Ухвала

від 06.04.2022 по справі 158/567/22

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/567/22

Провадження № 2/0158/293/22

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про направлення справи до іншого суду

07 квітня 2022 року м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання договору підряду недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання договору підряду недійсним, передано для розгляду судді Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що справа не підсудна Ківерцівському районному суду Волинської області, у зв`язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.

Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 30 ЦПК України).

Згідно п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ЦПК України.

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ ", виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, згідно п.1.1 спірного договору підряду №16-84 від 29.04.2019р., укладеного між відповідачами по справі ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вбачається, що предметом договору є нерухоме майно, а саме квартира в ЖК «Алант» за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, спірні правовідносини, що склалися між сторонами, випливають з приводу законності укладеного між сторонами договору, а не з приводу невиконання відповідачами умов договору щодо виконання робіт по проведенню ремонту вказаного нерухомого майна.

Крім того з позовної заяви вбачається, що по факту незаконного укладення договору підряду розпочато кримінальне провадження №120210355800001982 від 06.02.2021р., досудове розслідування проводиться у м. Луцьк.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Таким чином, оскільки позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил частини першої статті 30 ЦПК України, згідно з якими дана справа підсудна Луцькому міськрайонному суду Волинської області.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Згідно положення п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності ) іншого суду.

Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, а також те, що вказане нерухоме майно не перебуває в межах територіальної юрисдикції (підсудності) Ківерцівського районного суду Волинської області, суддя приходить до висновку, що цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання договору підряду недійсним, слід передати на розгляд за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 27, 28, 30, 31, 260, 263, 353, 378 ЦПК України, суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання договору підряду недійсним передати для розгляду за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.

Суддя Ківерцівського районного суду

Волинської області Поліщук С.В.