Рішення

від 27.09.2007 по справі 7/274/07-8/394/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/274/07-8/394/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.07                                                                                        Справа №  7/274/07-8/394/07

Суддя   Попова І.А.

ПозивачКооперативне підприємство “Рівненське автопідприємство облспоживспілки”, м.Рівне

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Постулат”, м.Запоріжжя

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:Не з'явився

Відповідача:Короленко І.М., дов. № 23 від 02.04.2007 р.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 4374 грн. основного боргу за договором від 07.07.2006 р. та 371 грн. 79 коп. пені.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області справу № 7/274/07 передано на розгляд судді Попової І.А., справу прийнято до провадження та  присвоєно номер № 7/274/07/8/394/07.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 27.09.2007 р.

Позивач свого представника в судове засідання 27.09.2007 р. не направив, клопотав про розгляд справи за його відсутності. Справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявним матеріалами, які суд вважає достатніми для розгляду спору по суті заявлених вимог.

Позов заявлено з наступних підстав: поизвач, вказує, що на виконання умов договору, укладеного з відповідачем 07.07.2006 р., надав останньому послуги з перевезення вантажів на загальну суму 4374 грн., які відповідач зобов'язався оплатити протягом 5 банківських днів по завершенню виконання замовлення, при пред'явлені підтверджуючих документів на виконаний об'єм робіт. Відповідач зобов'язання щодо оплати прийнятих робіт не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 4374 грн., яку позивач просить стягнути з товариства “Постулат”. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути 371 грн. 79 коп. пені згідно п. 4.6. договору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзив на позов вказує, що по-перше, в товарно-транспортних накладних відсутнє будь-яке посилання на номер та дату укладеного 07.07.2006 р. договору про перевезення вантажів, по-друге, товарно-транспортні накладні є підтвердженням укладення договору і не є вимогою, а тому до них не можуть застосовуватися правила ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо виконання зобов'язання в визначений строк, по-третє, вказує відповідач, що він е отримував рахунків від позивача на сплату послуг. Відповідач вважає, що строк виконання зобов'язання про сплату боргу не настав.   

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 07.07.2006 р. укладено договір № 72 про перевезення вантажів автотранспортом, за умовами якого позивач зобов'язався доставити ввірений йому відповідачем вантаж, вказаний в накладних, в пункт призначення та видати його відповідальній на отримання вантажу особі, а відповідач оплатити надані послуги. Порядок розрахунків за виконані роботи узгоджено сторонами п. 3.3 вказаного договору, яким передбачено, що оплата здійснюється протягом 5 банківських днів на розрахунковий рахунок позивача по завершенню виконання замовлення, при виставлені йому позивачем підтверджуючих документів на виконаний об'єм.

Як свідчать вивчені матеріали, підприємством “Рівненське автопідприємство облспоживспілки” (позивачем по справі) надані послуги по перевезенню вантажів, передбачені договором від 07.07.2006 р., на загальну суму 4374 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними від 13.07.2006 р., 17.07.2006 р., 18.07.2007 р., 19.07.207 р., 20.07.2007 р., 21.07.2007 р., 25.07.2007 р., 26.07.2007 р., 27.07.2007 р., 28.07.2007 р., 31.07.2007 р., які підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою (оригінали оглянуті в судовому засіданні). На оплату наданих послуг відповідачу пред'явлено рахунки № 226 від 28.07.206 р., № 229 від 31.07.2007 р., № 230 від 31.07.2007 р., які залишилися останнім не оплачені. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 4374 грн. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт в узгодженому розмірі та у визначені строки.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 4374 грн. обґрунтованими, підтвердженими доданими розрахунками та матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 371 грн. 79 коп., нарахованої за 180 днів прострочки, позивач обґрунтовує п. 4.6 договору № 72 від 07.07.2006 р., згідно до якого відповідач несе відповідальність за порушення умов договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. Суд знаходить вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір неустойки повинен бути погоджений сторонами. Передбачений п. 4.5 договору розмір неустойки не можна визнати погодженим, так як сторони не визначили, подвійна облікова ставка НБУ встановлена на який період часу буде застосовуватися при нарахуванні неустойки, оскільки ця величина не є постійною.  

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов суд знаходить безпідставними.

Відповідно до ст.. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка  має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення  договору  перевезення  вантажу  підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента   або  іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Складання та належним чином підписання вантажовідправником та перевізником транспортного документа (в даному випадку товарно-транспортної накладної) і є укладенням договору та не вимагає посилання на генеральний договір.

По-друге, як свідчать додані позивачем документи, на адресу відповідача 31.07.2007 р. рекомендованою кореспонденцією (з описом вкладення та оголошеною цінністю) направлено претензію на сплату за отримані послуги, рахунки та копії товарно-транспортних накладних. Конверт повернуто 06.03.2007 р. позивачу внаслідок відмови ТОВ “Постулат” від його отримання. Таким чином, процесуальні наслідки таких дій відповідача покладаються на нього.

Позовні вимоги задовольняються частково

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Постулат” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 4, ЄДРПОУ 31463094, р/р 26005010886980 в ФБ “Фінанси та кредит”, МФО 313731) на користь Кооперативного підприємства “Рівненське автопідприємство облспоживспілки” (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 25, ЄДРПОУ 30504368, р/р 26000101013022 в РФАБ “Укоопспілка” м.Рівне, МФО 333432) 4374 грн. основного боргу, 202 грн. 76 коп.судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

          Рішення підписано 15 жовтня 2007 р.