Постанова

від 09.03.2021 по справі 707/2357/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/116/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 707/2357/17 Категорія: 302000000 Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Черкаси :

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідачаЄльцова В. О. суддівНерушак Л. В., Карпенко О. В. за участю секретаряВинник І. М.

учасники справи:

позивач - заступник керівника Черкаської міської прокуратури

представник позивача - ОСОБА_1

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Свидівоцька сільська рада Черкаського району Черкаської області

представники відповідачів - адвокат Чубин О. М., адвокат Безпалий Є. П.

третя особа - Черкаське регіональне управління водних ресурсів

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Чустрака Д. В. на рішення Черкаського районного суду Черкаської області 22 жовтня 2020 року у справі за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Черкаське регіональне управління водних ресурсів про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовами до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Черкаське регіональне управління водних ресурсів про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора.

Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23.12.2014 Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам , в частині: відведення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту.

Визнати недійсними: свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0543 га серії САК № 317080 від 30.12.2014, видане ОСОБА_4 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1851 га серії СТА № 004232 від 30.12.2014, видане ОСОБА_6 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га серія СТА № 004230 від 30.12.2014 видане ОСОБА_5 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га серія СТА № 004231 від 30.12.2014 видане ОСОБА_5 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0951 га серії САК № 317081 від 30.12.2014, видане ОСОБА_3 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1042 га серії СТА № 004229 від 30.12.2014, видане ОСОБА_2 .

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18492384 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0093, загальною площею 0,0543 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18479216 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0094, загальною площею 0,1851 га;

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18477821 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18476697 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18493005 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0089, загальною площею 0,0951 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18475219 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0088, загальною площею 0,1042 га.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішення сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23.12.2014, в частині відведення у власність відповідачам земельних ділянок підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного земельного законодавства.

Так, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 58 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно, дВБН 33-4759129-03-05-92 Проектування, упорядкування та експлуатація водоохоронних зон водосховищ надають визначення прибережних смуг, як природотехнічного елементу водоохоронної зони, що включає: пляжі, відмілини, берегові уступи, мілководдя і прибережні острови, зсувні ділянки, осипи, непридатні для використання землі.

При цьому, п. 2.5 норм визначає, що внутрішньою межею прибережної смуги є акваторіальний рубіж мілководної зони. В свою чергу, мілководною зоною відповідно до ВБН є акваторія водоймища, що обмежена лінією нормального підпірного рівня (НПР) і глибиною до 2 м.

Нормальний підпірний рівень Кременчуцького водосховища, відповідно до його водогосподарського паспорту, встановлений на позначці 81,00 мБс.

Для встановлення обставин перебування спірних земельних ділянок в межах прибережної-захисної смуги Кременчуцького водосховища ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою здійснено всі необхідні обміри та визначено фактичну відстань земельних ділянок від урізу води та визначено розміри та межі прибережної захисної смуги.

Згідно проведених ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою геодезичних обмірів, спірні земельні ділянки у повному обсязі входять до нормативно визначеної законодавством 100-метрової зони прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

З огляду на викладене, земельна ділянка, що відведена у приватну власність на підставі спірного розпорядження має у своєму складі землі водного фонду - прибережено захисну смугу Кременчуцького водосховища.

Затвердження проекту та передача у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 порушує вимоги Земельного та Водного кодексів України в частині неможливості перебування таких земель у приватній власності. Вказане твердження має самостійне значення з точки зору визнання незаконним та скасування акта органу державної влади в порядку ст. 21 Цивільного кодексу України.

Крім того, при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність за рахунок земель, які знаходяться в межах прибережної захисної смуги, необхідна наявність висновку Департаменту екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації.

Водночас, рішення Свидівоцькою сільською радою Черкаського району щодо затвердження будь-якої проектної документації із встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, в межах спірної земельної ділянки не приймалось. Вказане підтверджується листом Свидівоцької сільської ради № 525/02-75 від 25.07.2017.

А враховуючи незаконність рішення позивач просить також визнати недійсними свідоцтва на право власності та скасувати рішення про їх державну реєстрацію.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2020 року в задоволенні позову заступника прокурора Черкаської місцевої прокуратури відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки спірні земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту с. Свидівок, надані сільською радою за рахунок раніше сформованої земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні юридичної особи, а проект землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги на час винесення оскаржуваного рішення не розроблений, неможна виходити з того, що беззаперечно розмір захисної смуги становить 100 метрів від урізу води, оскільки у даному разі цей розмір повинен бути встановлений з урахуванням конкретних умов забудови.

Суд зауважив, що позивачем не заперечується той факт, що на спірних земельних ділянках коли ще існувала рибартиль знаходились нежитлові комплекси, які згодом перейшли у власність - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . У своїх вимогах прокурор не визначає статус даних об`єктів нежитлової забудови і не ставить вимогу про їх знесення. Крім того і найголовніше: нежитлові комплекси, що розташовані на спірних земельних ділянках були придбані відповідачами ще до отримання ними права власності на самі земельні ділянки.

На вказане рішення Черкаського районного суду Черкаської області, заступником керівника Черкаської обласної прокуратури подано апеляційну скаргу, в якій він ставить питання про скасування рішення місцевого суду та прийняття нового, про задоволення позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що законодавством України не передбачено можливості надання у приватну власність громадянам земель водного форду для особистого селянського господарства, оскільки землі для особистого селянського господарства мають зовсім інший режим використання та охорони.

Прокурор вказує, що прибережна захисна смуга розташованого поблизу із спірними земельними ділянками водному об`єкту не встановлювалася, в натурі (на місцевості) не визначалася, а також відповідна проектна документація не розроблялася, що не спростовано сторонами у справі та встановлено судом при вирішенні спору.

Зокрема, відсутність визначених розмірів та меж прибережної захисної смуги водного об`єкту, розташованого поблизу спірних земельних ділянок підтверджується листом Свидівоцької сільської ради від 25.07.2017 № 525/02-75 відповідно до якого, проект землеустрою по встановленню прибережно-захисної смуги на території Свидівоцької сільської ради не розроблявся, межі в натуру не виносилися.

Також скаржник зазначає, що відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та перебування спірних земель в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.11.2017 № 10-23-0.4 1152/90-17.

Водночас віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення не спростовує факт перебування її в межах прибережної захисної смуги.

Указує, що прибережні захисні смуги відносяться до земель водного фонду, а водоохоронні зони можуть включати інші категорії земель, однак з певним обмеженням щодо ведення на них господарської діяльності.

Також вказує, що розмір та межі прибережної захисної смуги встановлюються проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

У даному випадку проект землеустрою для встановлення прибережної захисної смуги не розроблявся і не погоджувався компетентними органами, отже і її межі, окрім нормативно встановлених, визначені чи виділені не були.

Кріт того, прокурор зауважив, що хибним є висновок суду, що спірні земельні ділянки не входять в межі прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Кременчуцького водосховища, оскільки при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтованих розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони.

Прокурор вважає, що фактичне перебування спірної земельної ділянки у власності відповідачів, як земель особистого селянського господарства, не лише порушує право власності держави в особі територіальної громади с. Свидівок на них, а й унеможливлює контроль за збереженням земель водного фонду, їх раціональним використанням та забезпеченням іншим громадянам конституційного права на доступ до земель водного фонду, прибережної захисної смуги.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 23 грудня 2020 року, представник відповідачів адвокат Чубин О. М. вказав, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області є законним та обґрунтованим, тому не підлягає скасуванню з мотивів, наведених в апеляційній скарзі прокурора.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказане рішення суду не відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконкому Черкаської районної ради народних депутатів від 10.06.1969 року вирішено затвердити акт на право користування землею Черкаській рибартилі ім. Шевченка. Вважати, що землекористування рибартилі ім. Шевченка розміщується на 8-ми окремих земельних ділянках (Т.1, а.с. 28).

Відповідно до довідки Земельних ресурсів Черкаського району №76а/2, в постійному користуванні рибколгоспу ім. Шевченка, згідно земельно-облікових документів, станом на 1.01.1995 року, знаходиться 623,0 га земель, з них: на території Свидівоцької сільської ради народних депутатів - 0,6 га (Т.1, а.с. 30).

Згідно акту погодження на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки рибколгоспу ім. Шевченка від серпня 1995 року, фактична загальна площа земельної ділянки розташованої у с. Дахнівка становить 0,61 га. Суміжним землекористувачем є Черкаське РУВР (Т.1, а.с.31).

Висновками контролюючих органів погоджено місце розташування, розмір і цільове використання земельних ділянок рибколгоспу ім. Шевченка. З них на території Свидівоцької сільської ради народних депутатів розташовано - 0,61 га (Т.1, а.с. 32-34).

Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 18.07.1996 року №320 затверджено матеріали справи про встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка, загальною площею 710,21 га, в тому числі: в адмінмежах Свидівоцької сільської ради народних депутатів - 0,61 га (Т1, а.с.35).

5 серпня 1996 року Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка с. Червона Слобода у постійне користування надано 710,21 га земельних ділянок, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею, Серії ЧР 17-79 (Т.1, а.с.36).

Відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19.09.2007 року, комплекс з будинками відпочинку по АДРЕСА_1 належить акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу ім. Шевченка (Т.1, а.с. 40).

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2007 року, акціонерне сільськогосподарське риболовецько-промислове товариство закритого типу ім. Шевченка продало ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 комплекс, який розташований на земельній ділянці Свидівоцької сільської ради, яка надана продавцю в постійне користування, згідно державного акта на право постійного користування, серії ЧР №17-79 (Т.1, а.с. 42-44).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.12.2007 року, комплекс по АДРЕСА_1 на праві приватної власності, в частках по 1/5 належав: ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (Т.1, а.с. 45).

28.10.2013 року ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 провели виділення в натурі часток з об`єкта нерухомого майна відповідно до висновку КП ЧООБТІ. Та зареєстрували вказане майно за окремими адресами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

Станом на 23.12.2014 року (дата прийняття оспорюваного рішення) нерухоме майно за адресами: АДРЕСА_4 належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Т.1, а.с. 57-59, 62; Т.2, а.с. 59-60; Т.3, а.с. 55-56; Т.5, а.с. 56).

04.04.2014 року ПАТ ім. Шевченка, яке є правонаступником Акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типа ім. Шевченка, в особі директора склало заяву, посвідчену нотаріусом, про те, що директор ознайомлений з рішенням Свидівоцької сільської ради за №31-12 від 30.08.2013 року та не заперечує щодо оформлення Свидівоцькою сільською радою земельної ділянки №ІІ загальною площею 0,61 га (Т.1, а.с. 55).

20.06.2014 року Свидівоцька сільська рада зареєструвала за собою на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням 233-VІІ від 14.05.2013 року, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.06.2014 року 13914243, право комунальної власності на земельну ділянку 712498600:04:007:0086, площею 0,61 га, з цільовим призначенням - для сільськогосподарського використання, що розташована на території Свидівоцької сільської ради, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2014 року (Т.1, а.с. 59-60).

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 29.08.2014 року №42-4 надано дозвіл ОСОБА_6 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,1851 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5 ; надано дозвіл ОСОБА_3 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0951 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6 ; надано дозвіл ОСОБА_5 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0748 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 ; надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,1042 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ; надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0543 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 . 8 даного рішення вирішено рішення сесії сільської ради від 24.122013 року №34-9 Про надання дозволу громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування обєктів нерухомості вважати таким, що втратило чинність (Т.1, а.с. 50, Т.2, а.с. 50, Т.3, а.с. 48, Т.4, а.с. 51, Т.5, а.с. 49).

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП Укрспецзем виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_4 , згідно якого земельна ділянка відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_7 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджено 24.12.2014 року (Т.1, а.с. 48-49).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0543 га, що розташована у АДРЕСА_7 , у власність ОСОБА_4 (Т.1, а.с. 54).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 , площею 0,0543 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 (Т.1, а.с. 55-54).

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП Укрспецзем виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_6 , згідно якого земельна ділянка, площею 0,1851 га відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_5 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджено 24.12.2014 року (Т.2, а.с. 48-49).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,1851 га, що розташована у АДРЕСА_5 , у власність ОСОБА_6 (Т.2, а.с. 56).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 , площею 0,1851 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5 (Т.2, а.с. 56-57).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,1042 га, що розташована у АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_2 (Т.3, а.с. 57).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,1042 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 , а.с. 57-58).

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП Укрспецзем виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_5 , згідно якого земельні ділянки, площею 0,0543 га та 0,0205 га відводяться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_7 . Земельні ділянки обліковуються як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджено 24.12.2014 року (Т.4, а.с. 49).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0543 га та 0,0205 га, що розташована у АДРЕСА_7 , у власність ОСОБА_5 (Т.4, а.с. 58).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 , площею 0,0543 га та 0,0205 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 (Т.4, а.с. 59).

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП Укрспецзем виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_3 , згідно якого земельна ділянка, площею 0,0951 га, відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_6 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджено 24.12.2014 року (Т.5, а.с. 47).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0951, що розташована у АДРЕСА_6 , у власність ОСОБА_3 (Т.5, а.с. 57).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , площею 0,0951 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_8 , а.с. 58).

Відповідно до листа з Свидівоцької сільської ради від 25.07.2017 року №525/02-75 проект землеустрою по встановленню прибережно-захисної смуги на території Свидівоцької сільської ради не розроблявся, межі в натуру не виносилися (Т.1, а.с. 68-69).

Рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23.12.2014 Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам , було затверджено проект та надано у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту.

30.12.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області проведено державну реєстрацію права приватної власності відповідачів на спірні земельні ділянки (Т.1 а.с. 85,. 86; Т.2 а.с. 81-83; Т.3 а.с. 79, 80; Т.4 а.с. 81-86; Т.5 а.с. 79-80).

Проте, прокурор вважає, що рішення № 47-5 від 23.12.2014 року в частині затвердження проектів та надання у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 земельних ділянок прийнято з порушенням законодавства та підлягає скасуванню.

Під час розгляду справи встановлено і не заперечувалось сторонами, що межі Кременчуцького водосховища та захисної чи прибережної смуги в натурі не визначені.

Вирішуючи справу, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК України).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 ЗК України та статтями 1, 88, 90 ВК України.

Так, згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідно до статті 60 ЗК України, статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів;

- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів;

- для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50, 54 Закону України Про землеустрій .

Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Відтак, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при надання земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до порядку визначення.

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Наведений висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що з наданих прокурором письмових доказів вбачається, що жодних даних про знаходження спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги в ході погодження проекту землеустрою контролюючими органами встановлено не було.

Також суд, дослідивши надані прокурором докази, зокрема, лист ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 17.01.2017 року №3036, лист Управління екології та природних ресурсів від 30.06.2017 року №02-45/1939, лист з Державного агентства водних ресурсів від 31.08.2017 року №4982/9/11-17, лист Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 28.07.2017 року №563/11, лист Управління контролю з використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.11.2017 року, лист Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 08.12.2017 року, лист з Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 06.12.2017 року №891/11, лист Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 06.12.2017 року №892/11 та 22.12.2017 року №944/11, висновок експерта НДЕКЦ від 06.06.2018 року №19/13-3/279-СЕ/17, встановив, що вказані докази у своїй сукупності підтверджують лише розташування спірних земельних ділянок на відстані меншій ніж 100 м до урізу води Кременчуцького водосховища, але жодним чином не доводять, що спірні земельні ділянки перебувають в межах прибережної захисної смуги.

Проте, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду, що оскільки спірні земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту с. Свидівок, надані сільською радою за рахунок раніше сформованої земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні юридичної особи, а проект землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги на час винесення оскаржуваного рішення не розроблений, не можна виходити з того, що беззаперечно розмір захисної смуги становить 100 метрів від урізу води, оскільки у даному разі цей розмір повинен бути встановлений з урахуванням конкретних умов забудови.

Водночас на підтвердження того, що спірна земельна ділянка, яка відведена у приватну власність на підставі спірного рішення Свидівоцької сільської ради має у своєму складі землі водного фонду - прибережно-захисну смугу Кременчуцького водосховища, підтверджується наступними доказами, які містяться в матеріалах справи:

- лист ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 17.01.2017 року №3036, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 0,0543 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0092; земельна ділянка площею 0,0205 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0091; земельна ділянка площею 0,1851 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0094; земельна ділянка площею 0,0965 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0090; земельна ділянка площею 0,0543 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0093; земельна ділянка площею 0,1042 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0088; земельна ділянка площею 0,0951 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0089, розташовані по АДРЕСА_1 , за геодезичними обмірами в натурі (на місцевості) по визначенню геодезичних координат точок зовнішньої межі, розташована на відстані меншій ніж 100 м. від лінії нормального підпірного рівня (відмітка 81,00 мБС) Кременчуцького водосховища (Т.1, а.с. 65);

- лист Управління екології та природних ресурсів від 30.06.2017 року №02-45/1939, згідно якого документація із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межа Свидівоцької сільської ради за кадастровими номерами 7124986000:04:007:0092; 7124986000:04:007:0091; 7124986000:04:007:0094; 7124986000:04:007:0090; 7124986000:04:007:0093; 7124986000:04:007:0088; 7124986000:04:007:0089, станом на 30.06.2017 року не надходила (Т.1, а.с. 70);

- лист з Державного агентства водних ресурсів від 31.08.2017 року №4982/9/11-17, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, Держводагентством не погоджувалися (Т.1, а.с. 74);

- лист Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 28.07.2017 року №563/11, що з наданої копії кадастрової карти земельні ділянки знаходяться в межах пікетів 62-64 Будище-Свидівської захисної дамби, тобто на відстані 1,1-1,3 км. від Будище-Свидівоцької насосної станції №2 в сторону м. Черкаси. На зазначені у листі земельні ділянки управління висновків та погоджень не надавало. Технічно-експлуатаційна зона дамби має ширину 116,0 м. від гребеня дамби в сторону Кременчуцького водосховища, де заборонена будь-яка господарська діяльність. За достовірність інформації управління не несе відповідальність через те, що на публічній кадастровій карті Державною службою України з питань картографії та кадастру здійснюються заходи із виправлення помилок (Т.1, а.с. 77);

- лист Управління контролю з використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.11.2017 року, про відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри визначені законом. Отже, рішення Свидівоцької сільської ради від 23.12.2014 року №47-5 про затвердження проектної документації та відведення у власність громадянам земельних ділянок в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, прийнято з порушенням вимог ст.ст. 59,60,186-1 ЗК, ст. 88 ВК та ст. 50 ЗУ Про землеустрій (Т.1, а.с. 82-83);

- лист з Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 06.12.2017 року №891/11, що Будище-Свидівська захисна дамба, яка гідротехнічна споруда, входить до комплексу споруд, що захищають від затоплення та підтоплення 6827 га земель і 8 населених пунктів. Технічно-експлуатаційна зона гідроспоруди та ділянка території, на якій вона розташована і дає можливість балансоутримувачу виконувати будь-які дії, пов`язані з ремонтом чи утриманням її в належному технічному стані. Всі об`єкти, які знаходяться на балансі управління є об`єктом державної власності і перебувають тільки в оперативному правлінні Черкаського РУВР (Т.1, а.с. 122);

- лист Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 06.12.2017 року №892/11 та 22.12.2017 року №944/11, що Кременчуцьке водосховище відноситься до об`єктів загальнодержавного значення комплексного використання. Будище-Свидівська захисна дамба є об`єктом державної власності, знаходиться на балансі і в оперативному управлінні Черкаського РУВР, і захищає від затоплення і підтоплення 6827 га земель та 8 населених пунктів. Кременчуцьке водосховище побудоване на р. Дніпро, нормативні розміри водоохоронної зони і прибережно-захисної смуги передбачені ст. 88 Водного Кодексу України (Т.1, а.с. 124,127);

- висновок експерта НДЕКЦ від 06.06.2018 року №19/13-3/279-СЕ/17? відповідно до якого земельна ділянка площею 0,0543 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0093; земельна ділянка площею 0,0204 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0091; земельна ділянка площею 0,0963 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0090; земельна ділянка площею 0,1036 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0088; земельна ділянка площею 0,0945 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0089: земельна ділянка площею 0,0542 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0092 повністю потрапляють до меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища (Т.5, а.с. 210-225).

З наведених доказів вбачається, що водний об`єкт, поблизу якого розташовані спірні земельні ділянки, є саме Кременчуцьким водосховищем із прибережною захисною смугою 100 м відповідно до ст. 88 Водного кодексу України.

Згідно графічного зображення із зазначенням геодезичних обмірів спірних земельних ділянок останні розташовані на відстані 100 м від лінії нормального підпірного рівня (відмітка 81,00 мБС) Кременчуцького водосховища (т. 1 а.с. 65), що є порушенням водного законодавства України.

Належних доказів, крім листа-відповіді Свидівоцької сільської ради № 525/02/75 від 25.07.2017, в якому указується яким чином перейшла у комунальну власність сільської ради спірна земельна ділянка площею 0,61 га, яка перебувала у користуванні ЗАТ ім. Шевченка, а також те, що проект землеустрою по встановленню прибережно-захисної смуги на території Свидівоцької сільської ради не розроблявся, межі в натуру не виносилися, однак питання встановлення розміру прибережної смуги Кременчуцького водосховища неодноразово піднімалося на сесіях сільської ради та обговорювалося, але в бюджеті не було таких коштів, які необхідні для розробки такої проектної документації, на спростування наведеної інформації відповідачами не надано.

Суд першої інстанції у порушення наведених вище вимог процесуального закону належним чином не перевірив тверджень прокурора щодо приналежності спірних земельних ділянок до земель водного фонду та не оцінив подані сторонами докази, хоча однією із підстав позову було посилання на те, що спірні земельні ділянки у повному обсязі входять до нормативно визначеної законодавством 100-метрової зони прибережно-захисної смуги Кременчуцького водосховища (р. Дніпро).

Враховуючи наведене, оцінюючи докази в сукупності, колегія суддів вважає, що прокурором доведено неправомірність надання у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 земельних ділянок, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, які повністю займають прибережну захисну смугу Кременчуцького водосховища (висновок експерта № 19/13-3/279-СЕ/17 від 06.06.2018( том 5 а.с. 211-225)).

Крім того, колегія суддів враховує і те, що відповідно до положень статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища;

водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Однак згідно листів-відповідей: Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації № 02-45/1939 від 30 червня 2017 року документація із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межа Свидівоцької сільської ради за кадастровими номерами 7124986000:04:007:0092; 7124986000:04:007:0091; 7124986000:04:007:0094; 7124986000:04:007:0090; 7124986000:04:007:0093; 7124986000:04:007:0088; 7124986000:04:007:0089, станом на 30.06.2017 року не надходила (Т.1, а.с. 70); Державного агентства водних ресурсів України № 4982/9?11-17 від 31 серпня 2017 року проекти землеустрою спірних земельних ділянок, розташованих в адмінмежах Свидівоцької сільської ради Держводагенством, не погоджувався (т. 1 а.с.74).

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України , ст. 88 ВК України ). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом, вказане узгоджується з висновком Великої Палати від 07 квітня 2020 року № 372/1684/14-ц.

Таким чином, Свидівоцька сільська рада не мала передбачених законом прав приймати рішення про затвердження проектів землеустрою та надання спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Натомість останні набули таке право власності в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідачів на землю стало можливим у результаті прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування - Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Апеляційний суд вважає, що оскільки спірні земельні ділянки знаходиться у межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, а Свидівоцька сільська рада Черкаської області не мала права приймати рішення про затвердження проектів землеустрою щодо надання вказаних земельних ділянок у власність відповідачам, тому є всі наявні підстави для скасування рішення сільської ради.

Свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0543 га серії САК № 317080 від 30.12.2014, видане ОСОБА_4 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1851 га серії СТА № 004232 від 30.12.2014, видане ОСОБА_6 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га серія СТА № 004230 від 30.12.2014 видане ОСОБА_5 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га серія СТА № 004231 від 30.12.2014 видане ОСОБА_5 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0951 га серії САК № 317081 від 30.12.2014, видане ОСОБА_3 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1042 га серії СТА № 004229 від 30.12.2014, видане ОСОБА_2 є недійсними, а тому відповідні записи про державну реєстрацію права власності вказаних осіб на спірні земельні ділянки необхідно скасувати.

Визнання недійсним та скасування рішення є належним та самостійним способом захисту порушеного права державної власності, якщо це має наслідком поновлення порушеного права. На підставі оскаржуваного рішення було здійснено державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки.

Вимоги про визнання оспорюваного рішення незаконним та його скасування є одним із способів захисту порушених прав і може бути предметом розгляду в судах.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апеляційний суд дійшов висновку, що прийняття рішення про передання у приватну власність фізичним особам земель, що належать до водного фонду, фактично позбавляє державу можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом державної власності, позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. Правовідносини у цій справі пов`язані з вибуттям об`єкта з державної власності та становлять суспільний, публічний інтерес.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Отже, враховуючи наведене, а також встановлені судом апеляційної інстанцій обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та доведеними належними доказами, а тому підлягають до повного задоволення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги в сумі 72 000 грн. всього, а з кожного окремо по 12 000 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Черкаської області, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Чустрака Д. В. на рішення Черкаського районного суду Черкаської області 22 жовтня 2020 року задовольнити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2020 року скасувати та постановити нове.

Позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Черкаське регіональне управління водних ресурсів про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23.12.2014 Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам , в частині: відведення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту.

Визнати недійсними: свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0543 га серії САК № 317080 від 30.12.2014, видане ОСОБА_4 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1851 га серії СТА № 004232 від 30.12.2014, видане ОСОБА_6 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0205 га серія СТА № 004230 від 30.12.2014 видане ОСОБА_5 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0543 га серія СТА № 004231 від 30.12.2014 видане ОСОБА_5 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0951 га серії САК №317081 від 30.12.2014, видане ОСОБА_3 ;

свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1042 га серії СТА №004229 від 30.12.2014, видане ОСОБА_2 .

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18492384 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0093, загальною площею 0,0543 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18479216 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0094, загальною площею 0,1851 га;

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18477821 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18476697 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18493005 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0089, загальною площею 0,0951 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18475219 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0088, загальною площею 0,1042 га.

Стягнути з відповідачів Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати, понесені за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій по 12 000 грн. з кожного, а всього в сумі 72 000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 березня 2021 року.

Головуючий

Судді: