Постанова

від 09.02.2022 по справі 875/3271/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 875/3271/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача - Чубенко Д.В.,

відповідача - Юрко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Рижкова Володимира Петровича

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (суддя Зубченко І.В.)

у справі № 875/3271/21

за заявою Селянського (фермерського) господарства Рижкова Володимира Петровича

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 04.10.2021 у третейській справі № 1/310

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"

до Селянського (фермерського) господарства Рижкова Володимира Петровича

про зобов`язання виконати умови договору поставки та стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст рішення третейського суду та заяви про скасування рішення третейського суду

1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 04.10.2021 у справі № 1/310 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (далі - ТОВ "Кернел-Трейд") задоволено повністю. Зобов`язано Селянське (фермерське) господарство Рижкова Володимира Петровича (далі - СФГ Рижкова В.П.) виконати умови договору поставки № КРП20-4747 від 25.06.2020 (далі - договір поставки), а саме: поставити на користь ТОВ "Кернел-Трейд" 1500 тон насіння соняшника, Код УКТ ЗЕД 1206009900 на умовах, визначених договором поставки, укладеним між СФГ Рижкова В.П. та ТОВ "Кернел-Трейд". Стягнуто з СФГ Рижкова В.П. на користь ТОВ "Кернел-Трейд" 3847594,50 грн штрафних санкцій за порушення договору поставки. Стягнуто з СФГ Рижкова В.П. на користь ТОВ "Кернел-Трейд" витрати по сплаті третейського збору в розмірі 49344,93 грн.

2. Відповідач подав заяву про скасування зазначеного рішення третейського суду (далі - Заява), посилаючись на те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, а склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам закону.

3. При цьому СФГ Рижкова В.П. вказувало на те, що справа, у якій прийняте рішення, не підвідомча третейському суду, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони уклали третейську угоду, зокрема у формі третейського застереження. Договір поставки є неукладеним, оскільки містить кваліфікований електронний підпис заявника, що не передбачено умовами договору та є порушенням вимог законодавства. Відсутність третейської угоди між сторонами, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду спору третейським судом.

4. СФГ Рижкова В.П. також зазначило про те, що 27.09.2021 Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/4113/21 прийняте рішення, яким зобов`язано Північно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Суми внести запис про втрату громадським об`єднанням Всеукраїнська громадська організація "Український правовий союз" статусу всеукраїнського до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При розгляді справи судом встановлено, що Всеукраїнська громадська організація "Український правовий союз" не має підтвердженого статусу всеукраїнської, а утворений при такій організації постійно діючий третейський суд функціонує з порушенням чинного законодавства України.

5. Також відповідач зауважив, що Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" утворений без статусу юридичної особи, тому відомості про нього підлягають включенню до Єдиного реєстру громадських формувань. Проте у названому реєстрі відсутні відомості про реєстрацію та включення до реєстру відомостей про вищевказаний третейський суд, відсутній список третейських суддів, які можуть призначатися для третейського розгляду справи.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 Заяву залишено без задоволення, рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 04.10.2021 у справі № 1/310 залишено без змін.

7. Ухвала мотивована тим, що відповідач не довів наявність правових підстав, визначених законом, для скасування рішення третейського суду. За висновком суду першої інстанції, договори та правочини, укладені в електронній формі, прирівнюються за юридичною силою до правочинів, укладених у письмовій формі. За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про неукладеність договору поставки та відсутність третейської угоди між сторонами.

8. Суд першої інстанції встановив, що станом на момент розгляду заяви СФГ Рижкова В.П. про скасування рішення третейського суду справа № 520/4113/21 перебуває на розгляді Другого апеляційного адміністративного суду (ухвалою від 01.12.2021 адміністративну справу призначено до розгляду на 18.01.2022), тобто рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 520/4113/21 не набрало законної сили, що у контексті приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позбавляє відповідача права посилатися на обставини, встановлені відповідним рішенням, як на такі, що не підлягають доказуванню.

9. Суд виходив з того, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 15881020000000161 про реєстрацію Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз" внесений 19.08.2004 та на час розгляду справи відомості щодо припинення цього громадського об`єднання відсутні. Відсутність відповідного запису про припинення Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз" у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням легітимності її реєстрації і статусу, допоки зазначене не буде спростовано у визначений законом спосіб.

10. Східний апеляційний господарський суд відхилив посилання заявника на невідповідність складу постійно діючого третейського суду, яким було прийнято рішення, вимогам закону через не підтвердження статусу Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз", оскільки така громадська організація зареєстрована у встановленому законом порядку, відомості про неї внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та правосуб`єктність цього громадського об`єднання не спростована відповідачем.

11. Крім того, сторони погодили у третейському застереженні до договору поставки передачу спорів саме до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз", отже презюмували легітимність його діяльності та рішень.

Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника

12. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.12.2021 та прийняти нове рішення, яким задовольнити Заяву.

13. Відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. На думку скаржника, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин сторін ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

14. Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 910/4050/17, у якій Верховний Суд з урахуванням ч. 3 ст. 207 ЦК України зауважив на тому, що для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства.

15. У той же час, на думку скаржника, ч. 3 ст. 207 ЦК України обов`язкова до застосування не тільки у разі застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, а й у випадку використання електронного підпису.

16. Відповідач вважає, що Східний апеляційний господарський суд був обізнаний з тим, що справа № 520/4113/21 перебуває на розгляді Другого апеляційного адміністративного суду, ухвалою від 01.12.2021 адміністративну справу призначено до розгляду на 18.01.2022. Отже, в разі залишення рішення першої інстанції без змін, громадське об`єднання Всеукраїнська громадська організація "Український правовий союз" втрачає статус всеукраїнського, тому є беззаперечним той факт, що утворений при такій організації постійно діючий третейський суд функціонує з порушенням вимог чинного законодавства України.

17. Також скаржник зауважив на тому, що суд не встановив, чи внесені відомості про третейський суд до Єдиного державного реєстру, як це передбачено розділом II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

18. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.

19. Позивач вважає, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а усі доводи СФГ Рижкова В.П. підлягають відхиленню, оскільки не стосуються вичерпних підстав для скасування рішення третейського суду, що передбачені ст. 350 ГПК України та ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

20. Спір у вказаній третейській справі стосується виконання договору поставки, укладеного між сторонами справи.

21. Відповідно до п. 6.2.1 договору поставки сторони договору домовились про те, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникнуть у зв`язку з ним або витікають з нього, у тому числі пов`язані з виконанням, порушенням, припиненням, дійсністю або недійсністю цього договору, можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд третейського суду та підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" (місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 8) у відповідності з його Регламентом, який є невід`ємною частиною третейського застереження. Місцезнаходження, найменування сторін, місце та дата укладення третейського застереження, є тотожними до реквізитів, зазначених у цьому договорі. Третейський суд складається з одного третейського судді.

Позиція Верховного Суду

22. Відповідно до положень ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 25 і ч. 2 ст. 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.

23. З огляду на встановлені ст. 269 ГПК України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

24. Предметом розгляду в цій справі є Заява про скасування рішення третейського суду.

25. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

26. Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені також ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

27. Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема, у постанові від 31.08.2021 у справі № 870/21/21), що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та ст. 350 ГПК України.

28. Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

29. Підвідомчість справ третейським судам врегульована ст. 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.

30. Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 5, ч.ч. 1, 2, 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

31. При цьому ч.ч. 4-6 ст. 12 вказаного Закону передбачено, що третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує (ч. 4). Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди (ч. 5). Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору (ч. 6).

32. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про третейські суди").

33. Згідно з наданим у ст. 1 Закону України "Про третейські суди" визначенням склад третейського суду - персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про третейські суди").

34. При цьому ст. 7 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

35. Зокрема, постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України всеукраїнських громадських організаціях; а порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону (ч.ч. 1, 6 ст. 8 Закону України "Про третейські суди").

36. Відповідно до Заяви про скасування рішення третейського суду СФГ Рижкова В.П. зазначає, що справа, у якій прийняте рішення, не підвідомча третейському суду, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони уклали третейську угоду, зокрема у формі третейського застереження. На переконання відповідача, договір поставки № КРП20-4747 від 25.06.2020 є неукладеним, оскільки містить кваліфікований електронний підпис заявника, що не передбачено умовами договору та є порушенням вимог законодавства. Відсутність третейської угоди між сторонами, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду спору третейським судом.

37. Дослідивши надані учасниками справи докази, Верховний Суд встановив, що предметом спору в третейській справі № 1/310 є зобов`язання відповідача виконати умови договору поставки та стягнення штрафних санкцій за цим договором. Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про третейські суди".

38. Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

40. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

41. Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

42. Згідно з ч. 7 ст. 11 названого Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

43. Частиною 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" унормовано, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

44. При цьому за змістом ст. 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

45. У контексті приписів ч.ч. 4, 5 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

46. Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за юридичною силою законодавець прирівняв договори, укладені в електронній формі, до договорів, укладених у письмовій формі.

47. Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

48. Отже, наведеною нормою узгоджено використання при вчинення правочинів 1) факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання; 2) електронного підпису; 3) або іншого аналога власноручного підпису.

49. При цьому ч. 3 ст. 207 ЦК України передбачає засвідчення правочину у випадках: 1) встановлених законом; 2) іншими актами цивільного законодавства; 3) або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів; 4) або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

50. Враховуючи вищевикладене, твердження скаржника про можливість використання електронного підпису виключно у випадку наявності окремої письмової угоди між сторонам про це, є помилковим тлумаченням норм чинного законодавства, оскільки він не врахував наявність можливості підписання договору електронним підписом у випадку, встановленому законом.

51. Верховний Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди.

52. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

53. Отже, вимогами наведених законів передбачено право укладення договору з використанням засобів електронного зв`язку так і з використанням електронного цифрового підпису.

54. Матеріали справи не містять відомостей, а сторонами не заперечується факт дійсності як самого договору поставки, так і укладеної у цьому договорі третейської угоди.

55. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про неукладеність договору поставки та відсутність третейської угоди між сторонами.

56. Враховуючи викладене, відповідний спір переданий сторонами на розгляд третейського суду шляхом вчинення третейського застереження безпосередньо в договорі, який є чинним. При ухваленні оскаржуваного рішення Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" не вирішував питання, які виходять за межі третейської угоди, а також питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

57. Посилання апелянта на висновок, який викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 910/4050/17 Суд вважає безпідставним з огляду на таке:

58. У справі № 910/4050/17 Верховний Суд з урахуванням ч. 3 ст. 207 ЦК України дійшов висновку, що для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу.

59. Разом з тим у справі, що переглядається, договір підписано сторонами кваліфікованими електронними підписами та завірено кваліфікованими електронними печатками сторін, отже наведений вище висновок щодо застосування норми ч. 3 ст. 207 ЦК України не є релевантним для справи № 875/3271/21.

60. В обґрунтування Заяви про скасування рішення третейського суду СФГ Рижкова В.П., разом з іншим, посилається на те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

61. Верховний Суд вважає, що Східний апеляційний господарський суд обґрунтовано не погодився з наведеним твердженням СФГ Рижкова В.П. виходячи з такого:

62. Згідно зі ст. 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов`язковий чи рекомендаційний характер.

63. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 16 названого Закону склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

64. Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про третейські суди" унормовано, що формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

65. Господарський суд першої інстанції слушно зауважив, що у Заяві відсутні посилання на те, чому саме кількісний склад суду не відповідав вимогам закону, яким чином порушено процедуру визначення складу третейського суду, з яких підстав слід вважати що третейський суддя, який прийняв оскаржуване рішення, не відповідає вимогам закону. Також господарський суд першої інстанції звернув увагу на те, що у Заяві відсутні твердження про те, чи мали місце підстави для відводу чи самовідводу судді, чи були порушені обов`язки третейським суддею тощо.

66. Крім того, як встановлено Східним апеляційним господарським судом та перевірено Верховним Судом як судом апеляційної інстанції, склад третейського суду формувався відповідно до ч. 3 ст. 7 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" (наявний в матеріалах справи), за змістом якого третейський суддя, який розглядає справу одноособово, призначається за його згодою головою Третейського суду, або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступником із списку третейських суддів Третейського суду. Матеріали третейської справи № 1/310 містять письмове призначення третейського судді Сліпченка Ю.А. головою Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз". Під час проведення третейського розгляду справи відводів чи самовідводів третейському судді заявлено не було.

67. Відповідно до змісту третейської угоди спір розглядається одноособово суддею Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" згідно з його Регламентом та Законом України "Про третейські суди". Відтак, наявність обставин, які б свідчили про невідповідність вимогам закону складу третейського суду, що прийняв оскаржуване рішення, заявником не підтверджена.

68. Відповідач у апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом першої інстанції не враховано наявність рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 520/4113/21, яким зобов`язано Північно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Суми внести запис про втрату громадським об`єднанням Всеукраїнська громадська організація "Український правовий союз" статусу всеукраїнського до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з твердженнями відповідача, при розгляді справи судом встановлено, що Всеукраїнська громадська організація "Український правовий союз" не має підтвердженого статусу всеукраїнської, а утворений при такій організації постійно діючий третейський суд функціонує з порушенням чинного законодавства України.

69. Господарський суд першої інстанції встановив, що станом на момент розгляду Заяви СФГ Рижкова В.П. про скасування рішення третейського суду справа № 520/4113/21 перебуває на розгляді Другого апеляційного адміністративного суду (ухвалою від 01.12.2021 адміністративну справу призначено до розгляду на 18.01.2022), тобто рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі № 520/4113/21 не набрало законної сили, що з урахуванням приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України позбавляє відповідача права посилатися на обставини, встановлені відповідним рішенням, як на такі, що не підлягають доказуванню.

70. Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 8 Закону України "Про третейські суди" постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти, зокрема при всеукраїнських громадських організаціях, зареєстрованих згідно з чинним законодавством України.

71. Згідно з ст. 14 Закону України "Про об`єднання громадян" (у відповідній редакції) легалізація (офіційне визнання) об`єднань громадян є обов`язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об`єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом. Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов`язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об`єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об`єднань.

72. За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про об`єднання громадян" припинення діяльності об`єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску), ліквідація об`єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

73. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних громадських організацій на території України приймається судом (ч. 4 ст. 32 названого Закону).

74. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис № 15881020000000161 про державну реєстрацію Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз" був внесений 19.08.2004, тобто на час дії Закону України "Про об`єднання громадян" і на час розгляду справи відомості щодо припинення цього громадського об`єднання відсутні.

75. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" яка, зокрема, визначає, що, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

76. Отже, відсутність відповідного запису про втрату Всеукраїнською громадською організацією "Український правовий союз" статусу Всеукраїнської у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням легітимності її реєстрації і статусу, допоки зазначене не буде спростовано у визначений законом спосіб.

77. До того ж, відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про громадські об`єднання", що набрав чинності з 19.04.2012, всеукраїнські та міжнародні громадські організації, зареєстровані на день введення цього Закону в дію, вважаються громадськими організаціями, що підтвердили свій всеукраїнський статус.

78. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 875/3300/20.

79. Заперечення відповідачем правосуб`єктності Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз" ґрунтуються лише на припущеннях щодо недоліків у її організації та довільному тлумаченні правових норм, отже не підтверджені належними доказами відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України.

80. Крім того аргументи скаржника про те, що Всеукраїнська громадська організація "Український правовий союз" не має підтвердженого статусу всеукраїнської, не спростовують законність створення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз", свідоцтво про реєстрацію якого № 02-т.с. видане 30.09.2004. Доказів припинення діяльності Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" відповідно до приписів Закону України "Про третейські суди" або Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відповідачем не надано та судом не встановлено.

81. Верховний Суд відхиляє посилання заявника на невідповідність складу постійно діючого третейського суду, яким було прийнято рішення, вимогам закону через не підтвердження статусу Всеукраїнської громадської організації "Український правовий союз", оскільки така громадська організація зареєстрована у встановленому законом порядку, відомості про неї внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та правосуб`єктність цього громадського об`єднання не спростована відповідачем.

82. При цьому сторони погодили у третейському застереженні до договору поставки передачу спорів саме до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз", отже презюмували легітимність його діяльності та рішень.

83. За змістом ст.ст. 4, 5, 12 Закону України "Про третейські суди" законність діяльності третейського суду, забезпечення цим судом рівності всіх учасників третейського розгляду та змагальності сторін презюмується сторонами третейської угоди з моменту її укладення.

84. Отже, відповідач під час розгляду Заяви не довів відповідно до вимог господарського процесуального законодавства наявність передбачених ч. 2 ст. 350 ГПК кодексу України та ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" правових підстав для скасування оскаржуваного ним рішення третейського суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

85. Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не спростував висновки суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, отже правові підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

86. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

87. Понесені у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку судові витрати покладаються на скаржника, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Рижкова Володимира Петровича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 875/3271/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді О. Банасько

В. Пєсков