Ухвала

від 22.04.2009 по справі 11-а-723

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді: Бартащук Л.В.

суддів: Юденко Т.М. та Бовтрук В.М.

за участю прокурора: Мінакової Г.О.

адвокатів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора у справі Сандиги М.В. на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року,-

встановила:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України повернута першому заступнику прокурора м. Києва на додаткове розслідування.

Як встановив суд, органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 17 жовтня 2008 року біля 19 години 20 хвилин керуючи транспортним засобом - автомобілем «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом з д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись вулицею Лисківською в напрямку вулиці Радянської в м. Києві, знаходячись проти будинку № 16 порушив п.п. 2.3.а, 2.3.6, 18.1, 31.4.5.а, 31.4.5.6 Правил дорожнього руху, в результаті чого на нерегульованому переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Справа: №11-а-723

Головуючий у 1-й інстанції: Котович О.Л.

Доповідач: Юденко Т.М.

Повертаючи справу на додаткове розслідування зі стадії її попереднього розгляду з мотивів порушення вимог кримінально-процесуального закону, без яких справа не може бути призначена до судового розгляду, суд у постанові послався на:

-порушення ч. 5 ст. 49 та ст. 50 КПК України, і визнання слідчим потерпілим і цивільним позивачем по справі ОСОБА_6 за відсутності жодних документів на підтвердження його родинних стосунків з загиблим, та безпідставного повернення йому прикраси останнього;

-порушення ч. 1 ст. 132 КПК України щодо конкретизації обвинувачення ОСОБА_3 за порушення ним п. 31.4.5 «б» Правил дорожнього руху;

-недолучення до справи копій постанов за результатами розгляду протоколів про численні порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху у 2008 році;

незазначення дати складання протоколу відтворення обстановки і обставин злочину за участю ОСОБА_3;

- порушення вимог ч.3 ст. 79 КПК України і невжиття заходів доунеможливлення шкоди для успішного провадження у справі через залишення на зберіганні ОСОБА_3 речового доказу автомобіля з причепом без відповідної розписки;

недолучення до справи документів на підтвердження психічного або іншого тяжкого захворювання ОСОБА_3, яке перешкоджало закінченню провадження в справі;

- відсутність пояснювального тексту на фотознімках до протоколів у справі;

- неповне зазначення в резолютивній частині обвинувального висновку місця народження обвинуваченого . відповідно до даних паспорту, чим порушено ст. 223 ч. 4 КПК України;

неузгодженість зі ст. 89 КК України посилання слідчого в резолютивній частині обвинувального висновку на попередню судимість обвинуваченого;

-відсутність в обвинувальному висновку довідок про заходи, вжиті для забезпечення цивільного позову та про речові докази;

незазначення в списку осіб, що підлягають виклику в судове засідання представника потерпілого і повні адреси інших осіб.

В апеляції прокурор у справі Сандига М.В., посилаючись на те, що обставини, зазначені судом, які такі, що унеможливлюють призначення справи до судового розгляду, не є суттєвими порушеннями КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, просить постанову суду скасувати, як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Мінакової Г.О. та адвоката ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_1, які заперечували проти апеляції і вважали постанову суду законною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суд своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд вказаних вимог кримінально-процесуального закону не дотримався і у своїй постанові не навів таких порушень вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до розгляду у суді.

Такі вказівки суду, як неконкретність обвинувачення за окремим пунктом Правил дорожнього руху, пред'явленого ОСОБА_3 (п.3), недолучення до справи певних постанов (п.4) та документів (п.7), незазначення у протоколі відтворення обстановки та обставин події дати її проведення (п.5), неналежна передача ОСОБА_3 на зберігання автотранспорту з причепом (п.6), відсутність надписів - пояснень під фотознімками у справі (п.8) та інші (п.п.10,11), не ґрунтуються на Законі, так як суд міг самостійно, без повернення справи на додаткове розслідування, уточнити зазначені вище питання, як шляхом більш детального вивчення матеріалів справи (т. 1 а.с.29), так і виклику до суду та допиту відповідних свідків, понятих тощо, або шляхом надання слідчому органу відповідних доручень згідно ст. 315-1 КПК України у разі необхідності уточнення та перевірки фактичних даних, одержаних в ході судового слідства по справі, але не в стадії призначення її до судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що органом досудового слідства були порушені вимоги ст. 49 ч. 5 КПК України, так як визнання потерпілим інших осіб, ніж зазначених у п. 11 ст. 32 КПК України, є порушенням кримінально-процесуального законодавства, втім суд самостійно міг усунути виявлені ним порушення шляхом виклику до суду дружини загиблого ОСОБА_5 - ОСОБА_4, адреса якої відома по справі - АДРЕСА_1 і за необхідності визнати її або іншого близького родича потерпілим та цивільним позивачем по справі, без повернення справи на додаткове розслідування.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає апеляцію прокурора у справі Сандиги М.В. щодо незаконності та безпідставності постанови суду через відсутність суттєвих порушень норм КПК,, які б унеможливлювали призначення справи до розгляду та її розгляд у суді по суті, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з поверненням справи до суду на новий розгляд зі стадії її попереднього розгляду, під час якого суду належить вирішити питання про можливість її призначення до судового розгляду по суті з суворим дотриманням вимог глави 23 КПК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора у справі Сандиги М.В. задовольнити повністю.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України першому заступнику прокурора м. Києва на додаткове розслідування - скасувати, а справу повернути у той же суд на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи, але в іншому складі суддів.