Рішення

від 24.03.2022 по справі 804/13717/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2022 року Справа № 804/13717/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Тайм" про застосування арешту коштів платника податків на рахунках у банках,-

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2015 року до суду надійшов позов Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Тайм", в якій позивач просить:

Прийняти рішення, яким застосувати адміністративний арешт коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе-Тайм» (код за ЄДРПОУ 34315806) на всіх рахунках відкритих в банківських установах:

-Акціонерний банк «Південний», МФО 328209;

-Публічний акціонерне товариство КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299;

-Публічний акціонерне товариство «АКТАБАНК», МФО 307394;

-Публічний акціонерне товариство «БАНК ВОСТОК», МФО 307123;

-Публічний акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», МФО 305749.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не допустив представників податкової інспекції на перевірку, у зв`язку з чим відповідно до вимог п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України має бути застосований адміністративний арешт коштів товариства на всіх рахунках відкритих в банківських установах.

Ухвалою суду від 07 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2015 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду в справі № 804/14080/15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі № 804/14080/15, яка набрала законної сили 26 листопада 2015 року, щодо визнання протиправним та скасування наказу Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 98 від 18.08.2015 р. про проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Тайм", відмовлено повністю.

Ухвалою суду від 20 січня 2022 року поновлено провадження в справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Протягом судового розгляду справи допущено процесуальне правонаступництво та замінено Дніпропетровську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд справи судом та поновлення провадження в справі, що підтверджується розпискою від 25 січня 2022 року.

Будь-яких заяв та клопотань від позивача протягом розгляду справи не надходило.

На адресу відповідача також направлялась копія ухвали про поновлення провадження у справі, однак, до суду повернувся конверт з відміткою відділення "Укрпошти" - за закінченням терміну зберігання. Відповідно до вимог ст. 126 КАС України відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи судом.

Будь-яких заяв та клопотань від відповідача протягом розгляду справи не надходило.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги законодавства України, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, суд встановив наступне.

На податковому обліку в Дніпропетровській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області перебувало товариство з обмеженою відповідальністю «Кофе-Тайм».

Статтею 43 Податкового кодексу України податкові органи визначені контролюючим органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

(тут і надалі законодавство в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

У ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль визначено як систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями п.п. 21.1.2 - 21.1.3 ст. 21 Кодексу посадових осіб органів податкової служби зобов`язано забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

У ст. 62 цього Кодексу закріплено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З метою здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок платників податків у п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу закріплено право податкових органів проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно п. 75.1.2 ст. 75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків) , фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно п. 16.1.13 ст. 16 Кодексу платники податків зобов`язані допускати посадових осіб контролюючого органу для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п. 16.1.7 та 16.1.9 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно абз. 6 п. 81.1 ст. 81 Кодексу відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно п. 85.2 ст. 85 Кодексу платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У ст. 75 цього Кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити, зокрема, документальні позапланові перевірки. Такі перевірки не передбачаються у плані роботи органу державної податкової служби і проводяться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у ст. 78 Кодексу.

До таких обставин у пп. 78.1.11 п. 78.1 цієї статті віднесено наступну: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Дніпропетровською ОДПІ отримано від прокуратури Дніпропетровської області постанову від 23.06.2015 р. про призначення позапланової перевірки, якою в межах кримінального провадження призначено позапланову документальну перевірку ТОВ « Кофе-Тайм» з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в ході здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП «Тюльпан» та ТОВ «Мілес» за період з 01.01.2014р. по 31.05.2015 р.

Отримання вказаної постанови є обов`язковою підставою для призначення та проведення позапланової перевірки.

Таким чином, Дніпропетровською ОДПІ обґрунтовано та правомірно призначено перевірку відповідача.

Копію наказу від 18.08.2015 р. №89 про перевірку вручено 19.08.2015р. під підпис посадовій особі відповідача, про що свідчать відповідні записи на наказі.

19.08.2015 р. уповноважені посадові особи Дніпропетровської ОДПІ на підставі наказу та відповідних направлень на проведення перевірки прибули до місцезнаходження відповідача з метою проведення перевірки.

Направлення на перевірку разом із копією наказу про проведення перевірки вручені під підпис, про що свідчать відповідні записи та підпис на направленнях.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб, органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Однак, посадовими особами відповідача, в порушення встановленого в п. 16.1.9, 16.1.13 ст, 16 ПК України обов`язку, не надано документів для проведення перевірки, а саме - податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використані в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів в ході здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП «Тюльпан» та ТОВ «Мілес» за період з 01.01.2014р. по 31.05.2015 р.

Не надання до перевірки відповідних первинних та бухгалтерських документів перешкоджало проведенню перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Зважаючи на фактичну відмову від допуску до проведення перевірки, відповідно п. 81.2 ст. 81 ПК України складено Акт від 19.08.2015р. №19/22-02/34315806, який засвідчує факт відмови від допуску до проведення перевірки.

Актом зафіксовано факт не надання первинних та бухгалтерських документів для проведення перевірки.

Відповідачем подано до Дніпропетровської ОДПІ лист вих. №19/08-3 від 19.08.2015р. «Щодо наказу №98 від 18.08.2015р.», яким підтверджено отримання наказу про призначення перевірки та повідомлено про проведення на 28.05.2015р. обшуку та вилучення тек з документами та комп`ютерного обладнання ТОВ «Кофе-Тайм» та інших юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, які перелічені у протоколу обшуку від 28.05.2015р. Оригіналу протоколу або його засвідченої копії - не надано.

У зв`язку з цим Дніпропетровською ОДПІ 31.08.2015р. прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача.

Арешт коштівнарахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду.

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу та п. 3.1 «Порядки застосування адміністративного арешту майна платника податків», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р.№568 (зареєстровано в МЮ України 31.10.2013р. за №1839/24371), арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно ст. 94 Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Пунктом 94.19.3 ст. 94 Кодексу встановлено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.

Згідно п. 7 вищевказаного Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З наведеними положеннями Податкового кодексу щодо адміністративного арешту коштів кореспондуються норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно ст. 59 якого арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України розроблена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 N22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за N377/8976.

Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів врегульований положеннями глави 10 цієї Інструкції.

Так, згідно п. 10.1 обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунках, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком (рахунками) за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з, легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк приймає до виконання рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Відповідно п. 10.2 - 10.3 арешт за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунках.

Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів (п. 10.4).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи рішення в справі, суд, насамперед, враховує розумність строку застосування арешту коштів платника податків у разі задоволення адміністративного позову судом, так як з часу виникнення спірних правовідносин минуло більше шести років і застосування через такий проміжок часу арешту коштів платника податків буде суперечити меті вказаного заходу.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Тайм" про застосування арешту коштів платника податків на рахунках у банках відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник