Справа № 131/883/21
Провадження № 2/131/89/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2022м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Балтака Д.О.
розглянувши в судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-
встановив:
У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування записів про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
22 грудня 2021 р. до суду надійшла заява представника позивача Діденко Н.П. про зміну предмету позову, у змісті якої остання просить викласти предмет позову (прохальну) частину в наступному вигляді:
Скасувати державну реєстрацію прана власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
- №10605451 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 1,8588 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0037), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;
- №10605303 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 1,8689 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0036), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;
- №10605772 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 0,0732 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0448), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;
- №10605656 від 23.07.2015 року на земельну ділянку, площею 0,0732 га (кадастровий номер 0521286100:02:000:0447), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Росоховатської сільської ради, Іллінецького району, Вінницької області;
- Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається із земельної ділянки, площею 1,8588 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 0521286100:02:000:0037, що розташована на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району, Вінницької області, земельної ділянки, площею 1,8689 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 0521286100:02:000:0036, що розташована на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району, Вінницької області, земельної ділянки, площею 0,0732 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 0521286100:02:000:0447, що розташована на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району, Вінницької області, земельної ділянки, площею 0,0732 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 0521286100:02:000:0448, що розташована на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району, Вінницької області.
Сторони в судове засідання не з`явились.
Дослідивши зміст заяви представника позивача Діденко Н.П. про зміну предмету позову, суд дійшов наступного висновку.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень' відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав н, підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту І частини 6 етапі 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішенню недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено держави) реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до нього Закону.
Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Вказані вище висновки викладено Верховним Судом у постановах від 03 вересня 2020 р. у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 р. у справі № 906/516/19, від 30 червня 2020 р. у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 р. у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 р. у справі № 916/2464/19, від 28 жовтня 2020 р. у справі № 910/10963/19 та від 18 листопада 2020 р. у справі № 154/883/19-ц. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, обставини, на яких ґрунтувались первісні вимоги позивача не змінювались, змінилась виключно вимога, з якою останній звернувся до відповідача, тобто у даному випадку одночасної зміни предмету та підстави позову не відбулось, з огляду на зазначене суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду.
Внаслідок заміни предмету позову розгляд справи слід відкласти, надавши сторонам передбачену законом можливість для підготовки до неї.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 49, 69, 260, 261 ЦПК України, суд -
постановив:
Прийняти до розгляду заяву представника позивача адвоката Діденко Н.П. про зміну предмету позову від 22.12.2021 р.
Підготовче судове засідання відкласти до 10:00 23 червня 2022 року, про що повідомити усі сторони у встановленому законом порядку.
В судове засідання викликати позивача, відповідача та їх представників.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову за нормами ст. ст. 178,191 ЦПК України тривалістю десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Роз`яснити, що учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Суд | Іллінецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103806260 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні