Рішення

від 30.03.2022 по справі 947/38782/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/38782/21

Провадження № 2/947/193/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2022 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Бродецька Тетяна Вікторівна,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської загальноосвітньої школи №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 25428549, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 13-В) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

08.12.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

- Визнати незаконним та скасувати наказ Одеської загальноосвітньої школи №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області №109-К від 04.11.2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 та допустити ОСОБА_1 до виконання своїх посадових обов`язків на займаній посаді вчителя математики.

- Зобов`язати Одеську загальноосвітню школу №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Ухвалою від 13.12.2021 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.02.2022 року від представника відповідача Одеської загальноосвітньої школи №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області - адвоката Родіонова А.В. до суду надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

18.02.2022 року позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив та письмові заперечення на клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 31.03.2022 року клопотання представника відповідача Одеської загальноосвітньої школи №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області - адвоката Родіонова А.В. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - залишено без задоволення.

На підставі викладеного суд вважає можливим розглянути справу по суті.

ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В позовних вимогах позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з 01.09.2021 року працює вчителем математики в Одеській загальноосвітній школі №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області. Позивач вказує, що 22.10.2021 року отримала від директора відповідача "Повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 " №01-30/772, в якому зазначалося, що з 08.11.2021 року "на час відсутності щеплення від COVID-19 позивача буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Позивач вказує, що про зміну умов праці її попередили за 13 робочих днів до моменту впровадження таких змін. 04.11.2021 року позивач дізналася, що директор відповідача видала наказ №109-К від 04.11.2021 року, яким її фактично відсторонено від роботи з підстав того, що позивач відмовилася надати медичну документацію на підтвердження щеплення від ГРВІ COVID-19, спричиненої вірусом SARS-Cov-2. Позивач вважає вказаний наказ таким, що виданий з грубим порушенням норм чинного та міжнародного законодавства та конституційних прав позивача, в зв`язку з чим підлягає скасуванню, а заробітна плата за час незаконного відсторонення від роботи має бути нарахованою.

У відзиві на позов представник відповідача посилається на те, що оспорюваний наказ був виданий відповідно до ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закона України "Про захист населення від інфекційних хвороб", Постанови КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2", наказу МОЗ "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням". Представник відповідача зазначає, що позивач була повідомлена про відсторонення від роботи у разі відсутності обов`якового профілактичного щеплення, також позивача було повідомлено, що відсторонення не є порішенням права на працю, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не розірвано, а трудові відносини лише призупинено.

У відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 посилається на те, що щеплення проти COVID-19 не набуло статусу обов`язкового профілактичного. Відсторонення працівників в разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень відбувається тільки у порядку, встановленому законом, а не підзаконним актом. При цьому відповідач прийняв оскаржуваний наказ про відсторонення на підставі одного лише повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивача від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання ним медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

З трудової книжки, заведеної 01.12.1995 року на ім`я ОСОБА_1 /а.с.33-36/ вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.2021 року працює на посаді вчителя математики в Одеській загальноосвітньої школи №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області.

22.10.2021 року за №01-30/772 директором школи видане Повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 , згідно з яким керуючись статтею 46 КЗпП, частиною 2 ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 року №1645-ІІІ, наказом МОЗ "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04.10.2021 №2153, яким повідомлено, що з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 позивача буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати /а.с.24/.Зазначене повідомлення має підпис позивача з приміткою "не згодна" від 22.10.2021 року.

Згідно з Наказом від 04.11.2021 року №109-К "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 " директор Н.Колчіна керуючись ст. 46 КЗпП, частиною 2 ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 року №1645-ІІІ, наказом МОЗ "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04.10.2021 №2153 наказує ОСОБА_1 , вчителя математики, відсторонити від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 22.10.2021 №01-30/772 /а.с.22/.

IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Згідно з ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пунктом 1 ст. 92 Конституції встановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. 5-1 КЗпП України однією з гарантій забезпечення права громадян на працю, серед інших є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ч. 2 ст. 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Стаття 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначає, що підприємства, установи і організації зобов`язані зокрема усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді вчителя математики в загальноосвітній школі №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області та Наказом директора від 04.11.2021 року №109-К була відсторонена від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 22.10.2021 №01-30/772

Суд зазначає, що на теперішній час жодним законом щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, не встановлена, як обов`язкова. Окрім того порядок відсторонення від роботи в зв`язку з відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення передбачено положеннями Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якому зазначено, що усунення від роботи осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, здійснюється за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Наказ директора від 04.11.2021 року №109-К є безпідставним, незаконними та таким, що порушує права позивача на працю, в зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, на підставі вищевикладеного, з урахуванням ненадання відзиву на позов відповідачем, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" сума належного до сплати судового збору за позовні вимоги підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 5-1, 22, 46, 115 КЗпП України, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської загальноосвітньої школи №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 25428549, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 13-В) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Наказ Одеської загальноосвітньої школи №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області №109-К від 04.11.2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 та допустити ОСОБА_1 до виконання посадових обов`язків на займайній посаді.

Зобов`язати Одеську загальноосвітню школу №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Стягнути з Одеської загальноосвітньої школи №28 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 25428549, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 13-В) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. /дев`ятсот вісім гривень 00 копійок/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 11.04.2022 року.

Суддя Васильків О.В.