Постанова

від 22.02.2022 по справі 707/2357/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 707/2357/17

провадження № 61-5391св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчук М. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури,

відповідачі: Свидівоцька сільська рада Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

третя особа - Черкаське регіональне управління водних ресурсів,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка підписана представником Безпаловим Євгенієм Петровичем, на постанову Черкаського апеляційного суду від 09 березня 2021 року в складі колегії суддів: Єльцова В. О., Нерушак Л. В., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся з позовами до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора.

Позов мотивований тим, що рішення сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23 грудня 2014 року, в частині відведення у власність відповідачам земельних ділянок підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного земельного законодавства.

Відповідно, ДВБН 33-4759129-03-05-92 «Проектування, упорядкування та експлуатація водоохоронних зон водосховищ» надають визначення прибережних смуг, як природотехнічного елементу водоохоронної зони, що включає: пляжі, відмілини, берегові уступи, мілководдя і прибережні острови, зсувні ділянки, осипи, непридатні для використання землі.

При цьому, пункт 2.5 норм визначає, що внутрішньою межею прибережної смуги є акваторіальний рубіж мілководної зони. В свою чергу, мілководною зоною відповідно до ВБН є акваторія водоймища, що обмежена лінією нормального підпірного рівня (НПР) і глибиною до 2 м.

Нормальний підпірний рівень Кременчуцького водосховища, відповідно до його водогосподарського паспорту, встановлений на позначці 81,00 мБс.

Для встановлення обставин перебування спірних земельних ділянок в межах прибережної-захисної смуги Кременчуцького водосховища ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» здійснено всі необхідні обміри та визначено фактичну відстань земельних ділянок від урізу води та визначено розміри та межі прибережної захисної смуги.

Згідно проведених ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» геодезичних обмірів, спірні земельні ділянки у повному обсязі входять до нормативно визначеної законодавством 100-метрової зони прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

З огляду на викладене, земельна ділянка, що відведена у приватну власність на підставі спірного розпорядження має у своєму складі землі водного фонду - прибрежну захисну смугу Кременчуцького водосховища.

Затвердження проекту та передача у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 порушує вимоги Земельного та Водного кодексів України в частині неможливості перебування таких земель у приватній власності. Вказане твердження має самостійне значення з точки зору визнання незаконним та скасування акта органу державної влади в порядку статті 21 ЦК України.

Крім того, при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність за рахунок земель, які знаходяться в межах прибережної захисної смуги, необхідна наявність висновку Департаменту екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації.

Водночас, рішення Свидівоцькою сільською радою Черкаського району щодо затвердження будь-якої проектної документації із встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, в межах спірної земельної ділянки не приймалось. Вказане підтверджується листом Свидівоцької сільської ради № 525/02-75 від 25 липня 2017 року.

Враховуючи викладене, прокурор просив:

визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23 грудня 2014 року «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам», в частині: відведення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту;

визнати недійсними:

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0543 га серії НОМЕР_1 від 30 грудня 2014 року, видане ОСОБА_3 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1851 га серії НОМЕР_2 від 30 грудня 2014 року, видане ОСОБА_5 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га серія НОМЕР_3 від 30 грудня 2014 року видане ОСОБА_4 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га серія НОМЕР_4 від 30 грудня 2014 року видане ОСОБА_4 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0951 га серії НОМЕР_5 від 30 грудня 2014 року, видане ОСОБА_2 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1042 га серії НОМЕР_6 від 30 грудня 2014 року, видане ОСОБА_1 ;

скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18492384 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0093, загальною площею 0,0543 га;

скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18479216 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0094, загальною площею 0,1851 га;

скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18477821 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га;

скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18476697 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га;

скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18493005 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0089, загальною площею 0,0951 га;

скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18475219 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0088, загальною площею 0,1042 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2020 року в задоволенні позову заступника прокурора Черкаської місцевої прокуратури відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки спірні земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту с. Свидівок, надані сільською радою за рахунок раніше сформованої земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні юридичної особи, а проект землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги на час винесення оскаржуваного рішення не розроблений, не можна виходити з того, що беззаперечно розмір захисної смуги становить 100 метрів від урізу води, оскільки у даному разі цей розмір повинен бути встановлений з урахуванням конкретних умов забудови.

Суд зауважив, що позивачем не заперечується той факт, що на спірних земельних ділянках коли ще існувала рибартиль знаходились нежитлові комплекси, які згодом перейшли у власність - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . У своїх вимогах прокурор не визначає статус даних об`єктів нежитлової забудови і не ставить вимогу про їх знесення. Крім того і найголовніше: нежитлові комплекси, що розташовані на спірних земельних ділянках були придбані відповідачами ще до отримання ними права власності на самі земельні ділянки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 березня 2021 року апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури задоволено.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2020 року скасовано та постановлено нове.

Позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23 грудня 2014 року «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам», в частині: відведення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту.

Визнано недійсними:

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0543 га серії НОМЕР_1 від 30 грудня 2014 року, видане ОСОБА_3 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1851 га серії НОМЕР_2 від 30 грудня 2014 року, видане ОСОБА_5 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0205 га серія НОМЕР_3 від 30 грудня 2014 року видане ОСОБА_4 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0543 га серія НОМЕР_4 від 30 грудня 2014 року видане ОСОБА_4 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0951 га серії НОМЕР_5 від 30 грудня 2014 року, видане ОСОБА_2 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1042 га серії НОМЕР_6 від 30 грудня 2014 року, видане ОСОБА_1 .

Скасовано рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18492384 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0093, загальною площею 0,0543 га.

Скасовано рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18479216 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0094, загальною площею 0,1851 га;

Скасовано рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18477821 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га.

Скасовано рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18476697 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га.

Скасовано рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18493005 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0089, загальною площею 0,0951 га.

Скасовано рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18475219 від 30 грудня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0088, загальною площею 0,1042 га.

Вирішено питання про розподіл судових витрат

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та доведені належними доказами. Спірні земельні ділянки знаходяться у межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, а Свидівоцька сільська рада Черкаської області не мала права приймати рішення про затвердження проектів землеустрою щодо надання вказаних земельних ділянок у власність відповідачам, тому є всі наявні підстави для скасування рішення сільської ради.

Свідоцтва на право власності на земельні ділянки є недійсними, а тому відповідні записи про державну реєстрацію права власності вказаних осіб на спірні земельні ділянки необхідно скасувати.

Визнання недійсним та скасування рішення є належним та самостійним способом захисту порушеного права державної власності, якщо це має наслідком поновлення порушеного права. На підставі оскаржуваного рішення було здійснено державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки.

Прийняття рішення про передання у приватну власність фізичним особам земель, що належать до водного фонду, фактично позбавляє державу можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом державної власності, позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. Правовідносини у цій справі пов`язані з вибуттям об`єкта з державної власності та становлять суспільний, публічний інтерес.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року Свидівоцька сільська рада Черкаського району Черкаської області подала касаційну скаргу, яка підписана представником Безпалим Є. П., на постанову Черкаського апеляційного суду від 09 березня 2021 року в якій просила: повністю скасувати оскаржену постанову апеляційного суду; залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що у прокурора не було прав і повноважень на подачу даного позову та представництва «інтересів держави» у цій справі, про що Свидівоцька сільська рада зазначала прокурорам всіх рівнів своїми неодноразовими зверненнями ще до подачі цих позовів.

Прокурором не надано жодного і допустимого доказу тому, що вказана ділянка є вільною, перебуває у державній власності чи відноситься до земель водного фонду.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував статті 60, 62 ЗК України та статті 1, 88, 89, 90 ВК України без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц та постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року по справі № 372/2180/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 і від 05 серпня 2020 року у справі № 330/1629/18.

Аргументи учасників справи

У липні 2021 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Троцько Є. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Відзив мотивований тим, що Свидівоцькою сільською радою змінено цільове призначення земель водного фонду на землі сільськогосподарського призначення, а саме земельні ділянки передані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які знаходяться в межах прибережної захисної смуги та передано у приватну власність за рахунок земель водного фонду, що є порушенням вимог чинного законодавства. Тому вимоги прокурора є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу; у задоволенні клопотання Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської областіпро зупинення виконання (дії) постанови Черкаського апеляційного суду від 09 березня 2021 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у задоволенні клопотання Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області про повідомлення про дату і час касаційного розгляду представника для участі у судовому засіданні в суді касаційної інстанції відмовлено. Справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 червня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 05 серпня 2020 року у справі № 330/1629/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Черкаської районної ради народних депутатів від 10 червня 1969 року вирішено затвердити акт на право користування землею Черкаській рибартилі ім. Шевченка. Вважати, що землекористування рибартилі ім. Шевченка розміщується на 8-ми окремих земельних ділянках.

В постійному користуванні рибколгоспу ім. Шевченка згідно земельно-облікових документів станом на 01 січня 1995 року знаходиться 623,0 га земель, з них: на території Свидівоцької сільської ради народних депутатів - 0,6 га.

За актом погодження на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки рибколгоспу ім. Шевченка від серпня 1995 року фактична загальна площа земельної ділянки розташованої у с. Дахнівка становить 0,61 га. Суміжним землекористувачем є Черкаське РУВР.

Висновками контролюючих органів погоджено місце розташування, розмір і цільове використання земельних ділянок рибколгоспу ім. Шевченка. З них на території Свидівоцької сільської ради народних депутатів розташовано - 0,61 га.

Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 18 липня 1996 року № 320 затверджено матеріали справи про встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка, загальною площею 710,21 га, в тому числі: в адмінмежах Свидівоцької сільської ради народних депутатів - 0,61 га.

05 серпня 1996 року Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка с. Червона Слобода у постійне користування надано 710,21 га земельних ділянок.

Відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19 вересня 2007 року, комплекс з будинками відпочинку по АДРЕСА_1 належить акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу ім. Шевченка.

На підставі договору купівлі-продажу від 07 листопада 2007 року, акціонерне сільськогосподарське риболовецько-промислове товариство закритого типу ім. Шевченка продало ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 комплекс, який розташований на земельній ділянці Свидівоцької сільської ради, яка надана продавцю в постійне користування, згідно державного акта на право постійного користування, серії ЧР №17-79.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20 грудня 2007 року, комплекс по АДРЕСА_1 на праві приватної власності, в частках по 1/5 належав: ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

28 жовтня 2013 року ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 провели виділення в натурі часток з об`єкта нерухомого майна відповідно до висновку КП ЧООБТІ та зареєстрували вказане майно за окремими адресами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .

Станом на 23 грудня 2014 року нерухоме майно за адресами: АДРЕСА_1 , 5/ АДРЕСА_6 , АДРЕСА_1 / АДРЕСА_7 , АДРЕСА_1 / АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

04 квітня 2014 року ПАТ ім. Шевченка, яке є правонаступником Акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типа ім. Шевченка, в особі директора склало заяву, посвідчену нотаріусом, про те, що директор ознайомлений з рішенням Свидівоцької сільської ради за № 31-12 від 30 серпня 2013 року та не заперечує щодо оформлення Свидівоцькою сільською радою земельної ділянки № ІІ загальною площею 0,61 га.

20 червня 2014 року Свидівоцька сільська рада зареєструвала за собою на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням» 233-VІІ від 14 травня 2013 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 червня 2014 року 13914243 право комунальної власності на земельну ділянку 712498600:04:007:0086, площею 0,61 га, з цільовим призначенням - для сільськогосподарського використання.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 29 серпня 2014 року № 42-4 надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,1851 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5 ; надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0951 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_8 ; надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0748 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_9 ; надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,1042 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ; надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0543 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_9 , пунктом 8 вирішено рішення сесії сільської ради від 24 грудня 2013 року № 34-9 «Про надання дозволу громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування об`єктів нерухомості» вважати таким, що втратило чинність.

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем» виготовлений проект із землеустрою ОСОБА_3 , згідно якого земельна ділянка відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_9 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджений 24 грудня 2014 року.

15 грудня 2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0543 га, що розташована у АДРЕСА_9 , у власність ОСОБА_3

23 грудня 2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , площею 0,0543 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_9 .

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем» виготовлений проект із землеустрою ОСОБА_5 , згідно якого земельна ділянка площею 0,1851 га відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_5 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджений 24 грудня 2014 року.

15 грудня 2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,1851 га, що розташована у АДРЕСА_5 у власність ОСОБА_5

23 грудня 2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 , площею 0,1851 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5 .

15 грудня 2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,1042 га, що розташована у АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1

23 грудня 2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,1042 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем» виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_4 , згідно якого земельні ділянки, площею 0,0543 га та 0,0205 га відводяться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_9 . Земельні ділянки обліковуються як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджений 24 грудня 2014 року.

15 грудня 2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0543 га та 0,0205 га, що розташована у АДРЕСА_9 у власність ОСОБА_4

23 грудня 2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 , площею 0,0543 га та 0,0205 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_9 .

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем» виготовлений проект із землеустрою ОСОБА_2 , згідно якого земельна ділянка, площею 0,0951 га, відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_8 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджений 24 грудня 2014 року.

15 грудня 2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0951, що розташована у АДРЕСА_8 , у власність ОСОБА_2

23 грудня 2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,0951 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_8 .

Відповідно до листа з Свидівоцької сільської ради від 25 липня 2017 року № 525/02-75 проект землеустрою по встановленню прибережно-захисної смуги на території Свидівоцької сільської ради не розроблявся, межі в натурі не виносилися.

Рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23 грудня 2014 року «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» затверджений проект та надано у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_5 , розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району в межах населеного пункту.

30 грудня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області проведено державну реєстрацію права приватної власності відповідачів на спірні земельні ділянки.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При зверненні до суду із даним позовом прокурор вказував, що спірні земельні ділянки у повному обсязі входять до нормативно визначеної законодавством 100-метрової зони прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, тому затвердження проекту та передача їх у приватну власність порушує вимоги Земельного та Водного кодексів України в частині неможливості перебування таких земель у приватній власності.

Закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина друга статті 59 ЗК України), а надання громадянам у користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг - переліком цілей, не пов`язаних із житловим будівництвом (частина четверта статті 59, пункт "г" частини другої статті 61, частина третя статті 62 ЗК України, частина третя статті 85, пункт 4 частини другої статті 89, частина перша статті 90 ВК України), і встановив обмежений режим діяльності на відповідних ділянках (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).

За змістом абзацу другого частини другої статті 178 ЦК України обмежено оборотоздатні об`єкти можуть бути визначені як в окремому законі, присвяченому оборотоздатності об`єктів, так і в інших законах, зокрема кодексах, які визначають правовий режим певних об`єктів.

Отже, з огляду на приписи статті 59, підпунктів «ґ», «е» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88 ВК України тощо цивільний оборот земельних ділянок, які знаходяться у прибережних захисних смугах є обмеженим законодавчо.

Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України. Тому зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням, зокрема, статті 59, підпункту «ґ» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88 ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов. Такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що:

«заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95 с18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. За змістом наведених постанов та виходячи з обставин, встановлених у цих справах, зазначені висновки не застосовуються щодо заволодіння замкненими природними водоймами загальною площею до 3 гектарів, оскільки такі водойми можуть надаватися у власність приватним особам (стаття 59 ЗК України).

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452 цс 18, пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473 цс 18, пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 46) та інші)».

У пункті 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказано, що: «Велика Палата Верховного Суду знову звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення».

У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що земельні ділянки, що відведені у приватну власність на підставі оспорюваного рішення мають у своєму складі землі водного фонду - прибережну захисну смугу Кременчуцького водосховища.

За таких обставин належним способом захисту прав є вимога про зобов`язання відповідачів повернути земельну ділянку у власність територіальної громади.

Тому постанову апеляційного суду слід скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скарги слід задовольнити частково; постанову апеляційного суду скасувати; рішення суду першої інстанції змінити виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Свидівоцької сільської ради Черкаського району, яка підписана представником Безпалим Євгенієм Петровичем, задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 09 березня 2021 року скасувати.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2020 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Черкаського апеляційного суду від 09 березня 2021 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук