Рішення

від 03.04.2022 по справі 703/2765/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2765/21

2/703/211/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2022 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.,

секретар судових засідань Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку загальному позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович, до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТО-ПЛЮС» про стягнення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ

26 серпня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мамаєв Д.Ю., звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «ВЕНТО-ПЛЮС» на його користь суму основного боргу - 800 100 гривень 00 копійок, відсотки за користування коштами - 400050 гривень 00 копійок, пеню відповідно до умов договору - 313 919 гривень 20 копійок, 3% річних - 19399 гривень 68 копійок, інфляційні втрати - 18402 гривні 30 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 11350 гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 12500 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 травня 2020 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики №б/н, відповідно до якого, ОСОБА_2 отримав позиву в сумі 800 100 гривень 00 копійок зі сплатою відсотків в розмірі 60%. Відповідно до укладеного договору поручителем по договору виступило ТОВ «Текстімекс», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «ВЕНТО-ПЛЮС». Зміна назви поручителя не позбавляє обов`язку сплати боргу в разі прострочення сплати боргу за договором позики з боку відповідача ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути позивачу позику до 20 жовтня 2021 року, але борг та відсотки за користування коштами у сумі 400 050 гривень 00 копійок не повернуто. На звернення, з метою досудового врегулювання спору та з проханням повернути борг, відповідач жодним чином не реагує, чим ухиляється від вирішення спору. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 не виконав свої зобов`язання, позивач нарахував пеню, у розмірі передбаченому договором, у сумі 313 919 гривень 20 копійок, інфляційні втрати у сумі 18 402 гривні 30 копійок та 3% річних у сумі 19 399 гривень 68 копійок. В зв`язку з простроченням відповідачем ОСОБА_2 терміну виконання зобов`язання, а також уникнення мирного досудового врегулювання спору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 20 вересня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, відповідачам роз`яснено право на подання до суду відзиву на позовну заяву.

08 лютого 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мамаєв Д.Ю. у судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи проводити без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ТОВ «ВЕНТО-ПЛЮС» у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та місцем знаходження юридичної особи. Відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не направили.

З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію представника позивача, яка викладена в його заяві про розгляд справи без його участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 20 травня 2020 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики №б/н (надалі - Договір) (а.с.8-10).

Згідно п.1 Договору, позикодавець передає у власність позичальнику гроші в сумі 800 100 гривень 00 копійок, що еквівалентно 30 000 доларів США за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день підписання цього Договору, передача яких здійснюється у місті Києві.

Відповідно до п.2 Договору, позичальник зобов`язується повернути готівкою суму позики до 20 жовтня 2020 року включно. Місцем виконання зобов`язань щодо повернення позики - місто Кривий Ріг.

Згідно п.3 Договору, позикодавець передає позичальнику суму позики в розмірі 800 100 гривень 00 копійок під час укладення договору позики, що підтверджується підписами сторін на цьому договорі.

Відповідно до п.5 Договору, за кожен місяць користування позикою позичальник сплачує проценти у розмірі 60% річних від суми позики. Оплата відсотків здійснюється в гривні, в сумі, що відповідає доларовому еквівалентові, за офіційним курсом продажу долара США, встановленим ПриватБанком на день сплати відсотків. Оплата здійснюється щомісячно не пізніше 20 числа на банківську картку позикодавця, переказ грошей (отримання або повернення), який здійснюється у безготівковій формі та підтверджується відповідним розрахунковим документом. Передача грошей (отримання або повернення), яка здійснюється у готівковій формі та підтверджується відповідною розпискою сторін, яка є невід`ємною частиною цього договору.

20 травня 2020 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, якою підтвердив, що відповідно до укладеного між ними договору позики від 20 травня 2020 року отримав від ОСОБА_1 у борг гроші в якості позики в сумі 800 100 гривень. Зобов`язався повернути позику в строк до 20 жовтня 2020 року включно. За користування позикою зобов`язався щомісячно сплачувати проценти у розмірі 60% річних за неповернутої суми позики за кожен день користування коштами з моменту отримання суми позики до моменту повного повернення позики у гривнях по курсу НБУ (на дату сплати процентів готівкою). Проценти сплачуватиме 20 числа кожного місяця на картковий рахунок позикодавця або за домовленістю сторін. Проценти за останній місяць користування позикою сплатить у дату погашення, в разі дострокового погашення позики у повному обсязі, всі нараховані проценти сплатить одночасно з таким достроковим погашенням. У разі прострочення повернення грошових коштів у встановлений строк, зобов`язується сплатити пеню у розмірі 0,133% від простроченої суми позики та/або процентів за кожен день прострочення (а.с.11-12).

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

20 травня 2020 року між ОСОБА_1 (позикодавець), ОСОБА_2 (позичальник) та ТОВ «ТЕКСТІМЕКС» (поручитель) укладено договір поруки №б/н (далі - Договір поруки) (а.с.14-16).

Відповідно до п.1.1 Договору поруки, поручитель поручається перед позикодавцем за виконання всіх зобов`язань в повному обсязі позичальника, що виникли за договором позики від 20 травня 2020 року.

Згідно п.2.1 Договору поруки, відповідно до п.1 Договору позики позикодавець надав позичальнику позику у розмірі 30 000 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути суму позики у порядку, передбаченому договором позики.

Відповідно до п.2.2 Договору поруки, строк повернення суми позики: відповідно до п.2 Договору позики позика підлягає поверненню не пізніше 20 жовтня 2020 року.

Згідно п.2.3 Договору поруки, позичальник зобов`язався щомісячно сплачувати проценти за користування позикою у розмірі 60% річних від суми позики.

Відповідно до п.3.1 Договору поруки, передбачений пунктом 1.1 цього договору поруки обов`язок поручителя охоплює суму позики, проценти за користування позикою, суму неустойки (штрафу, пені), що може застосовуватися у разі порушення позичальником свого зобов`язання за договором позики, та відшкодування збитків за договором позики.

Згідно п.4.1 Договору позики, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) позичальником свої зобов`язань за договором позики, позикодавець вправі звернутися з письмовою вимогою про виконання таких зобов`язань як до позичальника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед позикодавцем.

Відповідно до п.8.1 Договору поруки, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до припинення поруки відповідно до чинного законодавства України.

Як стверджує позивача та це встановлено під час судового розгляду, 10 серпня 2020 року ТОВ «ТЕКСТІМЕКС» змінило свою назву на ТОВ «ВЕНТО-ПЛЮС»

З врахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_2 у позику грошові кошти у розмірі 800 100 гривень 00 копійок (а.с.8).

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 умови Договору належним чином не виконав, отримані у позику грошові кошти та відсотки за користування ними у встановлений строк не повернув, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість за Договором у сумі 800 100 гривні 00 копійок - сума боргу, 400 050 гривень 00 копійок - відсотки за користування позикою.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов`язання за кожен день простроченого виконання.

Відповідно до п.7 Договору, за прострочення виконання зобов`язань за цим договором позичальник виплачує пеню у розмірі 0,133% від загальної суми позики, вказаної в п.1 цього договору за кожен день прострочення (а.с.8-10).

Як вбачається з розрахунків інфляційних втрат від несплати коштів, 3% річних за користування коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, які викладені у позовній заяві, позивач ОСОБА_1 нарахував відповідачу ОСОБА_2 за 295 днів прострочення зобов`язання пеню у сумі 313 919 гривень 20 копійок, інфляційні втрати за період з жовтня 2020 року по липень 2021 року включно у сумі 18 402 гривні 30 копійок та 3% річних за 295 дні прострочення зобов`язання у сумі 19 399 гривень 68 копійок (а.с.2-5).

Оцінюючи подані позивачем розрахунки заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такі були проведені із застосуванням відповідних розрахунків, належним чином обґрунтовані та мотивовані.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань у строки, передбачені Договором, належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно дублікату квитанції №0.0.2192017572.1 від 12 липня 2021 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 11 350 гривень 00 копійок.

Вимоги позивача щодо солідарного стягнення судового збору з відповідачів суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16, від 25 вересня 2018 року у справі №904/5580/16, від 13 липня 2020 року у справі №476/489/17, від 20 жовтня 2020 року у справі №904/4105/18.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути у рівних частинах сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 11 350 гривень, тобто по 5675 гривень 00 копійок з кожного.

Крім того, згідно ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

25 червня 2021 року між адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та ОСОБА_1 укладеного договір про надання правової допомоги №25/06/21-1 (а.с.24).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, предметом договору є представництво та захист інтересів замовника в цивільної, кримінальної, адміністративної, господарської юрисдикції, а саме судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, господарських судах, апеляційному суду, Верховному Суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування та під час виконання рішення суду, тощо, по цивільній/адміністративній/кримінальній/ в справі з приводу стягнення заборгованості за договором позики №б/н від 20 травня 2020 року та в подальшому проведення надання послуг по отриманню коштів замовником через органи виконання судових рішень.

Згідно п.2.1 зазначеного договору, замовник зобов`язаний оплатити бюро вартість послуг за надання правової допомоги по веденню справи в усіх органах у сумі 12 500 гривень 00 копійок.

У постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Як вбачається з квитанції №49228803 від 12 липня 2021 року, ОСОБА_1 перерахував на рахунок адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» грошові кошти у сумі 12 500 гривень, як оплату за надані адвокатські послуги (а.с.7).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу адвоката Мамаєва Д.Ю. у розмірі 12 500 гривень 00 копійок є співмірними з ціною позову, із складністю цієї справи, яка була розглянута в порядку загального позовного провадження, наданими адвокатом обсягом послуг під час досудового врегулювання спору, підготовки позовної заяви, вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, в зв`язку з чим, з врахування ч.1 ст.141 та ч.3 ст.142 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах на користь позивача, тобто по 6250 гривень 00 копійок з кожного.

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович, до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТО-ПЛЮС» про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТО-ПЛЮС» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстімекс»), адреса: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8, код ЄДРПОУ 42637238, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики №б/н від 20 травня 2020 року у сумі 800 100 (вісімсот тисяч сто) гривень 00 копійок, відсотки за користування коштами у сумі 400 050 (чотириста тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок, пеню у сумі 313 919 (триста тринадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, 3% річних у сумі 19 399 (дев`ятнадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок, інфляційні втрати у сумі 18 402 (вісімнадцять тисяч чотириста дві) гривні 30 (тридцять) копійок, а всього - 1 551 871 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят одна тисяча вісімсот сімдесят одна) гривня 18 (вісімнадцять) копійок.

Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТО-ПЛЮС» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстімекс»), адреса: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8, код ЄДРПОУ 42637238, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 11 350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, тобто по 11925 (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТО-ПЛЮС» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстімекс»), адреса: 04701, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8, код ЄДРПОУ 42637238.

Головуючий: Т.В. Ігнатенко