Постанова

від 04.04.2022 по справі 420/24468/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/24468/21

Категорія: 109020000 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Місце ухвалення: м. Херсон

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1551-VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.

- зобов`язати Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0051, 5122083600:01:002:0548 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області.

- визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1046-VIII від 30 червня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району».

-в изнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2016-УІІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області";

- судові витрати, в тому числі сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідача на користь позивача.

- зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строки встановлені судом в порядку ст. 382 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 щодо позовних вимог:

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1046-VIII від 30 червня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району».

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2016-УІІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області";

В іншій частині, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в цій частині та постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження по справі в частині позовних вимог, в якій судом першої інстанції було відмовлено.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що рішення ради, які оскаржено позивачем, та у частині вимог яких судом відмовлено у відкритті є незаконними та не відповідає принципам справедливості, оскільки за наявності двох або більше бажаючих існує конкурентне надання землі у користування. При цьому вказує, що всі вимоги заявлені в рамках справи № 420/24468/21 індивідуального спору між позивачем та відповідачем, стосовно виключно порушених прав ОСОБА_1 , а наявність позовних вимог, що аналогічні заявленим позивачем (у кількості справ з одним і тим самим позивачем), свідчить про незаконність рішення ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України, дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження щодо частини позовних вимог, які зазначені в п. 3 та п. 4 прохальної частини позовної заяви, оскільки в Одеському окружному адміністративному суді знаходяться аналогічні справи, №420/24245/21, №420/24283/21, за участю різних позивачів до ради де вимоги, які зазначені представником позивача в позовній заяві, а саме п. 3 та п. 4 прохальної частини, містяться аналогічні вимоги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо:

1) позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі;

3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, яка не є суб`єктом владних повноважень, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позовну заяву, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

4) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В якості процесуальної підстави для відмови у відкритті провадження суд першої інстанції послався на п.4 ч.1 ст.170 КАС України, за змістом якої у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аналіз наведених вище положень КАС України свідчить про те, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення її прав. При цьому таке право не є абсолютним. Так, законодавцем з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав встановлено певні правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають на розгляді у цьому або іншому адміністративному суді.

Так, колегія суддів зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто, яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Дослідивши сторони, підстави позову та його предмет у даній справі № 420/24468/21, та справах на які відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог посилався суд першої інстанції №420/24245/21, №420/24283/21, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачами у справах №420/24245/21, №420/24283/21 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в даній справі ж позивачем є ОСОБА_1 , тобто сторони у справі не є тотожними, а спір виник між іншими сторонами.

При цьому, аналогічність позовних вимог не вказує на тотожність підстав для звернення з такими вимогами до суду, коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги можуть бути відмінним.

На підставі викладеного, слід зазначити, що підстави цих позовів є однорідними, проте не тотожними.

Отже, не зважаючи на наявність у справах №420/24245/21, №420/24283/21 спору щодо того самого предмета, справи не є тотожними, містять суттєві відмінності щодо сторін та підстав.

Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 170 КАС України.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи не позбавлений можливості закрити провадження у справі або щодо частини позовних вимог, якщо будуть встановлені обставини, передбачені статтею 238 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції, а тому вимога апелянта щодо відкриття провадження у справі в частині позовних вимог, в яких судом першої інстанції було відмовлено у відкритті є необгрунтованими.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог, а тому, зазначена ухвала суду відповідно до ст. 320 КАС України, підлягає скасуванню в цій частині, а справу слід передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно положень ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки судом апеляційної інстанції не було змінено чи скасовано рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року скасувати в частині відмови у відкритті провадження, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 05 квітня 2022 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова