22/193/07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.07 Справа № 22/193/07
Суддя Скиданова Ю.О.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий ал'янс Віктор”,69001, м. Запоріжжя. вул. Перемоги, 24,
Відповідач: Акціонерний комерційний банк “Мрія” в особі Запорізької філії АКБ “Мрія”,01601, м. Київ, вул. Гоголівська, 22/24,69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27/29
Про: визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники:
Від позивача: Касьяненко І.О. –довіреність б/н від 02.04.2007 р.
Від відповідача: Штим О.М. –довіреність №08 від 21.03.2007 р.
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий ал'янс Віктор” з позовною заявою до акціонерного комерційного банку “Мрія” в особі Запорізької філії АКБ “Мрія” про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2007 р. порушено провадження по справі №22/193/07, судове засідання призначено на 28.05.2007 р.. Ухвалою від 28.04.2007 р. розгляд справи перенесено на 31.05.2007 р.. У судовому засіданні було оголошено перерву до 06.06.2007 р..
У судовому засіданні 06.06.2007 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення, за погодженням представників сторін.
Позивач підтримує позовні вимоги з підстав викладених у позові, обґрунтовує їх ч.1 ст. 590 ЦК України, ч.1 ст. 88 Закону України “Про нотаріат”, ст. 1, ч.1 ст. 24, ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Представник позивача пояснив суду, що 15.03.2007 р. приватним нотаріусом Запорізького міського округу Запорізької області Білоусовим О.І. було вчинено виконавчий напис №786 від 15.03.15.03.2007 р. на майно позивача на користь відповідача, яке було передано в заставу ЗФ АКБ “Мрія” на підставі договору застави №10 від 25.05.2005 р. для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ “НВА Холдинг” за кредитним договором №КЛ-10 від 17.05.2005 р.. Позивач звертає увагу суду, на те, що зазначений виконавчий напис суперечить вимогам встановленим ч.1 ст. 590 ЦК України, та ч.1 ст. 27 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” якими передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивач стверджує, що іншого порядку звернення стягнення на предмет застави договором між сторонами не було визначено, тому виконавчий напис вчинено з порушенням вище зазначеної вимоги закону. Враховуючи вище викладене позивач просить суд визнати зазначений виконавчий напис нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Представником відповідача було надано у судовому засіданні письмовий відзив на позовну заяву (вих. №01-584 від 31.05.2007 р.) в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, вважає що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав. Виконавчий напис №786 від 15.03.2007 р. вчинено на підставі договору застави майна №10, укладеного між позивачем та відповідачем 25.05.2005 р.. Пунктом 9 зазначеного договору сторони обумовили, що “звернення стягнення та реалізація предмету застави відбувається в порядку, визначеному діючим законодавством України, але не виключно шляхом передачі заставодавцем заставодержателю у власність предмету застави. Відповідач також посилається на ч.1 ст. 590 ЦК України, ч.6 ст. 20 Закону України “Про заставу”, та зазначає, що зазначеними нормами передбачено порядок звернення стягнення на заставлене майно як за рішенням суду або третейського суду так и на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідач стверджує, що зазначений виконавчий напис вчинений без порушення ст. 87 Закону України “Про нотаріат”, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 01.03.2004 р. №20/5, ч.1 ст. 20 Закону України “Про заставу”. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивачу неодноразово надсилалися листи, якими банк інформував його про наявність заборгованості позичальника за кредитним договором №КЛ-10 від 17.05.2005 р., тому ТОВ “Торговий ал'янс “Віктор” знав про прострочення виконання зобов'язань позичальником, про що свідчить лист-відповідь, в якому він зобов'язався не пізніше березня 2007 р. виконати свої зобов'язання за договором застави, тому твердження позивача про спірність суми заборгованості не є дійсністю. Просить суд у позові відмовити у повному обсязі.
06.06.2007 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача ( вх. №02-6/13929),в яких позивач заперечив проти відзиву відповідача, пояснив, що ч.6 ст. 20 Закону України “Про заставу” передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено, а саме ч.1. ст. 20 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку вставленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим законом. Зазначений Закон не передбачає такий позасудових порядок як виконавчий напис нотаріуса, тому відповідач не мав права його вчиняти. По-друге, позивач зазначив, що його дійсно було листами повідомлено про наявність заборгованості, однак у кожному з цих листів були різні суми заборгованості, що свідчить про спірність суми заборгованості. Окрім того, позивач звертає увагу суду на те, що для вчинення виконавчого напису відповідач повинен був надати документи про безспірність заборгованості боржника, однак таки докази у банку відсутні.
За клопотанням представників сторін судові засідання проведено без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 17.05.2005 р. між Акціонерним комерційним банком “Мрія” ( надалі банк, відповідач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “НВА Холдинг” (надалі позичальник) укладено кредитний договір №КЛ-10 ( надалі кредитний договір).
Відповідно до п.1.1. кредитного договору його предметом є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді кредитної лінії на умовах договору. У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, банк укладає: з позичальником договір застави майбутнього врожаю, договір застави; - з поручителем договір застави ( п.1.3. кредитного договору).
25.05.2005 р. між Акціонерним комерційним банком “Мрія” в особі Запорізької філії АКБ “Мрія” та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий ал'янс “Віктор” (надалі заставодавець, позивач по справі) укладено договір застави майна №10 ( надалі договір застави). В п.1 договору застави зазначено, що для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №КЛ-10 від 17.05.2005 р., укладеного між АКБ “Мрія” та ТОВ “НВА Холдинг”, щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, терміни та умови сплати і повернення яких встановлюється вищенаведеним кредитним договором та будь якими додатковими угодами до нього, на далі все разом –Кредитний договір. Для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань по зобов'язанням позивальника за кредитним договором №КЛ-10 від 17.05.2005 р., заставодавець надає в заставу рухоме майно (перелік майна зазначений у договорі застави).
15.03.2007 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Нарохою О.В. вчинено виконавчий напис реєстраційний №786 про звернення стягнення на майно, яке підлягає витребуванню, а саме - легковий автомобіль марки MERSEDES-BENZ модель 190D, випуску 1991 року, об'єм двигуна V=2500 куб. см. В, шасі (кузов, рама, коляска) WDB2011261Е931290, реєстраційний №16989 НР, - зернозбиральний комбайн СК-5 “Нива” 1991 р. випуску, реєстраційний №08457 ВО; - зернозбиральний комбайн СК-5 “Нива” 1991 р.в. реєстраційний №08458 ВО; - трактор К-701 1986 р. випуску реєстраційний №08456 ВО; - трактор К-700А 1985 р. випуску реєстраційний №08453 ВО, яке знаходиться за адресою: Запорізька обл., Веселівський р-н, с. Білорецьке, вул. Котовського, 36 “б” та належить товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий ал'янс Віктор” (код ЄДРПОУ 30241631).
Розглянувши всі матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми законодавства, суд вирішив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, на підставі наступного.
Стаття 1 Закону України “Про заставу” (№2654-ХІІ від 02.10.1992 р.) та ст. 572 ЦК України визначають, що застава –це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. ... Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Згідно зі ст. 87, ч.1 ст. 88 Закону України “Про нотаріат”, п.п. 1,3 частини 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ( №20/5 від 03.03.2004 р.), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України”... Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями –не більше одного року.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 29.06.1999 р. затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, п.1 якого визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
При розгляді даного спору, судом було встановлено, що до відносин сторін необхідно застосовувати норми Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (надалі Закон)( від 18.11.2003 р. №1255-ІV), оскільки зазначений Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а такою правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна ( ст.1 Закону).
Частина 1 ст. 21 Закону визначає, що до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
Частиною 1 ст. 590 ( що міститься в параграфі 6 глави 49) ЦК України, визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
При цьому ч.1 ст 26 Закону визначає, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Відповідно до п. 7.2. договору застави, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави. Окрім того, п.9 договору застави визначає, що звернення стягнення та реалізація предмету застави відбувається у порядку визначеному діючим законодавством України, але не виключно шляхом передачі заставодавцем заставодержателю у власність предмету застави.
Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача ( п.6 ст. 50 Закону України “Про нотаріат”).
Як вбачається з вище викладеного, Цивільним кодексом України, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та договором застави №10 від 25.05.2005 р. не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Окрім того, суд приймає до уваги той факт, що частини 1, 3 розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначають, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2004 р.. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону України. Тому ст. 20 Закон України “Про заставу” ( від 02.10.1992 р. №2654ХІІ), якою безпосередньо визначено можливість звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріусу, судом до уваги в цій частині не приймається, оскільки зазначена норма суперечить вимогам Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Заперечення відповідача спростовуються вище викладеним та матеріалами справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчий напис реєстраційний №786, вчинений 15 березня 2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського округу Запорізької області Нарохою Ольгою Василівною про звернення стягнення на майно, яке підлягає витребуванню, а саме: легковий автомобіль марки MERSEDES-BENZ модель 190D, випуску 1991 року, об'єм двигуна V=2500 куб. см. В, шасі (кузов, рама, коляска) WDB2011261Е931290, реєстраційний №16989 НР, - зернозбиральний комбайн СК-5 “Нива” 1991 р. випуску, реєстраційний №08457 ВО; - зернозбиральний комбайн СК-5 “Нива” 1991 р.в. реєстраційний №08458 ВО; - трактор К-701 1986 р. випуску реєстраційний №08456 ВО; - трактор К-700А 1985 р. випуску реєстраційний №08453 ВО, яке знаходиться за адресою: Запорізька обл., Веселівський р-н, с. Білорецьке, вул. Косовського, 36 “б” та належить товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий ал'янс Віктор” (код ЄДРПОУ 30241631).
3. Стягнути з акціонерного комерційного банку “Мрія” в особі Запорізької філії АКБ “Мрія” (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27/29, р/р 26006308000297, МФО 313742, код ЄДРПОУ 25970260) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий ал'янс Віктор” (69001, м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 24, р/р 26009301000193 в ЗФ АКБ “Мрія”, код ЄДРПОУ 30241631) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. Скасувати заходи по забезпеченню позову вжиті ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.05.2007 р. по справі №22/193/07.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 25.06.2007 року.
Суддя Ю.О. Скиданова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2007 |
Оприлюднено | 23.10.2007 |
Номер документу | 1038998 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Скиданова Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні