Постанова

від 12.12.2007 по справі 7/274/07-8/394/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/274/07-8/394/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.12.07                                                                                       Справа №7/274/07-8/394/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Юхименко О.В. судді  Юхименко О.В.    , Кагітіна Л.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі Шерник О.В.,

за участю представників сторін:

позивача:                       не з'явився;

відповідача:                  Короленко І.М., довіреність від 23.11.2007р. № б/н ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні               

апеляційну скаргу     Товариства з обмеженою відповідальністю «Постулат»

на рішення                  Господарського суду Запорізької області від 27.09.2007р.,

у справі                        №  7 / 274 / 07 – 8 / 394 / 07  

за позовом                   Кооперативного підприємства

                                      «Рівненське автопідприємство облспоживспілки»,

                                  вул. Млинівська, 25, м. Рівне, 33024;

до відповідача             Товариства з обмеженою відповідальністю «Постулат»,

                                          вул. Північне шосе, 4, м. Запоріжжя, 69006;

про                                 стягнення 4.745,79  грн.,

встановили: Кооперативним підприємством «Рівненське автопідприємство облспоживспілки» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Постулат» про стягнення 4.374,00 грн. заборгованості та 371,79 грн. пені.

Господарський суд Запорізької області (суддя Попова І.А.) своїм рішенням від 27.09.2007р. у справі № 7/274/07 – 8/394/07 позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Постулат» на користь позивача 4.374,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що Підприємством «Рівненське підприємство облспоживспілки» (позивачем по справі) надані послуги по перевезенню вантажів, передбачені договором від 07.07.2006р., на загальну суму 4.374,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженою особою Відповідача. На оплату наданих послуг пред'явлені рахунки, які залишилися останнім не оплачені.    

В іншій частині позову відмовив. В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду мотивовано тим, що передбачений п. 4.5 договору розмір неустойки не можна визнати встановленим.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Постулат», Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

                                                                                                                                                                              (Див. на звороті)

Господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не враховано, що договір, стягнення за яким є предметом спору, не можна визнати укладеним, оскільки додаток до договору, в якому повинна бути визначена така суттєва умова, як розмір оплати за перевезення вантажів, не підписано сторонами.

Висновки суду першої інстанції, що складання та належним чином підписання вантажовідправником та перевізником транспортного документа і є укладанням договору та не вимагає посилання на генеральний договір, вважає помилковими. Зазначене стосується короткотривалих та разових договорів, а в даному випадку здійснювалися систематичні перевезення на підставі договору № 72 від 07.07.2006р.

Крім того, в наданих позивачем в якості доказів по справі товарно-транспортних накладних відсутні такі істотні умови, як посилання на номер та дату укладеного договору, не заповнені відомості про вантаж, відсутня відмітка про прийняття вантажу і розрахунок вартості послуг. Відповідно, зазначені товарно-транспортні накладні не можна вважати документами, які підтверджують укладання договору, та доказами по справі.

Просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2007р. у справі №7/274/07 – 8/394/07 скасувати та ухвалити нове рішення. В позові відмовити.

Кооперативне підприємство «Рівненське автопідприємство облспоживспілки», позивач, скаргу оспорив. У відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевізник і Замовник уклали за згодою сторін Договір перевезення вантажу, і згідно з ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними.

Надання відповідачу транспортних послуг та наявність у нього заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості підтверджена наданими до матеріалів справи відповідними документами.

Просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2007р. у справі №7/274/07 – 8/394/07 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2007р. № 3247 справу передано для розгляду колегії у складі – головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.

За клопотанням представника відповідача судовий процес вівся без застосування заходів технічного забезпечення.  

Сутність спору:  07.07.2006р. між Кооперативним підприємством «Рівненське автопідприємство облспоживспілки» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Постулат» укладено договір перевезення вантажів № 72.

У відповідності з п. 1.1 договору КП «Рівненське автопідприємство облспоживспілки» (Перевізник) бере на себе зобов'язання по доставці вантажу, а ТОВ «Постулат» (Замовник), згідно із умовами п. 3.3 договору, здійснює оплату отриманих послуг протягом п'яти банківських днів по завершенню виконання замовлення, при виставленні йому Перевізником підтверджуючих документів на виконаний об'єм роботи.

На виконання умов договору позивачем надані відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 4.374,00 грн.

Отримання транспортних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними:

№ 011090 від 13.07.2006р. на суму 315,00 грн.,

№ 2277     від 17.07.2006р. на суму 360,00 грн.,

№ 2310     від 18.07.2006р. на суму 360,00 грн.,

№ 011072 від 19.07.2006р. на суму 315,00 грн.,

№ б/н        від 20.07.2006р. на суму 315,00 грн.,

№ б/н        від 21.07.2006р. на суму 360,00 грн.,

№ 2335     від 25.07.2006р. на суму 360,00 грн.,

№ 005118 від 26.07.2006р. на суму 360,00 грн.,

№ 005132 від 27.07.2006р. на суму 270,00 грн.,

№ 005155 від 28.07.2006р. на суму 270,00 грн.,

№ б/н        від 31.07.2006р. на суму 360,00 грн.

На оплату наданих послуг відповідачу надані рахунки № 226 від 28.07.2006р. на суму 2.052,00 грн., № 229 від 31.07.2006р. на суму 1.542,00 грн., № 230 від 31.07.2006р. на суму 810,00 грн.

Вартість отриманих транспортних послуг відповідачем не оплачена.

20.10.2006р. на адресу відповідача направлена претензія на суму 4.374,00 грн.

За недотримання умов оплати позивачем нарахована пеня в розмірі 371,79 грн.

Стягнення 4.374,00 грн. основного боргу  та 371,79 грн. пені стало предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, знаходить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Постулат» такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, стосовно чого спір між сторонами відсутній, Позивачем надані Відповідачу транспортні послуги на загальну суму 4.374,00 грн.

Стосовно розміру суми заборгованості відповідач не заперечує.

Як на підставу для скасування судового рішення заявник апеляційної скарги посилається на те, що договір № 72 від 07.07.2006р. не відповідає вимогам ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України, і не може вважатися укладеним.

У відповідності зі статтею 526 Цивільного Кодексу ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 11 Кодексу ( 435-15 ), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу приписів п. 1 ст. 909 Кодексу ( 435-15 ) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка  має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За вимогами п. 2 зазначеної статті договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Пунктом 3 визначено, що укладення  договору  перевезення  вантажу  підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).   

Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що між сторонами укладено договір на перевезення вантажів згідно із вимогами діючого законодавства, за умовами виконання якого у позивача виникає зобов'язання надати відповідачу транспортні послуги, а у відповідача їх оплатити.

Доводи апеляційної скарги стосовно не підписання сторонами додатку до договору, в якому повинна бути визначена така суттєва умова, як розмір оплати за перевезення вантажів, відхиляються судом як безпідставні. Вартість наданих послуг за договором зазначена в товарно-транспортних накладних, які підписані відповідачем без зауважень.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості.

Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не вбачається.

Підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Постулат» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2007р. у справі № 7/274/07 – 8/394/07 залишити без змін.

Головуючий суддя Юхименко О.В.

 судді  Юхименко О.В.  

 Кагітіна Л.П.  Хуторной В.М.