевірки Інспекцією та повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки не надано.

Отже, колегія суддів звертає увагу, що згідно з усталеною судовою практикою, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Відтак, системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Ані службове посвідчення, ані направлення для проведення позапланової перевірки не пред`являлось суб`єкту містобудування або його представнику, які, до того ж, були відсутні на об`єкті перевірки під час здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю і не були обізнані про намір проведення перевірки.

Таким чином, посадовими особами відповідача були порушені вимоги пункту 9 Порядку № 553 щодо належного повідомлення про дату і час проведення перевірки для забезпечення присутності суб`єкта містобудування або його представника, а тому дії з проведення позапланової перевірки Львівоблагропромбуд є незаконними та унеможливили реалізацію суб`єктом містобудування наявних у нього прав і позбавило процедурних гарантій, встановлених законодавством, для суб`єктів містобудування щодо яких здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами й у постанові від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Оскільки, акт складений за відсутності суб`єкта містобудування не може бути підставою для складення протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, позаяк постанови про накладення штрафу також є незаконними, тому Верховний Суд не надає оцінки тій обставині чи був належним чином повідомлений суб`єкт містобудування про розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Що стосується висновку апеляційного суду про те, що перевірка проведена та акт складений особами, які неуповноважені на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, з огляду на відсутність сертифікату відповідальних виконавців, які здійснюють такий контроль, колегія суддів Верховного Суду не може погодитися із таким висновком з огляду на таке.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 затверджені форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналіз зазначеного наказу свідчить про те, що жодна із затверджених форм документів (акт, припис, протокол) не містить графи «кваліфікаційний сертифікат» посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, тобто, вказана інформація не могла бути зазначена в документах, складених за результатами проведення позапланової перевірки.

Також, питання проведення професійної атестації посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на законодавчому рівні було введено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», якою до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 «Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури» (далі - Порядок № 554) внесено відповідні зміни у цій частині.

Разом із цим, цією ж постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду» було зупинено дію Постанови № 553.

Тобто, фактично з 13.03.2020 до 30.12.2020, дати набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1339 від 16.12.2020, якою відновлено дію Постанови №553, заходи державного архітектурно-будівельного контролю посадовими особами Інспекції не проводились.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», зокрема, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів від 23.05.2011 № 554.

Відповідно до цієї постанови, положення про проходження посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду професійної атестації виключено.

Слід зауважити, що жодних змін до Постанови № 553 щодо обов`язку отримання кваліфікаційного сертифікату посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, як передумови проведення позапланових перевірок на законодавчому рівні внесено не було.

Таким чином, оскільки механізм проходження професійної атестації посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на момент проведення перевірки врегульовано не було, зміни до законодавчих актів, які б передбачали заборону проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за відсутності у посадової особи кваліфікаційного сертифіката не вносились, колегія суддів вважає, що відповідач мав повноваження на проведення позапланового заходу без кваліфікаційного сертифіката.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем процедури, оскільки повноваження щодо контролю за будівництвом об`єктів, які належать до класу наслідків СС3, належать Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, а відповідач може здійснювати перевірки лише тих об`єктів, які належать до класу наслідків СС1 і СС2, при цьому позивач посилається на те, що 19 квітня 2021 року йому видано дозвіл на виконання будівельних робіт щодо вказаного будівництва, згідно з яким об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків СС3, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів;

здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Отже, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах будівництва у м. Львові, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Згідно з частинами першою - третьою статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Відповідно до частини п`ятої статті 32 вказаного Закону, усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - ССЗ.

До значних наслідків (ССЗ) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Відповідно до частин шостої - восьмої статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, під час здійснення позапланової перевірки суб`єктом містобудування не було надано жодних документів, зокрема ні проектної документації, ні експертного звіту, в яких би було визначено клас наслідків запроектованого будівництва.

Крім цього, суд зазначає, що до відносин з приводу кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва слід застосовувати, насамперед, приписи статті 376 Цивільного кодексу України і положення частини сьомої статті 34, статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, згідно частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, зі змісту наведеної норми закону витікає, що під об`єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об`єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об`єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об`єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил, котрі зумовлюють неможливість збереження об`єкту як речі матеріального світу.

Виконання особою будівельних робіт із зведення об`єкта нерухомості без подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт (відносно об`єктів класу наслідків СС1, відносно об`єктів за будівельним паспортом, відносно об`єктів, які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт будівельних) або без видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт (відносно будівельних робіт класу наслідків СС2 та СС3) призводить до утворення ознак самочинного будівництва також і у силу приписів частини сьомої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому, як зазначено у частині восьмій статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Отже, як встановлено судами, при проведенні позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові», у позивача були відсутні дозвільні документи щодо здійснення будівництва. Дозвіл на виконання будівельних робіт Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано лише 19 квітня 2021 року.

З огляду на викладене, видача дозволу на виконання будівельних робіт 19 квітня 2021 року, згідно з яким об`єкт будівництва належить до класу наслідків (відповідальності) СС3, не впливає на правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки об`єкта містобудування, оскільки такий дозвіл виданий після проведення такої перевірки.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що посадовими особами відповідача були порушені вимоги пункту 9 Порядку № 553 щодо належного повідомлення про дату і час проведення перевірки для забезпечення присутності суб`єкта містобудування або його представника, а тому дії з проведення позапланової перевірки Львівоблагропромбуд є незаконними, що, у свою чергу, призводить до відсутності правових наслідків такої. Водночас, колегія суддів Верховного Суду не погодилася із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не мав повноваження на проведення позапланового заходу зазначеного об`єкта містобудування за класом наслідків та у зв`язку з відсутністю кваліфікаційного сертифіката у посадової особи органу державного контролю.

Отже, постанову суду апеляційної інстанції слід змінити у її мотивувальній частині з урахуванням мотивування викладеного у цій постанові.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 464/7343/17, від 17 серпня 2021 року у справі № 520/2624/2020 є безпідставним, оскільки правовідносини у цих справах та у справі, що розглядається, не є подібними.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року змінити, виклавши її мотивувальну частину з урахуванням мотивування, викладеного у цій постанові.

У решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець