Рішення
від 09.09.2024 по справі 902/117/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/117/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури вул. Шевченка, 4, м. Бершадь, Гайсинський район (Бершадський район), Вінницька область, 24400, в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району, вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район (Тростянецький район) Вінницька область, 24300

до: Фермерського господарства "Софія - Т", вул. С.Мурованого, 41, с. Капустяни, Гайсинський район (Тростянецький район), Вінницька область, 24332

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницької обласної державної адміністрації, вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050

про визнання недійсним договору купівлі - продажу, скасування рішень та визнання права власності

за участю представників:

прокурора: Міняйло Інна Миколаївна

позивача: не з`явився

відповідача: Слюсар Олена Володимирівна

третьої особи: не з`явився

спеціаліст Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг: Покотилюк Іван Михайлович

експерт Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг: Литвиненко Анатолій Олександрович

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Маслій І.В.) перебувала справа № 902/117/21 за позовом Виконувача обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району до Фермерського господарства "Софія - Т" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень та визнання права власності.

Ухвалою від 17.02.2021 року відкрито провадження у справі № 902/117/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02 березня 2021 року. Вказаною ухвалою також залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вінницьку обласну державну адміністрацію.

12.07.2021 року по справі № 902/117/21 прийнято рішення відповідно до якого в позові відмовлено повністю.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2022 року апеляційну скаргу Першого заступника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району від 05.08.21р. залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 року у справі № 902/117/21 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2022 року касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2022 року і Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 року у справі № 902/117/21 скасовано. Справу № 902/117/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

17.08.2022 року до Господарського суду Вінницької області повернулась справа № 902/117/21 після її перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022 року справу № 902/117/21 передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 22.08.2022 року прийнято справу № 902/117/21 до провадження новим складом суду та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Також, даною ухвалою призначено підготовче судове засідання на 15.09.2022 року.

02.09.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 02.09.2022 року) (вх.канц. №01-34/7301/22) в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Також, 02.09.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 02.09.2022 року) (вх.канц. № 01-34/7302/22) про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

05.09.2022 року від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог (б/н від 05.09.2022 року) (вх.канц. № 01-34/7331/22. Зазначені пояснення заявником сформовано в системі "Електронний суд".

05.09.2022 року до суду засобами поштового зв`язку від третьої особи надійшли письмові пояснення № 12.01-11-632 від 05.09.2022 року.

09.09.2022 року до суду від Гайсинської окружної прокуратури найшла відповідь на відзив № 51/3-1070вих-22 від 07.09.2022 року.

21.09.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшов лист № 02-15/2165 від 21.09.2022 року.

29.09.2022 року до суду від Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг на виконання вимог ухвали надійшов лист № 1198/12 від 29.09.2022 року.

11.10.2022 року на електронну адресу суду від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 10-4/2185 від 07.10.2022 року.

12.10.2022 року від представника Гайсинській районній військової адміністрації Вінницької області на електронну адресу суду надійшов лист № 02-14-1820 від 12.10.2022 року.

18.05.2023 року до суду від представника третьої особи надійшла заява (б/н від 18.05.2023 року) (вх.канц. № 01-34/4785/23) про проведення судового засіданні за відсутності уповноваженого представника Вінницької обласної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року зупинено провадження у справі № 902/117/21, в зв`язку з призначенням у справі судової будівельно-технічної експертизу.

Проведення судової експертизи доручено Незалежному Інституту Судових Експертиз.

28.11.2023 року до суду від Директора Незалежного інституту судових експертиз Л. Макаренко надійшов лист (вих. № 608 від 26.12.2023 року). Додатком до якого додано висновок судової експертизи № 10267 від 21.12.2023 року та матеріали справи № 902/117/21.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року поновлено провадження у справі № 902/117/21 та призначено підготовче судове засідання на 30.01.2024 року.

19.01.2024 року до суду від Гайсинської окружної прокуратури (№ 51/1-144вих.24 від 17.01.2024 року) надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 30.01.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 22.02.2024 року та викликано в наступне судове засідання судового експерта Незалежного Інституту Судових Експертиз І. Голубенко, у порядку визначеному ст. ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.02.2024 року повідомлено про дату наступного судового засідання.

02.02.2024 року до суду від Незалежного Інституту Судових Експертиз надійшов лист (вих. № 054 від 02.02.2024 року) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 07.02.2024 року забезпечено участь судового експерта Голубенко І.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

15.02.2024 року від представника третьої особи на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (б/н від 15.02.2024 року) (вх.канц. № 01-34/1685/24).

21.02.2024 року від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на виконання вимог ухвали суд надійшов лист № 499/12/24 від 07.02.2024 року.

Також, 21.02.2024 року на виконання вимог ухвали суду від Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг надійшов лист № 327/12 від 21.02.2024 року.

22.02.2024 року на електронну адресу суду від Гайсинської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення № 51/1-470вих24 від 21.02.2024 року.

У судовому засіданні 22.02.2024 року постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 02.04.2024 року.

Ухвалою суду 23.02.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

26.02.2024 року до суду від Гайсинської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення № 51/1-470вих.24 від 21.02.2024 року.

01.04.2024 року до суду від представника Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг надійшло клопотання № 541/12 від 01.04.2024 року про проведення судового засідання за його відсутності.

Також, 01.04.2024 року до суду від представника Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг на виконання вимог ухвали надійшов лист № 540/12 від 01.04.2024 року.

В судовому засіданні 02.04.2024 року оголошено перерву до 30.04.2024 року, про що постановлено протокольну ухвалу.

29.04.2024 року на електронну адресу суду від Гайсинської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення № 51-1895вих.24 від 24.04.2024 року.

29.04.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 29.04.2024 року) про відкладення судового засідання на іншу дату.

30.04.2024 року від представника третьої особи до суду надійшла заява (б/н від 30.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/4493/24) про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

17.06.2024 року до суду від представника третьої особи до суд надійшла заява (б/н від 14.06.2024 року) про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника.

17.06.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (б/н від 16.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6237/24).

E судовому засіданні 17.06.2024 року оголошено перерву до 02.07.2024 року.

01.07.2024 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання (б/н від 30.06.2024 року) про долучення до матеріалів справи доказів.

01.07.2024 року на електронну адресу суду від Гайсинської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи документів (№ 51-2689вих.24 від 27.06.2024 року).

02.07.2024 року до суду від представника третьої особи надійшла заява (б/н від 02.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6853824) про проведення судового засідання без участі уповноваженого представника.

У судовому засіданні 02.07.2024 року оголошено перерву до 10.07.2024 року.

02.07.2024 року представником відповідача до суду подано вступне слово (вх.канц. № 01-34/6879/24 від 02.07.2024 року).

У судовому засіданні 10.07.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 09.09.2024 року.

Також, в порядку ст. 71 ГПК України суд вважає за необхідне викликати у наступне судове засідання одного із спеціалістів Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг, який проводив обстеження гідротехнічних споруд розташованих за межами села Капустяне, Тростянецької територіальної громади, Гайсинського районну, Вінницької області 29.02.2024 року для надання пояснень щодо цільового призначення складових елементів гідротехнічних споруд.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

04.09.2024 року до суд від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 04.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8693/24).

09.09.2024 року до суду від представника третьої особи надійшла заява (б/н від 09.09.2024 року) (вх.канц. 3 01-34/8838/24) про проведення судового засідання без участі уповноваженого представника Вінницької обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні 09.09.2024 року прийняли участь прокурор представник відповідача, спеціаліст та експерт Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг. Представник позивача та третьої особи правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому, суд зазначає, в матеріалах справи наявна заява представника третьої особи про проведення судового засідання за його відсутності.

Щодо обізнаності позивача про судове засідання, суд зазначає наступне.

Ухвалу суду від 16.07.2024 року надіслано представнику позивача засобами електронного зв`язку за наступною адресою: tsrada@ukr.net, а також до електронного кабінету у системі ЄСІТС.

Отже, позивача завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами, за відсутності представників сторін.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що рішенням 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (правонаступником якої є позивач) "Про відчуження комунального майна" від 17.11.2017 включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні, гідротехнічні споруди, які знаходяться по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області. Переможцем аукціону з продажу спірного комунального майно визнано ФГ "Софія - Т", що підтверджується протоколами від 27.12.2017. Відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2018 набув у власність комплекс будівель та споруд - 2-х поверхову нежитлову будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, який розташований по вул. Фільварок, 27а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

З посиланням на приписи ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" прокурор зазначає, що до об`єктів, що не підлягають приватизації, віднесено, зокрема гідротехнічні захисні споруди. Посилаючись, зокрема, на приписи Закону України "Про аквакультуру" прокурор зазначає, що спірні гідротехнічні споруди є захисними, а відтак не могли бути включені до об`єктів приватизації.

Також, прокурор посилається на те, що спірні гідротехнічні споруди розташовані на струмку Безіменний, який у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 5 Водного кодексу України (далі - ВК України) відноситься до водних об`єктів місцевого значення та з посиланням на приписи ч. 2 ст. 59, п. "ґ" ч. 4 ст. 83, п. "д" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також з урахуванням принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, зазначає, що земельна ділянка, на якій розміщені спірні гідроспоруди, не може перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність їх приватизації та можливість, за таких умов, перебувати у приватній власності.

З огляду на бездіяльність Тростянецької селищної ради щодо захисту інтересів держави, прокурор звернувся з цим позовом до суду про скасування рішень Капустянської сільської ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Капустянською сільською радою та ФГ "Софія-Т", а також про визнання права власності за Тростянецькою селищною територіальною громадою в особі Тростянецької селищної ради на спірне майно.

12.07.2021 року по справі № 902/117/21 прийнято рішення відповідно до якого в позові відмовлено повністю.

Зазначене рішення оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що прокурор не довів, що спірні гідротехнічні споруди на ставках є захисними, оскільки за своїм призначенням виконують функції по здійсненню підпору води у річці (струмку) та пропуск води по руслу.

Суди дійшли висновку, що комплекс гідротехнічних споруд, який є предметом відчуження, не відповідає за технічними характеристиками і призначенням нерухомому майну, яке не підлягає відчуженню та приватизації.

За таких обставин суди дійшли висновку, що рішення 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області "Про відчуження комунального майна" від 17.11.2017 та рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради "Про продаж майна комунальної власності" від 30.01.2018 прийняті сільською радою в межах наданих їй повноважень та без порушення діючого законодавства, а відтак відмовили у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційний господарський суд зазначив, що суди попередніх інстанцій нне врахували та не встановили, чи призначені спірні гідротехнічні споруди для захисту від шкідливої дії вод.

З урахуванням приписів, зокрема, Закону України "Про аквакультуру", п. 1.9.18 Методики, ДБН В.2.4-3:2010, ДСТУ 3517-97, Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 №661, з урахуванням місця розташування та типу спірних гідротехнічних споруд, земляні греблі та водоскидні споруди, які є об`єктом відчуження, окрім цілей аквакультури виконують одночасно і захист від шкідливої дії вод, чого судами проаналізовано не було.

Таким чином, ураховуючи встановлені у справі обставини про те, що об`єктом відчуження є земляні греблі та трубчасті шлюзи-регулятори (водовипускачі), які з урахуванням приписів законодавства, на які посилається прокурор у касаційній скарзі (пункти 11, 13 цієї постанови), а також суди в оскаржуваних судових рішеннях, також призначені для боротьби зі шкідливим впливом вод, висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірні гідроспоруди не являються захисними, не можна вважати такими, що ухвалені з повним та всебічним дослідженням усіх обставин справи та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд також вважає необґрунтованим висновок судів, викладений у пункті 7 цієї постанови, оскільки доводи прокурора стосовно неможливості включення спірних гідротехнічних споруд до об`єктів приватизації, викладені зокрема у пунктах 14, 45 цієї постанови, належним чином судами спростовані не були.

На стадії нового розгляду справи у відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позову та зазначає, що проведенню аукціону передувало ряд дій як з боку територіальної громади (Капустянської сільської ради) так і претендента, й проведено відповідну підготовчу процедуру згідно законодавства, зокрема: прийняті необхідні рішення сільської ради щодо відчуження комунального майна, обрано організатора аукціону, підготовлені матеріали для лотів (розроблені паспорта на гідроспоруди, проведено незалежну оцінку майна, подано оголошення в газету про проведення аукціону); відбулася реєстрація учасників аукціону та сплата ними реєстраційних та гарантійних внесків тощо).

Протоколи переможців із продажу гідроспоруди та рішення 22 позачергова сесія Капустянської сільської ради 7 скликання від 30.01.2018 "Про продаж майна комунальної власності" стало підставою для укладення між Продавцем (сільською радою) і переможцем аукціону (Покупцем) договору купівлі-продажу майна.

Так, згідно договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд від 22.05.2018 ФГ "Софія-Т" набуло право власності на наступне комунальне майно територіальної громади Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що розташоване за адресою: Вінницька область. Тростянецький район, с. Капустяни. вул. Фільварок, 27-а, а саме: двоповерхову нежитлову будівлю сторожки, загальною площею 37.1 кв.м.; гідроспоруду, площею основи 685 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач); гідротехнічну споруду, площею 1000 кв.м. трубчатий шлюз-регулятор (водовипуск); гідротехнічну споруду, площею основи 955 кв.м. та трубчатого шлюза-регулятора (водовипуску); гідротехнічну споруду, площею 630 кв.м. трубчатого шлюза-регулятора (водовипуску), та переливної труби. Речове право на нерухоме майно зареєстровано за ФГ 22.05.2018 №26259713.

Відповідно до діючих ГОСТ 19179-73 "Гідрологія суші. Терміни і визначення та ГОСТ 19185-73 "Гідротехніка. Основні поняття. Терміни і визначення" гідротехнічна споруда - це споруда, призначення для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливою дією вод (греблі, дамби, водопідпірні споруди, водоскиди, водовипуски, водозапірні споруди та ін.) і є єдиним цілим з водоймою і їх функціонування (використання) без гідроспоруд не можливе, тобто вони є складовими (невід`ємною частиною) водойми.

Перераховане майно розташоване на земельній ділянці державної власності, категорія земель: землі водного фонду, загальною площею 15,9432 га, кадастровий №0524182700:01:001:0291, цільове призначення: 10.07. для рибогосподарських потреб. Тому відповідач звернувся до розпорядника земель водного фонду - Вінницької облдержадміністрації для оформлення земельної ділянки водного фонду в оренду.

Дане питання розглядалося спеціальною комісію при Вінницькій ОДА (за участю представників обласних служб та департаментів: агропромислового комплексу, екології та природних ресурсів, Держгеокадастру. БУВРу та інш.), де детально вивчалися подані нами документи як на водний об`єкт так і на комплекс гідроспоруд, що розташовані на ньому. Жодних зауважень з приводу набуття у власність, шляхом перемоги на аукціоні даного майна відповідачу пред`явлено не було.

За результатами засідання комісії головою Вінницької ОДА прийнято розпорядження від 26 липня 2018 року №601 "Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду".

04.09.2019 року між ФГ "Софія-Т" та Вінницькою ОДА в особі директора Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА укладено договір оренди на водний об`єкту. Зареєстровано речове право 05.12.2019 за №34568915.

Зазначений водний об`єкт разом із дамбами (які є його невід`ємною частиною) використовуються відповідачем згідно умов договору, цільового призначення, сплачується вчасно та в повному обсязі орендна плата, здійснені поліпшення водного об`єкту (очищено ставки від мулу) благоустрій дамб та прилеглої території, проведено освітлення берегової території. Прокурор же у позовній заяві стверджує, що земельна ділянка, на якій розміщені спірні гідроспоруди, не може перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність їх приватизації. Однак, земельна ділянка на якій розміщені зазначені об`єкти перебуває в користуванні (оренді) у відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки водних об`єктів №524182700-3 від 04.09.2019 (п.2 Договору), а не у приватній власності господарства.

Як вбачається з експлікації земельних угідь, яка міститься в кадастровому плані земельної ділянки кадастровий номер 0524182700:01:001:0291, що є невід`ємною частиною Договору оренди водного об`єкту, власником земельної ділянки водного фонду є Вінницька ОДА, а ділянка площею 0,4744 га - гідротехнічні споруди, входить до загальної площі (15.9432 га), переданої в оренду ФГ "Софія-Т". Також даний факт підтверджено і витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.11.2018 р. № НВ-059170202018, виданого Відділом у Тростянецькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому зазначено наступне: форма власності земельної ділянки - державна, в розділі інформації про власників вказана Вінницька обласна державна адміністрація; в експлікації земельних угідь зазначені землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами: 0.1559 га. 0,1369 га, 0,1120 га, 0,0696 га, всього - 0,4744 га (під гідротехнічними спорудами).

Наведені обставини підтверджують, що відповідач не приватизував землі під гідротехнічними спорудами, а лише орендує їх на законних підставах та відповідно договірних умов сплачує орендну плату.

Відповідач вважає, що є законним набувачем комплексу гідротехнічних споруд, які розміщені на земельній ділянці площею 15,9432 га. кадастровий №0524182700:01:001:0291. Оскільки ним дотримано вимог чинного законодавства щодо набуття у власність даного майна. (т. 3, а.с.120-125).

У письмових поясненнях третя особа зазначає, що відповідно ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про приватизацію державного та комунального майна"0, передбачено випадки коли об`кти державного та комунального майна не підлягають приватизації, зокрема не підлягають приватизації гідротехнічні захисні споруди.

При цьому згідно листа Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг від 18.03.2021 року № 472/03 зазначено, що гідротехнічні споруди, рішення про приватизацію яких є предметом спору не відносяться до категорії захисних (т. 3 а.с.131-136).

У письмових поясненнях № 51-2238вих-22 від 05.09.2022 року прокурор зазначає, що згідно інформації Тростянецької селищної ради №02-15/1976 від 02.09.2022 року в паспортах водних об`єктів, які є в розпорядженні селищної ради, відсутня запитувана інформації. Окрім того, в структурі виконавчих органів селищної ради відсутні відповідні служби чи фахівці, які змогли б провести експертизу даних об`єктів.

При цьому, згідно інформації Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг №961/04 від 01.09.2022 року гідротехнічні споруди в с. Капустяни, вул. Фільварок, 27А на території Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області не перебувають на балансі Басейнового управління та для встановлення характеристик даних гідроспоруд необхідно провести комісійне обстеження (т. 3, а.с. 145- 147).

У поданій до суду відповіді на відзив прокурор вважає відзив представника фермерського господарства «Софія - Т» необґрунтованим, не мотивованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Гідроспоруди розташовані на струмку Безіменний, лівій притоці р. Тростянець (Недотека), права притока р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг) та площа ставків, на яких розміщені вказані інженерні споруди складає 2,9755 га, 2,7424 га, 2,2875 га та 1,2507 га.

У свою чергу, струмок Безіменний пролягає в межах Тростянецького району (на даний час Гайсинського району) Вінницької області та є лівою притокою р. Тростянець (Недотека), яка в свою чергу є права притока впадає в басейн р. Південний Буг.

За таких умов та у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 5 ВІ

01.07.2013 року набрав чинності Закон України «Про аквакультуру», який визначає принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.

Цим Законом уведено поняття гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди), яким в абзаці 7 ст. 1 Закону дано визначення як об`єктів нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, поверхневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

За загальним принципом цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, власнику будинку, будівлі, споруди має належати і речове право на земельну ділянку під таким будинком, будівлею, спорудою. Таким чином, якщо нерухоме майно, а саме - гідроспоруда, належить ФГ «Софія-Т» на належній правовій підставі, то фактичне користування власником нерухомості такою земельною ділянкою вважається правомірним.

Крім того, зі змісту технічного паспорту на виробничу будівлю 2-х поверхової нежитлової будівлі (сторожка) та комплексу гідротехнічних споруд за адресою: вул. Фільварок, 27 а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, а саме експлікації та характеристики вбачається, що об`єктами даного комплексу є не лише 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, а й водяне дзеркало під ставками, водяне дзеркало під зимовниками, проектна прибережна смуга та прибережна смуга, що надається в оренду. Тобто, штучно створені об`єкти разом з гідротехнічними спорудами є невіддільним від земельної ділянки водного фонду, на якій вони розташовані.

За таких умов, за твердженнями прокурора, рішення Капустянської сільської ради про здійснення приватизації гідротехнічної споруди та подальше її відчуження суперечить вимогам чинного законодавства (т. 3, а.с.166-171).

Проведення судової експертизи доручено Незалежному Інституту Судових Експертиз.

За результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи еспертом складно висновок № 10267 від 21.12.2023 року, за змістом якого що гідроспоруди на ставках не являються захисними , оскільки за своїм призначенням виконують функції по здійсненню підпору води у річці (струмку) та пропуск води по руслу.

У письмових поясненнях № 51/1-144вих24 від 17.01.2024 року доводи Гайсинської окружної прокуратури зводяться до того експертом при дослідженні та виготовленні висновку проігноровано чинні норми законодавства. Прокурор не заперечує проти того, що гідротехнічні споруди здійснюють підпір води, пропуск води та відповідно формування водних об`єкті, які використовуються відповідачем для рибогосподарських потреб, однак зазначене не свідчить, що такі споруди не є захисними спорудами (т. 4, а.с. 81-87).

Із наявних матеріалів справи слідує, що Рішенням 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (далі - Капустянська сільська рада) «Про відчуження комунального майна» від 17.11.2017 включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні, гідротехнічні споруди, які знаходяться по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

У подальшому, рішенням 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради «Про продаж майна; комунальної власності» від 30.01.2018 вирішено продати:

- згідно протоколу № 2 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ «Софія - Т» с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 685 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- згідно протоколу № 3 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ «Софія - Т» с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 1000 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни, Тростянецького району Вінницької області;

- згідно протоколу № 4 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільскої ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ «Софія - Т» с. Капустяни, гідро споруду, площею основи 955 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- згідно протоколу № 5 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ «Софія - Т» с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 630 кв.м., трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач) та переливну трубу, що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

Згідно технічного паспорту на виробничу будівлю 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд включає: А- 1 - 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка), 1 - водяне дзеркало під ставками 9,2563 га, 2 - водяне дзеркало під зимовниками 0,2494 га, 3 - гідроспоруди 0,4715 га, 4 - проектна прибережна смуга 10,6316 га, прибережна смуга, що надається в оренду 5,8874 га, 6 - водозливні трубопроводи.

Гідротехнічні споруди, які розміщені на ставках площею 2,9755 га, 2,7424 га, 2,2875 га та 1,2507 га збірні зі сталі із ручним регулюванням та знаходяться за межами населеного пункту с. Капустяни на струмку Безіменний, лівій притоці р. Тростянець (Недотека), права притока р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг).

У газеті Новини Вінниччини від 06.12.2017 № 49 опубліковано оголошення про те, що ТОВ "Вінекс" оголошує аукціон з продажу комунального майна Капустянської сільської ради с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, в т. ч. гідроспоруд: греблі площею основи 685 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 1000 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 955 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 630 кв.м, трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач) та переливної труби.

За результатом проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради згідно з протоколами № 2 - 5 від 27.12.2017 переможцем із продажу: гідроспоруди, площею основи 685 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, за ціною продажу 9000,20 грн; гідроспоруди, площею основи 1000 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, за ціною продажу 13546,50 грн; гідроспоруди площею основи 955 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, за ціною продажу 9571,10 грн; гідроспоруди, площею основи 630 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, за ціною продажу 14878,60 грн визнано ФГ "Софія - Т".

Рішенням 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради "Про продаж майна комунальної власності" від 30.01.2018 року (рішення від 30.01.2018) року вирішено продати:

- згідно з протоколом № 2 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017 року, переможцю аукціону ФГ "Софія - Т" с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 685 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- згідно з протоколом № 3 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ "Софія - Т" с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 1000 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни, Тростянецького району Вінницької області;

- згідно з протоколом № 4 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017 року, переможцю аукціону ФГ "Софія - Т" с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 955 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- згідно з протоколом № 5 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017 року, переможцю аукціону ФГ "Софія - Т" с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 630 кв.м, трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач) та переливну трубу, що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

22.05.2018 року між Капустянською сільською радою і ФГ "Софія - Т" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець в особі представника продає та передає у власність, а покупець в особі представника купляє та приймає у власність комплекс будівель та споруд - 2-х поверхову нежитлову будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, який розташований по вул. Фільварок, 27а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області (далі - Договір).

Згідно з абз. 2 п. 1 Договору до складу відчужуваного комплексу будівель та споруд входить: 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) літ. А, загальною площею 37,1 кв.м, гідроспоруда площею основи 685 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 1000 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 955 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 630 кв.м, трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач) та переливна труба.

Відчужений комплекс розташований на земельній ділянці площею 15,9432 га з кадастровим номером 0524182700:01:001:0291 (пункт 1.2 Договору).

22.05.2018 року відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право приватної власності за ФГ "Софія-Т" з номером запису про право власності 26259713.

Відповідно до технічного паспорта на виробничу будівлю 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд включає: А- 1 - 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка), 1 - водяне дзеркало під ставками 9,2563 га, 2 - водяне дзеркало під зимівниками 0,2494 га, 3 - гідроспоруди 0,4715 га, 4 - проектна прибережна смуга 10,6316 га, прибережна смуга, що надається в оренду 5,8874 га, 6 - водозливні трубопроводи.

Спірні гідротехнічні споруди розташовані на земельній ділянці, категорія земель: землі водного фонду, загальною площею 15,9432 га, кадастровий №0524182700:01:001:0291, цільове призначення: 10.07. для рибогосподарських потреб.

Відповідач звернувся до розпорядника земель водного фонду - Вінницької обласної державної адміністрації для оформлення земельної ділянки водного фонду в оренду.

За результатами засідання комісії головою Вінницької ОДА прийнято розпорядження від 26.07.2018 року №601 "Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду".

04.09.2019 року між Вінницькою обласною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фермерським господарством "СОФІЯ-Т" (Орендар) укладено договір оренди на водний об`єкту. Зареєстровано речове право 05.12.2019 року за №34568915.

Відповідно п.1 Договору Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт дії я рибогосподарських потреб (рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт), а саме:

- ставок площею 2,9755 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області;

- ставок площею 2,7424 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області;

- ставок площею 2,2875 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, (назва і тип водного об`єкта);

- ставок площею 1,2507 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, які розташовуються за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, струмок Безіменний, лі в; притоки р. Тростянець (Недотека), права притока р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг).

- ставок площею 0,0780 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області;

- ставок площею 0,0607 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області;

- ставок площею 0,0444 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області;

- ставок площею 0,0362 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області;

- ставок площею 0,0300 га, розташований за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, які розташовуються за межами населеного пункту Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, заплава струмка Безіменного, ліва притоки р. Тростянсць (Недотека), права притока р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг).

Згідно п. 2 Договору сторонами визначено об`єкт оренди.

Об`єкт оренди не передається разом з гідротехнічними спорудами (п. 4 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 302 705,00 грн (п. 5 Договору).

Відповідно п. 8 Договір укладено на 10 років.

Об`єкт оренди передається для рибогосподарських потреб (п. 14 Договору).

Зазначений водний об`єкт разом із дамбами (які є його невід`ємною частиною) використовуються відповідачем на протязі двох років згідно умов договору, цільового призначення, сплачується вчасно та в повному обсязі орендна плата, здійснені поліпшення водного об`єкту (очищено ставки від мулу) благоустрій дамб та прилеглої території, проведено освітлення берегової території.

Також даний факт підтверджено і витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.11.2018 р. № НВ-059170202018, виданого Відділом у Тростянецькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому зазначено наступне: форма власності земельної ділянки - державна, в розділі інформації про власників вказана Вінницька обласна державна адміністрація; в експлікації земельних угідь зазначені землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами: 0.1559 га. 0,1369 га, 0,1120 га, 0,0696 га, всього - 0,4744 га (під гідротехнічними спорудами).

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

У зв`язку із змінами законодавства до Тростянецької селищної територіальної громади увійшла, серед інших територіальна громада с. Капустяни Тростянецького району. З огляду на вказане, органом який уповноважений здійснювати захист прав територіальної громади наразі є Тростянецька селищна рада.

Бершадською місцевою прокуратурою про виявлені порушення вимог законодавства під час відчуження спірного майна повідомлено Тростянецьку селищної раду листом від 04.01.2021 за № 02.31-8вих-21. Згідно відповіді від 12.01.2021 за № 38-02.15 у зв`язку з процедурою реорганізації заходи реагування не вживались.

Також, місцевою прокуратурою повторно 20.01.2021 за №02.31-100вих-21 повідомлено про намір місцевої прокуратури звернутись до суду із позовною заявою в інтересах селищної ради. Згідно відповіді заходи не вживатимуться у зв`язку з відсутністю фінансування.

Сам факт бездіяльності Тростянецької селищної ради є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом на захист інтересів держави. Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивачів.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (Постанова Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 914/1577/19).

У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом".

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №927/172/21, від 28.06.2022 у справі №916/1283/20, від 13.09.2022 у справі №910/14844/21.

На підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що прокурором дотримано попереднього порядку звернення до суду та подано позов в інтересах держави в особі компетентного органу на реалізацію повноважень у спірних правовідносинах, що є підставою для підтвердження судом представництва прокурором.

З приводу правового регулювання предмету спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України та частини 2 статті 20 ГК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (статті 16 ЦК України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 26 вказаного Закону України встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 5 статті 22 ГК України визначено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно частини 4 статті 55 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції.

При оцінці дотримання вимог законодавства та правомірності набуття відповідачем права власності на спірні об`єкти нерухомого майна, судом враховано, що правовідносини з приватизації майна комунальної власності на момент прийняття 17.11.2017 року Рішенням 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Про відчуження комунального майна від 17.11.2017 року, проведення аукціону з продажу майна 27.12.2017 року, прийняття Рішенням 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради «Про продаж майна комунальної власності» від 30.01.2018 року регулювалися нормами Закону України «Про приватизацію державного майна» в редакції від 06.03.2016 та 06.01.2018 рр.

07.03.2018 набув чинності Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018 року №2269-УІ11.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону визначено, що приватизації не підлягають гідротехнічні споруди.

Однак, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.

Оскільки, Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" набув законної сили після прийняття рішення щодо продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради, проведення відповідного аукціону та прийняття рішення про затвердження його результатів шляхом визнання ФГ «Софія-Т» переможцем, відносини сторін перебували на стадії укладення договору купівлі-продажу, то відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018 року №2269-УІ11.

Правовідносини сторін врегульовано редакцією Закону України «Про приватизацію державного майна» , з урахуванням п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування Рішення 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області "Про відчуження комунального майна" від 17.11.2017 в частині включення до об`єктів комунальної власності, які підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціону гідротехнічних споруд, що розташовані по вул. Фільварок, 27-а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області; Рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради "Про продаж майна комунальної власності" від 30.01.2018 року в частині продажу гідротехнічних споруд, що розташовані по вул. Фільварок, 27-а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області з підстав недотримання порядку проведення аукціону та відчуження нерухомого майна у ході приватизації.

З приводу підстав поданого позову щодо віднесення спірних гідротехнічних споруд до категорії захисних та порушення вимог п. г) ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» в редакції від 06.03.2016 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 ЗУ "Про аквакультуру" від 18.09.2012 року, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски. водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №252 від 19.12.1995, встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту.

Стаття 181 ЦК України відносить до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно частин 1, 4 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав. їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має були вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, враховуючи підстави позовних вимог прокурора, слід зазначити, що передача в оренду об`єктів нерухомості, які є державною та комунальною власністю, а також набуття права оренди на такі об`єкти, відносини між орендодавцями та орендарями, порядок укладення відповідного договору та його істотні умови регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що об`єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

При цьому, згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, захисні гідроспоруди (греблі, дамби, вали. моли, насипи).

Також, згідно цієї ж частини вказаної статті, не можуть бути об`єктами оренди водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

Суд зауважує, що предметом спору не є припинення орендних правовідносин, спірні гідротехнічні споруди набуто у власність ФГ «Софія-Т», статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не містить чіткого визначення поняття «захисна гідротехнічна споруда», тому його застосування в аспекті правової природи та цільового призначення спірних гідроспоруд є безпідставним та не узгоджується з предметом позовних вимог стосовно повернення майна у власність територіальної громади.

Тому, віднесення усіх гребель, дамб, валів. молів, насипів до захисних гідротехнічних споруд. Виключно на підставі положень частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є протиправним.

Згідно ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення", гідротехнічні споруди - споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також захисту від шкідливого впливу вод.

Як зазначено у п. 1.4.2 ДБН В.2.4-3:2010, гідротехнічні споруди поділяють на постійні і тимчасові.

До тимчасових відносяться споруди, які використовуються тільки в період будівництва і ремонту постійних споруд.

Відповідно до п. 1.4.3 ДБН В.2.4-3:2010, постійні гідротехнічні споруди (додаток В) залежно від їх призначення поділяють на основні і другорядні.

До основних споруд відносяться гідротехнічні споруди, пошкодження або руйнування яких приведе до порушення або припинення нормальної роботи самих гідротехнічних споруд чи комплексу споруд, до складу яких входять гідротехнічні споруди.

До другорядних відносяться гідротехнічні споруди, руйнування або ушкодження яких не спричиняє зазначених вище наслідків.

Згідно Додатку В (обов`язковий) ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення", до основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі; стояни і підпірні стіни, що входять до складу напірного фронту; дамби обвалування; берегозакріплювальні, регуляційні і огороджу вальні споруди: водоскиди, водоспуски і водовипуски; водоприймачі і водозабірні споруди; канали дериваційні, судноплавні, водогосподарських і меліоративних систем, комплексного призначення і споруди на них (наприклад, акведуки, дюкери, мости-канали, труби-ливнеспуски); тунелі; трубопроводи; напірні басейни і зрівнювальні резервуари; будівлі гідравлічних і гідроакумулюючих електростанцій і насосних станції; відстійники; судноплавні споруди (шлюзи, суднопідйомники і судноплавні греблі); рибопропускні споруди, що входять до складу напірного фронту; гідротехнічні споруди портів (причали, хвилеломи, моли, берегозахисні еподи), міські набережні суднобудівних і судноремонтних підприємств, поромних переправ, крім віднесених до другорядних; гідротехнічні споруди для маломірних суден; гідротехнічні споруди ТЕС і АЕС; гідротехнічні споруди, що входять до складу комплексів інженерного захисту населених пунктів і підприємств; гідротехнічні споруди інженерного захисту сільгоспугідь, територій санітарно-захисного призначення, комунально - складських підприємств, пам`ятників культури і природи; морські нафтогазопромислові гідротехнічні споруди, резервуари для зберігання вуглецевої сировини, точечні причали; гідротехнічні споруди засобів навігаційного устаткування; споруди (дамби), що огороджують золошлаковідвали і сховища рідинних відходів промислових і сільськогосподарських організацій.

До другорядних гідротехнічних споруд відносяться: льодозахисні споруди; розділювальні стінки; окремо розташовані службово-допоміжні причали; стояни і підпірні стіни, що не входять до складу напірного фронту; берегоукріплювальні споруди портів; рибозахисні споруди.

Згідно пункту 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах. затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №661 від 03.04.2012 гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

Крім того, Методикою обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №252 від 19.12.1995 року надано визначення водопровідної споруд (п. 1.9.17), огороджувальних споруд (п. 3.5.1.); дренажні системи (п. 3.5.7.); споруди для захисту від забруднення підземних вод, підтоплення й затоплення територій (п. 3.5.10).

Додатком №3 до Методики визначено до паспорту гідротехнічних споруд, у описі якого наведено перелік огорожуючих споруд (грунтові греблі (огороджуючі дамби), водоскидні споруди (для скидання поверхневого стоку); водозабірні споруди, водовідвідні споруди; споруди гідрозахисту.

При цьому, споруди гідрозахисту включають наявність таких елементів: нагірна канава, став збору дощових та талих вод, дамба обвалування, водоскидні споруди, споруди для збирання нафтопродуктів (для накопичувачів).

Додатково п. 2.1.2. ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення" виділено ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення" визначено, що Клас наслідків (відповідальності) водопідпірних гідротехнічних споруд гідравлічних, гідроакумулюючих і теплових електростанцій повинен призначатися з урахуванням їх роботи як захисних споруд для територій і об`єктів, розташованих у нижньому б`єфі.

Розроблення спеціальних розділів охорони природи для об`єктів з гідротехнічними спорудами (берегоукріплювальні і берегозахисні споруди, дренажні системи і системи захисту від затоплення та підтоплення), що виконують природоохоронні функції, розгляд і погодження відповідних проектів повинні враховувати їх функціональну особливість (п. 2.1.12 ДБН).

Враховуючи наведені норми, гідроспоруди за статусом розділено на постійні (основні, другорядні) та тимчасові; за функціональним призначенням:

- призначені для використання водних ресурсів (риборозведення, рекреація);

- огорожувальні споруди;

- водозабірні споруди;

- водовідвідні споруди;

- водопідпірні гідравлічних, гідроакумулюючих і теплових електростанцій (за характером роботи відносяться до захисних);

- берегоукріплювані;

- дренажні системи;

- захисні (комплекси інженерного захисту населених пунктів і підприємств; інженерного захисту сільгоспугідь, територій санітарно-захисного призначення, комунально - складських підприємств, пам`ятників культури і природи; для захисту від забруднення підземних вод, підтоплення й затоплення територій; гідрозахисту; берегозахисні; льодозахисні; рибозахисні; захисту від шкідливого впливу вод).

Відтак, спростовуються твердження прокурора про те, що гідроспоруда - це узагальнююча назва усіх споруд, які служать для використання водних ресурсів, основним призначенням яких є захист від шкідливої дії вод, оскільки перелік нормативно визначених гідротехнічних споруд відносить до захисних щонайменше дев`ять видів відповідних споруд.

Закон України «Про приватизацію державного майна» містив узагальнююче поняття захисної споруди, тому предметом доказування є встановлення на основі наявних у справі доказів обставин віднесення спірних гідротехнічних споруд до одного з видів перелічених захисних гідроспоруд або наявності у спірних гідротехнічних спорудах конструктивних елементів, які підтверджують використання гідроспоруд як захисних.

З приводу розподілу обов`язків доказування суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи статус гідротехнічних споруд, як об`єктів інженерної інфраструктури, їх призначення має визначатися завданням на проектування, затвердженою проектною документацією, дозволом на будівництво, технічним паспортом, актом прийняття або введення в експлуатацію, тощо.

Однак, матеріали справи не містять наведеного переліку документів, які в розумінні положень ст. 77 ГПК України могли б вважатися належними доказами.

Саме на позивача та прокурора на підставі ст. 74 ГПК України покладено обов`язок доведення обставин віднесення спірних гідроспоруд до захисних.

Відповідно частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Тобто, саме прокурор та позивач повинні належними доказами спростувати презумпцію дійсності оспорюваного договору купівлі-продажу від 22.05.2018 року комплексу будівель і споруд - 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, укладеного між Капустянською сільською радою і Фермерським господарством "Софія - Т".

Будь-які сумніви щодо недійсності оспорюваного договору повинні тлумачитись на користь відповідача.

З метою виконання вказівок Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.08.2022 року у справі №902/117/21 судом витребувано у органів місцевого самоврядування Фонду державного майна України, наявну будівельно-технічну документацію, проект будівництва (або інформацію про їх місцезнаходження) щодо спірних гідроспоруд, однак відповідні документи відсутні.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року призначено у справі № 902/117/21 судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Незалежному Інституту Судових Експертиз.

На розгляд судової експертизи поставлено питання: чи відносяться гідроспоруди, що розташовані по вулиці Фільварок, 27а в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області до гідроспоруд захисного значення, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод?

Відповідно до висновку експерта №10267 від 21.12.2023 року, за відсутності затвердженої проектної документації, за результатом натурного обстеження встановити чи відносяться спірні гідроспоруди та їх конструктивні елементи до гідротехнічних споруд захисного значення які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод не є можливим (т. 4 а.с. 38-72).

Тому, судом витребувано у Вінницької обласної ради наявні документи щодо фінансування, здійснення проектних, підрядних, інших робіт протягом 2001-2010 років на підставі Рішення Вінницької обласної ради №549 від 18.01.2002 року "Про комплексну програму захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь на 2001-2005 роки та прогноз до 2010 року", а саме з приводу регулювання річок, берегозакріплення р. Недотека (р. Тростянець) Тростянецького району, зокрема лівої притоки р. Тростянець (Недотека), яка в свою чергу є правою притокою р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг) за адресою: вул. Фільварок, 27а в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, на якій розташовані гідроспоруди.

Судом зобов`язано Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг провести комплексне обстеження гідроспоруд площею основи 685 кв.м., 1 000 кв.м., 955 кв.м., 630 кв.м., що розташовані у верхньому б`єфі поверхневі води струмка Безіменний, який є лівою притокою р. Тростянець (Недотека), яка в свою чергу є правою притокою р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг) за адресою: вул. Фільварок, 27а в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області та визначити можливість їх експлуатації із захисною метою (зокрема для запобігання шкідливій дії вод; регулювання рівня води у ставку (не для мети риборозведення та вилову риби), забезпечення підтримання нормального рівня води у нижньому б`єфі струмка Безіменного).

Згідно наданого до матеріалів справи спеціалістами Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг Акту обстеження гідротехнічних споруд від 29.02.2024 року (т. 5 а.с. 71, 72), гідротехнічні споруди обстежених ставків побудовані для здійснення підпору води та здійснення регулювання рівнів у водоймах, а також не призначені для захисту.

Крім того, листом Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг від 21.02.2024 року, відсутні відомості щодо проведення робіт протягом 2001-2010 років на підставі Рішення Вінницької обласної ради №549 від 18.01.2002 року "Про комплексну програму захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь на 2001-2005 роки та прогноз до 2010 року" (т. 4 а.с. 193-204), а саме з приводу регулювання річок, берегозакріплення р. Недотека (р. Тростянець) Тростянецького району, зокрема лівої притоки р. Тростянець (Недотека), яка в свою чергу є правою притокою р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг) за адресою: вул. Фільварок, 27а в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, на якій розташовані гідроспоруди.

Також, відсутня інформація щодо паводків, підтоплень, їх запобігання та боротьби з наслідками на території Капустянської селищної ради (т. 4 а.с. 123, 124).

Додатково БУВР повідомляє, що до захисних належать гідротехнічні споруди, що здійснюють захист від затоплень чи підтоплень населених пунктів або територій, протипаводковий захист згідно з проектом будівництва.

Греблі водних об'єктів, які не передбачені для протипаводкового захисту не належать до захисних гідроспоруд.

Наведені у акті обстеження гідроспоруд та листі обставини підтверджено спеціалістами БУВР у судових засіданнях, повідомивши, що відповідні гідроспоруди не відносяться до захисних, оскільки не містять елементів щодо укріплення берегів струмка, призначені для риборозведення та спуску рівня води, будувалися господарчим способом з метою формування каскаду ставків та рибництва.

Гідроспоруди містять мінімальну спроможність пропуску води, тому використання їх з метою захисту від шкідливої дії вод є малоймовірним.

Відповідно до досліджених технічних паспортів на гідроспоруди інформації про те, що вони є захисними не зазначено.

До складу гідроспоруд входять: земляна гребля (насипна із суглинка) та водоскидна споруда шлюзного типу (т. 4 а.с. 125-192).

Згідно Звіту про науково-технічну роботу ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", в греблях влаштовані трубчаті водоспуски та переливні труби.

Ставки відносяться до руслового типу та експлуатуються в каскаді.

Функціональне призначення гідровузлів - створення підпірного фронту.

Водні об`єкти (4 ставки площею 2,7424 га, 2,2875 га, 2,9755 га та 1,2507 га), розташовані на струмку Безіменний, що є лівою притокою р. Тростянець, не можуть використовуватися для боротьби зі шкідливим впливом вод (захистом від повеней) через їх малу акумулюючу здатність (табл. 2.1-2.4), недостовірність у визначенні об`ємів стоку та їх непристосованість до оперативного спорожнення з метою акумуляції частини повені (т. 5 а.с. 130-146).

Оцінюючи досліджені докази у сукупності суд констатує, що матеріали справи не містять належних доказів, які надавали б змогу дійти висновку, що спірні гідротехнічні спору є захисними.

За наявними у справі відомостями спірні гідроспоруди є основними, постійними гідроспорудами, водопідпірного та водорегулюючого функціонального призначення, використовуються з метою риборозведення.

Спірні гідроспоруди неможливо віднести до споруд гідрозахисту, оскільки відсутні такі елементи, як нагірна канава, став збору дощових та талих вод, дамба обвалування, водоскидні споруди, споруди для збирання нафтопродуктів (для накопичувачів).

Наведені ознаки та характеристики виключають їх віднесення до визначеного нормативно-правовими актами переліку захисних гідноспоруд, зокрема гідравлічних, гідроакумулюючих і теплових електростанцій (за характером роботи відносяться до захисних); комплексів інженерного захисту населених пунктів і підприємств; інженерного захисту сільгоспугідь, територій санітарно-захисного призначення, комунально - складських підприємств, пам`ятників культури і природи; захисту від забруднення підземних вод, підтоплення й затоплення територій; гідрозахисту; берегозахисних; льодозахиснтх; рибозахисних; захисту від шкідливого впливу вод.

Таким чином, позивачем та прокурором не доведено наявність достатніх підстав для віднесення приватизованих ФГ "Софія-Т" до захисних гідроспоруд, які виключені зі переліку об`єктів приватизації.

Додатково судом проаналізовано правові підстави для втручання у право відповідача на мирне володіння майном, набуте за результатом відкрито проведеного аукціону, організованого органом місцевого самоврядування та державною інституцією Фондом державного майна України.

За змістом частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Саме таке визначення наводиться в одній із постанов ВС (Постанова КЦС від 16.05.2018 у справі №449/1154/14).

Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 згаданого коментаря).

Таким чином, дотримання процесових, у тому числі, процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Намагання виправити допущену органом влади в минулому помилку не може перекладати на громадянина всі її негативні наслідки (Постанова КЦС ВС від 16.10.2019 року у справі №460/762/16-ц).

Суд переконаний, що відповідні правові висновки підлягають застосуванню до юридичних осіб.

Саме ж верховенство права, відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 року, це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Таким чином, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади «правової процедури», яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Доктрина «правова процедура» міститься у статті 6 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, її розвинуто у рішеннях Європейського суду з прав людини, які враховуються судом як джерело права (ч. 4 ст. 11 ГПК України).

Згідно з принципом «належного урядування» ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу і такі помилки, за загальним правилом, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (Постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 2340/4521/18).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (Рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», Рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, п. 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, п. 128).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

У контексті наведеного суд враховує, що відповідач є добросровісним набувачем нерухомого майна та гідротехнічних споруд, набув майнові права в ході відкритої публічної процедури продажу, організованої згідно визначеного нормативного порядку.

Тому, відповідальність помилки не врахування під час проведення аукціону статусу відчужених гідротехнічних споруд мають нести організатори відповідного аукціону, а не добросовісний набувач.

Дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

У рішеннях ЄСПЛ та Верховного Суду сформувалась стала практика щодо визначення відповідних критеріїв.

Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Суд констатує, що встановлюючи у Законі України "Про приватизацію державного майна" заборону на приватизацію захисних гідротехнічних споруд, законодавцем не наданого чіткого та однозначного нормативно-правового визначення відповідного поняття.

Підзаконні нормативно-правові акти також не містять вичерпного переліку, ознак та характеристик гідротехнічних споруд захисного призначення.

Тому, тлумачення норм законодавства всупереч інтересам добросовісного власника, з метою позбавлення права власності порушуватиме вимоги якості закону та призведе до свавільного втручання у право власності ФГ "Софія-Т".

Крім того, відповідач добросовісно та відкрито володіє нерухомим майном з 2018 року, сплатив його вартість згідно визначеної ціни продажу, здійснив істотне поліпшення відповідного майна.

Згідно наданої інформації у відповідності до інвентарних карток: Первісна вартість гідроспоруди площею 1000 м кв станом на 27.12.2017 року складає 13 546,5 грн., після проведеного ремонту 30.03.2018р. - 209 546,5 грн. Первісна вартість гідроспоруди площею 955 м кв станом на 27.12.2017 року складає 9 571,1 грн., після проведеного ремонту 28.09.2018р. - 159 571,1 грн. Первісна вартість гідроспоруди площею 630 м кв станом на 27.12.2017 року складає 14 878,6 грн., після проведеного ремонту 29.11.2019р. - 114 878,6 грн. Первісна вартість гідроспоруди площею 685 м кв станом на 27.12.2017 року складає 9 000,2 грн., після проведеного ремонту 28.06.2019р. - 279 000,2 грн. Первісна вартість нежитлової будівлі станом на 27.12.2017 року складає 10 732,70 грн.

Отже, вартість виконаних поліпшень гребель становить 716 000 гривень (т. 5 а.с. 236-254).

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності / недобросовісності набувача майна.

З урахуванням встановлених у справі обставин та досліджених доказів суд виходить з того, що жоден з визначених критерії втручання не дотримано, оскільки не доведено, що втручання ґрунтується на нормах закону, яким чітко не визначено поняття захисної гідроспоруди.

Враховуючи пред`явлення вимог про витребування майна з приватної у комунальну власність без застосування реституції та відшкодування відповідачу витрачених коштів на утримання майна, його поліпшення, втрати отриманого прибутку та продовження можливості здійснення господарської діяльності, позбавлення відповідача права власності буде встановити непропорційне втручання у мирне володіння майном, що порушуватиме принцип верховенства права та норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Підсумовуючи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Щодо застування строку позовної давності за заявою відповідача, судом враховано, що за змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки, у задоволені позову відмовлено по суті вимог, на це відсутні підстави застосування до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України.

На підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 9 080,00 грн (т. 1 а.с. 138), за розгляд апеляційної скарги в сумі 13 620,00 грн (т. 2 а.с. 106), за розгляд касаційної скарги у справі №902/117/21 в сумі 18 160,00 грн (т. 3 а.с. 31) слід залишити за прокурором.

Судом не враховано висновок судової експертизи, як такий що не містить відповідей на поставлені в ухвалі суду запитання по суті, тому судові витрати на проведення експертизи в сумі 35 000,00 грн (т. 4 а.с. 35) суд залишає за відповідачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Виконувача обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури (вул. Шевченка, 4, м. Бершадь, Гайсинський район (Бершадський район), Вінницька область, 24400), в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район (Тростянецький район) Вінницька область, 24300) до Фермерського господарства "Софія - Т" (вул. С.Мурованого, 41, с. Капустяни, Гайсинський район (Тростянецький район), Вінницька область, 24332) про:

- визнання незаконним та скасування Рішення 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області "Про відчуження комунального майна" від 17.11.2017 року в частині включення до об`єктів комунальної власності, які підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні гідротехнічних споруд, що розташовані по вул. Фільварок, 27а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- визнання незаконним та скасування Рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради "Про продаж майна комунальної власності" від 30.01.2018 року в частині продажу гідротехнічних споруд, що розташовані по вул. Фільварок, 27а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд - 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд від 22.05.2018 року, укладеного між Капустянською сільською радою і Фермерським господарством "Софія - Т";

- визнання за права комунальної власності за Тростянецькою селищною громадою в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району права комунальної власності на комплекс будівель та споруд - 2-х поверхову нежитлову будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, який розташований по вул. Фільварок, 27-а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, та складається з - 2-х поверхової нежитлової будівлі (сторожка) - літ. «А», загальною площею 37,1 кв.м., гідроспоруд: площею основи 685 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), площею основи 1000 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), площею основи 955 кв.м. та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), площею основи 630 кв.м., трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач) та переливна труба.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 9 080,00 грн, за розгляд апеляційної скарги в сумі 13 620,00 грн, за розгляд касаційної скарги у справі № 901/117/21 в сумі 18 160,00 грн - залишити за прокурором.

3. Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку: bershad@prokvin.gov.ua, publik-haisyn@vin.gp.gov.ua, tsrada@ukr.net, 8888vin@gmail.com, oda@vin.gov.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 20 вересня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокуратурі (вул. Шевченка, 4, м. Бершадь, Гайсинський район (Бершадський район), Вінницька область, 24400)

3 - позивачу (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район (Тростянецький район) Вінницька область, 24300)

4 - відповідачу (вул. С.Мурованого, 41, с. Капустяни, Гайсинський район (Тростянецький район), Вінницька область, 24332)

5 - третій особі (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050)

6 - Басейновому управлінню водних ресурсів річки Південний Буг (вул. Василя Стуса, 7, м. Вінниця, 21100)


Суд	Господарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	09.09.2024
Оприлюднено	24.09.2024
Номер документу	121752441
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо визнання права власності

Міліціанов Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.09.2024 по справі 902/117/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —902/117/21

Рішення від 09.09.2024

Рішення
від 09.09.2024 по справі 902/117/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ