Ухвала

від 28.03.2022 по справі 305/2372/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/2372/19

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В., з участю секретаря Кекерчень М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Рахівського районного суду від 14 квітня 2021 р. (у складі судді Ємчука В.Е.) за позовом Православної релігійної громади Української Православної Церкви Різдва Богородиці до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов`язання учинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Православна релігійна громада Української православної церкви Різдва Богородиці в особі голови Парафіяльної ради Вербещука В.М. звернулася до суду з цим позовом у грудні 2019 р.

Просила зобов`язати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передати Православній релігійній громаді Української православної церкви Різдва Богородиці в особі голови Парафіяльної ради оригінал статуту, правовстановлюючі, фінансово-господарські документи Православної релігійної громади Української православної церкви Різдва Богородиці, зареєстрованої Закарпатською обласною державною адміністрацією, за актом приймання-передачі протягом трьох днів із дня набуття рішенням суду законної сили.

Заявлена вимога обґрунтована тим, що Православна релігійна громада Української православної церкви Різдва Богородиці (надалі - Парафія) має статус юридичної особи і діє на підставі статуту, який зареєстрований розпорядженням голови Закарпатської ОДА № 266 від 27.05.2003 р., та об`єднує громадян православного віросповідання.

Органами управління Парафією є парафіяльні збори членів Парафії (вищий орган) і парафіяльна рада (виконавчий орган).

24.02.2019 р. парафіяльними зборами були прийняті рішення щодо внесення змін до статуту Парафії та призначення нового керівника.

Так, відповідно до п.6 протокольного рішення парафіяльних зборів № 1 від 24.02.2019 р. головою парафіяльного ради обрано ОСОБА_3 , а до прийняття указаного рішення, згідно з офіційними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повноваження голови парафіяльної ради (керівника) здійснює Вербещук В.М .

Одним із рішень, які були прийняті парафіяльними зборами, є рішення про зміну підлеглості Парафії та вихід її із-під юрисдикції УПЦ Московського патріархату до складу Закарпатської єпархії УПЦ (православної церкви України), а також про внесення змін до статуту Парафії із викладом такого в новій редакції.

Спірні питання щодо права власності на управлінські документи вирішуються у судовому порядку.

Парафія вважає, що внаслідок дій відповідачів, які полягають у протиправному утриманні та користуванні статутом Парафії, виконавчий орган останньої позбавлений можливості повною мірою виконувати свої повноваження і вимоги законодавства з питань доступу, збереження і використання організаційно-розпорядчої документації.

Рішенням Рахівського районного суду від 14.04.2021 р. позов задоволено: зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передати Православній релігійній громаді Української православної церкви Різдва Богородиці (код 35897014) в особі Голови Парафіяльної ради оригінал Статуту, правовстановлюючі та фінансово-господарські документи (документи, що регулюють фінансово-господарську діяльність) Православної релігійної громади Української православної церкви Різдва Богородиці (код 35897014), зареєстрованої Закарпатською обласною державною адміністрацією за актом, приймання-передачі протягом трьох днів із дня набуття рішення суду законної сили. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції із підстав, передбачених ст. 376 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України, та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Узагальнені та доречні доводи скарги зводяться до такого: - Протокол № 1 загальних зборів релігійної організації «Православна релігійна громада Української православної церкви (Різдва Богородиці) від 24.02.2019 р. є нікчемним; - Православна релігійна громада УПЦ (Різдва Богородиці) як юридична особа не припинена та дотепер функціонує у звичайному ритмі з її законним настоятелем - протоієреєм ОСОБА_2 , законно переобраним і належно затвердженим новим складом парафіяльної ради; - Вербещук В.М. не є головою парафіяльної ради, оскільки загальними зборами релігійної громади УПЦ Різдва Богородиці смт. Ясіня Рахівського району (протокол від 22.05.2019 р. головою парафіяльної ради обрано ОСОБА_5 . У апеляційній скарзі ОСОБА_2 також просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Узагальнені та доречні доводи скарги зводяться до такого: - Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 185 ч.4 п.1, ст. 257 ч.1 п.2 ЦПК України розглянув справу за позовною заявою, підписаною від імені позивача особою, яка не має права її підписувати; - Суд залишив поза увагою, що заявлені позовні вимоги не конкретизовані; Письмового відзиву на апеляційні скарги не подано. У судовому засіданні представник позивача - адвокат Поштак Ю.С., не визнала апеляційні скарги через їх необґрунтованість і просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце такого були належно повідомлені, що підтверджується розпискою у порядку ч.3 ст. 240 ЦПК України (а.с.207) та розпискою про отримання судової повістки (а.с.208). Подану представником указаних відповідачів - адвокатом Кустрьо М.М., заяву про відкладення розгляду справи на інший термін у зв`язку з його участю у судових засіданнях суду першої інстанції колегія суддів розцінює як необґрунтовану. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі, з таких мотивів. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод (ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України), а тому через відмову відповідачів добровільно передати належні на праві власності релігійній організації документи їх належить зобов`язати передати вказане майно позивачу. Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального, що призвело до неправильного вирішення спору. Так, згідно з положеннями ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з вимогами ч.2 ст. 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.04.2021 р. № 910/10011/19 (12-84гс20) звернула увагу, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18, від 18 березня 2020 року у справі № 466/6221/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15, від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20. Юрисдикція судового спору визначається за предметом спору, тобто за змістом та дійсним характером спірних правовідносин. Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства. У зв`язку із цим ВП ВС уточнила правову позицію, викладену в постановах від 18 грудня 2019 року в справі № 916/2086/19, від 20 листопада 2019 року в справі № 910/8132/19, від 22 січня 2020 року в справі № 809/1025/17 та інших, у яких викладена аналогічна позиція, зазначивши, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства. У цій справі православна релігійна громада УПЦ (Різдва Богородиці), яка діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади від 31.07.1991 р. і Статуту, зареєстрованого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 27.05.2003 р. № 265, звернулася у суд із позовом до членів цієї ж Парафії - ОСОБА_2 (настоятеля) та ОСОБА_1 (скарбника), про зобов`язання передати Парафії оригінал Статуту, правовстановлюючі та фінансово-господарські документи з причин, пов`язаних зі зміною підлеглості релігійної громади «Православна релігійна громада Української православної церкви (Різдва Богородиці) із юрисдикції УПЦ (МП) до складу Закарпатської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) та виборами нового керівного органу релігійної громади. Таким чином, оскільки нова православна релігійна громада Української православної церкви (Православної церкви України/Різдва Богородиці) юридично не оформлена, то фактично мова йде про спір між Православною релігійною громадою Української православної церкви Різдва Богородиці та її членами ( ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ), який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, а тому цей спір має вирішуватися у порядку господарського судочинства. Згідно з положеннями ст. 377 ч.1, ч.3 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Так, за приписами ст. 255 ч.1 п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Керуючись п.7 ч.1 ст. 255, ст. 256 ст.ст. 260, 261, ст. 377 ч.1, ч.3 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково. 2.Рішення Рахівського районного суду від 14 квітня 2021 р. скасувати, а провадження у справі закрити. 3.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 04 квітня 2022 р.

Судді: