Постанова

від 29.03.2022 по справі 902/117/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року Справа № 902/117/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

органу прокуратури: прокурор Котяй І.В.

позивача: представник не з`явився

відповідача: представник Слюсар О.В. - адвокат

третьої особи: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Першого заступника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 12.07.21р. суддею Маслієм І.В. у м.Вінниці, повний текст складено 16.07.21р. у справі № 902/117/21

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області

до Фермерського господарства "Софія-Т"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вінницька обласна державна адміністрація

про визнання недійсним договору купівлі - продажу, скасування рішень та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 у справі №902/117/21 відмовлено у задоволенні позову в.о. керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району до ФГ "Софія-Т", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вінницької обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень та визнання права власності.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Зважаючи на підстави позову, судом зазначено, що передача в оренду об`єктів нерухомості, які є державною та комунальною власністю, а також набуття права оренди на такі об`єкти, відносини між орендодавцями та орендарями, порядок укладення відповідного договору та його істотні умови регулюються ЗУ "Про оренду державного та комунального майна". Підставою позову прокурором визначено порушення права власності на нерухоме майно - гідротехнічні споруди, що розташовані за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни. вул. Фільварок, 27-а шляхом протиправного відчуження відповідачу. Право власності на спірне майно зареєстровано за фермерським господарством на праві приватної власності внаслідок його придбання за договором купівлі-продажу, котрий є дійсним.

2.2. Судом під час судового розгляду встановлено, що спірні гідроспоруди можуть бути такими, що призначені для використання водних ресурсів та такими, які призначені для захисту від шкідливого впливу вод, тобто захисні. Так, згідно технічного паспорта на гідроспоруду інформації про те, що дана гідроспоруда є захисною технічний паспорт не містить. Такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту.

2.3. Комплекс гідротехнічних споруд, який є предметом відчуження, не відповідає за технічними характеристиками і призначенням тому виду нерухомого майна, яке входить до переліку, наведеному у застосованій прокурором нормі Закону щодо заборони відчуження. Інших доказів, які б підтверджували факт віднесення спірних гідроспоруд до захисних, прокурором до матеріалів справи не надано.

2.4. Суд прийшов до висновку, що рішення 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Про відчуження комунального майна від 17.11.2017 та рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Про продаж майна; комунальної власності від 30.01.2018 прийняті сільською радою в межах наданих їй повноважень та без порушення діючого законодавства.

2.5. Щодо заявленої відповідачем позовної давності судом зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Судом визнано не обґрунтованими вимоги прокурора, з огляду на це відсутні підстави застосування до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Вінницької обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити, стягнувши при цьому з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури судові збори у розмірі 9080,00грн - за подання позовної заяви та 13620 грн - за подання апеляційної скарги.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам закону, оскільки винесене без оцінки обставин справи та всіх наданих доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

3.3. Суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вказав на те, що прокурором не доведено, що спірні гідротехнічні споруди на ставках є захисними, оскільки за своїм призначенням виконують функції по здійсненню підпору води у річці (струмку) та пропуск води по руслу. На думку суду, комплекс гідротехнічних споруд, який є предметом відчуження не відповідає за технічними характеристиками і призначенням нерухомому майну, яке не підлягає відчуженню та приватизації. Судом, зроблено висновок, що рішення від 17.11.2017 та рішення від 30.01.2018 Капустянської сільської ради «Про продаж майна комунальної власності» прийняті сільською радою в межах наданих їй повноважень без порушення діючого законодавства, що не відповідає фактичним обставинам та нормам законодавства.

3.4. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали, моли, насипи). Тобто, вказаним законом надано роз`яснення про те, що до захисних гідроспоруд віднесено греблі, дамби, вали, моли, насипи. Відповідно до інформації наданої Басейновим управлінням водних ресурсів річки Південний Буг від 18.03.2021 (наданих додатком до пояснення третьої особи від 23.03.2021), відповідно до паспортних даних до складу гідроспоруд кожного із згаданих сформованих спірними гідротехнічними спорудами ставків входять: земельна дамба та водоскидна споруда. З огляду на вказане, гідротехнічні споруди як інженерні споруди виконують заходи як щодо використання водних ресурсів, так одночасно і захист від шкідливої дії води.

3.5. При цьому, Законом України (ЗУ) «Про аквакультуру», яким по суті врегульовано діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури, також визначено одночасно дві функції гідротехнічних споруд - управління водними ресурсами та запобігання шкідливій дії вод. Вказане кореспондує специфіці рибогосподарської технологічної водойми як штучно створеній водоймі спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури (ст. 1 ЗУ «Про аквакультуру»). Прокурором не оспорюється твердження суду про те, що такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є нерухомим майном, який нерозривно пов`язаний із землею і призначений для управління водними ресурсами. Апелянт зазначає, що спірні земляні греблі формують рельєф таким чином, щоб вмісити у верхньому б`єфі поверхневі води струмка Безіменний, який є лівою притокою р. Тростянець (Недотека), яка в свою чергу є правою притокою р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг), а шлюзи-регулятори (водовипускачі) забезпечують регулювання рівня води як у ставку, так і забезпечують підтримання нормального підпірного рівня води у нижньому б`єфі, тобто безпосередньо у струмку Безіменному.

3.6. Скаржник посилаючись на ЗУ «Про аквакультуру» зазначає, що з огляду на специфіку водних ресурсів спірні гідротехнічні споруди виконують функцію запобігання шкідливій дії вод. Зважаючи на те, що утворені спірними гідротехнічними спорудами штучні водойми, розташовані на природному водному об`єкті - струмку Безіменному, вони забезпечуються як використання водного об`єкта шляхом формування та наповнення ставків так і забезпечують захист від шкідливої дії води, а саме забезпечення шляхом тримання нормального підпірного рівня води у струмку завдяки можливості водоскиду та водонапуску. Вказане відповідає зазначеному у законі визначенню поняття «гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми», якими і є спірні об`єкти нерухомого майна. Разом з тим, на вказані обставин судом не звернуто увагу взагалі, належної оцінки функціям, які виконують спірні гідротехнічні споруди, не надано.

3.7. Також судом у рішенні не вказано, які ознаки має мати гідротехнічна споруда, для віднесення її до захисної, адже нормами законодавства, у тому числі ЗУ «Про аквакультуру», чітко визначено, що поряд із іншими функціями споруди також виконують захист від шкідливої дії води.

3.8. Скаржник зазначає, що за загальним принципом цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, власнику будинку, будівлі, споруди має належати і речове право на земельну ділянку під таким будинком, будівлею, спорудою. Таким чином, якщо нерухоме майно, а саме - гідроспоруда, належить ФГ "Софія-Т" на належній правовій підставі, то фактичне користування власником нерухомості такою земельною ділянкою вважається правомірним. За приписами Земельного та Водного кодексів України земельні ділянки на яких розміщені спірні гідроспоруди не можуть перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність їх приватизації та можливість, за таких умов, перебував у приватній власності.

3.9. Таким чином, рішення Капустянської сільської ради про здійснення приватизації гідротехнічної споруди та подальше її відчуження призводить до 7 передачі земель водного фонду також у приватну власність, оскільки нерухоме майно передається у власність разом із земельною ділянкою та суперечить вимогам чинного законодавства. Зазначеним положенням законодавства судом оцінку не надано. Крім того, наявність у ФГ "Софія-Т" права власності на спірне нерухоме майно надала можливість господарству отримати земельні ділянки водного фонду в оренду без проведення земельних торгів (ч. 2 ст.134 ЗК України).

3.10. Рішення Капустянської сільської ради про здійснення приватизації гідротехнічної споруди та подальше її відчуження суперечить вимогам чинного законодавства. В спростування позиції суду, апелянт зазначає, що із аналізу ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що на час виникнення спірних відносин законодавець серед захисних гідроспоруд виокремлював такий вид захисних гідроспоруд як гідротехнічна споруда рибогосподарської технологічної водойми, яка може перебувати в оренді. Вказане кореспондує нормам ст. 51 Водного кодексу України.

3.11. Протиправний та незаконний перехід спірних гідротехнічних споруд у приватну власність ФГ "Софія-Т" позбавляє територіальну громаду повноважень як власника самих гідроспоруд так і як власника землі в тому обсязі, хоча законодавством чітко визначено що вказана категорія земель може перебувати лише у державній чи комунальній власності. Крім того, незаконний перехід у право власності ФГ "Софія-Т" вказаних гідротехнічних споруд та подальший перехід водного плеса у оренду без проведення передбаченого законом аукціону позбавляє мешканців навколишніх населених пунктів на право користування об`єктів водного фонду - ставками.

3.12. Спірні гідротехнічні споруди підлягають до повернення у власність територіальної громади, інтереси якої представляє Тростянецька селищна рада, шляхом її витребування у відповідача. Позовні вимоги щодо повернення земельних ділянок водного фонду не суперечать загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном.

4. Відзиви на апеляційні скарги, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Відповідач ФГ "Софія-Т" у поясненнях на апеляційну скаргу зазначає, що скільки, Законом України (ЗУ) "Про приватизацію державного та комунального майна" набув законної сили після проведення аукціону комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради, який відбувся 27.12.2017, тому з боку посадових осіб сільської ради, які здійснили продаж даного майна згідно 2 процедури встановленої чинним на той час законодавством України відсутні порушення, могли б завдати збитки громаді та порушити інтереси новосформованої територіальної громади - Тростянецької селищної територіальної громади. Рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради «Про продаж майна комунальної власності» від 30.01.2018 прийнято правомірно та скасуванню не підлягає. приймаючи оспорюване рішення сільська рада діяла на підставі, у спосіб передбачений чинним законодавством. Вважає, що оскаржуване рішення суду у даній справі є законним та обґрунтованим.

4.2. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Вінницька обласна державна адміністрація) у поясненнях на апеляційну скаргу щодо права оренди земельної ділянки зазначає, що враховуючи Земельний та Водний кодекс України, ЗУ "Про приватизацію державного та комунального майна" спірна зазначена земельна ділянка використовується ФГ «Софія-Т» на підставі договору оренди, укладеного на підставі розпорядження голови облдержадміністрації у відповідності до вимог чинного законодавства.

4.2.1. Щодо приватизації гідротехнічних споруд: вказує, що відповідно до статті 4 вказаного Закону до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Положеннями частини 2 статті 4 вказаного Закону передбачено випадки коли об`єкти державної та комунальної власності не підлягають приватизації, зокрема не підлягають приватизації гідротехнічні захисні споруди.

4.2.2. Своїм листом Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг на території Вінницької області від 18.03.2021 №472/03 (зазначений лист в копії наданий з поясненнями облдержадміністрації від 23.03.2021 повідомило облдержадміністрацію, що гідротехнічні споруди, рішення по приватизацію яких є предметом оскарження в даній справі не відносяться до категорії захисних.

4.2.3. У цьому ж листі зазначено, що на території Вінницької області три захисних гідротехнічних споруди (с. Клекотина Шаргородського району огороджувальна дамба довжиною 1,2 км; с. Козлів Могилів Подільського району захисна дамба довжиною 13 км.; м. Вінниця захисна дамба довжиною 1,02 км.).

4.2.4. Просить: прийняти дані пояснення та взяти їх до уваги під час розгляду апеляційної скарги Першого заступника прокурора Вінницької області на рішення суду від 12.07.2021 у справі № 902/117/21; розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представника Вінницької обласної державної адміністрації з урахуванням цих пояснень та пояснень наданих у суді першої інстанції.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022 розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено на 30.03.2022 об 14:30год.; задоволено клопотання представника ФГ "Софія-Т". О.В. Слюсар про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №902/117/21; вирішено забезпечити представнику ФГ "Софія-Т" О.В. Слюсар проведення судового засідання 30.03.2022 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із Північно-західним апеляційним господарським судом (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань № 3 ВКЗ.

4.4. В судовому засіданні 30.03.2022 прокурор підтримала доводи апеляційної скарги, надала пояснення в обґрунтування своєї позиції; просила задоволити апеляційну скаргу, а рішення місцевого господарського суду від 12.07.2021 у даній справі скасувати та ухвалити нове, яким позов прокурора задоволити.

4.5. В судовому засіданні 30.03.2022 (в режимі відеоконференції) представник відповідача ФГ "Софія-Т" заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила відмовити а задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

4.6. Тростянецька селищна рада Гайсинського району не забезпечила явку повноважного представника у судове засідання 30.03.2022.

4.7. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Першого заступника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 у справі №902/117/21 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Земельний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЗК України);

Водний кодекс України (далі по тексту постанови також - ВК України);

Закон України "Про оренду державного та комунального майна";

Закон України "Про прокуратуру";

Закон України "Про аквакультуру";

Закон України "Про місцеве самоврядування";

Методика обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 року №252;

Правила безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах. затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №661 від 03.04.2012;

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснень на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Рішенням 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Про відчуження комунального майна від 17.11.2017 включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні, гідротехнічні споруди, які знаходяться по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

7.3. У подальшому, рішенням 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Про продаж майна комунальної власності від 30.01.2018 вирішено продати:

- згідно протоколу № 2 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ Софія - Т с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 685 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- згідно протоколу № 3 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ Софія - Т с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 1000 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни, Тростянецького району Вінницької області;

- згідно протоколу № 4 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ Софія - Т с. Капустяни, гідро споруду, площею основи 955 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- згідно протоколу № 5 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ Софія - Т с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 630 кв.м., трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач) та переливну трубу, що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

7.4. Згідно технічного паспорту на виробничу будівлю 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд включає: А- 1 - 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка), 1 - водяне дзеркало під ставками 9,2563 га, 2 - водяне дзеркало під зимівниками 0,2494 га, 3 - гідроспоруди 0,4715 га, 4 - проектна прибережна смуга 10,6316 га, прибережна смуга, що надається в оренду 5,8874 га, 6 - водозливні трубопроводи.

7.5. Гідротехнічні споруди, які розміщені на ставках площею 2,9755 га, 2,7424 га, 2,2875 га та 1,2507 га збірні зі сталі із ручним регулюванням та знаходяться за межами населеного пункту с. Капустяни на струмку Безіменний, лівій притоці р. Тростянець (Недотека), права притока р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг).

7.6. В газеті Новини Вінниччини № 49 від 06.12.2017 опубліковано оголошення про те, що ТОВ Вінекс оголошує аукціон з продажу комунального майна Капустянської сільської ради с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, в т. ч. гідроспоруд: греблі площею основи 685 кв.м. та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 1000 кв.м. та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 955 кв.м. та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 630 кв.м., трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач) та переливної труби.

7.7. За результатом проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради: згідно протоколу № 2 від 27.12.201-7 переможцем із продажу гідроспоруди, площею основи 685 кв.м. та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, визнано ФГ Софія - Т за ціною продажу 9000,20 гривень; згідно протоколу № 3 переможцем із продажу гідроспоруди, площею основи 1000 кв.м. та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, визнано ФГ Софія - Т за ціною продажу 13546,50 грн; згідно протоколу № 4 переможцем із продажу гідроспоруди площею основи 955 кв.м. та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, визнано ФГ Софія Т за ціною продажу 9571,10 гривень; згідно протоколу № 5 переможцем, із продажу гідроспоруди, площею основи 630 кв.м. та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, визнано ФГ Софія - Т за ціною продажу 14878,60 гривень.

7.8. 22.05.2018 між Капустянською сільською радою та ФГ Софія - Т укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець в особі представника продає та передає у власність, а покупець в особі представника купляє та приймає у власність комплекс будівель та споруд - 2-х поверхову нежитлову будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, який розташований по вул. Фільварок, 27а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області (далі - Договір).

7.9. Згідно абз. 2 п. 1 Договору до складу відчужуваного комплексу будівель та споруд входить: 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) літ. А, загальною площею 37,1 кв.м., гідроспоруда площею основи 685 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 1000 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 955 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 630 кв.м., трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач) та переливна труба.

7.10. Відчужений комплекс розташований на земельній ділянці площею 15,9432 га з кадастровим номером 0524182700:01:001:0291 (пункт 1.2 Договору).

7.11.Цього ж дня, 22.05.2018 відповідні відомості було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право приватної власності за фермерським господарством Софія-Т з номером запису про право власності 26259713.

7.12. В подальшому, Бершадською місцевою прокуратурою в порядку встановленому Законом вивчено стан використання об`єктів нерухомого майна державної та комунальної; власності на території Тростянецького району (нині Гайсинський район) Вінницької області.

7.13. Так, враховуючи зазначені вище обставини, щодо відчуження, продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради, а також об`єкти комунальної власності - гідротехнічні споруди, які було відчужено сільською радою шляхом продажу на аукціоні, прокурором встановлено наступні обставини, які стали підставою для представництва інтересів держави в суді.

7.13.1. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна до об`єктів, що не підлягають приватизації, віднесено водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем.

7.13.2. Так, гідроспоруди розташовані на струмку Безіменний, лівій притоці р. Тростянець (Недотека), права притока р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг) та площа ставків, на яких розміщені вказані інженерні споруди складає 2,9755 га, 2,7424 га, 2,2875 га та 1,2507 га.

7.13.3. У свою чергу, струмок Безіменний пролягає в межах Тростянецького району (на даний час Гайсинського району) Вінницької області та є лівою притокою р. Тростянець (Недотека), яка в свою чергу є права притока впадає в басейн р. Південний Буг.

7.13.4.. За таких умов та у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 5 ВК України струмок Безіменний відноситься до водних об`єктів місцевого значення.

7.13.5. Статтею 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Між тим, відповідно до п. ґ ч. 4 ст. 83, п. д ч. 4 ст. 84 ЗК України передача земель водного фонду у приватну власність заборонена, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такі випадки передбачені ч. 2 ст. 59 ЗК України, за приписами якої можлива безоплатна передача у власність лише замкнених природних водойм загальною площею до 3 га.

7.13.6. За приписами Земельного та Водного кодексів України земельна ділянка, на якій розміщені спірні гідроспоруди, не може перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність їх приватизації та можливість, за таких умов, перебувати у приватній власності.

7.13.7. Зі змісту технічного паспорту на виробничу будівлю 2-х поверхової нежитлової будівлі (сторожка) та комплексу гідротехнічних споруд за адресою: вул. Фільварок, 27 а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, а саме експлікації та характеристики вбачається, що об`єктами даного комплексу є не лише 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, а й водяне дзеркало під ставками, водяне дзеркало під зимівниками, проектна прибережна смуга та прибережна смуга, що надається в оренду. Тобто штучно створені об`єкти разом з гідротехнічними спорудами є невіддільним від земельної ділянки водного фонду, на якій вони розташовані.

7.13.8. Враховуючи норми Земельного кодексу, Водного кодексу, Закону України Про аквакультуру прокурор вважає, що рішення Капустянської сільської ради про здійснення приватизації гідротехнічної споруди та подальше її відчуження суперечить вимогам чинного законодавства.

7.14. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 за № 707-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області затверджено у Додатку до розпорядження адміністративні центри та, території, відповідно до якого до Тростянецької Територіальної громади увійшла, серед інших територіальна громада с. Капустяни Тростянецького району.

7.15. З дня набуття повноважень - Тростянецькою селищною радою Гайсинського району Вінницької області повноваження Капустянської сільської ради припинено.

7.16. Відповідно до підпункту 4 п. 6-1 сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

7.17. Тростянецька селищна рада не була стороною даного договору, однак зважаючи на зміни в складі її територіальної громади та входження до її території с. Капустяни вказаний договір купівлі-продажу беззаперечно порушує інтереси сформованої територіальної громади - Тростянецької селищної територіальної громади.

7.18. Бершадською місцевою прокуратурою про виявлені порушення вимог законодавства під час відчуження спірного майна повідомлено Тростянецьку селищної раду листом від 04.01.2021 за № 02.31-8вих-21. Згідно відповіді від 12.01.2021 за № 38-02.15 у зв`язку з процедурою реорганізації заходи реагування не вживались.

7.19. Також, місцевою прокуратурою повторно 20.01.2021 за №02.31-100вих-21 повідомлено про намір місцевої прокуратури звернутись до суду із позовною заявою в інтересах селищної ради. Згідно відповіді заходи не вживатимуться у зв`язку з відсутністю фінансування.

7.20. Сам факт бездіяльності Тростянецької селищної ради є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом на захист інтересів держави. Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивачів. Так, у разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси.

7.21. Так, 09.02.2021 виконувач обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району до Фермерського господарства "Софія - Т" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.05.2018, скасування: рішення 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Про відчуження комунального майна від 17.11.2017, рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Про продаж майна комунальної власності від 30.01.2018 та визнання права власності на нерухоме майно - гідротехнічні споруди, що розташовані за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни. вул. Фільварок, 27-а.

7.22. Фермерське господарство "Софія - Т" заперечуючи проти заявленого прокурором позову зазначає, що проведенню аукціону передувало ряд дій як з боку територіальної громади (Капустянської сільської ради) так і претендента, й проведено відповідну підготовчу процедуру згідно законодавства, зокрема: прийняті необхідні рішення сільської ради щодо відчуження комунального майна, обрано організатора аукціону, підготовлені матеріали для лотів (розроблені паспорта на гідроспоруди, проведено незалежну оцінку майна, подано оголошення в газету про проведення аукціону); відбулася реєстрація учасників аукціону та сплата ними реєстраційних та гарантійних внесків тощо).

7.22.1. Протоколи переможців із продажу гідроспоруди та рішення 22 позачергова сесія Капустянської сільської ради 7 скликання від 30.01.2018 Про продаж майна комунальної власності стало підставою для укладення між Продавцем (сільською радою) і переможцем аукціону (Покупцем) договору купівлі-продажу майна.

7.22.2. Так, згідно договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 22.05.2018 ФГ Софія-Т набуло право власності на наступне комунальне майно територіальної громади Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що розташоване за адресою: Вінницька область. Тростянецький район, с. Капустяни. вул. Фільварок, 27-а, а саме: двоповерхову нежитлову будівлю сторожки, загальною площею 37.1 кв.м.; гідроспоруду, площею основи 685 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач); гідротехнічну споруду, площею 1000 кв.м. трубчатий шлюз-регулятор (водовипуск); гідротехнічну споруду, площею основи 955 кв.м. та трубчатого шлюза- регулятора (водовипуску); гідротехнічну споруду, площею 630 кв.м. трубчатого шлюза-регулятора (водовипуску), та переливної труби.

7.22.3. Речове право на нерухоме майно зареєстровано за ФГ 22.05.2018 №26259713.

7.22.4. Відповідно до діючих ГОСТ 19179-73 Гідрологія суші. Терміни і визначення та ГОСТ 19185-73 Гідротехніка. Основні поняття. Терміни і визначення гідротехнічна споруда - це споруда, призначення для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливою дією вод (греблі, дамби, водопідпірні споруди, водоскиди, водовипуски, водозапірні споруди та ін.) і є єдиним цілим з водоймою і їх функціонування (використання) без гідроспоруд не можливе, тобто вони є складовими (невід`ємною частиною) водойми.

7.22.5. Перераховане майно розташоване на земельній ділянці державної власності, категорія земель: землі водного фонду, загальною площею 15,9432 га, кадастровий №0524182700:01:001:0291, цільове призначення: 10.07. для рибогосподарських потреб. Тому відповідач звернувся до розпорядника земель водного фонду - Вінницької облдержадміністрації для оформлення земельної ділянки водного фонду в оренду.

7.22.6. Дане питання розглядалося спеціальною комісію при Вінницькій ОДА (за участю представників обласних служб та департаментів: агропромислового комплексу, екології та природних ресурсів, держгеокадастру. БУВРу та інш.), де детально вивчалися подані нами документи як на водний об`єкт так і на комплекс гідроспоруд, що розташовані на ньому. Жодних зауважень з приводу набуття у власність, шляхом перемоги на аукціоні даного майна відповідачу пред`явлено не було.

7.22.7. За результатами засідання комісії головою Вінницької ОДА прийнято розпорядження від 26 липня 2018 року №601 Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду.

7.22.8. Після чого, 04 вересня 2019 року між ФГ Софія-Т та Вінницькою ОДА в особі директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА укладено договір оренди на водний об`єкту. Зареєстровано речове право 05.12.2019 за №34568915.

7.22.9. Зазначений водний об`єкт разом із дамбами (які є його невід`ємною частиною) використовуються відповідачем на протязі двох років згідно умов договору, цільового призначення, сплачується вчасно та в повному обсязі орендна плата, здійснені поліпшення водного об`єкту (очищено ставки від мулу) благоустрій дамб та прилеглої території, проведено освітлення берегової території. Прокурор же у позовній заяві стверджує, що земельна ділянка, на якій розміщені спірні гідроспоруди, не може перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність їх приватизації. Однак, земельна ділянка на якій розміщені зазначені об`єкти перебуває в користуванні (оренді) у відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки водних об`єктів №524182700-3 від 04.09.2019 (п.2 Договору), а не у приватній власності господарства.

7.22.10. Як вбачається з експлікації земельних угідь, яка міститься в кадастровому плані земельної ділянки кадастровий номер 0524182700:01:001:0291, що є невід`ємною частиною Договору оренди водного об`єкту, власником земельної ділянки водного фонду є Вінницька ОДА, а ділянка площею 0,4744 га - гідротехнічні споруди, входить до загальної площі (15.9432 га), переданої в оренду ФГ Софія-Т. Також даний факт підтверджено і витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.11.2018 р. № НВ-059170202018, виданого Відділом у Тростянецькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому зазначено наступне: форма власності земельної ділянки - державна, в розділі інформації про власників вказана Вінницька обласна державна адміністрація; в експлікації земельних угідь зазначені землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами: 0.1559 га. 0,1369 га, 0,1120 га, 0,0696 га, всього - 0,4744 га (під гідротехнічними спорудами).

7.22.11. Наведені обставини підтверджують, що відповідач не приватизував землі під гідротехнічними спорудами, а лише орендує їх на законних підставах та відповідно договірних умов сплачує орендну плату. Відповідач вважає, що є законним набувачем комплексу гідротехнічних споруд, які розміщені на земельній ділянці площею 15,9432 га. кадастровий №0524182700:01:001:0291. Оскільки ним дотримано вимог чинного законодавства щодо набуття у власність даного майна.

7.23. Щодо посилань прокурора на ЗУ Про приватизацію державного та комунального майна відповідач зазначає, що рішенням 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Про продаж майна комунальної власності від 30.01.2018 ФГ Софія Т визначено переможцем аукціону.

7.23.1. Разом із тим, 07.03.2018 набув чинності Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018 року №2269-УІ11.

7.23.2. Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону визначено, що приватизації не підлягають гідротехнічні споруди. В свою чергу, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.

7.23.3. Також, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" установлено, що акти Кабінету Міністрів України і Фонду державного майна України з питань приватизації, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють до затвердження Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України відповідних актів, передбачених цим Законом.

7.23.4. Оскільки, Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" набув законної сили після проведення аукціону комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради, який відбувся 27 грудня 2017 року, тому з боку посадових осіб Капустянської сільської ради, які здійснили продаж даного майна згідно процедури встановленої чинним на той час законодавством України відсутні порушення, які могли б завдати збитки громаді та порушити інтереси новосформованої територіальної громади - Тростянецької селищної територіальної громади.

7.23.5. Таким чином, рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Про продаж манна комунальної власності від 30.01.2018 прийнято правомірно та скасуванню не підлягає.

7.24. Відповідач ФГ "Софія - Т" наголошує на пропуску прокурором позовної давності, а саме зазначає, що спірне майно було відчужено на аукціоні, відповідно оголошення про проведення аукціону було опубліковано не пізніше як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону в місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації, що передбачено в ст. 15 Закону про малу приватизацію. Отже, саме з цієї дати (06.12.2017) починається перебіг строку позовної давності для вимог про визнання недійсним рішення Капустянської сільської ради. Втім, з даним позовом прокурор звернувся до суду у 2021 році.

7.25. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вінницька обласна державна адміністрація не підтримує позовні вимоги, заявлені прокуратурою. Прокурор обґрунтовує позовні вимоги нормами ЗУ Про приватизацію державного i комунального майна де вказано, що до об`єктів які не підлягають приватизації віднесено водосховища i водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем. Натомість, з наданих до справи документів не вбачається виконання переданими у власність за Договором купівлі-продажу комплексу будівель та споруд гідроспорудами захисних функцій. Гідроспоруди па даних ставках не являються захисними, оскільки за своїм призначенням виконують функції по здійсненню підпору води у ручці (струмку) та пропуск води по руслу. Таким чином, комплекс гідротехнічних споруд, який є предметом відчуження, не відповідає за технічними характеристиками i призначенням тому виду нерухомого майна, яке входить до переліку, наведеному у застосованій прокурором нормі Закону щодо заборони відчуження.

7.26. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.02.2021 за позовною заявою прокурора відкрито провадження у справі №902/717/21, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

7.27. 12.07.2021 за результатами розгляду даного спору, судом першої інстанції постановлено рішення (пункт 1.1. цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1 - 2.5. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.3. Частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8.4. Згідно частини 1 статті 16 ЦК України та частини 2 статті 20 ГК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.5. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (статті 16 ЦК України).

8.6. Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

8.7. Згідно частин 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8.8. Стаття 53 ГПК України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

8.9. Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

8.10. Виходячи зі змісту частини 1 статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

8.11. Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

8.12. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 ).

8.13. У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

8.14. Враховуючи норми Конституції України та ЗУ Про прокуратуру, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

8.15. Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

8.16. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

8.17. Як уже зазначалося, прокурор у даному випадку вважає, що належним способом захисту є скасування рішень Капустянської сільської ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Капустянською сільською радою та ФГ Софія-Т. При цьому, вказані заходи не в повній мірі захистять порушені права Тростянецької селищної територіальної громади, оскільки право приватної власності 22.05.2018 зареєстровано за ФГ Софія-Т за № 26259713, тому з метою ефективного захисту порушених прав має бути визнання права власності за Тростянецькою селищною територіальною громадою в особі Тростянецької селищної ради.

8.18. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

8.19. Відповідно до положень частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

8.20. Згідно статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

8.21. Статтею 26 вказаного Закону України встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

8.22. Частиною 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

8.23. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

8.24. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

8.25. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 ЦК України).

8.26. Згідно частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

8.27. Приписами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

8.28. Частиною 5 статті 22 ГК України визначено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

8.29. Згідно частини 4 статті 55 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції.

8.30. Матеріалами справи встановлено, що право власності на спірне майно зареєстровано за Фермерським господарством "Софія - Т" на праві приватної власності внаслідок його придбання за договором купівлі-продажу, котрий є дійсним.

8.31. Разом з тим. підставою позову прокурором визначено порушення права власності на нерухоме майно - гідротехнічні споруди, що розташовані за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Капустяни. вул. Фільварок, 27-а шляхом протиправного їх відчуження відповідачу - ФГ "Софія - Т".

8.32. Відповідно до статті 1 ЗУ "Про аквакультуру" від 18.09.2012 гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски. водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

8.33. Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №252 від 19.12.1995, встановлено, що гідротехнічні споруди-це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

8.34. Отже, такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту.

8.35. Стаття 181 ЦК України відносить до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

8.36. Згідно частин 1, 4 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав. їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має були вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

8.37. Відповідно частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

8.38. Таким чином, враховуючи підстави позовних вимог прокурора, слід зазначити, що передача в оренду об`єктів нерухомості, які є державною та комунальною власністю, а також набуття права оренди на такі об`єкти, відносини між орендодавцями та орендарями, порядок укладення відповідного договору та його істотні умови регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

8.39. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

8.40. Пунктом 2 частини 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що об`єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

8.41. При цьому, згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали. моли, насипи).

8.42. Також, згідно цієї ж частини вказаної статті, не можуть бути об`єктами оренди водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

8.43. Відповідно до п. 1.9.18. Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 №252, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

8.44. Згідно ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення", гідротехнічні споруди - споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також захисту від шкідливого впливу вод.

8.45. Як зазначено у п. 1.4.2 ДБН В.2.4-3:2010, гідротехнічні споруди поділяють на постійні і тимчасові. До тимчасових відносяться споруди, які використовуються тільки в період будівництва і ремонту постійних споруд.

8.46. Відповідно до п. 1.4.3 ДБН В.2.4-3:2010, постійні гідротехнічні споруди (додаток В) залежно від їх призначення поділяють на основні і другорядні. До основних споруд відносяться гідротехнічні споруди, пошкодження або руйнування яких приведе до порушення або припинення нормальної роботи самих гідротехнічних споруд чи комплексу споруд, до складу яких входять гідротехнічні споруди. До другорядних відносяться гідротехнічні споруди, руйнування або ушкодження яких не спричиняє зазначених вище наслідків.

8.47. Згідно Додатку В (обов`язковий) ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення", до основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі; стояни і підпірні стіни, що входять до складу напірного фронту; дамби обвалування; берегозакріплювальні, регуляційні і огороджу вальні споруди: водоскиди, водоспуски і водовипуски; водоприймачі і водозабірні споруди; канали дериваційні, судноплавні, водогосподарських і меліоративних систем, комплексного призначення і споруди на них (наприклад, акведуки, дюкери, мости-канали, труби-ливнеспуски); тунелі; трубопроводи; напірні басейни і зрівнювальні резервуари; будівлі гідравлічних і гідроакумулюючих електростанцій і насосних станції; відстійники; судноплавні споруди (шлюзи, суднопідйомники і судноплавні греблі); рибопропускні споруди, що входять до складу напірного фронту; гідротехнічні споруди портів (причали, хвилеломи, моли, берегозахисні еподи), міські набережні суднобудівних і судноремонтних підприємств, поромних переправ, крім віднесених до другорядних; гідротехнічні споруди для маломірних суден; гідротехнічні споруди ТЕС і АЕС; гідротехнічні споруди, що входять до складу комплексів інженерного захисту населених пунктів і підприємств; гідротехнічні споруди інженерного захисту сільгоспугідь, територій санітарно-захисного призначення, комунально - складських підприємств, пам`ятників культури і природи; морські нафтогазопромислові гідротехнічні споруди, резервуари для зберігання вуглецевої сировини, точечні причали; гідротехнічні споруди засобів навігаційного устаткування; споруди (дамби), що огороджують золошлаковідвали і сховища рідинних відходів промислових і сільськогосподарських організацій.

8.48. До другорядних гідротехнічних споруд відносяться: льодозахисні споруди; розділювальні стінки; окремо розташовані службово-допоміжні причали; стояни і підпірні стіни, що не входять до складу напірного фронту; берегоукріплювальні споруди портів; рибозахисні споруди.

8.49. Згідно пункту 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах. затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №661 від 03.04.2012 гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

8.50. Враховуючи наведені норми, гідроспоруди за їх призначенням, поділяють на

8.50.1. такі, що призначені для використання водних ресурсів (риборозведення, рекреація);

8.50.2. захисні.

8.51. Відтак спростовуються твердження прокурора про те, що гідроспоруда - це узагальнююча назва усіх споруд, які служать для використання водних ресурсів, основним призначенням яких є захист від шкідливої дії вод.

8.52. Вказане узгоджується і з частиною 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка виокремлює захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали, моли, насипи) та гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

8.53. Відповідно до пункту 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах. затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №661 від 03.04.2012р., гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

8.54. Тобто, гідроспоруди можуть бути такими, що призначені для використання водних ресурсів та такими, які призначені для захисту від шкідливого впливу вод, тобто захисні.

8.55. Так, згідно технічного паспорта на гідроспоруду, що розташована за адресою: Вінницька область. Тростянецький район, с. Капустини, вул. Фільварок, 27-а інформації про те, що дана гідроспоруда є захисною, технічний паспорт не містить.

8.56. При цьому, відповідно до наданої інформації Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг, кожен із ставків складається із трьох складових частин - земельної ділянки під водним плесом, самої води і гідротехнічних споруд (греблі, водоскиду). Тобто, існування ставків на земельній ділянці водного фонду забезпечується гідротехнічними спорудами. Згідно паспортних даних до складу гідроспоруд кожного із згаданих ставків входять: земляна гребля (насипна із суглинка) та водоскидна споруда шлюзного типу.

8.57. Гідротехнічні споруди ставків є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами. Так, наприклад, гребля ставка - являється гідротехнічною підпірною спорудою, що побудована для створення штучної водойми (ставка) шляхом розділення водотоку (річки) та зосередження води у її верхньому б`єфі, тобто створення водного дзеркала ставка (стаття 1 Закону України Про аквакультуру).

8.58. Водопропускна споруда (водоскид) - гідроспоруда, яка призначена для регулювання рівня води у ставку, часткового або повного її скиду у нижній б`єф, підтримання нормального підпірного рівня води, забезпечення санітарних витрат, тощо.

8.59. На підставі вище викладеного вбачається, що гідроспоруди на даних ставках не являються захисними, оскільки за своїм призначенням виконують функції по здійсненню підпору води у річці (струмку) та пропуск води по руслу.

8.60. Таким чином, комплекс гідротехнічних споруд, який є предметом відчуження, не відповідає за технічними характеристиками і призначенням тому виду нерухомого майна, яке входить до переліку, наведеному у застосованій прокурором нормі Закону щодо заборони відчуження.

8.61. Інших доказів, які б підтверджували факт віднесення спірних гідроспоруд до захисних, прокурором під час розгляду даного спору не надано.

8.62. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

8.63. Крім того, при вирішення даної справи враховано висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

8.64. З урахуванням висновків, до яких дійшов суд першої інстанції при вирішенні даного спору, судом не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

8.65. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.66. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.67. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.68. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.69. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.70. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.71. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.72. Враховуючи вище викладені обставини, щодо відчуження спірного майна, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, наявні в матеріалах справи докази, господарським судами встановлено, що рішення 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Про відчуження комунального майна від 17.11.2017 та рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Про продаж майна; комунальної власності від 30.01.2018 прийняті Капустянською сільською радою в межах наданих їй повноважень та без порушення діючого законодавства.

8.73. Позовні вимоги не підлягають задоволенню.

8.74. Господарським судом Вінницької області правомірно прийнято рішення про відмову у задоволенні заявлених виконувачем обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень Капустянської сільської ради та визнання права власності.

8.74.1. При цьому, визначаючи саме такий спосіб захисту порушеного права, прокурор не врахував, що результати проведеного аукціону залишаються чинними, у тому числі і для учасників провадження у даній справі.

8.74.2. Укладений договір купівлі-продажу є наслідком проведеного аукціону у межах рішень органу місцевого самоврядування.

8.75. Щодо заявленої відповідачем позовної давності слід зазначити наступне.

8.76. За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

8.77. Таким чином, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

8.78. За результатами розгляду даного спору, господарськими судами позовні вимоги прокурора визнано не обґрунтованими, у задоволені позову відмовлено, з огляду на це відсутні підстави застосування до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України.

8.79. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.80. За таких обставин, апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Вінницької обласної прокуратури слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 у справі №902/117/21 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 у справі № 902/117/21, апелянт сплатив судовий збір у розмірі сумі 13620,00 грн згідно платіжного доручення №1304 від 29.07.2021.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району від 05.08.21р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 12 липня 2021 року у справі №902/117/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/117/21 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "05" квітня 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.