Ухвала

від 28.03.2022 по справі 569/8027/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 569/8027/21

1-кс/569/1221/22

28 березня 2022 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_3 звернулась до Рівненського міського суду із клопотанням про скасування арешту з майна накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 29 жовтня 2021 року.

В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №120211810100000672 від 15 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В межах кримінального провадження №120211810100000672 від 15 квітня 2021 року, 25 жовтня 2021 року на території автошроту «Япончик Авто», що знаходиться за адресою м. Рівне, вул.. Січових Стрільців, 24 було проведено обшук, в ході якого було вилучено майно.

29 жовтня 2021 року ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області було накладено арешт на вилучене майно під час проведеного обшуку 25 жовтня 2021 року. Вважає, що на даний час утримання даного майна під арештом є надмірним тягарем, оскільки злочини не передбачають спеціальної конфіскації, тому просить арешт скасувати та зобов`язати слідчого або уповноважену особу кримінального провадження №120211810100000672 від 15 квітня 2021 року повернути ОСОБА_3 або уповноваженому представнику майно вилучене в ході проведення обшуку 25 жовтня 2021 року.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив скасувати арешт.

Слідчий СУ ГНП в Рівненській області ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, оскільки особа має ліцензію на здійснення діяльності.

Заслухавши учасників, дослідивши клопотання та наявні в матеріалах справи документи, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2021 року задоволено клопотання слідчого, накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку на території автошроту «Япончик Авто», що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Січових Стрільців, 24.

ОСОБА_3 у межах кримінального провадження не повідомлено про підозру.

Крім того, слідчим у судовому засіданні вказано, що на вилучене майно наявна ліцензія.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява 31107/96, п. 58). Вимога, щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994рр.; справа «Кушог проти Болгарії» від 10 травня 2007р.).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982р. у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986р. у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

В порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищевикладеніобставини вїх сукупності, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника (володільця), слідчий суддя приходить до висновку, щоклопотання про скасування арешту з майна, яке буловилучене вході проведенняобшуку 25жовтня 2021року натериторії автошроту«Япончик Авто»,що знаходитьсяза адресоюм.Рівне,вул..Січових Стрільців,24 обґрунтоване та підлягаєзадоволенню.

На підставівищенаведеного такеруючись ст.ст. 170-173, 174, 175 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Скасувати арешт з майна, яке було вилучене в ході проведення обшуку 25 жовтня 2021 року на території автошроту «Япончик Авто», що знаходиться за адресою м. Рівне, вул.. Січових Стрільців, 24, накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 29 жовтня 2021 року.

Повернути майно ОСОБА_3 або уповноваженому представнику ОСОБА_3 .

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6