Ухвала

від 29.03.2022 по справі 274/2622/21

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/2622/21 Провадження № 1-кс/0274/12/22

УХВАЛА

іменем України

29.03.2022 м. Бердичів

Слідчий суддяБердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняпрокурора Бердичівськоїокружної прокуратури ОСОБА_7 ,про застосуваннязапобіжного заходу укримінальному провадженні№ 42021062340000010від 15.04.2021за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.239-1,ч.2ст.240,ч.2ст.364-1КК Україниу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

Прокурор звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Володимир-ВолинськийВолинської області,громадянина України,українця,зареєстрованого тапостійно проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 ,освіта вища,директора Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Ружинськабудівельна кераміка»,одруженого,раніше несудимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні слідчого відділу Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021062340000010 від 15.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 239-1, ч.2 ст.240, ч.2 ст.364-1 КК України.

Досудовим розслідуваннямустановлено, що згідно наказу №1-0/-2005 від 05.01.2005 ОСОБА_5 призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка».

Відповідно до п.п.6.1, 6.3, 6.8, 6.9 Статуту ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», затвердженого загальними зборами учасників від 07.09.2018 директор товариства: є одноосібним виконавчим органом товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю; до компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції зборів; директор є посадовою особою товариства; директор повинен діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства. Таким чином, ОСОБА_5 займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, тобто є службовою особою юридичної особи приватного права.

В період часу з вересня 2018 року по 11.11.2020 року ОСОБА_5 , займаючи посаду директора ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», зловживаючи своїми повноваження, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших співвласників ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», використовуючи всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, в порушення вимог вищезазначених норм законодавства, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) указаного товариства земельної ділянки в межах території Ружинської селищної ради Житомирської області, для здійснення підприємницької діяльності по видобуванню корисних копалин (суглинок), їх перевезення за допомогою спеціальної техніки товариства та виробництва продукції (цегли), самовільно зайняв частину земельних ділянок з кадастровим номером1825255100:03:00:0360 площею 4,1746 га та Ружинського родовища суглинків площею 7,5 га (без кадастрового номера), що відносяться до категорії землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. В результаті самовільного зайняття указаних земельних ділянок ОСОБА_5 заподіяно шкоду державним інтересам в особі Ружинської селищної ради в сумі 996493 грн. 44 коп., що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364-1 КК України зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, ОСОБА_5 займаючи, згідно наказу №1-0/-2005 від 05.01.2005, посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка, без законних на те підстав, в період часу з вересня 2018 року по 25.05.2021 року, в порушення ст.168 Земельного кодексу України, не маючи спеціального дозволу на зняття, збереження, перенесення та використання ґрунтового покриву, на земельних ділянках з кадастровими номерами 1825255100:03:000:0349, яка згідно Державного акту на право власності серії ЯИ №593179 належить ОСОБА_5 , 1825255100:03:000:0350, яка згідно Державного акту на право власності серії ЯИ №593178 належить ОСОБА_8 ,1825255100:03:000:0351, яка згідно Державного акту на право власності серії ЯИ №583180 належить ОСОБА_9 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Ружинської селищної ради Житомирської області, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом з метою подальшого видобування ТОВ «Ружинська будівельна кераміка» корисних копалин (суглинок), за допомогою спецтехніки та найманих працівників товариства, незаконно зняв та переніс ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) з земельної ділянки кадастровий номер 1825255100:03:000:0349 на площі 0,1300 га, з земельної ділянки кадастровий номер 1825255100:03:000:0350 на площі 1,0414 га, з земельної ділянки кадастровий номер 1825255100:03:000:0351 на площі 0,6667 га, чим створив небезпеку для довкілля, а саме без спеціального дозволу знято та перенесено ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту). Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 заподіяно шкоду в сумі 78518,12 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.239-1 КК України незаконному заволодінні ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля.

Також, 04.10.2007 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України надано спеціальний дозвіл на користування надрами №4413 Товариству з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка» на видобування корисних копалин суглинки в Ружинському родовищі на площі 16,2 га, яке знаходиться на північно-східній околиці смт.Ружин Житомирської області.

16.12.2019 наказом Державної служби геології та надр України №485 дію спеціального дозволу на користування надрами №4413 від 04.10.2007, наданого ТОВ «Ружинська будівельна кераміка» зупинено з 01.02.2020 на підставі пунктів 1,4 п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011№615 до усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, які були виявленні в результаті планової перевірки від 26.04.2019, проведеної Державною службою геології та надр України.

Відповідно до п.21«Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 №615, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

У зв`язку з не усуненням такого порушення, як відсутність документів в ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, дію вищевказаного спеціального дозволу не було поновлено.

Згідно наказу №1-0/-2005 від 05.01.2005 ОСОБА_5 призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ружинська будівельна кераміка».

Відповідно до п.п.6.1, 6.3, 6.8, 6.9 Статуту ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», затвердженого загальними зборами учасників від 07.09.2018 директор товариства: є одноосібним виконавчим органом товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю; до компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції зборів; директор є посадовою особою товариства; директор повинен діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства. Таким чином, ОСОБА_5 займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, тобто є службовою особою юридичної особи приватного права.

В період часу з 01.04.2020 по 31.06.2020, з 01.10.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 25.05.2021, ОСОБА_5 , зловживаючи своїми повноваження, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших співвласників ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», використовуючи всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, без законних на те підстав, діючи з корисливих мотивів, порушуючи встановлені правила використання надр, що передбачені вищевказаним законодавством, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, умисно, з метою використання корисних копалин для господарських потреб ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», із залученням спеціальної техніки та робітників, яким не відомо про неправомірні дії керівника товариства, організував та здійснював незаконне видобування корисних копалин суглинків в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1825255100:03:000:0349, 1825255100:03:000:0350, 1825255100:03:000:0351, які належать на праві власності відповідно ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Ружинської селищної ради Житомирської області. В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 створено небезпеку для довкілля та спричинено тяжкі наслідки державним інтересам в особі Ружинської селищної ради у вигляді матеріальних збитків, а саме: внаслідок самовільного видобування корисних копалин на вищевказаних земельних ділянках 6311922,72 грн.; в результаті нецільового використання указаних земельних ділянок 170875,90 грн. Всього незаконними діями ОСОБА_5 заподіяно державним інтересам в особі Ружинської селищної ради шкоди на загальну суму 6 482 798,62 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364-1 КК України зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки та ч.2 ст.240 КК України - порушення встановлених правил використання надр, що створило небезпеку для довкілля.

21 вересня 2021 року о 13 год. 13 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.239-1, ч.2 ст.240 КК України.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується: висновком земельно-технічної експертизи, висновком інженерно-екологічної експертизи, звітом маркшейдера, показами свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що 27.09.2021 поштовим відправленням ОСОБА_5 направлено повістку про виклик його до Бердичівського районного відділу поліції для проведення слідчих дій.

01.10.2021 до Бердичівського районного відділу поліції надійшла заява від підозрюваного ОСОБА_5 , якою він підтвердив факт отримання повістки, однак посилаючись на те, що він перебуває на лікарняному, повідомив, що не зможе прибути у визначений день для проведення слідчих дій.

29.09.2021 в КНП «ЦПМСД» Ружинської селищної ради отримано довідку, відповідно до якої ОСОБА_5 дійсно перебував на лікарняному з 22.09.2021 по час надання довідки, однак його стан здоров`я не перешкоджає проведенню слідчих дій з ним.

В подальшому ОСОБА_5 неодноразово викликався в телефонному режимі, однак останній на виклики не з`являвся, мотивуючи, що він перебуває на лікарняному.

08.10.2021 до Бердичівського міськрайонного суду подано клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання.

21.10.2021 слідчим суддею Бердичівського міськрайонного суду винесено ухвалу про застосування приводу до ОСОБА_5 з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, проте вказана ухвала виконана не була так відповідно до рапорту працівника сектору СРПП ВПД №2 Бердичівського РВП, на момент виконання ухвали ОСОБА_5 був відсутній за місцем проживання, а дружина останнього повідомила, що він пішов до лікарні.

Додатково вказує, що після повідомлення про підозру ОСОБА_5 , пройшло більше одного місяця, проте останній жодного разу не з`явився на виклики для проведення з ним слідчих дій, хоча був повідомлений належним чином та на даний час його місцезнаходження невідоме.

Вищенаведене, на думку прокурора, свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом не явки на виклики до слідчого або суду.

Також встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, де свідками являються мешканці смт. Ружин, а також працівники ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», а тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , зможе незаконно впливати на свідків, з метою зміни наданих ними показань, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України: незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

У зв`язку з тим, що на даний час не встановлено місце перебування ОСОБА_5 , 02.11.2021 його було оголошено в розшук.

Зважаючи на особу підозрюваного ОСОБА_5 , тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання будь-яким спробам переховуватися від органів досудового розслідування і суду чи перешкоджати кримінальному провадженою іншим чином та забезпечення можливості виконання судових рішень, прокурор просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених главою 18 КПК України, не буде достатнім для запобігання ризикам зазначеним вище.

ІІ. Процедура та позиції сторін

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому та просив його задовольнити, застосувавши відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який, як вважає прокурор, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину не визнав, просив застусувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язаня. Додатково зазначив, що причинами його не з`явлення до слідчого для проведення слідчих дій, а також до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу були перебування на лікарняному, незадовільний емоційний стан, неналежне надання йому правової допомоги адвокатом. В подальшому вказав, що уникатиме такої поведінки, буде з`являтися на виклики слідчого, суду.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні також заперечив щодо обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання вартою. Вказав, що наявність ризиків, які зазначає сторона обвинувачення у поданому клопотанні, не підтверджено. Беручи до уваги викладене, а також міцні соціальні зв`язки, позитивну характеристику, враховуючи те, що підозрюваний працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, захисник просить застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, а саме - особисте зобов`язання.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021062340000010 від 15.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 239-1, ч.2 ст.240, ч.2 ст.364-1 КК України.

22.09.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч.1 ст.239-1, ч.2 ст.240 КК України ( ОСОБА_5 від підпису відмовився, про що складено протокол).

02.11.2021прокурором Бердичівськоїокружної прокуратури ОСОБА_10 , у зв`язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 від слідства, винесено постанову про оголошення його розшуку, досудове слідство зупинено..

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 28.03.2022 старшим слідчим СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 , підозрюваний ОСОБА_5 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України о 12 год. 30 хв. 28.03.2022.

Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: висновком земельно-технічної експертизи, висновком інженерно-екологічної експертизи, протоколами допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Перевіряючи доводи захисника підозрюваного, викладені у його клопотанні, слід зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Так, на момент розгляду клопотання, наданими до нього матеріалами підтверджується наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.239-1, ч.2 ст.240, ч. 2 ст. 364-1 КК України. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239-1, ч.2 ст.240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, є обґрунтованою.

Так, щодо наявності обгрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то в клопотанні зазначено, що підозрюваний під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявки на виклики слідчого, суду, незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обговорюючи питання наявності зазначених у клопотанні ризиків, зокрема, щодо переховування від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявки на виклики слідчого, суду, то слідчий суддя вважає їх обґрунтованими та доведеними з огляду на те, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним про кримінальне провадження відносно нього, на виклики слідчого не з`являвся, на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до суду не прибув, переховувався від органів досудового розслідування, суду, в подальшому був оголошений в розшук, що дає підстави вважати, що підозрюваний і в подальшому може продовжувати переховуватись від органів досудового рослідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки на виклики слідчого, суду.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.11.2021 надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 . В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що йому було відомо, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень та виклику його для проведення слідчих дій, а в подальшому, зі слів підозрюваного, починаючи з 2-3 лютого 2022 року і про те, що перебуває у розшуку, однак не вживав заходів для з`явлення до органу, що проводить досудове розслідування, суду.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Також слідчий суддя вважає доведеним і ризик, що підозрюваний зможе незаконно впливати на свідків, які є мешканцями смт. Ружин, а також працівниками ТОВ " Ружинська будівельна кераміка", директором якого є підозрюваний.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, дані, що характеризують особу, а саме, що підозрюваний має постійне зареєстроване місце проживання, має неповнолітніх дітей, одружений, має постійне місце роботи, свою причетність до вчинення злочину не визнав, підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за скоєння якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі до 6 років; вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень; наявність доведених ризиків, слідчий суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином шляхом неявки на виклики слідчого, суду, впливати на свідків.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.239-1, ч.2 ст.240 КК України відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів, а ч. 2 ст. 364-1 є тяжким злочином.

Слідчий суддя, враховуючи тяжкість злочинів, у якому звинувачується підозрювий, його майновий стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу, встановлену ст. 182 КПК України у розмірі 49620 гривень, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним засобів для гідного людини проживання.

Розмір застави визначено у п. 2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлено на рівні 2481 гривні.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 відповідно до ст. 208 КПК України був затриманий 28.03.2022 о 12 год. 30 хв., слідчий суддя застосовує запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з урахуванням часу фактичного затримання до 26 травня 2022 року.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб по 26 травня 2022 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - з 12 год. 30 хв. 28.03.2022 року.

Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Сума застави, підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області на: рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: вказати ПІБ платника, застава за ОСОБА_5 , справа № 274/2622/21, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 звільнити з-під варти негайно. 3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 30.03.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1