Ухвала

від 22.03.2022 по справі 304/357/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 304/357/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22.03.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання провадження № 11-сс/4806/85/22 за апеляційною скаргою прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 22.02.2022 про відмову у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної за ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК УкраїниОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 .

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 22.02.2022 у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_7 про застосування відносно підозрюваної за ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовлено.

Застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на неї відповідно до ч.5 ст.194 КПК України до 22.04.2022 таких обов?язків:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 по 06 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Дата закінчення дії ухвали 22.04.2022.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту постановлено направити для виконання до відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Роз?яснено підозрюваній ОСОБА_8 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з?являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов?язаних із виконанням покладених на неї обов?язків, використовувати електронні засоби контролю.

У разі невиконання вищевказаних зобов?язань до ОСОБА_8 може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Як встановлено слідчим суддею Перечинського районного суду, прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до нього клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021072030000138 від 21.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .

Клопотання прокурора ОСОБА_7 мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24.12.2021 ОСОБА_8 під час розмови з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередньо домовилися про сприяння у внесенні недостовірних відомостей до автоматизованої системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» щодо здійснення вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19» без фактичного введення вакцини в організм ОСОБА_10 за грошову винагороду у розмірі 3 500 грн.

ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою з невстановленими органом досудового розслідування особами, надала працівникам, які уповноважені на внесення відомостей до електронної системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» особисті дані ОСОБА_10 та сприяла внесенню ними недостовірної інформації до електронної системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» щодо отримання першої та другої дози вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19».

У «застосунку дія» з?явилися відомості відносно першої та другої дози вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19», а саме другу дозу було здійснено 18 січня 2022 року вакциною «COMIRNATY». За таких обставин, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України, тобто в пособництві у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненою особою, яка має доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб.

21.01.2022 ОСОБА_8 під час розмови з ОСОБА_10 попередньо домовилася про сприяння у внесенні недостовірних відомостей до автоматизованої системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» щодо здійснення вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19» без фактичного введення вакцини в організм ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за грошову винагороду в розмірі 3 500 грн за кожну особу.

ОСОБА_8 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи за попередньою змовою з невстановленими органом досудового розслідування особами, надала працівникам, які уповноважені на внесення відомостей до електронної системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» особисті дані ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , сприяла внесенню ними недостовірної інформації до електронної системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» щодо отримання доз вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19».

У «застосунку дія» ОСОБА_13 з?явилися відомості відносно першої дози вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19», яку було здійснено 25.01.2022 вакциною «Spikevax», а також у «застосунку дія» ОСОБА_14 з?явилися відомості відносно першої дози вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19», яку було здійснено 27.01.2022 вакциною «Omirnaty».

За таких обставин ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України, тобто в пособництві у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчиненою повторно особою, яка має доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , матеріалами розсекречених НСРД, протоколами огляду мобільних телефонів тощо.

ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема того, що підозрювана ОСОБА_8 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину може незаконно впливати на свідків, інших співучасників вчинення кримінального правопорушення, експерта шляхом їх підкупу, умовляння або залякування, вчинити інші кримінальні правопорушення (п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК).

Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення, зокрема, тим, що ОСОБА_8 усвідомлює тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою - до шести років позбавлення волі, а тому існує ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування.

Наразі проводяться слідчі (розшукові) дії з метою встановлення інших співучасників вчинення вказаного злочину, не відшукано всі необхідні речі і документи, що підтверджують злочинну діяльність всіх учасників вчинення кримінального правопорушення, а тому остання, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема комп?ютерну техніку, яка використовувалась під час вчинення злочинів.

Також підозрювана ОСОБА_8 особисто знайома зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, а тому існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, шляхом підкупу, умовляння чи залякування з метою уникнення таким чином кримінальної відповідальності.

Разом з цим, наразі проводяться слідчі дії для встановлення інших співучасників вказаного злочину, які відомі підозрюваній ОСОБА_8 , оскільки така вчинила пособництво у вчиненні кримінального правопорушення та в силу своїх функціональних обов?язків безпосередньо не уповноважена на внесення нею інформації до електронної системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» щодо отримання доз вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19», а тому з метою уникнення покарання може впливати на вказаних осіб.

Слід також врахувати, що особа, яка вносила недостовірні відомості до електронної системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» є працівником медичного закладу та колегою підозрюваної.

Також планується проведення ряду судових експертиз для об?єктивності і всебічності проведення досудового розслідування, а тому підозрювана ОСОБА_8 , будучи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на експертів.

Крім того, ОСОБА_8 повідомлено про підозру в пособництві у внесенні неправдивих відомостей до електронної системи охорони здоров?я «еНЕАLТН» щодо трьох свідків.

Однак, під час проведення досудового розслідування встановлено, що остання систематично та активно брала участь у підшукуванні осіб, які виявили бажання на здійснення вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19» без фактичного введення вакцини в організм, отримувала за це грошову винагороду 3 500 грн за кожну особу, частину з яких передавала іншим співучасникам, отримувала та передавала документи і особисті дані осіб іншим співучасникам злочину.

Через це підозрювана, перебуваючи на волі та на своєму робочому місці і надалі буде мати реальну можливість підшуковувати осіб, які виявили бажання отримати сертифікат про вакцинацію без введення вакцини в організм, тобто зможе продовжити злочинну діяльність шляхом використання займаної посади, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підроблення документів, що стосуються вакцинації проти COVID-19, у свою чергу, несе пряму загрозу життю та здоров?ю громадян України, оскільки COVID-19 є особливо небезпечною інфекційною хворобою, характеризується важкими та (або) стійкими розладами здоров?я, високим рівнем смертності, швидким поширенням серед населення. Враховуючи суспільну небезпечність та тяжкість вказаного злочину та те, що такий вчинено з корисливих мотивів, просить обрати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчим суддею враховано вимоги рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», відповідно до яких термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об?єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі), а також пункту першого частини першої статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов?язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що 21.12.2021 матеріали досудового розслідування за вищевказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021072030000138 (а.с. 7).

18.02.2022 підозрюваній ОСОБА_8 оголошено підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України (а.с. 35-38).

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України, що підтверджується протоколом допиту свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , матеріалами розсекречених НСРД, протоколами огляду мобільних телефонів (а.с. 3-6, 7-13, 14-15, 16-18, 19-24, 25-26, 27-28, 29-31, 32-34).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, поряд з положеннями кримінального процесуального законодавства України, врахував практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови», у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об?єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов?язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об?єктивно зв?язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов?язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред?явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрювана ОСОБА_8 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні двох дітей, одружена, тобто має сталі соціальні зв?язки, не судима, офіційно працевлаштована, за місцем роботи характеризується позитивно.

Оцінюючи доводи прокурора про необхідність обрання відносно ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою через ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків, інших співучасників вчинення кримінального правопорушення та експертів, слідчий суддя визнав, що їх настання можливе.

Також, як визнав слідчий суддя місцевого суду, прокурором ОСОБА_7 не доведено те, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідчий суддя взяв до уваги п. 3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику ЄСПЛ - рішення ЄСПЛ у справах: «Харченко проти України», «Хайредінов проти України», «Комарова проти України», «Калашников проти Росії», зокрема, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов?язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів»; тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки «національні суди не обґрунтували» необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м?якого запобіжного заходу.

Тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

З урахуванням сукупності викладених висновків, а також даних про особу підозрюваної, за відсутності обґрунтованої впевненості в тому, що більш м?які запобіжні заходи не зможуть забезпечити її належної поведінки, слідчий суддя Перечинського районного суду визнав, що в силу характеру діянь, у якому підозрюється ОСОБА_8 , наслідків, які настали внаслідок злочину, потреби у встановленні істини у кримінальному провадженні, обставини того, що прокурором ОСОБА_7 доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставин, передбачених пунктом третім частини першої цієї статті, в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.

При цьому, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України, слідчий суддя визнав за необхідне застосувати у відношенні цієї підозрюваної інший, менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою - у виді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, що дасть можливість останній працювати та утримувати свою сім?ю.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ним зазначену вище ухвалу слідчого судді від 22.02.2022 та ухвалити нову, якою задовольнити вказане його клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що зазначена вище ухвала слідчого судді місцевого суду є необгрунтованою та незаконною у зв?язку з чим підлягає скасуванню, на його думку, з наступних підстав.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , матеріалами розсекречених НСРД, протоколами огляду мобільних телефонів.

Стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст.177 КПК України, зокрема того, що підозрювана ОСОБА_8 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчиненні даного злочину, може незаконно впливати на свідків, інших учасників вчинення кримінального правопорушення, експерта шляхом їх підкупу, умовляння або залякування (п.3 ч.1 ст.177 КПК України); вчинити інші кримінальні правопорушення (п.5 ст.177 КПК України).

Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, тим що ОСОБА_8 усвідомлює тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні даного злочину, за яке їй може бути призначено покарання до 6 років позбавлення волі, а тому існує ризик у виді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, наразі проводяться слідчі (розшукові) дії з метою встановлення інших співучасників вчинення вказаного злочину, невідшукано всі необхідні речі і документи що підтверджують злочинну діяльність всіх учасників вчинення кримінального правопорушення, а тому остання, перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема комп?ютерну техніку, яка використовувалась під час вчинення злочину. Такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрювана особисто знайома зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань шляхом підкупу, умовляння чи залякування з метою уникнення таким чином кримінальної відповідальності.

Наразі проводяться слідчі дії для встановлення інших співучасників вказаного злочину, вказані особи відомі підозрюваній ОСОБА_8 , оскільки вона вчинила пособництво у вчиненні кримінального правопорушення та в силу своїх функціональних обов?язків безпосередньо неуповноважена на внесення нею інформації до електронної системи охорони здоров?я «еНEALTH» щодо отримання доз вакцинації від респіраторної хвороби «COVID-19», а тому з метою уникнення покарання може впливати на вказаних осіб. Слід також врахувати, шо особа, яка внесла недостовірні відомості до електронної системи охорони здоров?я є працівником медичного закладу та колегою підозрюваної.

Органом досудового розслідування планується проведення ряду судових експертиз для об?єктивності і всебічності проведення досудового розслідування, а тому будучи на свободі, підозрювана буде мати реальну можливість незаконно вплинути на експертів.

Крім того, ОСОБА_8 повідомлено про підозру в пособництві у внесенні неправдивих відомостей до електронної системи охорони здоров?я «еНEALTH» щодо трьох свідків.

Однак, під час проведення досудового розслідування встановлено, що остання систематично та активно брала участь у підшукуванні осіб, які виявили бажання на здійснення вакцинації від гострої респіраторної хвороби «COVID-19», без фактичного введення вакцини в організм, отримувала за це грошову винагороду 3500 гривень за кожну особу, частину з яких передавала іншим співучасникам, отримувала та передавала документи і особисті дані осіб іншим співучасникам злочину.

А тому підозрювана, перебуваючи на волі та на своєму робочому місці і надалі буде мати реальну можливість підшуковувати осіб, які виявили бажання отримати сертифікат про вакцинацію без введення вакцини в організм, тобто зможе продовжити свою злочинну діяльність шляхом використання займаної посади, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Cлід врахувати, що пандемія COVID-19 забрала життя майже 4 мільйонів осіб у світі та більше 50 тисяч українців. В Україні з березня 2020 року з метою запобігання поширенню COVID-19 вживається усіх можливих карантинно-обмежувальних заходів, проте найефективнішим способом подолання цієї пандемії є вакцинація проти COVID-19, що активно проводиться на сьогодні.

Підроблення документів, що стосуються вакцинації проти COVID-19, у свою чергу несе пряму загрозу життю та здоров?ю громадян України, оскільки COVID-19 є особливо небезпечною інфекційною хворобою, характеризується важкими та (або) стійкими розладами здоров?я, високим рівнем смертності, швидким поширенням серед населення.

А тому необхідно врахувати реакцію мешканців Закарпатської області соціальні наслідки даного правопорушення, адже, враховуючи зухвалість та суспільну небезпечність вказаного злочину такий викликав неабиякий суспільний резонанс, висвітлення у засобах масової інформації, а також вчинення такого ряду злочинів підривають авторитет України на міжнародній арені, тому запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваної у даній справі ОСОБА_8 є цілком виправданим.

Не зважаючи на те, що вина ОСОБА_8 доводиться повністю, остання щиро не розкаялася, тобто не визнала свою провину та не виявила свою жаль з приводу вчиненого.

Дану справу розглянуто без участі прокурора, який був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, неявка якого не перешкоджає цьому згідно ст.405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_15 , які повністю заперечили проти наведеної вище апеляційної скарги прокурора ОСОБА_7 , вивчивши матеріали даного кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд визнає, що наведена вище апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.117 КПК України застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. За п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя місцевого суду дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

Слідчий суддя місцевого суду обґрунтовано мотивував свій висновок про необхідність відмовити у задоволенні наведеного вище клопотання прокурора та застосувати щодо підозрюваної за ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України (а.с. 35-36, 37-38, 39-41) ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на вказаний період часу з покладенням на неї зазначених вище обов?язків.

У заявленому слідчому судді місцевого суду клопотанні прокурора ОСОБА_7 наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України, що підтверджується зібраними у даному кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 176,177,178,181,193,194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України ОСОБА_8 , даних про її особу, при відсутності підстав для застосування щодо неї найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення передбаченого, крім іншого, ч.3 ст.183 КПК України розміру застави, дійшов до правильного висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 181 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Апеляційний суд також обґрунтованим визнає й черговий висновок слідчого судді про те, що існують передбачені законом ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Вищевказані висновки слідчого судді апеляційний суд вважає такими, що узгоджуються з вимогами закону, апеляційним судом визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими.

Апеляційний суд також обґрунтованим вважає й висновок слідчого судді про те, що на даний час інший більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на підозрювану за ч.5 ст.27 ч.3 ст.362 КК України ОСОБА_8 наведених вище обов?язків забезпечать належну процесуальну поведінку цієї підозрюваної.

Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для безумовного скасування вказаної вище ухвали слідчого судді від 22.02.2022 апеляційний суд не вбачає.

Таким чином, оскаржене у даній справі рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, клопотання прокурора ОСОБА_7 вирішено з дотриманням вимог статей 177,178,181,183,194 КПК України, оскаржену у даній справі ухвалу постановлено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та правильно оціненими слідчим суддею.

Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 22.02.2022 про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч.4 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: