Постанова

від 05.04.2022 по справі 420/21917/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21917/21Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Танасогло Т.М.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021р. про відмову у забезпеченні позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2021р. ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Овідіопольської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради.

Разом із адміністративним позовом ОСОБА_1 подала заяву до суду про забезпечення позовних вимог, в якій просила:

- застосувати захід забезпечення позову передбачений ч.1 ст.151 КАС України, а саме зупинити дію Рішення №485-VIII прийнятого 28.10.2021р. Овідіопольською селищною радою VIII скликання на ХІІІ сесії "Про припинення комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради "ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" шляхом реорганізації (тип-приєднання) до комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради "ОВІДІОПОЛЬСЬКА ЛІКАРНЯ";

- застосувати захід забезпечення позову передбачений ч.ч.2,3 ст.151 КАС України, а саме заборонити Відповідачу та іншим особам вчиняти подальші дії з виконання Рішення №485-VIII прийнятого 28.10.2021р. Овідіопольською селищною радою VIII скликання на ХІІІ сесії "Про припинення комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної "ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" ради шляхом peopгaнiзацiї (тип-приєднання) до комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради "ОВІДІОПОЛЬСЬКА ЛІКАРНЯ" щодо реорганізації, приєднання, припинення, ліквідації Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради "OВІДІОПОЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" (код ЄДРПОУ 38696671).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити її заяву про забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданої скарги без задоволення, ухвали суду без змін, з наступних підстав.

За правилами п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачки до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивачки без вжиття таких заходів

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, виходячи з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Так, в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася або має намір звернутися до суду, оскільки буде фактично ліквідовано Комунальне некомерцiйне підприємство Овідіопольської селищної ради «ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ», його працівники будуть звільнені, а майно передано iншiй юридичній особі, що зробить не можливим виконання рішення суду.

Однак, судовою колегією не встановлено будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачки, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав та будь-яких доказів для забезпечення позову.

На думку судової колегії, викладені у апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.286, 312, 316, 325 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021р. про відмову у забезпеченні позову по справі - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Т.М. Танасогло

Л.П. Шеметенко