Справа № 683/534/22
2/683/477/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2022 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Лугового О.М.
з участю: секретаря Градомської Д.Р.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу № 683/534/22, провадження № 2/683/477/2022 за позовом ОСОБА_1 до Староостропільської сільської ради Хмельницької області про визнання права власності,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Староостропільської сільської ради Хмельницької області про визнання права власності та просила суд визнати за нею, право власності на земельну частку (пай) розміром 3,56 га в умовних кадастрових гектарах згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0322953 від 10 червня 1997 року із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра» с.Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області та право власності на будинковолодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 .
В обґрунтуванні своїх вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її свекруха ОСОБА_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть від 28 квітня 2005 року серії НОМЕР_1 видане Ладигівською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області. Разом з ОСОБА_2 у с.Губин проживав її син ОСОБА_3 зі своєю дружиною (позивачкою) ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 її син ОСОБА_3 прийняв спадщину, яка складалась із будинковолодіння що розташоване по АДРЕСА_1 ) та земельної ділянки (паю) із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра» с.Губин, але не оформив її, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26 березня 2008 року виданого Управлінням юстиції Хмельницької області.
Позивач, як дружина померлого ОСОБА_3 , відповідно до вимог чинного законодавства України прийняла спадщину після смерті чоловіка, так як на день його смерті проживала разом із ним у сімейному шлюбі. Та оформила спадщину тільки на автомобіль, що підтверджується спадковою справою №204/2009 державної нотаріальної контори).
На усне звернення до державного нотаріуса Старокостянтинівської державної нотаріальної контори, Заворотна Т.В. відмовила позивачу в оформлені її спадкових прав на нерухоме майно. Тому ОСОБА_1 змушена була звернутись до суду для захисту своїх спадкових прав.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі та вирішено питання про витребування доказів у справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, однак подала до суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Відповідач - Староостропільська сільська рада Хмельницької області, в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, однак 23 березня 2022 року подала до суду відзив по справі, в якому просила справу слухати у її відсутність, щодо позовних вимог не заперечила та просила позов задовольнити.
Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі й таке визнання не суперечить закону та не порушує права та свободи інших осіб, тому позов підлягає задоволенню у підготовчому засіданні на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід заводоволити з наступних підстав.
12 квітня 1988 року на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок що розташований по АДРЕСА_2 . Свідоцтво було видано на підставі рішення виконкому Старокостянтинівської районної Ради народних депутатів № 195 від 20 листопада 1987 року. В такому свідоцтві зазначається, що житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 .
Також, 10 червня 1997 року на ім`я ОСОБА_2 було видано на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації №386-р від 06 травня 1996 року сертифікат на права на земельну частку (пай) серії ХМ №0322953 на земельну ділянку, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра» розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Ладигівською сільською радою 28 квітня 2005 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Згідно посвідки про народження № НОМЕР_4 виданого на ім`я ОСОБА_3 , встановлено що мати записана як ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Старокостянтнівського районного управління юстиції від 06 вересня 2006 року встановлено, що 06.09.2006 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого Управлінням юстиції Хмельницької області 26 березня 2008 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 .
Для підтвердження вище наведеного позивач надав довідку від 28 лютого 2022 року №40, виданої Староостропільсько сільською радою, будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року дійсно головою і єдиним членом колгоспного двору була ОСОБА_2 .
Згідно довідки №448 від 25 листопада 2021 року Староостропільської сільської ради Хмельницької області було встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно одна і таж особа та вірно рахувати ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки №457 від 30 листопада 2021 року Староостропільської сільської ради Хмельницької області було встановлено, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на день смерті була зареєстрована і постійно проживала по АДРЕСА_2 . Після її смерті належало: земельний пай та житловий будинок з надвірними будівлями. Після смерті ОСОБА_2 фактично в управління і розпорядження спадковим майном з 27.04.2005 року вступив спадкоємець за законом - син ОСОБА_3 , який доглядав матір та проводив похорони, та прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в управління спадковим майном з 23.03.2008 року вступила за законом дружина ОСОБА_1 , яка проживала без реєстрації разом з чоловіком в даному господарстві, проводила похорони і продовжує проживати на даний час.
Згідно положень ст. ст. 1216 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив та батьки.
Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Колгоспний двір - це родинно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.
Його створення і діяльність врегульовувалось положеннями 120-127 ЦК Української РСР 1963 року.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно із вимогами п.п.23, 24 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» потрібно мати на увазі, що згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що при вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, судам належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Стаття 392 ЦК України говорить про те, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.
При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Суд, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 3,56 га в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0322953 від 10 червня 1997 року із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра» с.Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області виданого на ім`я ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право вланості на будинковолодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 27 березня 2002 року.
Відповідач: Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, місце знаходження: 31146, вул.Центральна, 2/14, с.Старий Остропіль, Хмельницького р-н., Хмельницької обл., код ЄДРПОУ 04405478.
Суддя
Суд | Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 103840981 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Луговий О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні