Ухвала

від 17.05.2022 по справі 380/5994/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2022 року

Київ

справа №380/5994/21

адміністративне провадження №К/990/10914/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі №380/5994/21 за позовом Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в якому просило:

- визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової перевірки, оформленої Актом від 04.02.2022 №64-пп;

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: постанову від 22.02.2021 №33-м про накладення штрафу у розмірі 113 500,00 грн за правопорушення, передбачене абз.3 п. 1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»; постанову від 22.02.2021 №34-м про накладення штрафу у розмірі 839 900,00 грн. за правопорушення, передбачене абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»; постанову від 22.02.2021 за №35-м про накладення штрафу у розмірі 839 900,00 грн. за правопорушення, передбачене абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року скасовано, ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суд апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України - у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №818/1617/16, від 03.07.2019 у справі №464/7343/17, від 17.08.2021 у справі №520/2624/20, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року залишити в силі.

Проте касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

У касаційній скарзі скаржник просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що в бюджеті Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові відсутні кошти, які можуть бути використані на сплату судового збору, тому такі кошти необхідно замовляти через органи Державного казначейства України.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб`єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб`єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо розміру судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На момент звернення з позовом до суду (у 2021 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено в 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2270,00 гривень.

Позовна заява містить три вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить три позовні вимоги майнового характеру складав 22 700,00 грн. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та одну вимогу немайнового характеру 2270,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року), тобто 24 970,00 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 49 620,00 грн. (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради необхідно сплатити судовий збір у розмірі 49 620,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу -судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме - сплатити судовий збір.

Роз`яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець