Ухвала

від 17.02.2022 по справі 761/5498/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5498/22

Провадження № 2/761/8069/2022

УХВАЛА

18 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Педагог - 1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невикористану відпустку,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОК «Педагог - 1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невикористану відпустку.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що останні не відповідають вимогам ст. 177 ЦПК України.

Згідно вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до правового висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18),середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, які подаються до суду фізичними особами або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до суду фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачка вважає, що на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору.

Проте, позивачка дійшла помилкового висновку, оскільки вищевказана норма поширюється на позивачів у справах про стягнення заробітної плати,яка була нарахована проте не виплачена працівнику та поновлення на роботі у разі незаконного звільнення.

Разом з тим, позивачка у своєму позові об`єднує вимоги за якими вона звільнена від сплати судового збору та ні. Так, за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі вона звільнена, а за вимоги про компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки, враховуючи вищевикладений висновок Великої Палати Верховного суду, остання не звільнення від сплати судового збору.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

А від так, враховуючи вимоги ст.ст. 4,6 Закону України «Про судовий збір», а також з урахуванням того, що на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, оскільки позивачка всвоїх вимогах не вказує точну суму, яка підлягає, на її думку, стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу, суд визначає попередній розмір судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 992,40 грн., з подальшою доплатою після визначення остаточної суми стягнення.

При цьому, оскільки друга вимога за яку позивачка незвільнена від сплати судового збору виражена у грошовому еквіваленті, а саме в сумі 12185,71 грн., останні необхідно сплатити 992,40 грн. судового збору за таку вимогу.

Таким чином, судовий збір, який на даний час становить 1984,80 грн. (992,40 х 2)має бути сплачено позивачкою на рахунок з наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 ; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011 ; код класифікації доходів бюджету - 22030101, та надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Педагог - 1» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невикористану відпустку- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: