Ухвала

від 23.12.2022 по справі 420/24468/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24468/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа ОСОБА_2 , в якому позивач просить, зокрема:

- визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 1045-VIII від 30 червня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року № 2016-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області».

Ухвалою суду від 06.06.2022 року: відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом з`ясовано, що 28.11.2022 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, вхід. ЕП/34946/22, в якому останній просить закрити провадження у справі № 420/24468/21, із посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 21.11.2018 у справі № 520/13190/17, від 27.11.2018 у справі № 820/3534/17, від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18, від 01.09.2022 у справі № 815/1105/18, Верховного Суду, викладену у постанові від 17.02.2021 № 813/1009/17, з таких фактичних підстав, зокрема:

- між сільською радою та гр. ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі № 42-ФО та що гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- враховуючи, що рішення Саф`янівської сільської ради № 1045-VIII від 30.06.2021 року та № 2016VІІІ від 19.11.2021 р. реалізовані та вичерпали свою дію фактом реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 , а звертаючись до суду, позивач фактично намагається захистити своє майнове право та інтерес на спірну земельну ділянку, відповідач вважає, що дана справа має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

До поданої заяви представником відповідача додано копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.12.2021 року, згідно з яким, зокрема:

Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 5122083600:01:002:0033

Опис об`єкта: Площа (га): 20

Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права

Дата, час державної реєстрації: 01.12.2021 11:12:42

Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: 42-ФО, виданий 30.11.2021, видавник: Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області/ Гончаренко В.В.

Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки

Зміст, характеристика іншого речового права: Дата укладання договору (після 2013р.) / Дата державної реєстрації (до 2013р.): 30.11.2021, Строк: 7р., Дата закінчення дії: 30.11.2028, додаткові відомості: В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 20,0000 га.

Відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендодавець: САФ`ЯНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ІЗМАЇЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ, код ЄДРПОУ: 04379433, країна реєстрації: Україна. Орендар: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна.

29.11.2022 року від представника позивача електронною поштою до суду надійшли до заперечення проти закриття провадження, вхід. ЕП/35176/22, в яких останній просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про закриття провадження по справі № 420/24468/21, із посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 21.03.2018 у справі № 536/233/16-ц, від 24.04.2018 у справі № 401/2400/16-ц, від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16, від 19.06.2018 у справі № 922/864/17, Верховного Суду, викладену у постановах від 27.03.2018 № 463/3375/15-а, від 17.10.2021 № 813/1009/17, з таких фактичних підстав, зокрема:

- оскільки рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року № 2016VІІІ було прийнято з порушенням земельного законодавства з боку суб`єкта владних повноважень, з точки зору адміністративного судочинства, саме в порядку адміністративного провадження воно і має бути виправлено;

- скасування рішення суб`єкта владних повноважень (Саф`янівської сільської ради) про затвердження проекту землеустрою не аналогічно скасуванню права оренди ОСОБА_2 ;

- в результаті вирішення даного спору на користь позивача, він все одно не набуде речових прав на спірну земельну ділянку. Задоволення позовних вимог дозволить виправити порушення земельного законодавства у публічно-правовій діяльності Саф`янівської сільської ради і дасть змогу поновити порушені права ОСОБА_1 . А також, наголошуємо, дозволить позивачу продовжити законну процедуру набуття речових прав щодо спірної земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданого клопотання, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановлений законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

- відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового.

Водночас, помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Тобто суд повинен з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 13.11.2019 у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 280/179/19 наявність речового права у іншого суб`єкта є ключовим для вирішення питання юрисдикції справи.

Як вбачається зі змісту основних позовних вимог позивача, предметом спору в цій справі є правомірність рішень відповідача про:

- надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району;

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Судом встановлено, що згідно з даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.12.2021 року, зокрема:

Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна

Об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 5122083600:01:002:0033

Опис об`єкта: Площа (га): 20

Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права

Дата, час державної реєстрації: 01.12.2021 11:12:42

Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: 42-ФО, виданий 30.11.2021, видавник: Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області/ ОСОБА_2 .

Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки

Зміст, характеристика іншого речового права: Дата укладання договору (після 2013р.) / Дата державної реєстрації (до 2013р.): 30.11.2021, Строк: 7р., Дата закінчення дії: 30.11.2028, додаткові відомості: В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 20,0000 га.

Відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендодавець: САФ`ЯНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ІЗМАЇЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ, код ЄДРПОУ: 04379433, країна реєстрації: Україна. Орендар: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна.

Тобто у ОСОБА_2 виникло речове право на земельну ділянку, на яку претендував позивач, а відтак оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії та наразі є реалізованим, оскільки речове право на земельну ділянку третьою особою оформлене належним чином, в цьому випадку задоволення позовних вимог чи відмова в їх задоволенні призведе до порушення майнових прав третьої особи.

Аналогічного висновку за схожих обставин справи дійшов Верховний Суд у постановах від 23.11.2021 у справі № 815/4290/13-а та від 02.04.2020 у справі № 805/3885-16-а, предметом яких також було рішення про затвердження переліку земельних ділянок, що підлягають продажу на земельних торгах.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Такий зміст позовних вимог та характер правовідносини, щодо яких виник спір, вказує на те, що звернення до суду з цим позовом спрямоване, насамперед, на захист права позивача щодо отримання прав стосовно земельної ділянки за рахунок фактичного втручання у права та інтереси іншої особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що цей спір не пов`язаний із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, водночас стосується цивільних прав та інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у справі № 815/1105/18.

З урахуванням встановлених судом обставин та наведеної правової позиції Верховного Суду щодо юрисдикції адміністративних судів у спірних правовідносинах, позовні вимоги у справі № 420/24468/21 підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених ЦПК України, що виключає можливість вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що закриваючи провадження у справі № 813/1009/17 (постанова від 17.02.2021, на яку йде посилання у запереченнях проти закриття провадження) Велика Палата Верховного Суду також дійшла наступних висновків:

«Надалі……акт органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки був реалізований, фактично вичерпав свою дію та став підставою для надання земельної ділянки в користування (третій особі ред.) в установленому законом порядку.

Після такого рішення відповідача предметом перевірки стали не законність дій суб`єкта владних повноважень у питаннях надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а фактично правильність формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.».

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, суд не має підстав не враховувати запропоновані підходи під час вирішення цієї справи.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на решту наведених у запереченнях проти закриття провадження висновків Верховного Суду, з тих підстав, що вони викладені при виборі і застосуванні норм права, чинних в іншій редакції та/або: щодо іншого предмету спору/інших спірних питань; на підставі інших фактичних обставин.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 922/4508/16, від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 тощо, судом враховується саме остання правова позиція Верховного Суду.

Отже, порушений позивачем спір, з огляду на суб`єктний склад сторін спору, має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи та на підставі наведеного, з метою запобігання порушення прав позивача на справедливий, неупереджений розгляд адміністративної справи повноважним судом, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про закриття провадження у справі та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На виконання ч. 1 ст. 239 КАС України суд роз`яснює позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 928) до 31 грудня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Клопотання розглянуто, ухвалу постановлено та складено також з урахуванням: часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 9-ОС/Д/С «Про особливий режим роботи Одеського окружного адміністративного суду»; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 29, 238, 239, 243, 248, 256, 258, 262, 294, 295, 297, 354, КАС України, суд -

ухвалив:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, вхід. ЕП/34946/22 від 28.11.2022 року, задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Суд роз`яснює позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суддя М.Г. Цховребова

.