Ухвала

від 06.04.2022 по справі 304/357/22

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/357/22 Провадження № 1-кс/304/104/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2022 рокум. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021072030000138 від 21 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021072030000138 від 21 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України, в якому просить скасувати арешт на речі, які були вилучені 18 лютого 2022 року в період з 11.39 год до 12.00 год у неї вдома у АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти в сумі 300 євро та 1 600 доларів США, який було накладено ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2022 року та зобов`язати уповноважених осіб негайно повернути її майно. Клопотання мотивує тим, що 18 лютого 2022 року в період з 11.39 год до 12.00 год у неї вдома у АДРЕСА_1 , було проведено обшук. Дозвіл на обшук житла отримано на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2022 року. згідно даної ухвали стороні кримінального провадження слідчим Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області та прокурорам, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021072030000138 надано дозвіл на проведення обшуку вищевказаного домоволодіння, де вона проживає, з метою виявлення та вилучення блокнотів, мобільних телефонів та комп`ютерної техніки, якими вона користується. Проте, в результаті обшуку було виявлено не тільки ноутбук марки «Asus» та блокноти, але й вилучено речі, які не відносились до переліку щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а саме грошові кошти в сумі 300 євро купюрами по 100 євро та 1 600 доларів США купюрами по 100 доларів. Вона звернулась до прокурора у вказаному кримінальному провадженні із заявою негайно повернути її речі, на що отримала відмову. Підставою відмови у поверненні належного їй майно зазначено ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2022 року, якою накладено арешт на дане майно. Оскільки на даний час немає жодного доказу про те, що вилучені у неї грошові кошти в сумі 300 євро та 1 600 доларів США набуті злочинним шляхом чи є доказом злочину, а також враховуючи, що слідство триває вже значний час, однак їй не пред`явлено жодного звинувачення, тому просить клопотання задовольнити.

У судове засіданні власник майна ОСОБА_3 не з`явилася, попередньо подала заяву про розгляд клопотання без її участі та просила таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 у судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у задоволенні клопотання просить відмовити з підстав, зазначених в клопотанні про накладення арешту на майно, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України не заперечує щодо незастосування технічних засобів фіксування під час розгляду справи та не заперечує проти визнання такий дій та результатів їх здійснення чинними.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2022 року накладено арешт, зокрема, на майно, яке було вилучено 18 лютого 2022 року у ході обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 1600 доларів США; грошові кошти в сумі 300 Євро; дві флешкарти об`ємом по 16 GB; банківську картку «Укрсиббанк» № НОМЕР_1 ; ноутбук марки «Asus» моделі X540Y; блокнот формату А4.

Вказана ухвала постановлена слідчим суддею у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за №42021072030000138 з правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України.

Згідно зі ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна, згідно зі статтею 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття процесуального рішення про скасування арешту майна чинним КПК прямо не передбачено.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України, передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування на такий ступінь втручання у право власності заявника слідчому судді не надано, а накладений арешт, з урахуванням відсутності відомостей про пред`явлення будь-кому підозри та закриття кримінального провадження, свідчать про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження заявника у праві його власності та завдань кримінального провадження.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 174 КПК України інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що подальше застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на грошові кошти не є необхідним, у зв`язку з чим, з метою недопущення порушення прав власника майна, а відтак клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 100, 174, 175 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021072030000138 від 21 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2022 року на грошові кошти в сумі 300 євро та 1 600 доларів США скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1