Постанова

від 05.04.2022 по справі 910/16262/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/16262/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Усатенко І.В.)

від 23.03.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Шаптала Є.Ю.; судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.)

від 14.07.2021

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарного Олександра Вікторовича

у справі № 910/16262/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Олза Аудит"

про зобов`язання провести аудиторську перевірку,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" (далі - ТОВ "Маквіс Груп") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" (далі - ТОВ "Боедем") про зобов`язання забезпечити аудитору Товариства з обмеженою відповідальністю "Олза Аудит" (далі - ТОВ "Олза Аудит") можливість проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "Боедем" за 2016-2019 роки шляхом надання протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили уповноваженим представникам ТОВ "Маквіс Груп" та ТОВ "Олза Аудит" завірених підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ "Боедем" копій документів та інформації (згідно переліку в резолютивній частині позовної заяви).

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі №910/16262/19 позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано ТОВ "Боедем" в особі генерального директора ТОВ "Боедем" - Черепанова Віктора Олександровича забезпечити аудитору ТОВ "Олза Аудит" можливість проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "Боедем" за 2016-2019 роки протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили. В частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ "Боедем" надати протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили уповноваженим представникам ТОВ "Маквіс Груп" та ТОВ "Олза Аудит" завірених підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ "Боедем" копії документів (згідно переліку) відмовлено.

1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі №910/16262/19 залишено без змін.

1.4. Постановою Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №910/16262/19 рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/16262/19 залишено без змін.

1.5. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 місцевим господарським судом 18.11.2020 видано наказ.

1.6. До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця Кошарного Олександра Вікторовича щодо не закриття виконавчого провадження №63829972 у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

1.7. Скарга обґрунтована тим, що в порушення приписів статей 18, 39 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем Кошарним О.В. у встановлений законом строк не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №63829972 та проігноровано заяву ТОВ "Боедем".

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 у справі №910/16262/19 скаргу ТОВ "Боедем" про бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарного Олександра Вікторовича щодо не закінчення виконавчого провадження №63829972 залишено без розгляду відповідно до статті 341 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. Ухвала мотивована пропуском боржником 10-денного строку на звернення зі скаргою та відсутністю клопотання про поновлення строку із зазначенням підстав пропуску такого строку.

При цьому, місцевим господарським судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №910/7221/17.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 у справі №910/16262/19 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №910/16262/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" подало касаційну скаргу, якою просить зазначені судові рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду скарги по суті.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ТОВ "Боедем":

- оскаржувані рішення прийняті без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №175/3995/17 щодо триваючого правопорушення та автоматичного відкладення строків оскарження; у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №925/594/18, від 20.07.2020 у справі №914/1295/19, в яких висловлено позицію щодо обов`язку суду надання належної оцінки всім обставинам справи та дотримання вимог щодо всебічності, повноти та об`єктивності судового рішення;

- судами попередніх інстанцій неповно досліджено обставини справи, формально та поверхнево, що фактично позбавило ТОВ "Боедем" права на оскарження бездіяльності приватного виконавця.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Маквіс Груп" проти вимог останньої заперечує та просить закрити касаційне провадження за скаргою ТОВ "Боедем" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №910/16262/19.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4.2. Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".

4.3. Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

4.4. Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

4.5. Відповідно до статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

4.6. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18 зазначено, що з огляду на встановлений статтею 115 Господарського процесуального кодексу України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм Господарського процесуального кодексу України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Господарський процесуальний кодекс України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами Господарського процесуального кодексу України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі VI цього Кодексу "Судовий контроль за виконанням судових рішень".

4.7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, скарга на бездіяльність приватного виконавця обґрунтована бездіяльністю останнього щодо не закриття виконавчого провадження, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

При цьому, на переконання скаржника, рішення було виконано у повному обсязі 01.03.2021, що підтверджується складеним актом, за участю аудитора, приватного виконавця та боржника.

Судами встановлено, що приватний виконавець був присутній при допуску аудитора до приміщень боржника та складанні відповідного акту 01.03.2021.

4.8. Відповідно до пункту 9 частини першої, частини другої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

4.9. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г, виходячи із порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 Господарського процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).

У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду застосувала правові позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі №910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №910/8794/17, від 12.10.2021 у справі №918/333/13-г, від якої об`єднана палата не вбачала підстав для відступу.

4.10. Судами встановлено, що боржник вважає, що саме 01.03.2021 ним було виконано рішення і обставина щодо виконання підтверджується актом від 01.03.2021, який в тому числі підписаний ним та приватним виконавцем, і тому за твердженням скаржника, з огляду на приписи статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження мало бути закрито 01.03.2021.

Разом з тим, судами встановлено, що зі скаргою на бездіяльність виконавця ТОВ "Боедем" звернувся лише 18.03.2021, зазначивши при цьому, що він дізнався про бездіяльність виконавця лише 15.03.2021 з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо пропуску боржником 10-денного строку на звернення зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця, та враховано, що останній з клопотанням про поновлення строку на подання скарги не звертався.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення про залишення скарги без розгляду не позбавляє товариство права повторно звернутися зі скаргою, подавши, з урахуванням частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку для подання скарги у виконавчому провадженні за правилами частини другої статті 341 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №175/3995/17-ц, оскільки Верховний Суд у вказаній постанові керувався приписами Закону України "Про виконавче провадження", зокрема статтею 74 вказаного Закону, якою врегульовано правовідносини щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, натомість у даному випадку оскаржуються дії приватного виконавця з посиланням на Розділ VI Господарського процесуального кодексу України.

Також безпідставними є посилання скаржника на неврахування висновків , викладених у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №925/594/18, від 20.07.2020 у справі №914/1295/19, в яких висловлено позицію щодо обов`язку суду надання належної оцінки всім обставинам справи та дотримання вимог щодо всебічності, повноти та об`єктивності судового рішення, оскільки спірні правовідносини у зазначеній справі та у справах №925/594/18, №914/1295/19 не є подібними, а висновки стосуються правил оцінки доказів та повноти встановлених обставин у межах зазначених справ.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

6.1. Враховуючи, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №910/16262/19 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова