Рішення

від 30.03.2022 по справі 902/1110/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"31" березня 2022 р. Cправа № 902/1110/21

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, буд. 4-В, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка-Т" (вул. Садова, 2, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24330)

про стягнення 110 966,10 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Турченко Є.І. згідно ордеру;

відповідача Громова-Ястребкова В.С. за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області 17.03.2022 ухвалено рішення у справі №902/1110/21, відповідно до якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" задоволено частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка-Т" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" 13 743,98 грн. заборгованості; 14 044,94 грн. пені; 6 793,32 грн. 48% річних; 24 855,19 грн. штрафу та 1 724,35 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог судом відмовлено.

Враховуючи заявлення позивачем в позовній заяві та подання заяви б/н від 16.03.2022 (вх. № 01-34/2245/22 від 16.03.2022) про вирішення питання витрат на професійну правничу допомогу, докази на понесення яких останній зобов`язався подати до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі, судом встановлено 5-ти денний строк позивачу для подання суду відповідних доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та призначено судове засідання на 31.03.2022 згідно із приписами ч. 2 ст. 221 ГПК України.

30.03.2022 на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 30.03.2022 (вх. № 01-34/2515/22) скріплена електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Турченка Є.І. про визнання поважною причину пропуску строку для подання доказів та приєднання до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг і рахунку про оплату таких послуг.

31.03.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 31.03.2022 (вх. № 01-34/2531/22) скріплена електронним цифровим підписом представника відповідача - адвоката Громової-Ястребкової В.С. про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката сторони позивача заявлених до стягнення з відповідача в рамках справи.

На визначену судом дату з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача просив про стягнення з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 24 000,00 грн.

Представник відповідача заперечив щодо заявленого розміру вказаних витрат та просив про їх зменшення.

Розглядаючи клопотання позивача про визнання поважною причину пропуску строку для подачі доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У своєму позові позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на надання правової допомоги складає 25 000,00 грн.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно положень ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду у справі ухвалено 17.03.2022, повний текст якого складено 25.03.2022.

Таким чином, з урахуванням положень ч.5 ст.240 ГПК України, датою ухвалення вищевказаного судового рішення є 25.03.2022.

Заява про визнання поважною причину пропуску строку для подання доказів та приєднання до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг і рахунку про оплату таких послуг надійшла до електронну адресу суду 30.03.2022.

Згідно ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на те, що датою ухвалення рішення господарського суду від 17.03.2022 у справі №902/1110/21 є 25.01.2022, процесуальний строк на подачу доказів судових витрат, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України позивачем пропущений не був, що виключає правові підстави для задоволення клопотання представника позивача в частині визнання поважною причину пропуску строку для подання доказів. При цьому докази, долучені до означеного клопотання долучаються до матеріалів справи та приймаються судом до розгляду, як такі, що подані у встановлені судом строки.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" судових витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (Клієнт) та Адвокатом Турченком Євгеном Івановичем укладено Договір про надання правової допомоги №2021/10/11 (Договір №2021/10/11), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати захист прав, свобод та законних інтересів Клієнта (бути його представником, захисником) у всіх судових органах України першої, апеляційної та касаційної інстанцій та в органах державної виконавчої служби (та приватних виконавців) в будь-якому статусі (позивача, відповідача, третьої особи, боржника, кредитора, стягувача тощо).

Найменування та ціна запропонованих послуг зазначаються в Додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору №2021/10/11 сторони погодили, що оплата послуг (гонорару) здійснюється після фактичного їх виконання, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Адвоката у термін, що не перевищує 7 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг сторонами та скріплення печатками.

Так, сторони склали акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 30.03.2022, за яким витрати на правову (правничу) допомогу у формі гонорару складають 24 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 зазначеного акту приймання-передачі Адвокатом надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги:

- підготовку позовної заяви до ТОВ "Аквавіка-Т" (справа №902/1110/21) вартістю 6000 грн;

- підготовку відповіді на відзив ТОВ "Аквавіка-Т" (справа №902/1110/21) вартістю 3000 грн;

- представництво в суді першої інстанції (Господарському суді Вінницької області по справі №902/1110/21) у 3-х засіданнях загальною вартістю 15000 грн (з розрахунку 5000 грн за участь в одному засіданні).

Окремо слід зазначити, що вартість наданих послуг визначено згідно із цінами, узгодженими сторонами у Додатку №1 до Договору, при цьому така вартість перебуває в межах орієнтовного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, визначеному у позовній заяві.

Окрім того, матеріали справи містять копію Свідоцтва №1540 від 01.10.2003 про право Турченка Євгена Івановича на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правничої (правової) допомоги вказаним Адвокатом.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 24000 грн обґрунтовано належними та допустимими доказами.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до п. 2.3. Договору №2021/10/11 оплата послуг (гонорару) здійснюється після фактичного їх виконання, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Адвоката у термін, що не перевищує 7 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг сторонами та скріплення печатками. При цьому на дату розгляду судом заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка-Т" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" 24000 грн витрат на професійну правничу допомогу (31.03.2022) з доданим Актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 30.03.2022, строк оплати гонорару не сплинув.

При цьому суд виходить з правової позиції, викладену в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якої розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено, що слідує зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи №902/1110/21 судом було встановлено, що із загальної суми, заявленої позивачем до стягнення 110 966,10 грн. (100%) правомірною є сума 84 292,61 грн. (75,96%), з яких: 13 743,98 грн.- заборгованість, 6 793,32 грн - 48% річних, 14 044,94 грн - пеня, 49 710,37 грн. - штраф.

Разом з цим, суд, приймаючи рішення, зменшив заявлений до стягнення штраф на 50%.

Однак, при розподілі витрат позивача на професійну правничу допомогу суд враховує, що судові витрати у разі зменшення судом розміру неустойки покладаються на відповідача без урахування зменшення цих сум.

З огляду на викладене, є підстави для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача пропорційно до розміру правомірно заявлених позовних вимог, що становить 18 231,00 грн. (75,96% із заявлених 24 000,00 грн.).

Поряд з цим, відповідач по справі щодо стягнення заявленої суми витрат заперечує, подавши клопотання про їх зменшення (вх.№01-34/2531/22 від 31.03.2022), у зв`язку із їх неспівмірністю та необґрунтованістю, стверджуючи про те, що стороною позивача не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, зазначила, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Отже, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Відповідач, заперечуючи проти розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, та звертаючись до суду з відповідним клопотанням вказує, що зміст заяв по суті спору, складність справи та час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг виконаної адвокатом роботи, свідчить про те, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу визначених до стягнення з відповідача є надмірно великою, та такою що не відповідає вимогам співмірності.

Згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд може зменшити суму судових витрат встановивши їх не співрозмірність характеру спору, ступеню її складності, наявність заперечень з боку відповідача стосовно суми стягнення, витраченого адвокатами часу на надання правової допомоги, та іншим обставинам, які мають істотне значення, незалежно від того, чи подавалося таке клопотання відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 та від 06.03.2019 по справі № 910/15357/17.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, врахувавши характер спору по даній справі, ступінь її складності, зважаючи на предмет спору в даній справі, наявність заперечень з боку відповідача стосовно заявленої суми витрат, фактично витрачений адвокатом час на надання правової допомоги, в тому числі участь адвоката позивача у судових засіданнях, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом та заявлений до стягнення з відповідача, є завищеним щодо останнього, а справедливим і співрозмірним є зменшений розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Відтак, з урахуванням того, що справа № 902/1110/21 є малозначною справою, суд погоджується з доводами відповідача про неспівмірність витрат на правову допомогу.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи розмір правомірно заявлених позовних вимог, зважаючи на конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне зменшити на 50% заявлений розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката та присудити до стягнення з відповідача на користь позивача суму 9 115,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу, яку суд вважає розумною, пропорційною та обґрунтованою для цієї справи.

Щодо тверджень відповідача про відсутність доказів фактичного понесення ТОВ "Агрозахист Донбас" судових витрат суд зважає на правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за якими, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка-Т" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" 9 115,50 грн. витрат на правничу допомогу. В решті заявлених до відшкодування судових витрат суд відмовляє, та покладає їх на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка-Т" (вул. Садова, 2, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24330; код ЄДРПОУ 39856406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, буд. 4-В, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162; код ЄДРПОУ 30048570) 9 115 грн. 50 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" на професійну правничу допомогу в розмірі 14 884,50 грн залишити за позивачем.

4. Примірник повного додаткового судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та відомі суду адреси електронної пошти позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 06.04.2022.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Машинобудівників, буд. 4-В, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162)

3 - відповідачу (вул. Садова, 2, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24330)