Рішення

від 06.04.2022 по справі 120/17692/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 квітня 2022 р. Справа № 120/17692/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Козятинський міський центр первинної медико - санітарної допомоги Козятинської міської ради» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

07.12.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального підприємства «Козятинський міський центр первинної медико - санітарної допомоги Козятинської міської ради» (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання точної, достовірної та повної письмової запитуваної інформації в запиті від 19.11.2021;

- зобов`язати відповідача надати запитувану інформацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.11.2021 позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації. Відповідачем надана відповідь на запит, однак отримана відповідь на думку позивача є неповною, що й стало приводом для звернення до суду.

Ухвалою суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені). Крім того, відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня отримання ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку передбаченому статтею 162 КАС України. Також позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

13.01.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Мотивуючи відзив зазначає, що запитувані копії аудіо- та відеофайлів із системи зовнішнього спостереження не надано позивачу оскільки система спостереження, яка використовується не забезпечує можливість запису аудіофайлів та збереження відеофайлів. Відповідач вказує на те, що станом на дату звернення із запитом про надання інформації Комунальне підприємство не мало доступу до електронної медичної картки позивача, оскільки, доступ до електронних медичних карток пацієнтів мають виключно сімейні лікарі, з якими пацієнти укладають декларації. Оскільки, сімейний лікар позивача ОСОБА_2 прийняла рішення про відмову від ведення пацієнта ОСОБА_1 , наслідком стало припинення Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

Тому, відповідач вважає, що відповідь на запит позивача є повною та достовірною.

19.01.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив, однак суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи, у цій категорії справ, є позов та відзив.

Дослідивши заяви по суті справи, докази якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення у спірних правовідносин, суд встановив такі фактичні обставини справи.

19.11.2021 позивач звернувся до відповідача із запитом у якому просив надати таку інформацію:

1. Чи вправі він відмовитись як пацієнт від вакцинування вакцинами проти коронавіру без будь-яких причин, мотивів та пояснень отримання сертифікату вакцинації?

2. Чи протипоказане йому вказане вакцинування?

3. Чи вправі він відмовитись від проведення медичного огляду на предмет виявлення або спростування у нього протипоказань для такого вакцинування?

4. Надати копію аудіо- та відеофайлів (з системи зовнішнього спостереження) від 10.11.2021, 11.11.2021, 12.11.2021, на яких зображено його перебування в коридорі лікарні (в адміністративній будівлі) в період з 10 год. 50 хв. до 12 год. (10.11.2021 та 11.11.2021) та в період з 08 год. 50 хв. до 09 год. 30 хв. (12.11.2021) біля кабінету лікаря ОСОБА_2 на третьому поверсі та біля кабінету № 4 на першому поверсі.

5. До якої електронної системи бази даних вносилась медична інформація про його здоров`я чи на підставі чого? Хто та на підставі якого нормативно-правового акту та наданих прав користувача чи адміністратора має доступ до такої інформації з медпрацівників окрім сімейного лікаря ОСОБА_2 без її відома та дозволу?

6. Надати для ознайомлення електронні документи, що містять медичну інформацію про його здоров`я та про нього як пацієнта шляхом доступу до їх оригінальних змістів з моменту входу на його файл як пацієнта.

7. Надати завірену належним чином копію усіх документів з вказаної бази даних, що стосуються його особи та завірену копію договору з сімейним лікарем, укладеним з ним (а.с. 5).

Комунальним підприємством «Козятинський міський центр первинної медико - санітарної допомоги Козятинської міської ради» розглянуто запит та надано відповідь від 26.11.2021 (а.с. 6). У тексту відповіді допущено описку в частині дати документа та помилково зазначено 26.10.2021, що сторонами не оспорюється.

Позивач вважає, що відповідач надав недостовірну, неточну та неповну інформацію у відповідь на його запит від 19.11.2021, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ключовим у цьому спорі є визначення належності запитуваної інформації до публічної та чи надана ця інформація у відповідності до законодавства, що регулює доступ до публічної інформації

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб`єктів стосовно отримання публічної інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України "Про інформацію" від 02.10.1996 № 2657-XII (далі - Закон від 02.10.1996 № 2657-XII) та Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон від 13.01.2011 № 2939-VI).

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон від 02.10.1996 № 2657-XII визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 1 Закону від 02.10.1996 № 2657-XII визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом від 13.01.2011 № 2939-VI.

Запит позивача був поданий та розглянутий відповідачем саме в порядку, визначеному Законом від 13.01.2011 № 2939-VI, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв`язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

Статтею 3 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із статтею 12 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Щодо статусу відповідача як розпорядника публічної інформації, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону № 2939-VI).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Аналізуючи наведені положення Закону № 2939-VI у контексті цього спору, насамперед слід зауважити, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.

Тобто розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом створеним розпорядником інформації при виконанні покладених на нього обов`язків, у даному випадку щодо надання медичних послуг та охорони здоров`я, якою розпорядник володіє чи зобов`язаний володіти.

Аналогічний правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2022 по справі № 9901/390/21, у постановах Верховного Суду від 25.10.2021 №9901/390/21 та від 07.02.2018 по справі № 817/1432/15.

З аналізу змісту питань 1-3 запиту, поданого позивачем 19.11.2021, слідує, що ОСОБА_1 просить надати відповідь на такі питання: Чи вправі він відмовитись як пацієнт від вакцинування вакцинами проти коронавіру без будь-яких причин, мотивів та пояснень отримання сертифікату вакцинації? Чи протипоказане йому вказане вакцинування? Чи вправі він відмовитись від проведення медичного огляду на предмет виявлення або спростування у нього протипоказань для такого вакцинування?

За своєю суттю поставлені позивачем у запиті питання спрямовані на отримання консультації та роз`яснень із медичних питань. Така інформація не є (і не повинна бути відповідно до чинного законодавства) заздалегідь створена, відображена чи задокументована будь-якими засобами інформації. Відтак, запит у цій частині не спрямований на отримання публічної інформації, а тому не створює для відповідача обов`язку надавати її у порядку передбаченому Законом № 2939-VI .

Стосовно оцінки відповіді на п. 4 запиту від 19.11.2021 про надання копії аудіо- та відеофайлів з системи зовнішнього спостереження, суд керується такими мотивами.

Як зазначалося судом, обов`язковою ознакою публічної інформації є те, що така інформація створена розпорядником та перебуває або повинна перебувати у його розпорядженні.

Водночас, згідно п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку якщо він не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Відповідачем у відзиві пояснено, що на балансі КП "Козятинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Козятинської міської ради" знаходиться 8 камер внутрішнього спостереження, які встановлені з метою забезпечення громадського порядку, але запис здійснюється без можливості його збереження. Відтак, відповідач не володіє і не зобов`язаний володіти запитуваною позивачем у п. 4 запиту від 19.11.2021 інформацією. А тому у відповіді на запит відповідачем правомірно відмовлено у наданні такої інформації.

Стосовно п. 5 запиту від 19.11.2021, то співставлення його змісту із абзацом 6 наданої відповіді дає підстави для висновку, що позивачу у цій частині надано повну інформацію.

Щодо інформації, яка міститься в електронній картці пацієнта, та інших документів, що стосуються особи позивача та його взаємовідносин із сімейним лікарем (п. 6-7 запиту), суд зазначає наступне.

Електронна медична картка - це історія звернень та захворювань пацієнта, яка зберігається не на папері, а в електронній системі охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 3 ст. 24-2 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (далі - Закон від 19.11.1992 № 2801-XII) підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до відомостей про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.

Згідно ч. 4 ст. 34 Закону від 19.11.1992 № 2801-XII лікар має право відмовитись від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров`я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров`ю населення.

Судом встановлено, що сімейний лікар позивача ОСОБА_2 прийняла рішення про відмову від пацієнта ОСОБА_1 та 11.11.2021, відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я від 19.03.2018 № 503, подала заяву про відмову від подальшого ведення пацієнта у зв`язку з тим, що пацієнт не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку надавача первинної медичної допомоги, наслідком чого стало припинення Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

На дату звернення із запитом Комунальне підприємство «Козятинський міський центр первинної медико - санітарної допомоги Козятинської міської ради» не мало доступу до електронної медичної картки позивача та не мало можливості надати запитувану інформацію для ознайомлення, оскільки доступ до електронних медичних карток пацієнтів мають виключно сімейні лікарі, з якими пацієнти укладають декларації.

Тому, враховуючи, що на момент звернення із запитом позивач на обліку у відповідача не перебував та з огляду на відсутність чинних декларацій або договорів на обслуговування позивача, Комунальним підприємством правомірно відмовлено у задоволенні запиту у цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що запит позивача від 19.11.2021 розглянуто у відповідності із встановленими Законом вимогами, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору та інші заявлені витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 272, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 287 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Комунальне підприємство «Козятинський міський центр первинної медико - санітарної допомоги Козятинської міської ради» - вул. Незалежності, 75, м. Козятин, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 41783594.

Суддя Богоніс Михайло Богданович